Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Формувальне оцінювання – не виклик, а інструмент на допомогу: як змінилося його використання в умовах війни

Тривалий час і вчителям, і батькам було складно зрозуміти, як оцінювати учнівство не балами, а словами. Та ще й так, щоб це мотивувало й описувало прогрес кожної й кожного під час навчання.

Саме такий підхід передбачає формувальне оцінювання. Утім, як показало дослідження “”Нова українська школа” в 5–6–х класах: виклики впровадження”, проведене ГО “Смарт освіта”, частина вчительства, яке працює з 5–6 класами НУШ, досі не розібралася, що саме передбачає формувальне оцінювання та як його використовувати на практиці.

А ті, хто потоваришував із формувальним, бачать у ньому чимало переваг, особливо під час навчання в умовах війни. Наприклад, декілька вчительок розповіли редакції “НУШ”, що формувальне оцінювання на дистанційці дає змогу постійно надавати учнівству зворотний зв’язок. А ще – мотивує дітей до навчання та вчить їх адекватно реагувати на критику.

Також наші співрозмовниці, учасниці курсів від програми “Демократична школа” Європейського центру ім. Вергеланда (Норвегія), розповіли:

  • як війна вплинула на роботу з формувальним оцінюванням;
  • які переваги бачать вчителі в його застосуванні;
  • як педагоги та шкільні адміністрації поглиблюють свої знання про формувальне оцінювання;
  • як змінилося розуміння формувального оцінювання.

ЯК ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ДОПОМАГАЄ З МОТИВАЦІЄЮ УЧНІВ ТА ЗВОРОТНИМ ЗВ’ЯЗКОМ

Війна принесла в систему освіти низку викликів:

  • тривале дистанційне навчання, яке почалося ще з пандемії COVID-19;
  • освітні втрати й розриви;
  • вимушені переїзди учнів і вчителів в інші регіони України або за кордон, а звідси – адаптація до нових умов.

Так чи так, це позначилося на мотивації учнівства до навчання та їхній здатності засвоювати нове. Та в деяких випадках інструментом для натхнення учнів стає формувальне оцінювання. На цьому наголошували в тих закладах освіти, з якими поспілкувалася редакція.

Там освітяни сприйняли формувальне оцінювання не як виклик, а як дієвий інструмент, з яким можна поліпшити якість навчання.

Саме так ставляться до формувального оцінювання в Українській школі № 13 Селидівської міської ради (Донеччина), яка зараз працює онлайн. Оксана Подлєсна, директорка школи, розповідає, що під час онлайн-навчання формувальне оцінювання дає змогу відстежувати прогрес учнів. Вони розуміють, як засвоюють матеріал, які навички здобувають, які в них слабкі та сильні сторони, над чим ще потрібно попрацювати.

Не маючи очного контакту з дітьми, ми можемо надавати зворотний зв’язок лише онлайн. У такому випадку формувальне оцінювання – це дієвий інструмент, який можна використовувати в роботі, – каже директорка. – Скажімо, вчитель може надати зворотний зв’язок учню про виконання власноруч створеної [педагогом – ред.] вправи відразу на уроці. А раптом дитина не змогла приєднатися, то зможе виконати цю вправу за посиланням у гугл-класрумі, вчитель побачить результат і теж його прокоментує”.

А ще формувальне оцінювання – це:

  • урізноманітнення навчання завдяки інтерактивним вправам, які відстежують зацікавленість та прогрес учнів. Наприклад, на дошці Padlet чи в гугл-таблиці діти можуть заповнювати схему “Знаю – хочу дізнатися – дізнався/-лася”, тобто ставити позначки, що засвоїли, а що ще потребує доопрацювання;
  • навчання учнів самооцінювання.

Про це докладно розповіла Ольга Черняк, вчителька інформатики та заступниця директорки Української школи № 13. Освітянка працює з учнями з 2 до 11 класу й намагається, аби всі, відповідно до віку, привчалися до самооцінювання та адекватного сприйняття критики.

Учителька помітила, що старшокласникам складно оцінювати себе самостійно: дехто занижує собі оцінку, а хтось каже, що заслуговує лише на 12 балів.

  • В обох випадках Ольга Черняк просить учнів обґрунтувати, чому саме таку оцінку собі ставлять.
  • Так само просить школярів і школярок пояснити бали, які ті ставлять своїм однокласникам під час взаємооцінювання. Бо часто учні завищують друзям оцінки, попри слабку реальну роботу на уроці чи відповіді на питання вчителя/-ки.
  • Або ж просить висловитися, чи правильну оцінку, на думку учнів, вона поставила однокласникам.

У такий спосіб учні вчаться обґрунтовувати свою думку. А я їм пояснюю, що всі мають власні здобутки, просто треба їх вміти аналізувати та конструктивно пояснювати. Бо надалі учням треба буде вміти ухвалювати серйозні рішення – правильно та виважено. Тому я намагаюся, щоб оцінювання було об’єктивним і справедливим, а діти вчилися адекватно сприймати критику”, – додала Ольга Черняк.

Любов Онисько, вчителька математики Дрогобицького наукового ліцею ім. Б. Лепкого (Львівщина), працює з учнями очно й теж часто використовує на уроках самооцінювання.

1. Приміром, пропонує учням оцінити свою роботу на уроці, обравши з прикріпленого на дошці “колеса” з фразеологізмами той, який відповідає їхньому емоційному стану. Серед варіантів може бути:

  • був/-ла на коні;
  • вода камінь точить;
  • клював/-ла носом тощо.

2. Діти можуть записати на аркуші паперу свої очікування від уроку та чи вдалося їх досягти.

3. Учні можуть оцінити себе з огляду на кількість виконаних за урок завдань. Якщо, наприклад, з п’яти виконано лише три, отже, десь недопрацювали.

4. Також освітянка просить оцінити учнів, як саме виконували завдання – самостійно, з допомогою однокласника/-ці чи потребували допомоги вчительки.

Згадані інструменти формувального оцінювання Любов Онисько використовує в 5 та 7 класах, у яких викладає математику. До речі, семикласники вчаться за старими програмами, але вчителька використовує тут методи НУШ.

Незалежно від того, з яким класом працюю, за один урок можу змінити три види діяльності, – уточнює Любов Онисько. – Звісно, це відбувається не щодня, бо підготовка до такого уроку затратна. Адже це потребує часу, певних витрат на видрук додаткового матеріалу. А в математиці не так багато задач, які могли б показати глибину певної теми. Наприклад, кілька тижнів шукаю завдання до шоколадної вечірки [незвичного формату уроку]. Розумію, що саме хочу, які вимоги до дітей поставлю, але не можу знайти завдання, які із цим допоможуть. Тому аналізую наявні та переробляю їх під свої потреби.

Але такі незвичні форми роботи на уроці, зокрема, і різні методи оцінювання, допомагають перемикати увагу дітей з однієї діяльності на іншу. Завдяки цьому вони активніше включаються в урок”.

ДЕ ВЧИТЕЛІ Й ДИРЕКТОРИ ВЧАТЬСЯ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Звісно, такий досвід освітянки здобули не за один урок і не за один прослуханий курс про особливості оцінювання в НУШ. Наприклад, Ольга Черняк одна з перших у своїй школі проходила кілька років тому навчання про формувальне оцінювання від програма “Демократична школа” Європейського центру ім. Вергеланда.

Любов Онисько пригадує, що переймала досвід у своїх колег, які раніше знайомилися з формувальним оцінюванням, і теж навчалася на курсах Європейського центру ім. Вергеланда.

До речі, “Демократична школа” уже двічі (восени 2023 та навесні 2024) проводила безплатні фасилітовані онлайн-курси “Керівництво школи й формувальне оцінювання: упроваджувати не можна ігнорувати” й “ФОКУС: формувальне оцінювання – кооперація, успіх, самореалізація” [черговий набір на такі курси організатори планують восени].

За словами Любові Онисько, вона багато чого почерпнула саме на останніх курсах.

  • Робота в групах та участь в обговореннях дали змогу поглибити знання і докладніше розібратися, як впроваджувати формувальне оцінювання.
  • Після проходження курсу вчителька дійшла висновку, що перш ніж почати урок, треба чітко прописати критерії успіху учнів саме на цьому уроці. Тоді простіше оцінювати прогрес кожної й кожного.

До курсів також могли долучатися шкільні адміністрації.

  • Наприклад, Оксана Подлєсна разом із заступниками навчилася, як розробляти положення про формувальне оцінювання та як обговорювати його з колегами на педраді.
  • Крім цього, у межах курсу проводили анкетування вчителів школи: що саме вони знають про формувальне оцінювання і на що хочуть звернути увагу.

За результатами анкетування ми побачили наші прогалини. Виявилося, що не всі вчителі розуміли, у який спосіб використовувати формувальне оцінювання на уроках. Тобто теорію знали, а практики бракувало, – додає Оксана Подлєсна. – На курсі ми отримали низку матеріалів для формувального оцінювання, якими я поділилася під час педради з колегами”.

  • Крім вчителів, анкетування про формувальне оцінювання провели й серед учнів та батьків. На основі отриманих результатів будували наступні педради, тобто присвячували їх тим проблемним питанням, які підсвітили анкети.

Ольга Черняк розповідає, що їхня команда намагається не оминати цікаві курси й використовує їх як нагоду вивчити інший досвід та поглянути на одну проблему з різних ракурсів. Бо школи можуть мати подібні виклики, але різний досвід їхнього подолання.

Учителі та адміністрація Миколаївського ліцею № 5, який теж працює онлайн, так само проходили навчання на вищезгаданих курсах . Валерія Долина, заступниця директора ліцею і вчителька англійської мови, каже, що навчання ще раз переконало, що формувальне оцінювання – це необхідність, без якої неможливо організувати якісне навчання.

  • Під час курсу Валерія звертала увагу на ті проблемні моменти, які обурювали чи дивували інших слухачів. Так вона прогнозувала, що це ж саме може хвилювати і її колег. А після навчання провела тренінги для вчителів ліцею.

Щоб допомогти вчительству розібратися з формувальним оцінюванням, у Миколаївському ліцеї № 5 2023–2024 навчальний рік присвятили саме його застосуванню.

  • Під час тематичного року адміністрація двічі на місяць проводить семінари/тренінги, присвячені формувальному оцінюванню.
  • Валерія Долина запрошує колег до себе на урок, щоби побачили, як оцінювати учнів.
  • Також адміністрація збирала відгуки від батьків, учителів та учнів щодо формувального оцінювання.

ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ РОЗУМІННЯ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Що цікаво, у Миколаївському ліцеї № 5 вчаться лише 10–11 класи, тобто учнів, які працюють за програмами Нової української школи, у закладі ще немає. Та підходи НУШ вони вже впроваджують. Як каже Валерія Долина, почали підготовку до реформи профільної середньої освіти заздалегідь. Навіть створили власну онлайн-платформу для дистанційного навчання, у якій теж враховане формувальне оцінювання.

“Ми розуміємо, що в сучасних умовах традиційне оцінювання не працює, а учнів це не мотивує. Тому почали використовувати формувальне оцінювання раніше, ніж до нас дійшла реформа, – розповідає Валерія Долина.

На моєму уроці діти можуть самооцінити свої презентації. Я пишу їм критерії оцінювання саме цієї роботи. Якщо певний критерій досягнутий і витриманий, дитина ставить собі один бал, а якщо ні – то нуль. Тобто є результат від учня, а є – від вчителя. Це мотивує дітей і показує справжню картинку, що вони знають та які навички здобули”.

На думку Валерії, попри постійне навчання та роз’яснювальну роботу усередині закладу щодо формувального оцінювання, це однаково актуальна проблема, бо частина вчителів не знає, як із ним працювати. Їм треба пояснювати, що таке оцінювання є більш об’єктивним та сприяє розвитку дитини.

За словами освітянки, значно легше впроваджувати щось нове з ініціативними вчителями, які вмотивовані вчитися. Вони застосовують формувальне оцінювання майже на кожному уроці, розуміючи, що з ним легше та цікавіше насамперед дітям.

Разом із цим учні постійно змінюються – одне покоління відрізняється від іншого. Також весь час додаються нові інтерактивні платформи та техніки. Наприклад, ще рік тому про штучний інтелект мало хто задумувався, а зараз із його допомогою вчителі розробляють нові вправи для уроку. Відповідно, змінюються й інструменти формувального оцінювання.

Скільки б курсів ми не проходили, однаково знаходимо щось нове й цікаве, – зауважує Ольга Черняк. – Тобто не можна раз вивчити якісь методи формувального оцінювання і вважати, що вже все знаєш. Бо якісь вправи “зайдуть” на одному уроці, а інші – на іншому. Тому наше навчання і пошук нових методик оцінювання має відбуватися постійно”.

Звісно, використання формувального оцінювання вимагає більше часу на підготовку уроку, а також ресурсів вчительки/-ля на оцінювання учнів, адже треба пояснювати їхні невдачі та успіхи. Та, якщо впроваджувати формувальне оцінювання поступово й системно, результати не забаряться.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти й науки України в партнерстві з благодійною організацією “Центр освітніх ініціатив”,Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та міжнародним благодійним фондом SavEd за фінансової підтримки Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення