Як зробити волонтерство частиною освітнього процесу: рекомендації, нормативка та 52 мільйони гривень на ЗСУ лише в одній області

Понад половина українських школярів 5–11-х класів із більш ніж 20 000 опитаних хоч раз волонтерила. Про це свідчать результати дослідження “Роль волонтерства в житті школярів”, яке провела громадська організація “Українська Волонтерська Служба” (УВС) спільно із цифровою платформою U-Report.

Значну роль у популяризації волонтерської діяльності мають заклади освіти, адже саме там молодь проводить багато часу. Як інтегрувати волонтерство в освітній процес, обговорили під час конференції “Волонтерство та шкільна освіта: точки дотику” від УВС та ЮНІСЕФ.

“Нова українська школа” публікує короткий конспект із панельної дискусії. Зокрема, із цього матеріалу ви дізнаєтеся про:

• як законодавчо унормоване волонтерство дітей у закладах освіти;
• які успішні кейси волонтерства є в школах та садочках Львова;
• рекомендації для інтеграції волонтерської діяльності в закладах освіти.

ЧИ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ЗАКОНОДАВЧО ВОЛОНТЕРСТВО У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Волонтерство дає можливість отримати особливі навички, як-от самозарадність, розуміння, що саме ми відповідальні за своє життя, громаду та країну, розповіла Лілія Любомудрова, координаторка програм ЮНІСЕФ із розвитку молоді. За її словами, участь у громадській та місцевій діяльності посилює в молоді відчуття причетності до чогось важливого.

Лілія Любомудрова під час панельної дискусії. Фото: УВС

А ще чимало міжнародних досліджень вказують на те, що волонтерство – один із найкращих способів кар’єрної орієнтації. Адже так можна безплатно спробувати свої сили в різних ролях, навчитися виконувати чи ставити певні задачі, зрозуміти, що подобається, а що – ні.

Тому в майбутньому, маючи волонтерський досвід, молода людина зможе простіше обрати професію, акцентувала Лілія Любомудрова.

В Україні, як правило, перший волонтерський досвід молодь отримує вже в школі. І хоча зараз чимало закладів освіти долучають учнівство до волонтерської діяльності, здебільшого такі проєкти залежать від ініціативи вчителів та мають радше спорадичний характер, йдеться в дослідженні “Роль волонтерства в житті школярів”.

Тож, щоби зробити цей механізм більш системним та стимулювати адміністрації закладів освіти розвивати волонтерство, потрібно переглянути правові механізми залучення молоді до волонтерства та його розвитку в закладах освіти, зокрема в школах.

• Сприяти інтеграції волонтерства в освітній процес має новий законопроєкт № 11159, який узяли за основу в червні 2024 року, розповів під час панельної дискусії “Волонтерство як частина освітнього процесу” Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН.

Ігор Хворостяний під час панельної дискусії. Фото: УВС

“Цей законопроєкт – важливий крок у напрямку узаконення і визнання результатів волонтерської діяльності в системі освіти. І це стосуватиметься не лише учнівства, а загалом усіх здобувачів освіти (і закладів вищої, професійної (професійно-технічної) освіти тощо).

Наприклад, волонтерство можна буде зараховувати у формі проходження практики за напрямом, який відповідає певній спеціальності. Це один із можливих варіантів. А загалом законопроєкт має формально узаконити та визнати ті речі, які вже працюють на різних рівнях освіти”, – пояснив Хворостяний під час панельної дискусії.

Додамо, що на момент публікації цей законопроєкт готується до другого читання. Він, зокрема, передбачає такі зміни до Законів України “Про повну загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, “Про освіту” та “Про волонтерську діяльність”:

• визнання набутих під час волонтерської діяльності компетентностей як результатів неформальної та інформальної освіти;
• закріплення обов’язку керівника закладу освіти щодо сприяння розвитку волонтерства серед учасників освітнього процесу;
• уточнення права волонтера на зарахування часу волонтерської діяльності до часу практики незалежно від згоди закладу освіти;
• встановлення обов’язковості документального підтвердження волонтерської діяльності;
• визначення поняття “мотиваційний лист“.

“Ці вимоги узгоджуються з європейською і загалом світовою практикою. Адже в багатьох країнах волонтерська діяльність є обов’язковою для здобувачів освіти. Наприклад, у деяких із них навіть є вимога, коли для того, щоб отримати свідоцтво про здобуття певного рівня освіти, учні чи студенти мають реалізувати якусь кількість годин чи активностей, відведених на волонтерство”, – додав Ігор Хворостяний.

За його словами, наразі в Україні громади хоч і звітують про низку заходів із волонтерства у форматі проведених уроків чи одиничних або групових ініціатив, однак не вистачає організованої структури, яка б визначала умови впровадження волонтерської дільності в системі освіти. Тож законопроєкт у разі ухвалення мав би конкретизувати це.

• Водночас Ігор Хворостяний акцентував, що кожен заклад освіти в Україні може добровільно інтегрувати волонтерство в освітній процес і матиме таку можливість і надалі.

Наприклад, якщо школа хоче запровадити курс волонтерства, то достатньо внести його в типову освітню програму. Ніяких погоджень із МОН не потрібно, адже заклади освіти мають автономію.

“Але варто розуміти, що запровадження такого курсу означатиме, що це буде вибіркова частина освітньої програми й фінансуватиметься вона виключно з місцевих бюджетів. Тобто саме звідти здійснюватиметься оплата праці вчителів, які викладатимуть цей курс”, – пояснив Ігор Хворостяний.

Тож у співпраці з місцевою владою, або залучаючи кошти донорів, меценатів, будь-який заклад освіти України може впроваджувати таку ініціативу.

“Інвестиції у волонтерство – це ще й інвестиції в потужний людський капітал в Україні. Саме тому громадам важливо співпрацювати із закладами освіти та розвивати волонтерство на місцях”, – додала Лілія Любомудрова.

ЦІКАВІ ІНІЦІАТИВИ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬ ВОЛОНТЕРСТВО У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

• Співпраця місцевої громади та закладів освіти (Львів).

Ефективний приклад інтеграції волонтерства в освітній процес закладів освіти демонструють у Львові. Так, за 2023–2024 навчальний рік у школах і дитячих садках Львівської громади завдяки численним акціям, ярмаркам та іншим благодійним ініціативам зібрали майже 52 мільйони гривень на потреби ЗСУ.

Про це під час дискусії розповів Андрій Закалюк, начальник управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради. Він також додав, що для того, аби волонтерство розвивалося в закладах освіти, їм потрібно дати більше свободи.

“Волонтерства не можна навчити. Ба більше, цей процес має бути добровільним. Місцевій владі лише потрібно створити відповідні умови для розвитку волонтерства. І заклади освіти не мають бути самотніми в цьому процесі, адже волонтерська діяльність сприяє і розвитку місцевих громад. Тож останні мають гарантувати свою підтримку”, – додав він.

Андрій Закалюк ділиться досвідом Львова під час панельної дискусії. Фото: УВС

За його словами, щоби волонтерство успішно впроваджувалося в освітній процес, з усіма його учасниками потрібно постійно комунікувати та пояснювати для чого все це. Але такі розмови не мають бути у формі директивної комунікації, лише на добровільній основі, інакше це не матиме ніякого результату.

Водночас, як зауважив Закалюк, всю волонтерську діяльність неможливо впроваджувати лише ресурсом педагогів. Відтак, на його думку, у заклади освіти “варто впустити громадські організації”.

“Наприклад, школи можуть у після урочний час надавати свої приміщення в користування громадськими організаціями, які могли б там провадити волонтерську діяльність та творити здорове середовище. Туди після уроків можуть приходити діти та долучатися до чогось спільного. У такий спосіб можна полегшити їм доступ до волонтерства, адже не потрібно буде їздити десь на інший кінець міста, щоби поволонтерити”, – запропонував Андрій Закалюк.

• А щоб уможливити таку співпрацю на законодавчому рівні, у Львові рішенням громади та сесії виконавчого комітету затвердили зразок договору про співпрацю між закладом освіти та будь-якою неприбутковою організацією. Договір передбачає, що такі організації можуть вести освітню, волонтерську діяльність у приміщеннях закладів освіти для розвитку дітей. Тож школи міста абсолютно легально можуть розвивати таку співпрацю, пояснив посадовець.

Не менш важливою для розвитку волонтерства є і мотивація.

Так, за словами Андрія Закалюка, щоби підвищити мотивацію учнівства, у Львові обговорюють можливість дозволити їм один день на семестр пропускати школу за умови, якщо вони захочуть у цей день поволонтерити.

Такі речі, на думку посадовця, створюють умови для того, щоби волонтерство не було разовою акцією, а перетворилося на щось постійне та системне.

• Ще одним прикладом ефективної співпраці місцевої влади й шкіл Львова є проєкт зі створення шкільних соціальних підприємств. Спершу це була ініціатива одного учнівського парламенту. Але згодом ідею масштабували.

Тож тепер кожного року у Львові обирають декілька десятків шкіл, де працюватимуть соціальні підприємства за участі учнів та учениць. Кошти в ці проєкти інвестує місто й донори. У межах проєкту учасники отримують:

• менторську підтримку під час реалізації свого проєкту;
• гранти на створення соціального підприємства в школі;
• участь у форумах та ярмарках;
• підтримку Західноукраїнського кластера соціальних підприємств після завершення проєкту;
• досвід у веденні підприємницької діяльності.

“Пам’ятаю, як в одній зі шкіл діти створили лабораторію, де вирощували мікрозелень. І їх не потрібно було туди змушувати ходити. Вони це робили дійсно із цікавістю та задоволенням. Тому також зазначу, що важливо дослухатися до ініціатив, які пропонують діти”, – додав Андрій Закалюк.

Шкільний кабінет, де учні однієї зі львівських шкіл вирощують мікрозелень. Фото: “Високий замок”

“Волонтерство має стати територією любові. Тому що найкраще ми вмотивовані робити те, що любимо, і найбільш ефективні там, де нам подобається”, – акцентував посадовець.

• Навчальна програма “Шкільний урок волонтерства“.

Це навчальна програма від ГО “Українська Волонтерська Служба” для учнів 8–11-х класів, яку реалізують у форматі онлайн- чи офлайн-уроку. Проводити його можуть вчителі, педагоги організатори, громадські активісти та волонтери, а також тренери ГО.

Такий урок триває 45 хвилин та складається з:

• опитування про дозвілля молоді;
• ознайомлення з основами та видами волонтерства;
• обговорення соціальних проблем та шляхів їх вирішення;
• рухової активності;
• настанов про перші кроки у волонтерстві.

Уроки волонтерства можна проводити й на позакласних годинах. Організатори надають необхідний пакет матеріалів для уроку (посібник із проведення уроку, презентацію, план, руханку).

Якщо ви хочете отримати ці матеріали та долучитися до проведення такого уроку, потрібно заповнити форму за посиланням. Більше інформації про цей проєкт також можна дізнатися на сайті.

[Раніше “Нова українська школа” публікувала історії вчителів-учасників “Шкільного уроку волонтерства”. Прочитати їх можна тут].

• Програма для молоді UPSHIFT.

Це глобальна програма Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), яку реалізують у понад 40 країнах для молоді віком від 14 до 24 років. Вона допомагає втілювати інноваційні рішення для актуальних проблем у школі, громаді чи місті.

Як йдеться на сайті програми, щоби взяти участь, потрібно пройти такі етапи:

1. сформувати команду. У команді може бути від 3 до 5 однодумців, які готові працювати разом;
2. визначити проблему, яку учасники хотіли б вирішити. Достатньо її сформувати, рішення мати необов’язково;
3. зареєструватися на відкритий набір у вашому регіоні;
4. після реєстрації обрані команди запросять на співбесіду;
5. за її результатами команди зможуть узяти участь у тренінгу, де навчатимуться за методологією UPSHIFT, та перетворять свої ідеї на проєктні пропозиції під супроводом менторів-фасилітаторів.

Так, у межах цієї ініціативи команди створювали тренінги та відеокурси з вивчення жестової мови, програми з ментальної підтримки, розмовні клуби для молоді, проєкти з міжкультурного обміну та багато іншого.

Докладніше про програму та нові набори для реєстрації можна дізнатися тут.

• Волонтерська програма для студентів “СтудМентор“

Ця програма націлена на студентів 3–6-х курсів, які хочуть отримати досвід роботи з дітьми й допомогти учням із прифронтових регіонів підтягнути їхні знання зі шкільних предметів. Її впроваджує ГО “Навчай для України”, розповіла в межах панельної дискусії Ірина Копайгородська, координаторка цієї програми.

Ірина Копайгородська розповідає про програму “СтудМентор”. Фото: УВС

Перед тим, як викладати, студенти проходять сертифіковане навчання з менторингу. Також вони мають володіти знаннями з одного із таких предметів:

• українська мова;
• математика (алгебра, геометрія);
• історія України;
• фізика;
• хімія;
• біологія;
• англійська мова;
• інформатика;
• географія.

А ще впродовж 8 тижнів вони мають виділяти на участь у програмі від 4 годин/тиждень. Що пропонує програма?

• Онлайн-уроки, які відбуваються двічі на тиждень по 45 хвилин;
• групи до 3-х дітей 5–11-х класів;
• предмети та час занять підбирають індивідуально;
• також команда проєкту забезпечує менторів картами предметів, прикладами вправ та супроводом експертів із менторингу.

Набір триває постійно, тож зареєструватися можна за посиланням. Більше дізнатися про програму та інші ініціативи “Навчай для України” також можна на сайті організації.

• Програма UActive від благодійного фонду savED.

Редакція “НУШ” також радить звернути увагу і на цю програму, в межах якої підлітки можуть створювати проєкти для своїх громад. Наприклад, освітні, інтерактивні чи молодіжні простори, майстерки, інформаційні кампанії тощо.

Загалом програма передбачає 15-тижневе навчання, під час якого учні та учениці працюють над своїми проєктами під керівництвом експертів, досвідчених вчителів та професійних менторів. Наприкінці найкращі роботи можуть отримати грант на реалізацію.

Докладніше з програмою можна ознайомитися тут.

ЯК МОЖНА ПОПУЛЯРИЗУВАТИ ВОЛОНТЕРСТВО СЕРЕД МОЛОДІ

За результатами дослідження “Роль волонтерства в житті школярів”, автори рекомендують:

1. Підвищувати обізнаність про волонтерську діяльність серед підлітків через інформаційні кампанії (популярні медіа, соціальні мережі та лідерів думок).

Саме брак інформації про волонтерську діяльність – одна з ключових перешкод до активної участі молоді в житті громади. Так, цікавим прикладом у цьому контексті можуть бути США, де через підліткові серіали та популярні медіа транслюють мотиваційні приклади та спонукають молодь долучатися до волонтерства.

Водночас варто не лише загально розповідати про волонтерство, але й демонструвати конкретні приклади успішних волонтерів та їхніх ініціатив, йдеться в дослідженні.

2. Інтегрувати волонтерство в систему як формальної, так і неформальної освіти.

Це можуть бути відкриті уроки про волонтерство, зустрічі з активними волонтерами, волонтерські клуби за інтересами, спільна організація благодійних заходів та волонтерських проєктів тощо. За активну волонтерську діяльність учнів чи студентів можна відзначати на рівні закладу освіти.

Також важливою є і система неформальної освіти поза школою. Молодіжні центри та простори, які залучають волонтерів до своєї діяльності, можуть надавати молоді позитивний досвід та приклад.

3. Удосконалити нормативку для сприяння та розвитку волонтерства серед учнівської молоді.

Масштабувати волонтерську діяльність на рівні різних громад могли б освітні програми, у яких волонтерство прописано як варіативний складник, а також програми підвищення кваліфікації учителів.

Як кажуть автори дослідження, удосконалення потребує і законодавча система, зокрема Закон України “Про освіту”, щоб стимулювати адміністрації закладів освіти сприяти розвитку волонтерства в кожній школі.

4. Інвестувати кошти в програми розвитку волонтерської діяльності та програми підтримки молодіжних ініціатив.

Волонтерський рух потребує і системних інвестицій, акцентують у дослідженні. Наприклад, завдяки таким програмам, як UPSHIFT, UActive та їхньому фінансуванню, молодь може втілювати важливі проєкти, які сприяють розвитку місцевих громад та країни загалом. Також важливо залучати молодих людей до розроблення та реалізації різних локальних програм, адже в такий спосіб ми можемо формувати відповідальних та активних громадян.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: Січеславська Просвіта

Фото в тексті: “Українська Волонтерська Служба”