Що планує МОН до 2027 року: короткий бриф стратегічного плану міністерства

Нова система оплати праці, забезпечення закладів освіти ґаджетами та інтернетом, вивчення англійської із садочків, освітній застосунок “Мрія”, гранти й кредити на навчання у вишах та освітні можливості для ветеранів…

Це лише частина з тих ініціатив, які МОН планує втілити в освіті України з огляду на “Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року”. У документі, який презентували 11 березня 2024 року, йдеться про пріоритети та цілі відомства на найближчі роки.

План містить дев’ять пріоритетів, які охоплюють ключові сфери роботи міністерства. “Нова українська школа” ознайомилася з ними та зібрала для читачів короткий огляд основних ініціатив МОН до 2027 року за такими напрямами:

• освіта дітей раннього та дошкільного віку;
• реформа “Нова українська школа”;
• концепція позашкільної освіти;
• трансформація професійної освіти;
• якісна вища освіта;
• розвиток науки та інновацій;
• європейська інтеграція України у сферах освіти й науки;
• цифрова трансформація освіти й науки;
• підтримка й супровід осіб з особливими освітніми потребами та осіб, які потребують підтримки в навчанні.

ЯКІ НОВАЦІЇ ЧЕКАЮТЬ НА ДОШКІЛЛЯ ДО 2027 РОКУ

Джерело: refugees.novaukraine.org

Одним із пріоритетів МОН є освіта дітей раннього та дошкільного віку. Адже, як йдеться в документі, якісна дошкільна освіта забезпечує соціальну інтеграцію дітей і формує соціальні навички. А ще відвідування дитсадка впливає на успішність подальшої освітньої траєкторії й рівень сформованості навичок грамотності випускника початкової школи.

Так, щодо дошкілля в МОН планують:

• облаштувати кожен заклад дошкільної освіти надійним укриттям, зручним для всіх учасників освітнього процесу;
• напрацювати проєкт політики захисту дітей від фізичного, психологічного та сексуального насильства;
• розробити та пропілотувати нову систему оплати праці для працівників дошкілля, надаючи кадрову та фінансову автономію;
• оновити систему професійної підготовки педагогічних кадрів. Зокрема, розглядають можливість скороченого курсу підготовки вихователів, аби полегшити вхід у професію та частково розвʼязати кадрову проблему;
• забезпечити раннє виявлення особливих освітніх потреб та якісну підтримку в навчанні дітей з ООП;
• оновити Держстандарт дошкільної освіти;
• запровадити електронну чергу в усіх закладах дошкільної освіти (ЗДО) країни;
• забезпечити садочки ноутбуками й планшетами;
• почати вивчення англійської мови в дитсадках, оскільки дошкільний вік є сенситивним до вивчення мов;
• розробити альтернативні форми ЗДО;
• надавати психологічну підтримку всім учасникам освітнього процесу. Наприклад, на базі центрів професійного розвитку (ЦПРПП) планують створити осередки психологічної підтримки педагогічних працівників і психологів дитсадків;
• скоротити перелік обов’язкової паперової документації та розробити електронний документообіг. Також садочки планують долучити до освітнього застосунку “Мрія” тощо.

ЩО ЗРОБЛЯТЬ ДЛЯ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ РЕФОРМИ “НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА”

Джерело: 24tv.ua

Як йдеться в стратегічному плані, початок повномасштабної війни призвів до того, що фінансування на освіту, зокрема, на реформу НУШ, значно скоротилося. Як наслідок – не оновили освітнє середовище, 5–6 класи залишилися без нових підручників, а вчителі не пройшли відповідну підготовку. Докладніше про проблеми впровадження НУШ у середній школі ми розповідали тут.

Тому до 2027 року МОН сфокусує увагу на повноцінній реалізації реформи НУШ у базовій школі та підготовці до реформування профільної освіти в Україні. Зокрема, збираються:

• розробити та пілотувати нову систему оплати праці адміністрації та вчителів;
• перезавантажити реформу НУШ у 5–9 класах: оновити зміст, підготувати директорів і вчителів до реалізації реформи, запровадити електронну експертизу навчально-методичних матеріалів тощо;
• розробити критерії оцінювання учнів базової школи. Як розповіли редакції в МОН, наразі підготовлено проєкт загальних критеріїв оцінювання і галузеві критерії оцінювання. Мета їхнього розроблення – надати вчительству дієвий інструментарій для оцінювання учнівства, щоби фіксувати навчальний поступ кожного учня чи учениці й давати ефективний зворотний звʼязок на різних етапах навчання. А також забезпечити учнівству неупередженість оцінювання і можливість розуміти шляхи для поліпшення навчальних досягнень і саморозвитку. Водночас від 12-бальної системи відмовлятися не планують;
• оновити процедуру проведення державної підсумкової атестації в 4-х, 9-х класах;
• трансформувати шкільний простір: відбудова за принципом “краще, ніж було”, оновлення Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, їхнє оснащення;
• оновити мережу закладів середньої освіти з огляду на особливості регіонів і громад та забезпечити підвезення дітей до закладів освіти;
• створювати укриття та забезпечувати учнів якісним і здоровим харчуванням;
• розробити та затвердити Державний стандарт профільної середньої освіти, відповідні освітні та модельні навчальні програми, пілотувати їх;
• працювати над стратегією подолання освітніх втрат (окремо для деокупованих територій) та відповідними адаптованими навчальними програмами (5–11 класи);
• оновити зміст матеріалів із сучасної історії України та курсу “Захист України”;
• займатися професійним розвитком педагогічних працівників: оновлення професійного стандарту вчителя, цільове підвищення кваліфікації вчителів НУШ, психологів, директорів та їхніх заступників;
• організовувати сертифікацію вчителів (початкової школи, української мови, математики, історії та інших предметів);
• запровадити нову посаду – кар’єрного освітнього радника, розробити й реалізувати програми підготовки кар’єрних освітніх радників;
• сформувати систему державного моніторингу якості освіти та готуватися до участі в Міжнародному дослідженні якості освіти PISA;
• створити умови для навчання дітей за кордоном в українських закладах освіти. Розробити системи перезарахування результатів навчання та інше.

ЯКОЮ БУДЕ ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ЗГІДНО З ПЛАНАМИ МОН ДО 2027 РОКУ

Джерело: МОН

З огляду на важливість якісної освіти для відбудови та подальшого розвитку України, виникає потреба й у зміні та адаптації професійної (професійно-технічної) освіти. Тож у планах міністерства:

• ухвалити (Верховною радою України) Закон України “Про професійну освіту”;
• модернізувати мережу закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Зокрема, створити навчально-практичні центри за кошти державного й місцевого бюджетів, приватних партнерів, і центри професійної досконалості (в кожному регіоні як центри впровадження інновацій у професійній освіті);
• оновити зміст програм з урахуванням потреб сучасного ринку праці та впровадити нові професії й спеціальності, зокрема ІТ та зелена енергетика;
• залучати бізнес до розроблення освітніх та освітньо-професійних програм;
• впроваджувати дуальну форму освіти;
• розробити, пілотувати та затвердити типові освітні програми профільної середньої освіти професійного спрямування;
• запровадити обов’язковий різнорівневий курс англійської мови професійного спрямування;
• формувати нові підходи до мотивації та оплати праці педагогів. Наприклад, для керівників закладів запровадити грейдову систему оплати праці, що базується на критеріях і рівнях відповідальності, досвіді, кваліфікації та досягненнях;
• удосконалювати педагогічну майстерність викладачів і майстрів (підвищення кваліфікації та стажування);
• застосовувати технології віртуальної та доповненої реальності, тренажерів із їхнім використанням для навчання і формування практичних навичок;
• проводити профорієнтаційні заходи для учнів 7–12 класів загальної середньої освіти;
• розвивати інклюзивну освіту (рівні можливості доступу до професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти для всіх категорій населення) тощо.

ЩО МОЖЕ ЗМІНИТИСЯ У РОБОТІ ВИШІВ

Джерело: Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University

У сфері вищої освіти до 2027 року в МОН планують:

• запровадити індивідуальні освітні траєкторії: варіативність темпу навчання, гнучка тривалість його завершення, збільшення вибіркових дисциплін тощо;
• оновити стандарти вищої освіти;
• модернізувати мережу вищої освіти через укрупнення вишів, програми дуальної освіти, розвиток модерних просторів (кампусів) тощо;
• запровадити співфінансування здобуття освіти через державні гранти, які надаватимуть фінансову підтримку понад половині абітурієнтів. Державне замовлення розподілятимуть адресно. Студенти зможуть отримати пільгові кредити на навчання, які потім потрібно буде повернути державі;
• забезпечити гарантоване перше робоче місце та стипендію на рівні мінімальної заробітної плати для студентів, які навчатимуться за державним замовленням;
• реформувати систему оплати праці працівників та знизити максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника до 400–500 годин на рік тощо.

ЯК ДИДЖИТАЛІЗУВАТИМУТЬ ОСВІТУ І НАУКУ

Джерело: suspilne.media

Цифрова трансформація – один зі способів забезпечити безперервність навчання, вважає МОН. Тому, щоби диджиталізувати освіту й науку, у міністерстві збираються:

• надавати здобувачам освіти, педагогічним працівникам комп’ютерне обладнання, вільний доступ до електронних підручників, а закладам освіти – доступ до інтернету (особливо на деокупованих територіях, у сільській місцевості, віддалених громадах);
• розвивати мережі цифрових освітніх центрів для навчання і дозвілля здобувачів освіти;
• створювати цифрові освітні й наукові платформи та наповнювати їх інтерактивними навчальними матеріалами, онлайн-курсами, відеоуроками тощо. Зокрема, планують розробити нові дистанційні курси на “Всеукраїнській школі онлайн”;
• розвивати освітні е-послуги на порталі “Дія” та в застосунку “Мрія”;
• підвищувати кваліфікацію освітян та науковців у сфері цифрової компетентності;
• дебюрократизувати систему освіти й науки, розвивати електронне управління ключовими процесами на базі програмно-апаратного комплексу “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (ПАК “АІКОМ”) ;
• запровадити цифрові рішення оцінювання навчальних досягнень, зокрема в дистанційному форматі;
• розробити централізовану систему обліку дітей, здобувачів освіти, педагогічних працівників і закладів освіти тощо.

РОЗВИТОК НАУКИ Й ІННОВАЦІЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ

Джерело: lpnu.ua

У МОН розповідають, що висококваліфіковані фахівці необхідні для підтримки науково-дослідного та інноваційного потенціалу й конкурентоспроможності України. Тому, щоби сприяти розвитку науки та інновацій, у міністерстві планують:

• змінити систему базового державного фінансування;
• оновити пріоритетні напрями розвитку науки й техніки, зокрема для активізації оборонних та безпекових технологій;
• дебюрократизувати та дерегулювати наукову діяльність, наприклад, спростити систему звітування, договірну документацію за грантовими угодами, створити умови для міжнародної мобільності вчених тощо;
• зняти бар’єри для залучення позабюджетних коштів (бізнесу й закордонних джерел) для проведення досліджень;
• збільшити кількість міжнародних партнерств і проєктів за участю українських учених;
• розбудувати мережу дослідницької інфраструктури України;
• активізувати інноваційну діяльність у вишах та наукових установах.

Водночас у стратегічному плані наголошують і на важливості європейської інтеграції України у сферах освіти й науки. Її розглядають як інвестицію в майбутнє країни. Тому в цьому напрямі планують:

• інтегрувати Україну в європейські освітні та наукові програми;
• гармонізувати освітнє та наукове законодавство України з правом Європейського Союзу;
• запровадити міждисциплінарні програми й програми подвійних дипломів українськими ЗВО спільно з європейськими університетами;
• взаємно визнавати результати навчання, здобутих в Україні та країнах ЄС;
• започаткувати “українські студії” в закладах освіти держав Євросоюзу;
• створити можливості для міжнародної співпраці освітян і науковців через академічну мобільність та реалізацію спільних проєктів тощо.

ЯКОЮ БУДЕ ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ТА ЯК ПІДТРИМУВАТИМУТЬ ОСІБ З ООП

Джерело: Iryna, stock.adobe.com

Одним із пріоритетів міністерства також є позашкільна освіта. У цьому напрямі збираються:

• створити Концепцію позашкільної освіти (нова система управління позашкільною освітою, організація мережі закладів, формула фінансування, інші підходи в роботі);
• організувати Центр науки як інструмент розвитку громад та професійного розвитку вчителів;
• створити єдиний Центр олімпіадного руху в громадах, який заохочував би здобувачів освіти до дослідницької та наукової діяльності;
• розробити рекомендації щодо соціалізації та інтеграції дітей ВПО;
• також заклади позашкільної освіти зможуть забезпечувати дистанційний доступ до навчання для надолуження освітніх втрат і розривів і таке інше.

Водночас у міністерстві звертають увагу й на важливість підтримки осіб з особливими освітніми потребами (ООП). Адже з початком повномасштабної війни кількість дорослих та дітей, які фізично постраждали, отримали психологічні травми, потребують додаткової підтримки та послуг, збільшується з кожним днем. Тож у МОН планують:

• розробити та затвердити Національну стратегію інклюзивного навчання і Концепцію трансформації спеціальної освіти;
• створити умови для розвитку безпечного освітнього середовища в закладах освіти, які здійснюють інклюзивне навчання, та спеціальних закладах освіти;
• навчати педагогів закладів освіти для роботи зі здобувачами освіти з ООП на різних рівнях підтримки;
• створити портал “Освіта для ветеранів”. Заклади освіти теж зможуть надавати освітні послуги ветеранам;
• запровадити державну програму “Точка дотику” з навчання психолого-педагогічного супроводу ветеранів, які втратили зір унаслідок війни;
• надавати освітні послуги дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні або реабілітації в закладах охорони здоров’я в межах державної установи “Школа супергероїв” та інше.

Нагадаємо, з повним текстом “Стратегічного плану Міністерства освіти і науки України до 2027 року” можна ознайомитися тут.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