Теми статті: батькам, вчителям, директорам, дистанційна освіта, закордонний досвід, інклюзія, навчаємось разом, ПрямуємоРазом
29 Квітня 2020
14 869
0
У Фінляндії на обов’язковому дистанційному навчанні зараз усі діти, починаючи з 4-х класів. Учням перших-третіх класів рекомендовано залишатися за можливості вдома, хоча садочки й молодшу школу офіційно не закривали. Якщо батьки не можуть лишити маленьку дитину вдома, то вона відвідує садочок чи школу. Щоправда, таких дітей, кажуть фіни, не більше 20%.
Другий клас (8–9 років) однієї зі шкіл Гельсінки, у якому викладає Аня Хурінайнен-Косунен, працює дистанційно.
Каже, що формат, платформи для уроків і завдань кожен учитель обирає сам. Є Національна освітня програма (National Core Curriculum), яку кожна школа адаптує під власні можливості. Єдина вимога від Міністерства освіти й культури – кожен учень має займатися регулярно. У дітей повинні бути завдання на кожен день.
Як навчається фінський другий клас, дізнавалася журналістка “Нової української школи”.
Платформа Wilma – це місце офіційного спілкування фінських школярів, їхніх батьків і вчителів. Нею активно користувалися майже всі школи країни й до карантину. Вона об’єднує такі можливості як календар, пошту, щоденник і дошку оголошень. У кожного користувача є свій доступ до потрібних йому речей.
До прикладу, батьки бачать у Wilma відгуки про своїх дітей, повідомляють вчителям про заплановані пропуски чи хвороби. Діти ж отримують завдання й оцінки, а викладачі пишуть рекомендації щодо навчання.
Викладачі однієї школи намагаються використовувати одні й ті ж платформи, особливо для молодших школярів, щоби часта зміна інтерфейсу не призводила до втрати концентрації уваги.
Також чимало шкіл у Фінляндії вже кілька років тому перейшли частково або повністю на електронні підручники, тож це полегшує процес дистанційки.
Щовечора о 19:00 Аня Хурінайнен-Косунен розміщує на платформах Wilma і Microsoft Teams (на якій можна створювати багато різних груп та каналів для спілкування) завдання на наступний день. Там можуть бути короткі навчальні відео, слайди PowerPoint із мистецтва, посилання на різні ігри чи ранкові фізичні вправи.
Принаймні двічі на день вона спілкується зі своїм класом онлайн (через відеоконференції через Microsoft Teams), раз на тиждень телефонує.
Окрім каналів, у яких займаються діти, Аня створила мистецький канал (art channel), у якому діти розміщують творчі роботи.
У Teams є і talking channel – для неофіційного спілкування. Це такий собі майданчик для смішних гіфок, історій, кумедних запитань.
На початку карантину вчителька повідомила батькам про правила, яких варто дотримуватися для успішного дистанційного навчання їхніх дітей.
1. Після того як діти прокинулися зранку, привели себе до ладу й поснідали, вони мають вийти надвір.
Ранкова прогулянка – це наче шлях дитини до школи, який вона проходила щодня до оголошення карантину. Хтось обходить свій будинок, хтось гуляє в саду чи дворі.
2. О 9.00 діти мають перевірити загальний канал на платформі Microsoft Teams.
Там розміщена вся необхідна інформація про завдання поточного дня: нова пісня, яку мають заспівати зранку разом, чи простенький танець, щоби діти порухалися перед початком занять чи на перерві, завдання на день. Цей канал – виключно для обміну інформацією щодо навчання.
3. Батьки мають слідкувати за часом, який діти проводять у телефонах і за комп’ютером. Під час навчання гаджет можна використовувати лише для навчання. Проте дитина не проводить увесь час за комп’ютером, адже має й роботу за підручником та в зошиті.
4. Протягом занять діти повинні мати перерви для руху і прийому їжі.
5. Вчителька доступна для навчання, запитань і спілкування з дітьми до 14.00.
Якщо діти мають запитання, вони можуть їх ставити через чат чи відеозв’язок. Або батьки допомагають їм.
6. Вчителька доступна для запитань і спілкування з батьками до 17.00.
7. Один раз на тиждень вчителька спілкується з батьками дітей і дітьми телефоном, щоби надати їм зворотний зв’язок.
“Правила повинні бути, оскільки родини різні. Одні дисципліновані, інші не дуже”, – каже Аня.
Головний меседж, який отримали всі фінські родини, – за навчання відповідають школи, а не батьки.
“Від батьків не чекають бути вчителями. Від них очікують підтримки, турботи й любові своїх дітей”.
У другій половині дня Аня готує матеріали на наступний день, знімає навчальні відео, знаходить корисні посилання, проводить зустрічі з іншими вчителями, перевіряє шкільну пошту.
Для кожного предмету є кілька коротких відео чи аудіофайлів із поясненням уроку, завжди прикріплено кілька посилань на розвиткові ігри, аудіокниги, відео з артмайстер-класів і фізичних тренувань.
Доводиться постійно урізноманітнювати завдання. Діти працюють і з друкованими матеріалами, і з цифровими.
“З музики якось я відправляла їм пісню з YouTube, і діти мали її заспівати або виконати на підручних інструментах мелодію. Це можна було робити і з батьками”, – розповідає Аня.
Для оцінювання вчителька використовує Google-форми.
Аня визнає, що працювати зараз доводиться набагато більше, ніж у звичайному режимі.
“Я багато років учителюю, але це перший раз, коли відчуваю себе дуже виснаженою. Вчителі працюють інтенсивніше”.
У класі Ані 21 дитина.
“Під час занять я об’єднала їх у дві групи – так зручніше пояснювати, якщо виникають проблеми чи запитання. Діти використовують телефони і/або комп’ютери. Хто не має комп’ютера вдома, позичили їх у школи”.
Цього тижня вчителька почала об’єднувати клас у менші групи. Так легше пояснювати, виконувати проєкти й отримувати зворотний зв’язок.
Використовує два види групування:
9.00: Учні відкривають Teams і ознайомлюються із завданнями і планами на день.
9.15–10.00: Перший урок – відеоконференція з дітьми з кожної групи окремо. За одну відеоконференцію викладає кілька предметів – наприклад, рідну мову, екологію, математику тощо. Оскільки в менших групах у дітей менше запитань, за 45 хвилин Аня встигає поспілкуватися з усіма групами.
10.00–10.15: Перерва
10.15–11.00: Другий урок. Діти виконують завдання. (Якщо є запитання – пишуть їх у чат або просять про відеозв’язок з учителькою)
11.00–11.45: Перерва на ланч і коротка прогулянка на дворі
11.45–12.30: Третій урок (аналогічно до другого уроку)
12.30–13.00: Перерва
13.00–13.30: Відеоконференція з дітьми. На ній учителька відповідає на запитання учнів і хвалить їхню роботу.
13.30–14.00: Діти закінчують виконувати свої завдання, вчителька відповідає на запитання, допомагає, роз’яснює, перевіряє, як діти впоралися із завданнями.
У класі шестеро дітей з особливими освітніми потребами. У класі є асистентка вчителя, яка зазвичай допомагає індивідуально займатися одному учневі. Іншими опіклується Аня.
“Додатково з кожним учнем з ООП працюю до пів години онлайн індивідуально, доки всі інші діти виконують певні завдання”, – розповідає вчителька.
“З учителями, у яких так само, як у мене другий клас, ми обмінюємось матеріалами, ідеями через Microsoft Teams. Для мене це найкраща підтримка, тому що ніхто інший так досконало не знає специфіку вашої роботи, як колега. З іншого боку, ніхто краще за вас не знає ваших учнів. Діти всі різні, і ви не можете навчати їх за чужим шаблоном”.
Ще одна платформа для підтримки й обміну досвідом для вчителів – це Yammer. Тут можна знайти різні короткі і зрозумілі відео про вчительський досвід.
Радниця Національного агентства Фінляндії з питань освіти, докторка наук, учителька початкових класів Рійя Палмквіст каже, що в період карантину Національне агентство з освіти консультує школи й освітніх провайдерів з усіх нагальних питань щодо налагодження дистанційного навчання, інформує про зміни в законодавстві.
Є гаряча лінія для всіх, у кого є запитання про організацію дистанційного навчання.
“У Фінляндії немає й не може бути вказівок – як учителі мають працювати в період карантину. Вчителі автономні. Вони укладають контракти зі школами, і кожна школа має свої вимоги до вчителів. Ми довіряємо нашим учителям, як професіоналам, які можуть спланувати й організувати викладання”.
За забезпечення всіх учнів доступом до дистанційного навчання відповідають директори шкіл.
“Ми не знаємо, як організоване навчання в усіх школах Фінляндії зараз, – каже Рійя. – Після завершення карантину ми дізнаємося про результати і хто як міг навчатися в цей період”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – nieriss, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення