Напишіть нам

Всі теми

Формувальне оцінювання, змішане та навчання через дослідження. Розповідає вчителька початкових класів

Реформа НУШ – не красива декорація, а простір, який мотивує і спонукає до творчості. У цьому впевнена вчителька початкових класів ЗОШ I–III ступенів с. Бабин Чернівецької області Ірина Сосніна.

Хоча офіційно НУШ для неї стартувала у 2019-му, коли Ірина набрала першачків, самі принципи були для неї близькими й раніше. Влітку 2017 року вона проходила навчання для вчителів, які мали пілотувати новий Стандарт початкової освіти (Ірина не набирала пілотний клас, але виграла стипендію на це навчання). Далі була “Школа тренерів Нової української школи” й перші кроки тренерської діяльності.

Для статті “Нової української школи” Ірина поділилася рекомендаціями, як навчає учнів.

У статті про:

Ірина Сосніна, вчителька початкових класів ЗОШ I–III ступенів с. Бабин Чернівецької області. Фото: Ліна Гарабажій

ЯК ПРОВОДИТИ РЕФЛЕКСІЮ В КЛАСІ ТА ОТРИМУВАТИ ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ВІД УЧНІВ

Одного разу вчителька отримала коментар від учня в зошиті – “нудно”.

“Наступного дня додала більше інтерактивних вправ, групової роботи. І коли запитувала в учнів під час рефлексії, яку ми проводили на колі вражень: “Як вам день, який у вас настрій?”, то, звісно, дивилася на того учня, який це написав. У нього світилися очі”.

Секрети роботи:

  • Для позитивного налаштування на цілий день Ірина приділяє увагу не лише ранковим зустрічам, а ще наприкінці уроків проводить “Коло вражень”. Разом з учнями аналізують роботу протягом дня та складають плани на наступний.
  • Також практикують “Письмо для себе” (“Щоденник думок”). Протягом 5-ти хвилин діти записують свої думки з теми, яка пов’язана з їхньою роботою протягом дня. За бажанням озвучують свої думки.
  • Для аналізу відчуттів використовують табличку “Відчуття, коли потреби задоволені / незадоволені”. Діти обирають емоцію чи кілька з таблиці та пояснюють, чому відчувають саме її / їх.
Почуття, коли потреби задоволені Почуття, коли потреби не задоволені
Здивованість Здивованість
Пробудженість Скутість
Спокій Тривога
Наповненість Збентеженість
Задоволення Занепокоєння
Захопленість Стурбованість
Бадьорість Напруга
Цікавість Розгубленість
Захват Відчай, розпач
Піднесеність Розчарування
Вдячність Страх
Щастя Безпорадність
Радість Безнадія
Полегшення Самотність
Відпочинок Сумнів
Розчуленість Біль
Зворушеність Сум
Притік енергії Засмученість
Ентузіазм Фрустрованість
Бадьорість Спантеличення
Приємна схвильованість Виснаженість
Надія Знервованість
Умиротворення Шокованість
Розслабленість Втома
Ніжність Слабкість
Впевненість Схвильованість
Стрес
Перевантаженість
Нудьга
Роздратованість
  • Окрім того, використовують діяльність із “Daily 5” “Робота зі словом” – виносять на стіну слів “слово-відчуття” і протягом тижня працюють із ним.

Вчителька почала краще розуміти своїх учнів під час проведення таких рефлексій. Зараз діти вже сміливіше говорять про свої відчуття.

“Одна учениця після досить активного уроку, на якому було багато різної діяльності, сказала наприкінці, що відчувала спокій. Я трохи здивувалася, адже всі були навіть дещо збуджені після такого живого уроку. На запитання “чому?” дівчинка відповіла: “Коли я вдома сама, або нервуюся, або мені страшно, то я читаю – і тоді мені стає спокійно. А сьогодні ми багато читали на уроці”.

Фото: Ліна Гарабажій

  • Рефлексія наприкінці діяльності, уроку чи дня “20 секунд” (подумати 20 секунд і дати відповідь на запитання):
  1. Що ви робили (дивляться на свої руки)?
  2. Які відчуття з’явилися під час роботи? Чому (кладуть руки на серце)?
  3. Про що ви думали під час роботи? Чому (руками тримаються за голову)?
  4. Чи траплялася в минулому ситуація, яка спричинила подібні відчуття (руками тримаються за голову)?
  • Зворотний зв’язок протягом уроку “Стікери думок” (кожна відповідь на стікері – іншого кольору чи форми):
  1. Що я вже знаю з цієї теми (“Мозковий штурм” на початку уроку)?
  2. Що мене цікавить чи турбує з цієї теми (обговорення в групах на етапі “Вивчення нового матеріалу”, діти озвучують одне запитання від групи)?
  3. Я дізнався/-лася… (наприкінці уроку)?

У роботі допомагають тренінги, які проводять іноземні колеги.

Тренінги я розглядаю як можливість вийти із зони комфорту, аналізувати та оцінювати свої сильні і слабкі сторони. І відібравши найбільш позитивні практики, будувати власний шлях розвитку”, – каже Ірина Сосніна.

Помічними називає ігри для запобігання булінгу та налагодження доброзичливої атмосфери в класі з тренінгу фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС.

ЯК ПРОВОДИТИ ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Матеріали іншого тренінгу проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС про педагогіку початкової школи Ірина використовує для формувального оцінювання.

Форми само- та взаємооцінювання допомагають відстежити прогрес навчання кожного учня. Діти – маленькі дослідники. Їм подобається все нове, тому форми взаємооцінювання й самооцінювання вони швидко опанували”.

Для самооцінювання учнів Ірина також використовує різні чек-листи та графічні організатори з чіткими і зрозумілими критеріями. Деякі навіть створюють разом з учнями.

“Адже тоді їм легше оцінити себе та свій поступ у навчанні”.

Також практикує “Картки різних точок зору”. Діти оцінюють себе в ролі учнів, батьків, учителя. Інколи вчителька просить учнів оцінити себе, написавши невеличке есе в тому ж таки “Щоденнику думок”.

“Для ефективного управління класом пропоную учням під час “Кола вражень” оцінювати свою роботу й поведінку. Практикую взаємооцінювання. На ранкових зустрічах проводжу гру “Розкажи й покажи”, яка допомагає дітям краще пізнати одне одного, знайти однодумців, цінувати різноманітність та зрозуміти, що робить кожного з них унікальним”.

Як грати в “Розкажи й покажи”

Школярів об’єднують у пари. За 3–5 хвилин вони мають розказати одне одному про себе так, щоби потім товариш міг легко розповісти іншим про співрозмовника або показати пантомімою визначальні риси.

Така гра дає можливість дітям краще познайомитися, дізнатися більше одне про одного, навчитися презентувати себе, а також візуалізувати асоціації.

Оцінювання разом із батьками

Також матеріали для самооцінювання вчителька використовує в роботі з батьками для організації спільних зустрічей.

Разом обговорюємо, ставимо та прописуємо кроки для досягнення короткострокових та довготривалих цілей. Я радію, що батьки мене підтримують, довіряють, приймають мої пропозиції”, – каже Ірина.

На початку року до проведення перших батьківських зборів Ірина зазвичай дає батькам заповнити форму, що містить запитання щодо дитини.

“Зустріч розпочинаю з обговорення результатів опитування. Щоби допомогти батькам налагодити взаємини з дітьми, часто використовую опитувальники, першу частину яких батьки заповнюють разом із дитиною, а в другій діляться своїми думками”.

Вчителька разом із батьками під час індивідуальних зустрічей допомагає дитині чітко визначити, спланувати та прописати кроки для досягнення короткотривалих і довготривалих цілей.

Практикували “Лист вихідного дня”, коли в першій частині діти писали й малювали все, чим вони займалися протягом тижня. А в другій – батьки записували, що діти їм розповіли під час роботи, та побажання на наступний тиждень.

Фото: Ліна Гарабажій

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДЖЕНННЯ

Inquiry-based learning – це навчання через дослідження на основі учнівського запиту, тобто конструювання учнями знань через формулювання власних запитань та пошук відповідей на них. Це також спроба глянути на ситуацію очима дитини, почути і зрозуміти її, бути гнучким і планувати свою діяльність, спираючись на зворотний зв’язок.

Навчання на основі досліджень не обов’язково має відбуватися впродовж усього дня. Можуть бути урок-два, частина уроку.

Ірина каже, що найкраще діти запам’ятовують те, що роблять своїми руками.

“Ми створювали штучний сніг за допомогою піни для гоління й харчової соди, вивчали способи замороження, розмороження й випаровування води. На один із таких уроків запрошували юного дослідника із сусіднього села, який був за кордоном зі своїм проєктом. “Великою ідеєю”, тобто головною думкою уроку, дослідження про три стани води став аналіз станів людської душі – які ми переживаємо емоції, відчуття. Діти починають розуміти, що немає хороших чи поганих людей, а є різні вчинки”.

Під час екскурсій до місцевого урочища Гупало діти досліджували, які зміни відбуваються в природі в різні часи року.

“А ще ми милувалися природою. Такі подорожі згуртовують дітей”, – розповідає Ірина.

Ірина дає такі рекомендації для inquiry-based learning:

  1. Через запити учнів виходьте на “Великі ідеї”.

У кожного уроку є тема – те, що діти мають досліджувати. Мета – навчити…, розвивати…, виховувати… А “Велика ідея” – це немов головна думка уроку, висновок, до якого мають дійти учні під час роботи.

В основі навчання лежить діяльнісний підхід, коли замість лекцій та коротких відповідей про все, що вимагає програма, діти самостійно висувають гіпотези, проводять власні дослідження, роблять висновки та обговорюють ідеї.

Роль учителя в навчанні на основі запитів: через запити учнів спонукати їх самостійно ставити запитання, проводити дослідження, формулювати та обговорювати ідеї, робити висновки, виходити на “Великі ідеї”.

  1. Організовуйте мотивувальне до досліджень освітнє середовище.
  2. Будьте гнучкими під час планування, прислухайтеся до пропозицій дітей під час обговорення теми.
  3. Вивчайте, аналізуйте, досліджуйте не лише тему уроку, а й емоційний стан учнів під час роботи.
  4. Оримуйте зворотний зв’язок та проводьте рефлексію на кожному етапі діяльності.
  5. Не поспішайте! Дослідження потребує часу.

Фрагмент тематичного дня за inquiry-based learning “Чи існує в природі “ЖИВА” вода?”

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ

У 2016 році пані Ірина отримала грант від Центру інноваційної освіти “Про.Світ” на навчання “Про.Навички”. Там дізналася про змішане навчання.

“Сьогодні з упевненістю можу сказати, що змішане навчання може стати інструментом, який допоможе творчому вчителю НУШ безстресово організувати навчання в початковій школі незалежно від того, які виклики підготує майбутнє”, – каже вчителька.

Під час змішаного навчання теорія, яку учень опрацював онлайн, застосувається офлайн. Пані Ірина адаптувала та інтегрувала в початкову школу такі моделі:

  • Ротація за станціями
  • Перевернутий клас.

Ротація за станціями

Практикуючи “Ротацію за станціями”, можна ділити клас на 3 групи (“робота з учителем”, “командна робота”, “робота онлайн”). Тоді, коли одна з груп вивчає важчу частину матеріалу з учителем, друга працює з планшетами, а третя – самостійно розв’язує завдання, працює над проєктом, взаємодіє в команді. Усі групи роблять взаємопов’язану роботу, відштовхуючись від потреб / рівнів кожного учня.

Особливості цієї моделі:

  • ротація відбувається через певний проміжок часу між різними навчальними “станціями”. Чим більше станцій, тим менше часу для роботи на кожній із них;
  • хоча б одна група обов’язково має виконувати завдання онлайн;
  • учні повинні пройти всі “станції” під час уроку.

Цю модель доцільно використовувати під час другого циклу навчання (3–4 класи). Перший цикл (1–2 класи) – це підготовчий період для повноцінного змішаного навчання.

У 4 класі вже можна практикувати модель “Ротація за лабораторіями”. Вона дещо нагадує “Ротацію за станціями”, але до неї залучають учителів-предметників, які викладають у цьому класі. Діти переміщуються не класом, а кабінетами (аудиторіями). За такою моделлю планується не один урок, а тематичний день або його фрагмент.

Перевернутий клас

Саме цю модель Ірина взяла за основу, коли в березні 2020 року потрібно було налагоджувати дистанційне навчання другокласників.

Діти вивчають теорію вдома, самостійно керуючи своїм часом і темпом вивчення теми. Після онлайн-уроку для самоперевірки виконують онлайн-тест. Наступного дня в класі – співпрацюють у групах, дискутують і глибше засвоюють матеріал. Учитель лише фасилітує цей процес і допомагає вирішити спірні питання. Тобто проводить урок, практикуючи “Ротацію за станціями”.

Особливості цієї моделі:

  • новий матеріал вивчається вдома онлайн (проводиться попередня роз’яснювальна робота з батьками, чому діти вчать вдома те, що ще не пояснював учитель) ;
  • у шкільному класі учні працюють над помилками, дискутують, діляться враженнями, думками та відчуттями в групах і парах та опрацьовують разом важчу частину матеріалу.

Фото: Ліна Гарабажій

Рекомендації:

  • Виробляйте спільні правила та рутини (офлайн у традиційному класі та онлайн у хмарному середовищі). Вони дещо відрізняються, тому потрібно їх практикувати під час очного навчання.
  • Проводьте цікаві кінезіологічні вправи, ігри, енерджайзери, колективні творчі справи та проєкти, туристичні походи для налагодження емоційного зв’язку в класі. Цей зв’язок потрібно підтримувати і в онлайн-просторі. Проведення під час онлайн-уроків хвилинки з домашніми улюбленцями, піжамної вечірки, надсилання поштових листів вдячності батькам і учням на останній дзвоник тощо.
  • У традиційному класі потрібно працювати з цифровими інструментами, які вчитель буде використовувати онлайн. Тоді діти й батьки без стресу переходитимуть на дистанційне навчання, адже для них це буде звичний формат.

Дивіться:

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення