Як школа-амбасадорка в Чернівцях пілотуватиме профільне навчання

З вересня 2024 року 30 шкіл-амбасадорів починають “передпілотування” профільної середньої освіти [назвемо так пілотний проєкт МОН за участі шкіл-амбасадорів, щоби уникнути плутанини з комплексним пілотуванням НУШ у 8-х класах – ред.]. Чернівецька обласна спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів “Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей” потрапила до списку 30 пілотних закладів, які, спільно з МОН, працюватимуть над апробуванням профільної середньої освіти.

У Міністерстві освіти і науки кажуть, що завдання цих закладів у “передпілоті” – напрацювати, як правильно організовувати роботу академічного ліцею, наприклад, як складати розклад, як формувати групи за профілями, які курси за вибором можна запропонувати тощо. А ще в межах передпілоту школи-амбасадори налагоджують співпрацю із закладами освіти за кордоном, які вже працюють за профільною системою.

Як ліцей у Чернівцях готується до нового навчального року, “Шпальті” та “Новій українській школі” розповіла заступниця директорки закладу з навчальної роботи Ірина Тарангул.

ЯКІ ДІТИ НАВЧАЮТЬСЯ В ЛІЦЕЇ

Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, як і інші 29 шкіл-амбасадорів, у цьому навчальному році має визначитися зі своїми профілями, напрацювати навчальні програми для предметів та підготуватися до їх впровадження у 2025 році.

У структурі закладу немає початкової ланки. Тут вчаться лише 7–11 класи. Заступниця директорки з навчальної роботи Ірина Тарангул каже, що всі зміни, пов’язані з “передпілотуванням” профільної середньої освіти, напрацьовуватимуть якраз для майбутніх 10–12-х класів. А нинішні семикласники в усіх школах України стануть першими, хто у 2027 році масово зайде в старшу профільну школу.

Заступниця директорки Ірина Тарангул

У закладі практикують допрофільне навчання, тому, за словами заступниці директорки, у ліцеї хочуть залишити середню ланку, щоб дітям було простіше переходити до старшої школи. Тобто ці діти матимуть певну базу, на яку в 10–12-х класах нанизуватимуть глибші знання з профільних предметів.

ЯК ШКОЛА ПОТРАПИЛА ДО 30 АМБАСАДОРІВ

Заступниця директорки пригадує, що заклад отримав запрошення долучитися до “передпілотування” профільної середньої освіти від Департаменту освіти й науки Чернівецької ОВА. Ліцей уже 8 років поспіль впроваджує багатопрофільну освіту, пропонуючи щороку 4–5 профілів для дітей на вибір.

“Ми звикли до такої роботи. Відвідавши національний форум із впровадження профільної освіти в Києві, який організувало Міністерство освіти і науки, ми зрозуміли, що це наше і для нас. Це велика честь та відповідальність першими впроваджувати нову освітню реформу”, – ділиться Ірина Тарангул.

НАВІЩО ОПИТУВАЛИ УЧНІВ

Діти, які будуть уперше вчитися за концепцією профільної середньої освіти НУШ, завершили навчання в 7 класі та, за словами заступниці директорки, ще не визначилися, який саме профіль обрати.

Утім, навесні в закладі провели опитування серед учнівства випускних 9-х класів для того, щоб зрозуміти, що саме дітей цікавить.

Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю

“Ми поспілкувалися з учнями-випускниками 9-х класів. Розповіли про реформу та запитали, якою вони її бачать, чи буде вона корисною і продуктивною. Усно розпитали також про те, що учні хотіли б вивчати. Почувши, що чекає на їхніх наступників, випускники 9-х класів були в захваті й шкодували, що не отримають такого досвіду”, – розповідає Ірина Тарангул.

ЯКІ ПРОФІЛІ ВЖЕ МАЄ ЛІЦЕЙ

Як ми вже згадували вище, заклад практикує профільне навчання вже 8 років. Нині пропонує учнівству такі 6 профілів:

• інформаційно-технологічний;
• філологічний;
• природничий;
• спортивний;
• суспільно-гуманітарний;
• хіміко-біологічний.

Наприклад, у межах спортивного профілю в майбутньому учнівство матиме не лише фізкультуру, а й інші предмети на вибір, як-от відновлення здоров’я, дієтичне та спортивне харчування тощо.

Заступниця директора акцентує, що в навчальних планах про такі курси поки що не йдеться. Хоча педагоги вже почали роботу над розробкою анотацій до певних курсів за вибором, які могли б запропонувати майбутнім учням і ученицям старшої школи.

Діти обирають профілі (на допрофільному рівні) разом із батьками, заповнюючи анкети при вступі до ліцею. Найбільшою популярністю серед запропонованих профілів користуються інформаційно-технологічний, філологічний та хіміко-біологічний.

Кабінет хімії в ліцеї

“Коли дитина вступає до школи в 7 клас, заклад пропонує заповнити заяву, де є перелік можливих профілів. Далі ми звертаємо увагу на те, якому профілю учні надають перевагу, і впроваджуємо його.

Якщо учень/учениця обирає не дуже популярний профіль і є ризик, що не набереться достатньої кількості дітей для відкриття профільного класу, то йому/їй, залежно від оцінок в атестаті, пропонують інший профіль. Звертаємо увагу на ті предмети, якими дитина цікавиться”, – каже заступниця.

Ірина Тарангул додає, що на початку 10 класу діти зможуть знову робити вибір, адже краще розумітимуть, який саме професійний напрям їм подобається найбільше. Проте, якщо учень/учениця ще не визначився/лася з майбутнім фахом, то на початку 2 семестру 10 класу зможе ще раз змінити профіль.

