Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

“Фінансова грамотність – це не лише вміння розрахуватися телефоном”: як вчителі можуть підсилити свої знання та підготуватися до викладання однойменного предмета

Чи знаєте ви, як діяти, якщо вашою банківською карткою скористалися шахраї або прийшло сповіщення про перемогу в розіграші, про який уперше чуєте? Або як зекономити на онлайн-переказах і в якому банку вигідніше відкрити рахунок?

Це базові речі, розумітися в яких має кожен і кожна з нас, аби правильно розпоряджатися своїми доходами та витратами, тобто бути фінансово підкованими.

У 2025–2026 навчальному році учні 8 класів будуть вивчати “Підприємництво та фінансову грамотність” як обов’язковий предмет, а учні 9 класів продовжать його вивчення у 2026-2027 році (наразі фінансову грамотність вивчають, як предмет за вибором, у 10–11 класах). Там школярів якраз навчатимуть правил платіжної безпеки, познайомлять із податковою системою України та розкажуть, як ухвалювати ефективні фінансові рішення. Відповідна модельна програма вже отримала гриф МОН. Зараз автори програми – фахівці Національного банку України [НБУ] – працюють над підручниками.

Нещодавно на платформі Prometheus від НБУ стартував безплатний онлайн-курс “Фінансова грамотність для освітян”, який дасть змогу вчителям і вчителькам підготуватися до викладання предмета “Підприємництво та фінансова грамотність”. Наразі на ринку підвищення кваліфікації педагогів немає аналогічного продукту, тож такий курс – це хороший шанс здобути необхідний досвід для особистісного розвитку та для майбутнього навчання учнів і учениць.

У новому матеріалі читайте:

  • чому виникла потреба в розробці курсу з фінансової грамотності для освітян;
  • хто може на нього зареєструватися;
  • які теми розглядають на курсі;
  • як він поєднаний зі змістом шкільного предмета;
  • хто працював над розробленням курсу.

ПРО ЩО КУРС ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ТА ДЛЯ КОГО ЙОГО СТВОРИЛИ

Зареєструватися на курс “Фінансова грамотність для освітян” можуть усі охочі незалежно від того, який предмет викладають у закладі освіти.

Особливо корисний він буде:

  • вихователям дошкільних закладів освіти;
  • вчителям загальноосвітніх закладів освіти;
  • викладачам професійно-технічних закладів освіти;
  • викладачам закладів фахової передвищої освіти;
  • викладачам закладів вищої освіти;
  • тренерам із фінансової грамотності.

У програмі курсу – 5 модулів та 23 лекції (кожна орієнтовно по 1 годині):

  • про історію та форми грошової одиниці України;
  • про фінансовий сектор України;
  • про основні банківські послуги;
  • про особливості страхування, інвестування, захисту прав споживачів, пенсійної системи в Україні та формування культури благодійності;
  • про особливості модельної навчальної програми “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи” для закладів загальної середньої освіти (авт. Беспалко І. В., Войтицька Л. В., Тригуб О. В., Ролік В. А.).

Під час проходження онлайн-курсу освітяни навчаться:

  • краще розуміти роботу фінансової системи України;
  • інтегрувати ключову компетентність “Підприємливість і фінансова грамотність” у різні галузі освіти;
  • познайомляться з модельною навчальною програмою “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи”;
  • здобудуть знання і навички у сфері управління особистими фінансами.

Після завершення курсу та успішного складання фінального тесту освітяни отримають сертифікат на 30 годин або 1 кредит ЄКТС.

“Дистанційний курс “Фінансова грамотність для освітян” ми створювали на основі матеріалів Школи фінансової грамотності “Талан”, яка в серпні 2022 року почала працювати онлайн, а перезапустилася на початку 2023 року.

За весь час роботу школи на навчання зареєструвалися понад 4 800 учасників, серед яких були й вихователі дошкільних закладів, і вчителі шкіл, і викладачі закладів вищої освіти, – розповідає Вікторія Ролік, головна експертка управління зв’язків із громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ. – Тобто педагоги хотіли покращити свій рівень фінансової обізнаності та підготуватися до викладацької діяльності”.

З огляду на запит освітян, у НБУ розробили навчальний курс із фінансової грамотності, який можна проходити в зручний час (без прив’язки до дати лекцій чи здачі тестів, як це було в онлайн-школі).

Майже всі лекції в курсі “Фінансова грамотність для освітян” оновлені та розширені за змістом – з урахуванням нової модельної навчальної програми “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи”.

За словами Вікторії Ролік, лектори оновили контент з огляду на законодавчі зміни, перевірили актуальність викладеного матеріалу, а також додали нову інформацію про страхування, депозити, платіжне шахрайство, податки, благодійність і банківську систему. За потреби зміст курсу й надалі буде оновлюватися.

ЯК КУРС ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ ЗІ ШКІЛЬНИМ ПРЕДМЕТОМ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ

У курсі з’явився новий блок, який допоможе вчителям/-кам підготуватися до викладання фінансової грамотності учням 8–9 класів. Так, цьому присвячений п’ятий модуль навчальної програми. У ньому лектори розповідають, як викладати різні теми з майбутнього шкільного предмета.

  • Наприклад, у темі про податкову культуру, крім теорії, учителі дізнаються, як, використовуючи діяльнісний підхід, розкрити її цікаво та які наочні приклади навести учням.
  • Лектори радять, які питання поставити школярам до кожної теми, які дослідження провести, які інфографіки створити спільно з дітьми, щоби вони не діставали готову відповідь, а шукали її самі й вчилися застосовувати вивчене на практиці.
  • Також розробники курсу намагалися наситити його прикладами із життя, додає Вікторія Ролік. Наприклад, у лекції про банківський рахунок і платіжну картку йдеться не лише про те, як їх відкрити, а і про те, як можна заощадити кошти, здійснюючи онлайн-переказ. Скажімо, якщо переказувати гроші із картки на картку – можливе стягнення комісії, а переказ через IBAN може бути безплатним (тарифи можуть відрізнятися/змінюватися в різних банках).

