Дослідження PISA – це картинка, за якою не можна оцінити розвиток освіти в Україні – інтерв’ю з Вадимом Карандієм

Наприкінці 2019 року будуть оголошені результати міжнародного оцінювання учнів PISA. Україна взяла в ньому участь уперше. Дослідження не лише покаже місце нашої освіти серед систем інших країн, а й вкаже на проблемні місця, щодо яких нам варто працювати в найближчі роки.

“Нова українська школа” розпитала заступника міністра освіти і науки Вадима Карандія про прогнози українського результату, які дані отримає Україна і як це може вплинути на освітню політику, а також про те – чому за один рік участі в PISA не можна ставити країні діагнозів.

5 ФАКТІВ, ЯКІ ТРЕБА ЗНАТИ ПРО PISA

1. PISA – це дослідження, а не засіб контролю. Воно не ставить за мету когось проконтролювати.

2. PISA цікавить не лише результат, а й умови, за яких його здобуто. Тобто дослідження встановлює, які фактори впливають на результативність. Це те, що може бути цікавим управлінцям для вибудовування політики – замало знати, чи мої результати гарні, посередні або погані. Головне – знати, за рахунок чого я цього досягнув, або як можу змінити ситуацію.

Може бути так, що ми кажемо: “Змінимо підручник або вчителя у класі – і тоді наші результати зростатимуть”. Але може виявитись, що внесок підручника у зміну результатів – мінімальний. А якийсь інший фактор (наприклад, середовище навколо школи) впливає набагато сильніше. Наприклад, новий мікрорайон – значить гарний позашкільний заклад у ньому.

Таке в нас проявилось у дослідженні початкової освіти: ті, хто мають додаткові заняття в позашкільних закладах, мають кращі навчальні результати.

3. Це можливість порівняти себе з усім світом: зрозуміти, хто ми, де ми і що ми робимо.

4. Досвід, який до нас приходить, – світовий. Багато хто очікує, що компетентнісні завдання мають бути чимось королівським і недосяжним. А потім бачать елементарне завдання. Як-от камінець, який ми щодня бачимо на дорозі, і не розуміємо, що з нього можна збудувати будинок.

5. Досвід приходить до нас через процедуру оцінювання і збору інформації. Наприклад, для нас буде дуже важливою наступна ітерація (2021 рік), коли ми ввійдемо в комп’ютерну PISA. Наразі в нас не було комп’ютерних оцінювань національного масштабу.

Якщо хтось говорить, що якийсь університет зробив національну систему, якою будь-кого в будь-якій точці можна оцінити – я цим системам не вірю. Адже вони не будуть гарантувати достовірності і об’єктивності отриманих даних. Тому що вони, наприклад, не контролюють ситуацію на місцях. Тобто отриманий результат може бути зовсім інший.

PISA ж пропонує комплексні рішення, за яких визнаються результати. Це прописані процедури. Пройшовши комп’ютерну PISA, ми будемо розуміти сутність і прояви роботи цих механізмів на українському ґрунті.

ЧОГО УКРАЇНІ ОЧІКУВАТИ І ЯК УПОРАТИСЬ З PISA-ШОКОМ

Знайдімо різницю між фотографією і кіно. Що таке кіно? Це набір картинок, що послідовно змінюються. Тобто з кількох фотографій можна зробити кіно. Коли ми отримаємо результати дослідження 2018 року, це буде фотографія. Тому що ми не знаємо, яку лінію маємо – висхідну чи низхідну. Отже, робити висновки складно.

“PISA – це дослідження, а не засіб контролю. Воно не ставить за мету когось проконтролювати”. Фото: автор – peshkova, Depositphotos

Може бути, що результати низькі, але водночас динаміка позитивна (те, що ми поки не можемо зафіксувати). Це гарно чи погано? Мабуть, перше, бо є райдужна перспектива. А може бути навпаки – високий результат і відкочування вниз, хоч на фотографії це не буде відчутно. Тому за фотографією висновків роботи не варто. За нею ми можемо лише зробити висновок, де ми у світі.

Шукати ж винного – найнедолугіше. Треба просто аналізувати. А для цього треба збирати дані. Далі – їх потрібно правильно інтерпретувати. Більш достовірна інформація в нас буде 2021 року, тому що ми вже побачимо динаміку. Будуть дві точки, і ми будемо бачити, за яким показником куди ми рухаємось. Ось тут уже можна буде говорити про наслідки політики, яка відбувається.

Важко сказати, що нас чекає в результаті. Очікування не найкращі. Виходячи з розуміння реального рівня розвитку багатьох ключових компетентностей нашої молоді.

Але результатів не варто боятися, а приймати такими, якими вони є. Я ще раз наголошую, що це лише фотографія – статистика одного стану, за яким не можна говорити про процеси, які відбуваються у країні.

Також потрібно розуміти, що ситуація станом на 2018 рік не обумовлена 2-10 останніми роками. Це триваліший процес. Фактично, ми зараз отримаємо кумулятивний ефект усіх освітніх політик, які реалізовувалися впродовж десятиліть.

Нам потрібно дуже обережно і виважено підійти до аналізу, щоб чітко зрозуміти причини результатів, незалежно, які вони будуть. У цій ситуації не потрібно шукати винних. Треба просто зрозуміти, в якому стані ця система перебуває, і думати, як і куди рухатись.

ЯКІ ДАНІ ОТРИМАЄ УКРАЇНА

Це дослідження не є тотальним. Тобто воно, на відміну від іспитів, не проводиться на всій сукупності учнів, а на вибірці. Формується репрезентативна вибірка, щоб за основними показниками вона відтворювала загальну сукупність у країні.

Тобто там повинні бути співвідношення сільських і міських закладів, закладів різного типу, хлопців і дівчат, представників сходу, заходу і центру країни. У PISA це не наша робота, а міжнародних інституцій, які є співвиконавцями проекту. Україна лише передала інформацію про всі навчальні заклади.

Результати не повертаються у школи. Одна з умов участі – анонімність. Тобто ми знаємо, яка школа, але, хто з учнів брав участь у дослідженні – закрите питання. Такі дані в нас навіть не збирались.

У національному звіті заклади теж не будуть виокремлені. Навіть області не будуть зазначатись. Чому? Бо вибірку робили для країни, і вона не передбачала регіональний зріз. Якби було завдання порівняти якість освіти за регіонами, це було б додатковою опцією, яку ми б замовили. Але поки в нас такої потреби нема, тому що ми тільки входимо в PISA і головне завдання – відслідкувати речі, пов’язані з Державним стандартом і з питаннями організації навчального процесу загалом.

Я б зараз не говорив, які дані ми отримаємо від PISA, тому що ще рано. Але потрібно подякувати нашим партнерам і в Україні, і за її межами за те, що фахівці УЦОЯО, які займаються аналізом відповідних даних, проходять стажування в міжнародних інституціях, які організовують PISA. Вони вже готують національний звіт, але дані поки що закриті.

А стануть відкритими лише після того, як оприлюднять загальний світовий звіт у кінці 2019 року. Ці дані навіть закриті для УЦОЯО і МОН, доступ до них мають лише ці аналітики.

PISA-2021

Оплата за участь у PISA здійснюється щорічно, ці кошти передбачають у Держбюджеті. Цього року вже повинні були робити перший членський внесок підготовчої роботи до PISA 2021. У нас взагалі зараз подвійна оплата. Ми платимо за PISA-2018 (вона закінчується публікацією звіту) і внесок для підготовчого етапу PISA-2021.

Тест у 2021 році ми складатимемо на комп’ютері. Фахівці PISA кажуть, що в них є методологія, як паперові результати зіставити з електронними. Отже, цього року на нас не вплине те, що учні складали текст у паперовому варіанті, а не в елекронному, як багато інших країн. Водночас, цей рік для нас ефективний, тому що результати 2018-го можна буде порівняти з результатами 2021-го.

ЯК PISA МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ОСВІТНЮ ПОЛІТИКУ І НУШ

PISA, яка буде найближчими роками, жодним чином не оцінює НУШ, адже дослідження проводиться для 15-річок. Чому? Бо в більшості країн 15-річні – це молоді люди, готові до повноцінного свідомого життя. І саме в цьому віці проводять замір їхніх компетентностей – наскільки вони готові до життя на основі вміння вирішувати компетентнісні завдання.

Взагалі дослідження є умовно двох типів: компетентнісні в певному віці і дослідження програм. У першому випадку байдуже, як організована освітня система всередині країни, який клас закінчила дитина. Але ми беремо саме 15-річок, щоб розуміти, чи здатна ця людина, яка починає самостійне усвідомлене життя, вирішувати компетентнісні завдання, які це життя може перед нею поставити.

В опціях OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку, проводить дослідження – ред.) є експертна підтримка, якщо країні це потрібно. Але зараз ми хочемо, щоб у країні розвинулась власна школа розроблення політик на основі даних. Тому що ця політика найбільш реалістична. Це не політика, яка робиться на судженнях, яка може бути досить суб’єктивною.

Тому підписання меморандуму 24 липня передбачає створення спільноти, яка включає в себе держінституції, потужні міжнародні організації, які опікуються людським потенціалом (UNIСEF), або пріоритетом яких є відкрите суспільство, відкриті дані і залучення широкої громадськості до вироблення політик (МФ “Відродження”). І, зрозуміло, громадські організації, які є стейкхолдерами всіх питань, пов’язаних з комунікацією і аналізом даних PISA – вони інтерпретують і доносять цю інформацію до суспільства.

Підписання меморандуму між освітніми організаціями щодо реалізації Дорожньої карти PISA. Фото: прес-служба МОН

Який зв’язок  PISA з НУШ? Імовірніше, ми через PISA будемо розуміти, як нам формувати НУШ так, щоб ми досягали показників, притаманних більшості країн успішного світу. Ми будемо мати інформацію, бачити, що в нашій старій парадигмі освіти сильне, а що – слабке, і буде зрозуміло, що коригувати у Стандартах і системі організації загальної середньої освіти.

У початковій освіті не все будується на міжнародних дослідженнях. Зокрема, ми в себе паралельно з PISA, щоб оцінювати прогрес НУШ, зробили національне моніторингове дослідження якості початкової освіти. Розуміючи, що в початкову освіту мають бути закладені компетентності для навчання дитини в основній та старшій школі, ми вивчаємо рівень сформованості читацьких навичок. Адже вміння читати – ключова навичка, потрібна дитині, щоб далі успішно навчатись. Також вивчаємо рівень математичної грамотності.

Наразі ситуація не зовсім втішна. Випускників 4 класів (2018 року) зовсім не торкнулася НУШ. Фіксується, що вони погано шукають інформацію в текстах. Вони гарно читають казки і деякі оповідання, а з публіцистичними чи рекламними текстами, які мають бути досяжними в їхньому віці, справляються складно. Вони важко співвідносять ці тексти з дійсністю і зі своєю особистістю, слабо інтерпретують.

У математичній грамотності є проблеми з вирішенням задач, які потребують мислення, вміння аналізувати, знаходити інформацію. Це речі, пов’язані з компетентностями.

Ми плануємо, що таке дослідження в початковій школі буде що два роки. 2020 року це будуть випускники 4 класів, які навчаються ще за старими Стандартом і програмами. Але я думаю, що на той час освітнє середовище і організація навчання в більшості закладів буде більш наближена до ідеалу НУШ.

Ба більше, у нас має завершитись підвищення кваліфікації вчителів початкових класів. Тобто це буде впливом і, по ідеї, мають бути відмінність від результатів 2018 року. Я не сподіваюсь, що вона буде великою, але за межі похибок вимірювання мала б виходити.

Наступний етап буде 2022 року – перший випуск дітей, які пройшли НУШ. Цікаво буде подивитись, але варто не забувати, що це перший рік, а все перше – не завжди ідеальне. Тому якісніша фіксація результату НУШ буде у 2024-2026 роках.

ЯК PISA МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ЗНО

Ми плануємо, що має бути абсолютно змінена система ДПА у початковій, основній і старшій школах. Це є у стратегічних напрацюваннях у межах спільного проекту МОН і УЦОЯО за підтримки МФ “Відродження” – “Стратегічні питання освітніх оцінювань”.

ЗНО після 11 класу застосовувати за такого інструментарію, який є, у початковій і основній школах недоречно. Тому що воно створено під 11 клас за тих умов, які були на момент його впровадження.

Це питання боротьби з корупцією і довіри до нього з боку громадськості – результати повинні були бути швидкими, щоб недовго обробляти. Як правило, у світі результати таких оцінювань обробляються по кілька місяців. Це питання, пов’язані з фінансовою спроможністю держави, щоб затрати були мінімальними.

Формат, обраний більше 15 років тому, – переважно тести із закритими завданнями. Зараз концепція тестів, які мають використовуватись у ЗНО, передбачає більшу частину відкритих завдань. Але це, водночас, вимагає більше відповідальності від педагогів і спеціалізованих установ, які будуть проводити таку атестацію.

“Ми плануємо, що має бути абсолютно змінена система ДПА у початковій, основній і старшій школах”.Фото: автор – oksun70, Depositphotos

Як приклади ми вже могли б давати компетентнісні завдання в ЗНО, щоб вчителі орієнтувалися на нові вимоги. Але наразі наша організація навчання не є компетентнісною, хоч ми і прагнемо до неї. Тому було б несправедливо оцінювати навчання у школі за компетентнісним підходом, при тому, що цього не вчили. Програми оцінювання, що є зараз, корелюють з навчальними програмами.

Багато таких речей зараз до нас приходять саме через такі міжнародні дослідження, як PISA. Вона також використовує значну кількість завдань відкритого типу – де потрібна робота екзаменаторів. Причому ці екзаменатори мають бути спеціально підготовлені. Це окрема діяльність, яка подекуди відрізняється від діяльності звичайного вчителя у класі, але тим не менше базується на професійних навичках учителя. Тому це окремий етап професійного зростання всіх без винятку – як навчальних закладів, так і інституцій, які будуть відповідати за ЗНО і ДПА.

Вікторія Топол, Галина Титиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: fb-сторінка Вадима Карандія

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення