Сьогодні, 23 лютого, у світі відзначають Міжнародний день запобігання булінгу. Згідно з даними Rakuten Viber, 59% дітей в Україні хоч раз стикалися з цькуванням. Крім того, за результатами міжнародного дослідження PISA-2022, 14,7% українських учнів і учениць зазнають булінгу щонайменше кілька разів на місяць. У таких випадках важливим є втручання в ситуацію батьків і педагогів.
Про те, як діяти, якщо ви помітили, що дитина зазнає булінгу в школі, або сама є булером, розповіли в Міністерстві освіти і науки України.
Раніше ми також публікували роз’яснення від МОН “Як реагувати на булінг”. Ознайомитися з ним можна за посиланням.
Найкращим способом запобігання булінгу є його профілактика. Тому в МОН рекомендують батькам і освітянам:
- розповідати дітям, що таке булінг і як протистояти йому безпечно;
- цікавитися життям дитини: знати її друзів, запитувати про школу тощо;
- заохочувати дітей робити те, що вони люблять;
- сприяти розвитку хобі дитини;
- бути прикладом шанобливого ставлення до інших.
Крім того, деякі ознаки можуть свідчити про те, що ваш син чи донька зазнає булінгу. Зазвичай, у таких ситуаціях дитина:
- не заводить друзів і часто проводить час наодинці;
- боїться ходити до школи, брати участь у заходах (відвідувати гуртки, займатися спортом);
- ходить до школи довгим “нелогічним” шляхом;
- приходить додому сумною, похмурою, зі сльозами;
- відмовляється йти до школи;
- має розлади сну або часто бачить погані сни;
- втрачає апетит;
- почувається тривожною та невпевненою в собі;
- може просити додаткові кишенькові гроші (щоб відкупитися від агресора).
У таких випадках фахівці радять звернути увагу на ситуацію й спробувати поговорити з дитиною щодо проблем, які її турбують. Якщо причиною дійсно є цькування, батькам необхідно терміново втрутитися в ситуацію. Зокрема, у МОН радять:
- зберігати спокій і бути делікатними;
- уникати слів “жертва” чи “агресор”;
- не намагатися стати на чийсь бік;
- не звинувачувати жертву булінгу;
- пояснити дітям, які саме дії є насильством і чому їх треба припинити;
- дати відчути дитині, що ви поруч, готові підтримати й допомогти, вислухати та захистити;
- дізнатися в дитини, яка ваша допомога буде їй чи йому корисною;
- у випадку фізичного насильства звернутися до класного керівника й адміністрації закладу освіти.
Однак бувають ситуації, коли дитина сама є агресором і заважає навчанню та відпочинку інших учнів і учениць. У таких випадках батькам і вчителям важливо зрозуміти, чому вона вирішила діяти в такий спосіб і які проблеми призвели до цього. Тому дорослим необхідно:
- відверто поговорити про те, що відбувається, і з’ясувати, як дитина ставиться до своїх дій;
- зосередитися на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях;
- пояснити дитині, які дії вважаються булінгом інших;
- пояснити, що його чи її поведінка може завдати шкоди не тільки тому, кого цькують, а й усім навколо;
- наполегливо, але без гніву, попросити дитину зупинити насильство;
- тримати зв’язок з учителями й порадитися з психологом щодо подальших дій;
- не вимагати публічних вибачень.
Фахівці акцентують, що в таких випадках погрози й покарання не спрацюють. Це може на якийсь час припинити булінг, однак у перспективі може також посилити агресію і невдоволення.
У випадку, якщо ваша дитина зазнає цькування, або ви стали свідками такої поведінки стосовно інших дітей, у МОН радять звернутися:
- на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 (цілодобово, безплатно зі стаціонарного) або 116 111 (безплатно з мобільного);
- у Telegram чат-бот: @chl116111;
- на Лінію допомоги батькам дітей, які постраждали від булінгу 116 000 (безплатно з мобільного).
IMG_20240223_143646_736 (4)
Раніше ми розповідали, що в Україні виявили новий вид кібербулінгу.
Титульне фото: pexeles.com
Обговорення