Для створення курсу залучали топових спікерів із Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії із цінних паперів та фондових ринків, Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, Українського бюро кредитних історій тощо.

Фактично вчителі й вчительки, які зареєструються на курс, зможуть пройти ґрунтовне мінінавчання з фінансової грамотності.

“Навчальний курс для освітян дещо ширший за змістом, ніж наповнення модельної програми для 8–9 класів із фінансової грамотності. Він дасть змогу розібратися зі специфічними темами, що допоможе фахово і якісно викладати предмет”, – пояснює Вікторія Ролік.

НАВІЩО ВЧИТЕЛЯМ ТА УЧНЯМ ВИВЧАТИ ФІНАНСОВУ ГРАМОТНІСТЬ

У планах НБУ – розробка окремого курсу для вчителів про викладання навчальної програми “Підприємництво та фінансова грамотність. 8–9 класи”.

Освітяни, які вже пройшли навчання в Школі фінансової грамотності “Талан”, вважають, що подібні курси допомагають розібратися у фінансових питаннях, а також дають змогу знайти нові методи викладання фінансової грамотності, інтегруючи її в інші предмети – математику, географію, інформатику чи позакласні заходи.

  • “У сучасному світі варто бути обізнаним споживачем фінансових продуктів. Я безпосередньо користуюся знаннями під час викладання курсу фінансової грамотності, велику допомогу маю, коли розглядаю економічні аспекти в курсі географії”, – ділиться враженнями від навчання Неля Чотарі, вчителька географії й фінансової грамотності Тернопільської школи № 16 ім. Володимира Левицького.

“На уроках математики діти дуже полюбляють задачі “про гроші”. Ми з ними обраховуємо, де вигідніше купити товари під час знижок, на який депозит та на який термін вигідніше покласти гроші, який кредит вигідніший”, – розповіла Тетяна Берест, вчителька математики та фізики ліцею “Перспектива” Світловодської міської ради.

  • “Багато елементів навчання фінансовій грамотності використовую на уроках інформатики, починаючи з 8 класу, вивчаючи електронні таблиці, текстовий редактор та кібербезпеку”, – описувала Світлана Кушнарьова, вчителька Харківського наукового ліцею “Обдарованість”.
  • “Використовую матеріали з фінансової грамотності під час викладання географії в 9, 10 класах. Наприклад, у 9 класі під час викладання тем “Національна економіка”, “Світове господарство”, “Фінансові послуги”, “Світова торгівля””, – додала Ірина Баран, учителька географії, “Пізнаємо природу” і фінансової грамотності Львівської школи № 3.

Крім навчання вчителів, Національний банк планує створити на платформі ВШО онлайн-курс фінансової грамотності для учнів 8-9 класів, а також розробити підручник із цього предмета.

Впровадження фінансової грамотності в школі допоможе покращити знання учнів про особисті фінанси. Адже за результатами дослідження рівня фінансової обізнаності українців, проведеного у 2021 році Проєктом USAID “Трансформація фінансового сектору” в співпраці з НБУ:

  • найменш фінансово обізнаною є молодь віком 18–19 років, які мають 10,1 бала, та люди, старші за 60 років, у яких 11,6 бала (мінімальний цільовий рівень – 14 балів, а максимальне значення – 21 бал);
  • найвищий рівень фінансової грамотності зафіксовано в українців віком 25–34 роки –12,7 бала та 30–59 років – 12,6 бала. До слова, ці показники теж доволі низькі.

Такий низький рівень фінансової грамотності української молоді віком 18–19 років свідчить про недостатню міру родинної та шкільної фінансової освіти в країні, каже Вікторія Ролік.

У школі таке навчання відбувається несистемно (нагадаємо, наразі предмет фінансової грамотності не обов’язковий, але формування цієї компетентності передбачено в законі України “Про освіту”), а батьки часто не вважають за потрібне говорити з дітьми про гроші.

“Їм здається, що ця тема занадто матеріалістична, – каже Вікторія, – тобто в суспільстві є певні стереотипи та міфи щодо фінансових питань. Ще один чинник, який впливає на рівень фінансової грамотності молоді, – це брак практичного досвіду. Але ж дитина вже із 6 років може мати власну картку (прив’язану до батьківського рахунку), а з 14 років – уже повноцінну картку. Діти часто ними користуються, але вміння розрахуватися телефоном – не дорівнює фінансовій грамотності”.

Діти не знають своїх прав як споживача фінансових послуг і не розуміють, яку саме фінансову послугу обрати. А фінансова грамотність має навчити дітей і дорослих:

  • ухвалювати фінансові рішення, скажімо, який банк обрати, щоб відкрити рахунок для виплат;
  • які дані є конфіденційними й що робити у випадку їх розголошення;
  • як захиститися від шахраїв.

“Дітей треба навчити не просто теорії, а тому, як користуватися цими знаннями на практиці, – додає Вікторія Ролік. – Адже вирішальну роль відіграє не кількість грошей, а вміння ними користуватися. Для цього НБУ розробляє навчальні продукти з фінансової грамотності. Наше завдання – навчити, як за допомогою простих регулярних дій, наприклад, заощадження та створення “подушки” фінансової безпеки, можна стати фінансово незалежною людиною, яка вільно досягає своїх цілей та отримує радість від життя”.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ

Матеріали за темою

Обговорення