10 цікавих фактів про навчання старшокласників Фінляндії

Усього п’ять років тому Фінляндія запровадила профільне навчання в старшій школі з можливістю вибору предметів. А нині старшокласники фінських шкіл мають таку індивідуальну траєкторію навчання, що вона не змінюється, навіть якщо учень чи учениця переходить до іншого закладу освіти.

Якщо в школі вчиться 700 учнів, отже, є 700 розкладів. Кожен і кожна з дітей обирає свій пакет обов’язкових та додаткових предметів, а також самостійно визначає темп вивчення – рік чи три (утім, це залежить від предмета). А ще старшокласники самі можуть обрати, до якого вчителя/-ки хочуть ходити на урок.

Про особливості навчання фінських старшокласників українським освітянам нещодавно розповідав Лео Пахкін, представник Національної агенції освіти Фінляндії [на сайті Finnish National Agency for Education є окремий розділ із корисною інформацією для українців – ред.], у межах “Програми освітніх управлінців 2.0”.

Програму реалізує благодійний фонд savED у партнерстві з Міністерством освіти і науки України для навчання 30 шкіл-амбасадорок, які беруть участь у підготовці до пілотування реформи профільної середньої освіти (стратегічна кураторка програми – Олена Северенчук). Під час першого модуля програми школи-амбасадори вивчали світовий досвід реформування старшої профільної школи.

Редакція “НУШ” теж відвідала навчання та законспектувала основні тези з виступу Лео Пахкіна, зокрема, про те:

• скільки років вчаться фінські учні;
• як обирають обов’язкові та додаткові предмети;
• хто розробляє для шкіл курси на вибір;
• як оцінюють учнівство;
• чим профільні школи відрізняються одна від одної.

[Зазначимо, що в тексті ми описуємо лише окремі факти, які почули від Лео Пахкіна про старшу школу, а не всю систему освіти Фінляндії].

КОЛИ УЧНІ МОЖУТЬ ОБИРАТИ ВЛАСНУ НАВЧАЛЬНУ ТРАЄКТОРІЮ

1. Обов’язкова середня освіта до 18 років.

Система освіти Фінляндії включає дошкілля, навчання в нульовому класі (для підготовки до школи), базову загальну освіту, середню і вищу освіту.

Після базової школи, коли учням виповнюється 15–16 років (9 клас), вони обирають той заклад освіти, у якому хочуть вчитися далі та здобувати середню освіту (10–12 класи). Для цього є три варіанти:

1. заклад загальної вищої середньої освіти (подібний до академічних ліцеїв, які створюються в Україні), після завершення якого можна вступати до університету;
2. заклад профтехосвіти;
3. заклад середньої освіти для учнівства, чия рідна мова не фінська або шведська. Тут вони можуть підвищити рівень володіння фінською чи шведською, щоб далі перейти до закладу загальної вищої середньої освіти чи профтеху (тут навчання триває приблизно рік).

Раніше навчання після завершення базової школи не було обовʼязковим, тобто учні після дев’ятирічки могли взагалі припинити навчання в шкільній системі.

Три роки тому уряд видовжив обов’язкову тривалість навчання в школі від 16 до 18 років. Тепер хоч-не-хоч учні залишаються в системі шкільної освіти до 18-ліття. У такий спосіб усі вчаться в закладах середньої освіти – готуючись до вступу в університет чи здобуваючи професію.

Джерело: opintopolku.fi

2. Національна навчальна програма та авторські розробки вчителів.

З 1994 року у Фінляндії впроваджена Національна навчальна програма. За словами Лео Пахкіна, це радше методичка для вчителів, у якій описано зміст різних предметів, поради з оцінювання та підтримки учнівства.

На основі Національної навчальної програми вчителі готують власні програми, які ніхто не перевіряє та не контролює. Хіба що Національна агенція освіти Фінляндії може попросити у вчителя/-ки зразок програми, щоби подивитися на її наповнення.

ЯК ПРАЦЮЄ ФІНСЬКА ПРОФІЛЬНА ШКОЛА

3. 150 кредитів за три роки профільної школи.

Профільне навчання впроваджене в закладах загальної вищої середньої освіти, у яких діти мають набір обов’язкових предметів та курсів на вибір.

Національна навчальна програма Фінляндії передбачає, що кожен предмет, обов’язковий для вивчення, поділений на кредити.

• За три роки навчання в профільній школі учні мають набрати 150 кредитів з обов’язкових предметів.
• Один кредит – це 14 годин 15 хвилин або понад 2122,5 години на три роки.

“Діти можуть самостійно вирішити, за скільки років опанують той чи той предмет і за скільки часу вичитають ці кредити.

Наприклад, фізику, хімію, географію, біологію можуть пройти за рік або розтягнути на три роки. Як правило, в 10 класі учні намагаються здати всі обов’язкові кредити, які далі не потрібні для майбутньої професії, а в 11–12 класах фокусуються на профільних предметах”, – додала під час спілкування зі школами-амбасадорами Олена Северенчук.

4. Скільки учнів у школі – стільки й розкладів.

У кожного учня й учениці є свій розклад, який залежить від їхнього набору обов’язкових та вибіркових предметів.

• Наприклад, якщо учень / учениця обирає поглиблену математику, тоді може піти ще на додаткові курси з-поміж 28 варіантів (тобто більше годин навчального часу має бути присвячено вивченню профільного предмета).
• Якщо учень / учениця вчить звичайну математику, тоді в списку на вибір аж 36 курсів.

Джерело: kaleva.fi

Учні самі визначають, за скільки часу пройдуть весь курс, скажімо, математики. Головне – завершити математичну програму. Як додав Лео Пахкін, інколи діти можуть швидше пройти обов’язкові предмети ніж за три роки, якщо продемонструють свої уміння на тестах, тобто покажуть, що вже знають усі теми з програми.

Тому й виходить, якщо в школі 700 учнів, то стільки ж є індивідуальних розкладів. Бо хтось вирішує йти швидше, а хтось розтягує опанування предметів на довший термін.

5. Безмежна кількість курсів на вибір.

Переліки курсів на вибір визначені у відповідному національному списку та є однаковими для всіх шкіл. Втім, заклади можуть пропонувати учням щось додаткове, наприклад, курси з безпеки чи економіки, яких немає в обов’язковому списку.

Джерело: orivesi.fi

“Частина шкіл пропонує лише базові предмети та традиційні курси на вибір, а є школи, які розробляють багато міждисциплінарних курсів, яких немає в інших закладах.

Розроблення власних унікальних курсів робить наші школи відмінними одна від одної.

Також це сприяє тому, що заклад стає більш привабливим для учнівства, бо вони здобудуть ті навички, які можуть допомогти їм у житті, – додає Лео Пахкін.

Звісно, вчителі мають самостійно скласти програми для власних унікальних курсів. Часто це інтегровані курси, завдяки яким учні бачать зв’язки між предметами й розуміють, що світ – це цілісна система, у якій ми намагаємося пояснити явища з погляду різних наук”.

АВТОНОМІЯ І У ВЧИТЕЛІВ, І В УЧНІВ

6. Замість оцінювання – поради.

Як акцентує Лео Пахкін, вчителі не кажуть дітям, що учень / учениця працює на уроці на таку-то оцінку, а дають поради, як рухатися далі.

Наприклад, у базовій школі вчителі оцінюють успіхи учнівства, а результати навчання визначають вибіркові оцінки, які з’являються аж у 9 класі.

7. Учителів обирають учні.

Учні можуть обирати, у якого вчителя чи вчительки хочуть слухати курс математики чи англійської. В одного вчителя / вчительки може бути на уроці до 10 учнів, а в іншого / іншої – пів сотні.

8. Учителі автономні у своїй роботі.

Вчителі самостійно вирішують, які матеріали обирати для навчання – підручники чи цифрові навчальні матеріали, які надають Національна агенція освіти та комерційні організації.

У загальній вищій середній школі учні отримують усі матеріали для навчання безплатно, зокрема, і ноутбуки. Після завершення навчання учні здають гаджети школі або можуть викупити їх.

ЯК ІТ-ТЕХНОЛОГІЇ ДОПОМАГАЮТЬ ІЗ НАВЧАННЯМ СТАРШОКЛАСНИКІВ

9. Цифровізована система, яка знає про учнів усе.

Діджитал-система, до якої приєднані всі школи середньої освіти, має дані про те, які саме обов’язкові предмети та курси на вибір вивчають старшокласники.

Якщо учень чи учениця хоче перейти до іншої школи, то “бере” із собою пакет своїх обов’язкових та вибраних предметів і переходить до іншого закладу. Нова школа отримує доступ до даних учнів на єдиній для всіх шкіл цифровій платформі й бачить, з яким пакетом прийшли нові учні, які кредити вже пройшли, а які ще ні.

Джерело: lappeenranta.fi

10. Дистанційне навчання як частина освітнього процесу.

Онлайн-навчання у Фінляндії розглядається як одна з можливостей надавати рівний доступ до освіти всім учням (йдеться передусім про старшу школу).

• Скажімо, якщо одна зі шкіл муніципалітету пропонує курс японської мови, то учні з інших шкіл можуть відвідувати його очно або навіть приєднуватися дистанційно.
• Навчання в старшій школі також може бути завершене онлайн, тобто не обов’язково відвідувати школу наживо.

За словами Лео Пахкіна, дистанційка дає змогу розвивати в країні різноманітну шкільну мережу та пропонувати учням на вибір заклади з різними форматами навчання.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: turku.fi

Навчання відбувається в межах проєкту “Реформа старшої школи в Україні”, що впроваджується Міжнародною благодійною організацією savED за фінансової підтримки міжнародної неурядової організації Finn Church Aid (FCA) у межах ініціатив гуманітарного реагування.