Чи варто боятися інтеграції літератур – аналізуємо плюси та мінуси на прикладі пілотної школи Запоріжжя

Якщо об’єднати українську та зарубіжну літератури, учнівство не вивчатиме твори, що вважаються літературними скарбами та формують національну ідентичність – це поширена теза, яку можна почути під час дискусій про те, чи варто впроваджувати в школах інтегрований літературний курс.

Однак досвід шкіл, які навчають дітей за таким курсом, демонструє – українських творів аж ніяк не менше за кількістю ніж закордонних. А розробники інтегрованих курсів не викреслюють із них Тараса Шевченка, Івана Франка чи Ліну Костенко.

“Нова українська школа” поспілкувалася з вчителями Дніпрорудненської школи “Талант” (Запорізька область), яка пілотує НУШ та впроваджує низку інтегрованих курсів. З їхніх слів, в інтеграції двох літератур є чимало переваг. Зокрема, діти сприймають літературу цілісно й мають трохи більше часу на роботу з творами.

Водночас у Міністерстві освіти і науки України розглядають (як варіант), щоб інтегрований літературний курс був одним із предметів профільної середньої школи. Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки, раніше розповідав, що в міністерстві змінюють Типову освітню програму для 5–9–х класів, аби дати школам більше можливостей обирати інтегровані курси, які допоможуть розвантажити учнів.

З огляду на це, інтегровані курси так чи так будуть у базовій та профільній школах.

У цьому матеріалі ми намагалися з’ясувати:

• скільки модельних програм інтегрованих літературних курсів існує;
• які страхи заважають вчителям обирати одну об’єднану літературу замість двох окремих;
• які переваги мають учні від інтегрованого курсу;
• якої підтримки потребують школи для інтеграції літературних (і не лише) предметів.

ХТО ОБИРАЄ ІНТЕГРОВАНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КУРС ТА ЯКИЙ ВИБІР Є

Аби розуміти, наскільки популярні інтегровані курси в школах і скільки закладів освіти їх обирає, було б добре мати відповідні статистичні дані. Та, на жаль, їх немає.

Раніше “Нова українська школа” аналізувала результати конкурсів підручників для 6–х класів на 2023–2024 навчальний рік (їх можна переглянути на сайті Інституту модернізації змісту освіти).

• Це дало змогу з’ясувати, що сумарна кількість замовлених учителями примірників для інтегрованих літературних курсів становить 16 714.
• Для порівняння – підручників з української літератури автора Олександра Авраменка замовили понад 180 тисяч (у більш як 10 разів більше).

Свою локальну статистику зібрали в Дніпрорудненській школі “Талант” (Запорізька область). Людмила Герасименко, директорка закладу, розповіла, що інтегрований літературний курс для 5–6–х класів із чотирьох пілотних шкіл області обрала лише їхня. Інші три пілотні школи викладають окремо українську та зарубіжну літератури.

Якщо брати до уваги не лише пілотні, а всі школи, та аналізувати популярність інтегрованого літературного курсу в розрізі Дніпрорудненської громади, то із чотирьох закладів освіти його обрали два, один із яких – пілотна школа “Талант”.

Для порівняння – інтегрований курс “Пізнаємо природу” та інтегровані курси з історії для 5–6–х класів обрали всі чотири пілотні заклади Запорізької області та чотири школи Дніпрорудненської громади [школа “Талант” входить до обох вибірок]. Тобто з-поміж набору інтегрованих курсів школи найменше обирають чомусь саме літературний.

Зараз учителі 5–9–х класів, які впроваджують НУШ, можуть обирати з-поміж таких інтегрованих курсів мовно-літературної галузі:

1. Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5–6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О., Волошенюк О.В.);
2. Модельна навчальна програма “Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М., Романенко Ю.О., Блажко М.Б., Ткач П.Б., Панченков А.О.);
3. Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Тригуб І.А.);
4. Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи” для закладів загальної середньої освіти” (авт. Чумарна М., Пастушенко Н.);
5. Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Тригуб І.А., Слижук О.А., Молодик К.Ю.);
6. Модельна навчальна програма “Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Качак Т.Б., Богосвятська А.-М.І., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г.).

Дніпрорудненська школа “Талант” обрала модельну програму Таміли Яценко, з якою працює у 5–6–х класах та 7 пілотному. Директорка Людмила Герасименко каже, що автори програми надсилають вчителям календарні плани до програми та матеріали для підготовки до уроків. І це дуже допомагає у викладанні курсу.

ЩО ВІДШТОВХУЄ ОСВІТЯН ВІД ОБ’ЄДНАННЯ ЛІТЕРАТУР

Але не для всіх методична підтримка стає аргументом, який переконує обирати інтегрований літературний курс.

Ідея з інтеграцією літератур з’явилася ще на етапі розробки концепції Нової української школи. Тоді це сприймалося як щось нове та невластиве системі української освіти. У медіа є чимало матеріалів про круглі столи та звернення освітян, датовані 2016 роком, на яких обговорювалося, чому не варто об’єднувати літератури й до яких наслідків це може призвести. В одному зі звернень до тодішньої міністерки освіти і науки Лілії Гриневич йшлося, що об’єднання літератур – це нищення національної системи мовно-літературної освіти та навіть елемент гібридної війни.

Попри те, що минуло багато часу й інтегровані курси літератури вже добре прижилися в деяких школах, та певні коментарі “всупереч” з’являються досі. Наприклад, під час квітневого форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)” глядачі онлайн-трансляції запитували:

• чому ми інтегруємо літератури, коли деякі країни викладають два предмети окремо;
• як тоді дбати про формування ідентичності в учнів?

За спостереженням Людмили Герасименко, найчастіше освітяни опираються інтеграції літератур через три чинники:

1. сталість власного досвіду – частині вчительства складно вийти за межі й почати викладати щось нове, раніше для себе невідоме;
2. немає курсів підвищення кваліфікації. “Коли я взяла інтегрований курс літератури, скажу відверто, хотіла пройти курси перепідготовки, – каже пані Людмила. – Але наш Запорізький ОІППО пропонує лише курси зарубіжної літератури. Кажуть, що немає запиту від освітян на інтегрований літературний курс. А, з іншого боку, доки немає навчальних курсів, то вчителі не обирають інтегровані предмети” (про ситуацію з навчанням вчителів інтегрованих курсів редакція розповідала раніше);
3. боротьба за години. На інтегрований курс передбачено 3,5 години, на українську літературу – 2, а на зарубіжну – 1,5 (відповідно до типової освітньої програми для 5–9–х класів закладів загальної середньої освіти).
   

   Скриншот із типової освітньої програми для 5–9–х класів закладів загальної середньої освіти

Якщо вчитель/-ка викладає обидві літератури, то має ті самі 3,5 години, що і вчитель/-ка інтегрованого курсу. Та якщо літератури ведуть окремі вчителі, а школа обирає інтегрований курс, це, звісно, може стати приводом для суперечок за навантаження, від якого залежить і розмір зарплати.

Нагадаємо, у школі “Талант” інтегрований курс викладають у 5–6–х класах та 7 пілотному. Години розподілили між трьома вчительками. Дві з них раніше викладали українську мову, а Людмила Герасименко, яка теж читає інтегрований курс, до цього вела зарубіжну літературу.

За словами директорки, ніяких конфліктів через розподіл годин між колежанками не було. Вони самі запропонували перейти на інтегрований літературний курс, самотужки довчили те, що необхідно для його викладання. Зараз ніхто з них не хоче повертатися до окремого викладання української та зарубіжної літератури.

“Як пілотна школа, ми навпаки “за” інтеграцію предметів. Від самого початку впровадження НУШ ми дуже глибоко занурилися саме в їхнє поєднання. Ми обрали для себе інтегрований курс мистецтва, інтегрований курс “Пізнаємо природу”, а в 7 пілотному класі – ще й міжгалузевий STEM.

Бо учні мають розуміти, що певний предмет не є ізольованим від інших, навіть якщо вони різні за спеціалізацією. Не кажучи про споріднені предмети, як, наприклад, українська й зарубіжна літератури”, – додає Людмила Герасименко.

ЯКИХ АВТОРІВ УЧНІ ВИВЧАЮТЬ БІЛЬШЕ – УКРАЇНСЬКИХ ЧИ ЗАРУБІЖНИХ?

Перехід на інтегрований літературний курс у школі “Талант” був виваженим та продуманим (його обрали ще у 2021 році).

• По-перше, у початковій школі учні вже працювали за інтегрованим курсом української мови. Після переходу в 5 клас діти продовжили вивчати інтегрований курс мовно-літературної галузі – із двох літератур.
• По-друге, перед його впровадженням вчителі проаналізували програми української та зарубіжної літератур і програму інтегрованого курсу для 5–7–х класів. Щоб розуміти, що на що міняють, і заодно перевірити тезу, чи не зменшується кількість творів з укр літ, на що часом нарікають освітяни.

Виявилося, що програма інтегрованого курсу для 5–7–х класів загалом містить 106 творів з української літератури та 51 твір із зарубіжної. Тобто інтегрований курс літератур має більше українських творів ніж зарубіжних.

Також учителі школи “Талант” порівняли три підручники для 5 класу:

• “Українська література” Олесі Калинич;
• “Зарубіжна література” Ольги Ніколенко;
• “Література українська та зарубіжна” Таміли Яценко.

Зокрема, розглянули кількість творів у розділі “Народні та літературні казки”:

• в українській літературі вивчається 4 твори;
• в зарубіжній – 5;
• в інтегрованому курсі – 12, серед яких 6 з української літератури.

Тобто кількість творів з української літератури не зменшилася, а навіть зросла (в інтегрованому курсі) [та загалом було б добре зменшити кількість творів, які вивчають учні. Це б вивільнило час на докладнішу роботу з текстами. Бо, як показав аналіз редакції програм для 5–9–х класів, поки що розвантаження як такого не відбулося].

Крім цього, вчителі проаналізували, скільки термінів вивчають у трьох згаданих підручниках для 5 класу в розділі “Народні та літературні казки”. Виявилося, що в інтегрованому курсі їх 15, а якщо діти вивчатимуть окремо українську та зарубіжну літератури, то познайомляться з 21 терміном.

Скриншот із вебінару “Інтегроване навчання в Новій українській школі з досвіду роботи пілотного закладу освіти”

“Вчителі розуміють, що теоретичні поняття в обох літературах вивчаються одні й ті ж. А коли ми даємо цей курс інтегровано, то уникаємо теоретичної калейдоскопічності. У такий спосіб економимо час на вивченні теорії, яка дублюється що в українській, що в зарубіжній літературі, залишаючи більше часу саме на вивчення творів, – додає Оксана Борисенко, вчителька української мови й інтегрованого курсу літератур у Дніпрорудненській школі “Талант”.

Ми не побачили ніякого “приниження” української літератури, якого дехто боявся. До того ж інтегрований курс для 5–7–х класів передбачає вивчення літератури на основі тематично-жанрової побудови, а його зміст сформований розробниками в співпраці зі слушними пропозиціями вчителів-словесників, а також на основі аналізу уподобань сучасних читачів-підлітків”.

Людмила Герасименко наводить приклад, як саме учні вивчають твори за тематично-жанровим принципом в інтегрованому курсі.

• Скажімо, діти вчать твори, об’єднані темою “Дитинство”. Ці твори можуть бути створені в різних століттях. Але в такий спосіб учні розглядають комплексно, яким було дитинство в, скажімо, ХІХ столітті та в сучасні роки в Україні чи Англії / Італії/ Франції.
• Або ж у 6 класі є тема “Гумор і сатира”. У ній діти вивчають гуморески Остапа Вишні, повість Івана Андрусяка “Вісім днів із життя Бурундука” і твір Меган МакДоналд “Джуді Муді й Ненудне Літо”.

“Тобто у творах теж є різні хронологічні межі, але в дітей не відбувається дисонансу, що зарубіжна та українська літератури існують окремо й це якісь різні світи. Насправді вони поєднані тематично та ідейно. А ми, вчителі, доносимо дітям загальносвітові ідеї через зміст різних творів”, – каже директорка.

Щоби наважитися на інтеграцію літератур, Людмила Герасименко радить підійти до викладання предмета не з позиції вчителя/-ки, а з погляду учня/-иці. І відповісти на питання, хто отримає користь та зручність від інтегрованого предмета?

• Вчитель/-ка, який/-а має власний педагогічний досвід і звик/-ла роками викладати один предмет, але треба трохи вийти із зони комфорту та щось довчити? Наприклад, учителям зарубіжної літератури – осягнути українську або навпаки.
• Чи учень/-иця, який має опановувати водночас 15–20 предметів.

“Мені здається, у межах інтегрованого курсу дітям оптимально опановувати твори й за обсягом, і за кількістю. Я б навіть наполягала на тому, щоб вчителі відкинули багаж власного стійкого досвіду, подивилися на програму очима дітей та спробували відчути їхні запити. Адже дітям навіть психологічно легше сприймати в розкладі один предмет, а не два.

Учнівству буде набагато простіше, зручніше і зрозуміліше не порівнювати окремо українську й зарубіжну літературу, а осягати цілісний світ літератури.

Якщо ми в базовій школі прищепимо дітям любов до читання, тоді вони обиратимуть цей напрям для глибшого вивчення в профільній школі й любитимуть читати просто для себе”, – акцентує Людмила Герасименко.

ЯКІ ВИКЛИКИ БАЧАТЬ ОСВІТЯНИ У ВПРОВАДЖЕННІ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ

Розуміємо, що це досвід однієї школи, яка, вочевидь, готова до змін та свідомо обирає інтегровані курси. Її думка може здатися суб’єктивною.

Однак раніше освітяни та освітні експерти неодноразово розповідали про переваги інтегрованих курсів у базовій та профільній школах. А заодно описували виклики, які заважають їхньому впровадженню.

Так, Іванна Коберник, освітня експертка та співзасновниця ГО “Смарт освіта”, пояснювала, що інтегровані курси могли б допомогти з перевантаженістю дітей, що стає причиною відсутності глибоких знань, і неможливістю вивчати те, що справді їх цікавить.

На її думку, інтегровані курси в середній школі (наприклад, з природничих дисциплін) дали б дитині загальні уявлення про предмет і допомогли б зрозуміти, хоче вона вивчати його поглиблено чи ні. На цій основі можна буде зробити вибір дисциплін для профільного вивчення в старшій школі (на цьому наголошувала також Людмила Герасименко).

Але нам бракує фахівців, які б викладали такі курси. “Хто буде чи вміє їх викладати? Який із педагогічних вишів має бакалаврські чи магістерські програми, які готують саме таких спеціалістів – викладачів/вчителів інтегрованих курсів? І коли це буде? І чи взагалі це відбудеться в окресленому майбутньому?” – писав в авторській колонці для НУШ Василь Дяків, заслужений вчитель України, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2020.

З ним згодна Людмила Герасименко, адже вчителям дійсно бракує підтримки в навчанні та викладанні інтегрованих курсів. На її думку, якщо цього не роблять інститути післядипломної освіти, можна обмінюватися досвідом із тими, хто вже впроваджує інтегровані курси.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: ГО “Смарт освіта”