“Зараз наше пріоритетне завдання – формування профілів. Державний стандарт профільної середньої освіти пропонує створювати профілі в трьох кластерах: мовно-літературному, STEM та суспільно-гуманітарному. Ми вже почали складати навчальні плани для 10-х класів. Маємо розуміння та бачення, як рухатися далі”, – розповідає заступниця.

Робот-маніпулятор

Учні 11–12-х класів обиратимуть поглиблений блок предметів за профілем [нагадаємо, 10 клас має бути адаптаційним, коли учні старшої школи вивчатимуть обов’язкові предмети та декілька на вибір у пропорції 70/30 – ред].

Якщо учень/учениця обере математичний профіль, це означає, що в 11 класі він/вона зможе вивчати вищу математику, але також матиме й обов’язкові предмети, як-от українську мову та історію України. Та водночас дитині пропонуватимуть більше курсів на вибір ніж у 10 класі.

До 12 класу учні матимуть орієнтовно 30 % обов’язкових предметів та 70 % тих, які вивчатимуть у межах обраного профілю або на вибіркових курсах, пов’язаних із профілем чи поза ним.

“Курси на вибір передбачають вивчення спеціалізованих предметів у межах обраного профілю. Але учням пропонуватимуть також курси за вибором поза обраним профілем. Наприклад, дитина, яка вчиться в 11–12 класі, любить фізику й бачить себе на фізико-математичному факультеті, але також пише вірші й хотіла б ближче познайомитися з новинками сучасної української поезії. Тоді вона матиме можливість обирати подібні курси. Тут у нас є автономія, що пропонувати учням залежно від їхніх вподобань. Ліцей пропонуватиме ті курси, які зможе розробити та викладати”, – розповідає Ірина Тарангул.

ЯК ПРАЦЮЄ ГУРТОЖИТОК ЗАКЛАДУ

Особливість цього багатопрофільного ліцею в тому, що в його структурі є пансіон. Там можуть мешкати учні з інших областей та регіонів, а також із тих населених пунктів, де зараз тривають бойові дії.

Пансіон розрахований на 350 місць. Торік (у 2023–2024 навчальному році) у закладі навчалося 384 учні, 193 з яких мешкали в пансіоні.

Пансіон працює цілодобово, втім, у вихідні, святкові дні та на канікулах учні їдуть додому. Виняток є лише для дітей із віддалених областей, де йдуть активні бойові дії, та тимчасово окупованих територій.

Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю

Відповідно до Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, у пансіоні мешкають діти, постійне місце проживання яких знаходиться за межами міста, а час перебування ліцеїстів у дорозі до закладу в один бік транспортом загального користування перевищує одну годину.

Оплата з батьків учнів, що перебувають у пансіоні закладу, за послуги проживання та харчування не стягується. Їхнє фінансування здійснюють коштом обласного бюджету.

За кожним класом, окрім класного керівника, закріплений вихователь або вихователька. Вони проводять навчально-виховну роботу з учнями, що мешкають у пансіоні закладу, у позаурочний час. Також на кожному поверсі пансіону цілодобово працюють помічники вихователів.

ЯКІ ЗАВДАННЯ РОЗВ’ЯЗУВАТИМУТЬ РАЗОМ ІЗ ПАРТНЕРАМИ ЛІЦЕЮ

Зараз завдання ліцею – формування нових профілів. За словами пані Ірини, ще з квітня 2024 року вони зібралися з колективом і пропрацювали промисловий та аграрний потенціали чернівецького регіону, проаналізували ринок праці. З огляду на це, зрозуміли, які професії матимуть попит.

Крім цього, Чернівецька школа-пілот зустрілася з декількома міжнародними закладами, щоб обрати серед них школу-партнера. Зустріч організували МОН та благодійний фонд “savEd”.Після онлайн-зустрічей Чернівецький багатопрофільний ліцей обрав собі як партнера іспанську школу. За сприяння модераторів з іспанського та українського боку створили онлайн-платформу для спілкування між обома закладами.

Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю

НАЙБІЛЬШИЙ ВИКЛИК – НАБРАТИ ДОСТАТНЬО УЧНІВ

Зараз вчителі ліцею планують, які саме курси для профільної школи можуть розробити, на які теми та на які терміни викладання (семестр чи рік). І це один із найбільших викликів, якого побоюються освітяни, адже раніше не мали досвіду розробки навчальних курсів.

З цим ліцеєві допомагатиме благодійний фонд “savEd”, який має досвід створення курикулуму [формалізованого пакета курсів і їхнього змісту для профільної середньої школи – ред.] в раніше зруйнованому Житомирському ліцеї.

Насамкінець заступниця розповідає, що в закладі переймалися чи наберуть достатньо учнів у 10 класи. Адже в області, як і в Україні в цілому, дається взнаки демографічна криза. Частина учнів перебуває за кордоном, тому набрати необхідну кількість дітей – більша проблема, аніж мати в закладі потрібну кількість фахівців. Наразі в ліцеї є чотири 10 класи, але вступна кампанія досі триває.

“Це, безперечно, є викликом для нас. Щодо кадрів, то в середньому в нас це люди молодого віку, приблизно 28 років. Вони за будь-які інновації – запропонували курси, готові розробляти та впроваджувати в навчальний процес. Окрім того, серед педагогів є також кандидати наук, які мали досвід викладання в закладах вищої освіти, заслужений вчитель України, тому питань із кадрами не виникає”, – каже Ірина Тарангул.

Марія Титор, “Шпальта”, спеціально для “Нової української школи”

Фото: Ігор Константинюк, “Шпальта”

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.