Теми статті: батькам, вчителям, директорам, закордонний досвід, навчаємось разом, ПрямуємоРазом
21 Квітня 2020
36 930
0
Діти навчаються і розвиваються по-різному: для одних навчання – це складно, для інших – легко. У кожного свої спосіб і стиль навчання, темп і мотивація. Тому у фінських школах застосовують диференційований підхід.
Звісно, це не нова для України ідея, але поглянути на досвід колег ніколи не зайве. Тим паче, що диференціація у фінських школах стосується всіх учнів, кажуть тренери в межах проєкту “Фінська підтримка реформи української школи”, які провели тренінг для регіональних тренерів НУШ.
Чому диференціація – найкращий шлях, як навчати клас із різними дітьми (тобто будь-який клас), дізнавалася журналістка “Нової української школи”.
Диференціація – один із методів, який дозволяє враховувати різноманітність учнів та різні потреби, а також підвищити мотивацію до навчання. Вчитель планує і адаптує викладання відповідно до індивідуальних потреб учнів, концентрується тільки на тому, що актуально в педагогічних ситуаціях, вірить у зростання та навчання кожного учня і підтримує кожного. Підтримка стосується не тільки учнів, які мають труднощі в навчанні, а всіх..
Вчителька початкових класів, викладачка Гельсінського університету Аня Хурінайнен-Косунен каже, що за останні роки різноманітність у фінському суспільстві збільшилась.
“Якщо раніше концепція інклюзії була насамперед пов’язана з освітою дітей з особливими освітніми потребами, то тепер у сферу обговорення потрапили питання етнічних меншин, расової приналежності, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності”.
Концепція інклюзивного навчання у Фінляндії передбачає:
Фіни розуміють інклюзію не тільки як рівні освітні можливості для всіх, а і як навчальні стратегії і структури, що гарантують усім учням успішне навчання.
За словами Аньї, інклюзивне навчання – це коли всі одне одного поважають і вчаться разом, відчувають, що кожен є частиною групи чи класу. Для цього учні мають відчувати себе з безпеці, не мати жодного страху.
Це про хороший клімат у класі, атмосферу відкритості, безпеки і схвалення. Для забезпечення цього, за словами фінських тренерів, варто запитувати себе: “Якими я хочу бачити своїх учнів у майбутньому?”, “Чого я хочу, щоб мої учні навчилися?”, “Яку підтримку я надаю кожному? Як ціную кожного?”, “Що я роблю для досягнення цих цілей?”.
Звісно, використовувати диференціацію – це не легко. Анья викладає у 2 класі, де навчаються четверо дітей з інтенсивною підтримкою і двоє потребують спеціалізованої (маються на увазі діти з ООП – ред.).
“Це означає багато планування, організації, підготовки диференційованого матеріалу”.
Важливо знати, як планувати диференційоване навчання, чітко визначити цілі.
“Але якщо ви хороший практик і знаєте, що робити, то достукатися до кожного цілком можливо, – додає Анья. – Кожен учень може рухатися і розвиватися з того рівня, який у нього є. Можливо діти не мають проблем із навчанням, але є проблеми емоційних чи поведінкових порушень”.
За її словами, насамперед молоді вчителі вважають диференціацію важким методом:
“По-перше, ви повинні дуже добре знати своїх учнів. Які в дітей характери і темпераменти, швидкість і стиль навчання, здібності…
По-друге, молоді вчителі не завжди знають, які інструменти використовувати, щоб впоратися з проблемами, які виникають під час уроків”.
Приклади диференціації у класі – спеціальна підтримка:
Більше дивіться у презентації нижче:
6_Ukr_Lecture_2_Day_1Навчання учнів із найбільш важкими порушеннями розвитку може бути організоване за сферами діяльності, а не за предметами. Це – рухові навички (сприйняття тіла), комунікаційні, соціальні, когнітивні, навички повсякденного життя. Дитина з ООП відвідує (або частково) заняття за предметами, має свої навчальні плани та індивідуальні програми, метою якиї є саме розвиток перелічених навичок.
У фінських школах є розподіл підтримки, яку надають учням:
У педагогічних університетах останні 15 років є обов’язковий курс зі спеціальної педагогіки, який проходять усі вчителі початкової школи. Для предметників він опціональний, але більшість його обирають.
“Коли я навчалася, таких курсів не було. Тому я проходила цей курс потім, адже розуміла, що такі знання і навички потрібні в роботі з дітьми”, – каже Анья.
Також у школах Фінляндії є кілька спеціальних вчителів. Скільки – залежить від кількості дітей з ООП.
“У моїй школі є три спеціальних вчителя в початковій школі – на 100 дітей (не тільки з ООП – ред.). У середній школі – 250 учнів і два спеціальних вчителя. Окрім того, якщо школа може дозволити собі, то є асистенти вчителів, психолог і соціальний працівник (якщо не може, то вчителю допомагає лише спеціальний педагог – ред.)“.
Як уже було зазначено, диференціація навчання у фінських школах стосується не тільки учнів з особливими освітніми потребами. Є чимало її видів.
Диференціація за здібностями учня:
Диференціація за профілем навчання учня:
Наприклад:
Диференціація відповідно до гнучких груп:
Ролі в команді можуть бути такі: читач, клерк, шукач картинок, ведучий тощо.
Або: голова, секретар, ведучий тощо.
Або: науковий співробітник, викладач, професор, лаборант тощо.
Види груп:
Диференціація через методи роботи і процеси навчання:
Диференціація на основі фізичного середовища навчання:
Диференціація залежно від емоційного середовища навчання:
Диференціація за допомогою матеріалу:
Диференціація відповідно до інтересів учня:
Диференціація за допомогою групування розкладу
Наприклад, рідна мова або математика:
У трьох класах (приблизно від 65 до 70 учнів) у розкладі одночасно проводяться уроки рідної мови і математики в два різних дні: наприклад, у вівторок і четвер об 11.15-12.00 і о 12.15-13.00.
Класні керівники, вчитель для дітей з ООП та асистент з особливих освітніх потреб – це 5 дорослих.
Учні діляться на п’ять гнучких груп, залежно від рівня їхньої компетентності в читанні і письмі та компетентності в математиці.
Кожен дорослий бере одну групу – кожна група отримує компетентнісно-відповідне навчання – групи змінюються і гнучко міняються місцями. У такий спосіб виходить інтегроване навчання.
10_Inclusion,_Day_3_9.30-11.00_Differentiating_teachingОльга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Kyle Gregory Devaras, Unsplash
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення