Напишіть нам

Всі теми

Фінансова автономія в закладах освіти України: успішні кейси впровадження

Для впровадження фінансової автономії в закладі освіти потрібні міцні навички управління, команда, яка готова підтримати, а головне – спроможність узяти на себе відповідальність за результат рішень.

Але директори, які вже спробували працювати автономно, не готові повернутися до старих підходів, адже переваг більше, ніж ризиків.

Про нюанси переходу до фінансової автономії закладів освіти розповіли на вебінарі “Фінансова автономія – виклики та переваги впровадження: кращі практики територіальних громад”.

“Нова українська школа” записала головне.

ЧОМУ ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ НЕ ДОПОМОЖЕ, ЯКЩО НЕ РОБИТИ НІЧОГО БІЛЬШЕ

Фінансова автономія (ФА), за словами керівника експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення та децентралізації в освіті Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Володимира Божинського, дає змогу укладати цивільно-правові угоди, оплачувати рахунки, здійснювати бухгалтерський облік тощо.

Проте повнота повноважень передбачає й повноту відповідальності, а тому рішення щодо запровадження ФА в школі залежить від готовності та менеджерських здібностей її керівника. Коли директор є хорошим управлінцем і має кваліфікованих заступників із кожного з напрямів роботи, у нього є час на розвʼязання питань стратегічного розвитку. Тоді й перехід на ФА стане легшим.

За підрахунками начальника відділу освіти Балтської міської ради (Одеська обл.) Петра Кулика, навантаження на керівника школи за умови ФА зростає на 20–30%, проте результат того вартує.

Але потрібно мати на увазі, що ФА ефективно реалізується лише в комплексі з іншими різновидами автономії, закріпленими в законі “Про освіту”, – академічною, організаційною, та кадровою, наголошує експерт шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” Олег Фасоля.

Отримання фінансової автономії будь-якою ціною як спосіб розвʼязати наявні проблеми також не працює. ФА має бути виваженим рішенням керівництва взяти на себе відповідальність.

З іншого боку, засновники закладів освіти мають розуміти, що надавати школам ФА варто лише після ретельного аналізу спроможності її реалізувати. Адже необдумане надання автономії всім закладам, аби зняти із себе тягар відповідальності за розпорядження фінансами, може призвести до погіршення ситуації. Але й відмова від ФА підзвітних закладів через побоювання втратити вплив на управління фінансовими потоками та на керівників закладів заведе освітню систему громади в глухий кут.

ЗАМІСТЬ 4 КАБІНЕТІВ ЗРОБИЛИ 6, ТА ЩЕ Й РЕМОНТ НА ЗАЛИШОК. КЕЙС ПИРЯТИНА

Рішення щодо впровадження ФА ухвалює директор з обговоренням із колективом. Засновник не може заборонити перейти на автономію, адже це право закріплене в законі “Про освіту”. Проте процес має бути виваженим і прорахованим: рішення потрібно буде презентувати та “захищати” перед засновником.

Кожен керівник школи, переконаний директор Пирятинського ліцею № 6 (Полтавська обл.) Микола Василенко, має перебороти свої острахи, серед яких найпоширеніші такі:

  • як знайти професійного бухгалтера;
  • збільшення фінансової відповідальності, у тому числі і кримінальної;
  • брак знань у бухгалтерській сфері;
  • брак мотивації.

Усі ці страхи, каже Микола, перекриваються перевагами, які отримує школа в разі запровадження ФА. Пирятинський ліцей має її вже кілька років, тому директор із власного досвіду розповідає про переваги автономії:

1. Самостійне ухвалення рішень про використання перехідних залишків освітньої субвенції (кошти на оплату праці). У ліцеї їх спрямовують на покращення матеріально-технічної бази та фінансове стимулювання працівників. Наприклад, тут щорічно проводять конкурс педагогічної майстерності, на якому вчителі презентують свої творчі знахідки щодо викладання та роботи з дітьми, а переможець визначається голосуванням педради.

Також проводять конкурс “Учень року” за результатами навчання, у тому числі участі в олімпіадах, проєктній роботі тощо. Переможець отримує подарунки та відзнаки. Усе це, говорить Микола, призводить до загального зростання якості навчання в закладі, про що свідчать і результати ЗНО.

2. Можливість залучити додаткові кошти. І йдеться не про благодійні батьківські внески (усі послуги ліцею для учнів безоплатні). Насамперед це:

  • Участь у проєктах. Так за 5 років ліцею вдалося додатково отримати понад 700 тис. грн на реалізацію таких проєктів як “Файнбук” (відкрита бібліотека, де в учнів є вільний доступ до книжок, підручників та комп’ютерної техніки), “Голос школи” (шкільне радіо, де діти можуть отримати навички ораторської майстерності, журналістики, ведення радіопрограм, інтерв’ювання тощо), “Клас моєї мрії” (вчителька виграла повне забезпечення свого класу меблями, технікою і т.ін.), “Мистецький простір”, “Хата активної молоді” (обладнане приміщення, де збирається на обговорення учнівське самоврядування), інклюзивно-ресурсний кабінет тощо.
  • Підвищення ефективності використання бюджетних коштів, зокрема, енергоресурсів. Завдяки використанню в ліцеї енергозбережувальних технологій, економія на комунальних платежах виходить суттєвою.

3. Самостійна закупівля товарів, робіт і послуг. Так, засновник запропонував ліцею модернізувати чотири кабінети точних наук. Натомість автономне рішення закладу дало змогу оснастити кабінети англійської мови, фізики, географії, біології, а також укомплектувати два кабінети інформатики. Лишився й залишок коштів, який спрямували на ремонт фасаду будівлі та встановлення нових вікон, ремонт харчоблоку та актової зали, а також частково на потреби вчителів НУШ.

4. Організація харчування, відповідно до потреб учнів та побажань їхніх батьків. У ліцеї переобладнано харчоблок та зроблено сучасний ремонт у їдальні, а також запроваджено шведський стіл.

5. Самостійні рішення щодо першочергових витрат. Так, вважає директор, вдалося розвантажити засновника щодо необхідності ухвалювати оперативні рішення та шукати фінанси на них.

6. Вибір установ та організацій для співпраці.

7. Залучення всіх учасників освітнього процесу до виявлення проблем закладу та їхнього усунення. Відтепер і вчителі, й учні, і їхні батьки відчувають свою приналежність до шкільної спільноти, а також упевненість, що можуть вплинути на підвищення якості освіти та комфорту навчання. А отже, з’являється й бажання активно діяти.

ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ ВСІХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ГРОМАДИ. КЕЙС БАЛТИ

У Балтській громаді (Одеська обл.) 41 заклад освіти. Через реорганізацію та перепідпорядкування вдалося скоротити кількість освітніх закладів (юросіб) до 27. Причому всі вони мають фінансову автономію. До цього рішення, каже начальник відділу освіти Балтської міської ради Петро Кулик, проводилася значна підготовча робота. Зокрема, вивчили та проаналізували зарубіжний досвід, перевірили готовність керівників закладів до запровадження ФА і провели навчання. Далі створили комунальну бухгалтерську службу для ведення фінансової звітності шкіл та уклали відповідні угоди.

Серед переваг фінансової автономії Петро Кулик зазначає такі:

  • виконання освітнього законодавства з питань формування регіональної освітньої системи;
  • підвищення фінансової грамотності та менеджерських навичок керівників закладів освіти;
  • ширші можливості щодо реалізації стратегії розвитку навчальних закладів, які, окрім субвенції, мають ще й бюджет розвитку від громади;
  • якісний контроль виконання договірних відносин (школа зацікавлена в закупівлі кращих товарів та послуг);
  • стимулювання якості освітніх послуг;
  • формування якісного кадрового потенціалу (навчальні заклади зацікавлені не в кількості педагогів, а в якості їхньої роботи);
  • здорова конкуренція між закладами освіти, що призводить до підвищення загальної менеджерської культури їхніх керівників. Іншими словами, заклади зацікавлені в учнях (освітня субвенція) і їхніх здобутках та ефективності використання коштів.

Проте фінансова автономія шкіл відкрила й низку ризиків, що потребують пошуку рішень. Петро серед них називає основними такі:

  • збільшення навантаження на керівників бухгалтерських відділів;
  • додаткові логістичні витрати для віддалених від центру закладів (на доставку товарів, продуктів, документів тощо);
  • недостатній запас міцності в нечисленних школах. У випадку ФА засновник уже не може перерозподіляти кошти за рахунок інших закладів. Тому, коли виникає дефіцит бюджету, на допомогу може прийти фонд громади. Але це рішення не має бути постійним;
  • наявність великої кількості (на рівні громади) відповідальних осіб для проведення тендерних закупівель. Кожен заклад мусить мати такого фахівця. Проте, за словами навальника відділу освіти, законодавство не забороняє одній особі виконувати цю роботу за сумісництвом для кількох закладів.

ЯК ОПТИМІЗУВАТИ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПОСЛУГИ

Бухгалтерський облік у закладі освіти, що отримав ФА, може виконуватися трьома шляхами, зазначають експерти:

  • централізованою бухгалтерією управління освіти в регіоні;
  • внутрішньою бухгалтерією закладу освіти;
  • віддаватися на аутсорс іншим організаціям.

Не кожна школа може собі дозволити утримувати бухгалтерську службу, а на централізовану бухгалтерію може бути велике навантаження через фінансовий супровід інших видів діяльності засновника (спорту, озеленення, будівництва, логістики тощо). Тож засновник може вирішувати це питання більш ефективно.

Наприклад, Балтська громада та місцеве управління освіти відкрили спеціалізовану комунальну бухгалтерську установу під потреби навчальних закладів (це не централізована бухгалтерія). Такий собі “фінансовий кейтерниг”, каже Петро Кулик.

Служба поділена на чотири відділи, на кожен із них припадають приблизно по 10 закладів освіти. Керівник кожного відділу є також головним бухгалтером закладів, якими він опікується, тож має право другого підпису (перший – за керівником).

Читайте також: Автономна бухгалтерія – як її запровадити та чому директори шкіл її прагнуть

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Усі фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення