Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Що зміниться з 1 вересня для учнів-переселенців, учнів на ТОТ, прикордонних і прифронтових територіях та тих, хто за кордоном

Якомога більше дітей має повернутися до очного навчання, де б вони не перебували та в якому б форматі не вчилися. Завдання із зірочкою, яке Міністерство освіти й науки України в співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим поступово реалізує в межах комплексної політики “Школа офлайн”.

Її мета – повернути понад 300 тисяч дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, – створити умови для якісної дистанційної освіти, пояснюють у МОН.

Насамперед ідеться про капітальний ремонт та будівництво укриттів у закладах освіти в прикордонних та прифронтових регіонах. Учні цих шкіл понад три роки вчаться онлайн, тому вивести їх на очне навчання 1 вересня 2024-го – один із пріоритетів міністерства.

Крім цього, МОН вважає, що учні-переселенці, які виїхали у відносно безпечні регіони України, мають скористатися можливістю очного навчання за місцем свого перебування. Знаємо, що частина дітей ВПО далі здобуває освіту у своїх школах дистанційно, тримаючи зв’язок зі своїми вчителями та однокласниками, але втрачаючи можливість соціалізації.

Зібрали в нашому огляді, які рішення МОН реалізуватиме з 1 вересня 2024 року щодо навчання різних категорій учнів, зокрема:

  • в яких регіонах будуватимуть укриття в першу чергу;
  • кому пропонуватимуть навчання за місцем перебування;
  • як змінять вимоги до дистанційних класів;
  • які можливості навчання пропонують учням на ТОТ;
  • як діти за кордоном можуть здобувати українську освіту;
  • які варіанти працевлаштування будуть доступні для вчителів, якщо їхні заклади призупинять роботу.

БЕЗПЕКА ДЛЯ МАКСИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ УЧНІВ

Наразі очне навчання можливе лише в тих школах, де є укриття. Комплексна політика “Школа офлайн” якраз передбачає надання доступу до безпечної очної освіти. Фактично це означає капітальний ремонт та будівництво шкільних укриттів. Чим більше їх буде, тим більше учнів матимуть змогу повернутися до офлайну. Як додають у МОН, нині 400 тисяч учнів із прифронтових територій вчаться дистанційно саме через брак шкільних укриттів.

Тому передусім укриття будують або ремонтують у восьми прифронтових та прикордонних регіонах, що межують із росією (крім Донеччини та Луганщини, де ведуться активні бойові дії).

  • Так, у Харківській області збудують 5 укриттів та капітально відремонтують 1;
  • у Дніпропетровській – збудують 6 і відремонтують 2 укриття;
  • у Запорізькій – збудують 5 укриттів;
  • у Миколаївській – збудують 3 і відремонтують 4 укриття;
  • у Херсонській – збудують 3 та відремонтують 1 укриття;
  • в Одеській – збудують 3 та відремонтують 1 укриття;
  • у Сумській – збудують 4 та відремонтують 1 укриття;
  • у Чернігівській – збудують 5 і відремонтують 2 укриття.

Загалом ідеться про 57 проєктів будівництва та ремонту укриттів у різних регіонах України, які МОН відібрало на платформі “DREAM”. Громади самостійно подавали проєкти в систему, аби отримати фінансування. Нагадаємо, у 2024 році на капітальний ремонт і будівництво укриттів виділено субвенцію 2,35 мільярда гривень. Ще частину коштів мають співфінансувати громади.

Тут і далі в тексті використана інфографіка МОН

Однак потреба восьми прифронтових та прикордонних регіонів в укриттях для шкіл значно більша. Треба будувати чи капітально ремонтувати 225 об’єктів на які знадобиться 16,3 мільярда гривень, розповіли в МОН.

Щоб облаштувати ще більше укриттів на прифронтових та прикордонних територіях, МОН співпрацює з міжнародними партнерами та звертається до уряду з проханням додаткового фінансування.

Як пояснив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків під час зустрічі з медіа для презентації напрацьованих рішень МОН, з огляду на безпекову ситуацію, кількість учнів, які залишаються в прифронтових та прикордонних регіонах, а також обмежене фінансування, укриття будуватимуть у шкільних осередках.

  • Це може бути школа, у якій, крім її учнів, навчатимуться учні інших шкіл громади, можливо, і дошкільнята. Тобто один заклад зі збудованим чи відремонтованим укриттям має стати місцем безпечного навчання для декількох закладів середньої та дошкільної освіти.
  • Такі школи-осередки найімовірніше працюватимуть у дві зміни, щоб охопити очним навчанням більше дітей.
  • В одній школі-осередку має вчитися мінімум 200 учнів (разом з учнями з інших шкіл, які можуть приходити чи приїжджати шкільним автобусом).

Крім будівництва та ремонту укриттів, комплексна політика “Школа офлайн” передбачає:

  • організацію підвезення учнів із територій, де немає захисних споруд, до шкіл з укриттями (там, де дозволяє безпекова ситуація). На закупівлю шкільних автобусів виділено субвенцію обсягом 1 мільярд гривень;
  • забезпечення ноутбуками та планшетами вчителів та учнів, які з певних причин далі вчитимуться онлайн.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ “НАВЧАННЯ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ” ДЛЯ ДІТЕЙ-ВПО

Діти, які виїхали з родинами з ТОТ чи прифронтових регіонів у відносно безпечні громади України, можуть відвідувати очно школу тієї громади, у якій зараз мешкають. Однак не всі цією можливістю користуються.

Утім, Міністерство освіти й науки України радить батькам, якщо це можливо, перевести дитину до місцевого закладу освіти, адже це має низку переваг:

  • підвищення якості освіти – діти ліпше навчаються та здобувають глибші знання;
  • соціалізація та розвиток м’яких навичок – діти знаходять друзів і краще ладнають із різними людьми;
  • рівні умови навчання – не потрібно підлаштовуватися під наявність інтернету, ноутбука чи відключення електрики;
  • більше уваги від учителя – педагоги можуть зосередитися на роботі з учнями однієї категорії без подвійного навантаження.

Щоби перевести дитину до місцевого закладу освіти, батькам треба:

  1. перевірити на сайті Інституту освітньої аналітики наявність місць у школах;
  2. подати заяву в обрану школу;
  3. проінформувати свій заклад освіти про переведення дитини;
  4. директор/-ка дистанційної школи переведе дитину до закладу освіти.

Якщо вільних місць у школі за місцем перебування немає, діти можуть залишатися на дистанційці в, умовно кажучи, своїй старій школі.

Рішення про навчання дітей за місцем перебування – це один з інструментів залучення дітей до офлайн-освіти, – пояснював у спілкуванні з редакцією Андрій Сташків. – Після ковіду всі зрозуміли, що дистанційне навчання дає знання, але не дає соціально-емоційних навичок, важливих для розвитку дитини. Тому офлайн-навчання – це політика, яка реалізується не лише в Україні, а й у світі.

Ми втілюємо її через різні освітні інструменти. Один із них передбачає, що дитина, яка перебуває на відносно безпечній території, де школи працюють очно, мала б піти в найближчу з них і навчатися наживо на час перебування в цьому регіоні. Це дасть їй змогу щодня спілкуватися з однолітками, а не залишатися вдома за комп’ютером”.

ЯК ЗМІНИТЬСЯ МЕРЕЖА ДИСТАНЦІЙНИХ КЛАСІВ

За даними Міністерства освіти і науки, майже 600 тисяч дітей вчиться онлайн.

Водночас дистанційне навчання – один із найбільших викликів для держави:

  • дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися і розвивати м’які навички;
  • під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів.

Та оскільки відмовитися від цього формату освіти наразі неможливо, МОН планує підвищувати якість дистанційки, зокрема, у випадках, якщо вихід в офлайн неможливий.

З огляду на це, у новому навчальному році змінюються умови для дистанційної роботи шкіл (наразі триває громадське обговорення проєкту змін до 4 наказів, один із яких стосується онлайн-навчання):

  • в одному дистанційному класі має бути мінімум 20 дітей (учні на сімейній та екстернатній формі навчання не рахуються як учні дистанційного класу);

школа, яка вчитиме дітей онлайн, має мати щонайменше один клас на кожній паралелі.

Дистанційні класи можуть існувати:

  • у повністю дистанційних школах;
  • у школах, які працюють очно / змішано;
  • з потрібним обладнанням для якісної роботи онлайн.

Кількість таких шкіл не обмежується.

З 1 вересня дистанційне навчання здебільшого залишиться в прикордонних та прифронтових регіонах, адже дітям із цих територій треба забезпечити доступ до освіти хоча б онлайн, – зазначав у коментарях для “НУШ” Андрій Сташків.

– Упродовж літа громади спільно з ОВА мають сформувати майбутню мережу дистанційних класів, враховуючи вимогу про мінімум 20 учнів у класі й те, що частина дітей може перейти на навчання за місцем перебування. Якщо для створення мережі дистанційних класів треба їх об’єднувати або переводити учнів зі школи до школи, то це доведеться робити”.

ЯК ПІДТРИМУВАТИМУТЬ ЗВ’ЯЗОК З УЧНЯМИ НА ТОТ

Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, у МОН пропонують нові формати навчання.

1. Індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж), тобто індивідуальну роботу вчителя/-ки з учнем / ученицею з урахуванням безпекової ситуації.

2. Також учні з ТОТ можуть продовжити навчання в дистанційному класі своєї школи, але за декількох умов: безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття, а школа на ТОТ відповідає вимогам для функціонування дистанційних класів (про них згадували вище).

3. Дитина разом з учителем може перейти до іншого класу (іншої школи), якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву про переведення.

ЯК НАВЧАТИМУТЬСЯ ДІТИ ЗА КОРДОНОМ

За даними МОН, нині за кордоном перебуває 400 тисяч українських учнів. Чимало країн, до яких вони вимушено переїхали, вимагають відвідування місцевих шкіл. Поєднувати навчання у двох школах – українській та закордонній – надзвичайно складно.

Тому МОН пропонує два варіанти навчання дітей за кордоном, які допоможуть тримати зв’язок з українською системою освіти:

  • екстернат або сімейна форма;
  • вивчення українознавчого компонента в дистанційних класах. Це може бути 6–8 годин на тиждень за графіком, який не перетинається з розкладом у місцевій школі.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року МОН затвердило типову освітню програму, яка передбачає вивчення предметів українознавчого компонента – українську мову та літературу, історію, основи правознавства, географію тощо. Це має розвантажити українських учнів, які перебувають за кордоном та поєднують навчання у двох школах (докладніше про роботу дистанційних класів з українознавчим компонентом ми розповідали тут).

ЯКІ ЗМІНИ МОЖЛИВІ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

У МОН наголошують, що хочуть зберегти кожного учня та вчителя в українській системі освіти. Тому для вчителів, заклади освіти яких можуть припинити роботу, пропонують декілька опцій.

1. Кадровий резерв.

Щоби потрапити до кадрового резерву, вчитель/-ка має заповнити заяву, завантажити документи про освіту та засвідчити заяву електронним підписом. Її розглянуть упродовж 5 робочих днів.

  • Якщо педагога/-иню зараховують до кадрового резерву, він / вона одержуватиме середню заробітну плату та має пройти спеціальне навчання для вчителів кадрового резерву.
  • З резерву вчителі можуть перейти в інший заклад освіти, де є вакансії, або ж мати гарантоване місце роботи на деокупованій території.

2. Вакансії для вчителів.

Державна служба зайнятості разом із МОН створює форму для збору актуальної інформації про вакансії. Потім надсилає її засновникам закладів освіти для заповнення та розміщує вакансії на своєму сайті.

Учитель /-ка може звернутися до кар’єрного фахівця за консультацією та отримати допомогу в пошуку роботи.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: авторка – Kateryna Hliznitsova, unsplash.com

Матеріали за темою

Обговорення