Із санвузлами, проєкторами та генераторами: як та за чий кошт облаштовують укриття для школярів на Чернігівщині

Вибір форми навчання закладом освіти в наступному році залежить від багатьох чинників. Один із найважливіших – наявність хоча б найпростішого укриття. Наразі 30 % шкіл країни не мають можливості проводити заняття офлайн якраз через відсутність сховища.

Зараз в Україні немає безпечного місця, а в багатоповерхівках не менш ризиковано, ніж у школах. Та й батькам значно складніше організовувати навчання своєї дитини самотужки щодня, ба більше – подекуди це позбавляє їх можливості працювати. Шкільне укриття може бути надійнішим ніж удома, або і взагалі єдиним у кварталі. І чи не найважливіше – діти самі хочуть до школи та сумують за однокласниками.

Облаштування надійних укриттів у закладах освіти України – це як пріоритет у роботі Уряду, так і головний чинник повернення до офлайну на думку батьків і вчителів.

“Нова українська школа” дізналася, як ремонтують укриття та готуються до зустрічі дітей у новому навчальному році школи Чернігівщини. Цей регіон деокупували одним із перших, проте лише половина шкіл тут змогли відновити навчання офлайн. Пʼять укриттів у закладах освіти області взявся ремонтувати благодійний фонд “Голоси дітей“.

У новому матеріалі читайте про таке:

• скільки шкіл Чернігівщини не могли працювати офлайн через відсутність укриття;
• що матимуть нові укриття;
• скільки коштує створити одне укриття;
• хто фінансує обладнання пʼяти укриттів на Чернігівщині.

МОЖЛИВІСТЬ ВЧИТИСЯ ОФЛАЙН ВПЛИВАЄ НА РІШЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПОВЕРТАТИСЯ ДОДОМУ

Наразі зі 143 закладів освіти Чернігівщини, які постраждали внаслідок російської агресії, повністю відновили 70. А з усіх 907 закладів області лише половина має укриття.

Якщо говорити лише про школи, то на початку 2022–2023 навчального року тільки 56 (14 %) закладів середньої освіти із 402 на Чернігівщині працювали офлайн. Для порівняння: уже в лютому 2023 року понад 90 % закладів освіти на Київщині навчали в дітей в очному форматі, тобто мали для цього необхідні умови, зокрема, й укриття.

Для облаштування укриттів БФ “Голоси дітей” обрали саме Чернігівщину, бо вона суттєво постраждала, а уваги їй приділяють менше, ніж Київщині. Конкретні заклади освіти обирали за принципом “такі, де основною перепоною для відкриття є саме відсутність чи занедбаний стан укриття”, каже Андрій Черноусов, в. о. керівника гуманітарного напряму фонду.

“Одразу ж після деокупації Київщини, Чернігівщини та Сумщини постало питання, як відновлювати “дитячу” інфраструктуру, зокрема, щоб українські родини могли повернутися додому. Ми розуміємо, наскільки важливо, аби діти могли навчатися не лише вдома перед моніторами. Багато родин ухвалює рішення про повернення, наприклад, з-за кордону, саме з огляду на цей фактор“, – розповідає Андрій Черноусов.

“РАНІШЕ ФУНКЦІОНУВАТИ ЯК ЗВАЛИЩА СПИСАНИХ МЕБЛІВ”: ЯКИМИ БУДУТЬ НОВІ УКРИТТЯ

Усі об’єкти, які ремонтує та облаштовує фонд – це найпростіші укриття (згідно з класифікацією ДСНС). Саме такими укомплектована більшість обʼєктів освітньої інфраструктури України. Але навіть у найпростішому укритті можна перебувати впродовж не менш як 48 годин.

Вимог до “найпростіших” теж достатньо: на одну людину там має відводитися хоча б 0,6 м², повинні бути вентиляція, водопостачання або резервуари з водою, має бути не менш ніж два входи / виходи, висота стелі повинна становити понад 1,7 метра. Також потрібні окремі приміщення для біотуалетів або виносної тари для нечистот тощо. Раніше “Нова українська школа” публікувала розʼяснення Служби освітнього омбудсмена з вимогами до укриттів у закладах освіти.

“Під час ремонту укриттів ми орієнтувалися передусім на вимоги ДСНС, проте обов’язково в кожному укритті облаштували нормальні санвузли й провели каналізацію. Цього не вимагають, можна було б обійтися біотуалетами. Але ми хотіли, щоб у дітей та вчителів було якомога менше незручностей під час тривог. До того ж це про гідність“, – додає Андрій Черноусов.

До ремонтів більшість приміщень укриттів функціонували як звалища списаних меблів і іншого мотлоху, але під час окупації всі навколишні райони буквально жили в цих підвалах. У цих непристосованих приміщеннях без санвузлів тривалий час мешкали й 800, й 1500 людей.

Найдорожчою частиною роботи виявилася заміна вентиляції та проведення електрики, адже це висококваліфіковані роботи, тому потребують значних грошових інвестицій. Також обов’язковою частиною ремонту укриттів були оздоблювальні роботи на кшталт фарбування стін і укладення підлоги. В укритті можна буде навіть продовжувати проведення уроків.

“Наприклад, для Залізничного ліцею ми закупили 300 стільців, екран, проєктор, щоб дітей можна було не просто спустити в укриття, але і продовжувати навчання. Кожне укриття також матиме бензиновий генератор на випадок вимкнень світла“, – додає Черноусов.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ОБЛАШТУВАННЯ УКРИТТІВ ТА ЗВІДКИ БЕРУТЬ ГРОШІ НА УКРИТТЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ

Ще влітку минулого року освітній омбудсмен Сергій Горбачов коментував, що фінансування укриттів у закладах освіти має здійснюватися за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, зокрема, благодійної допомоги й грантів. Батьки також можуть допомагати фінансово, але це має бути лише добровільно. Та облаштування одного найпростішого укриття “під ключ” – це надто дорого для батьків. Подекуди це було проблемно і для органів місцевого самоврядування.

На початку травня Уряд погодив порядок розподілу коштів на облаштування укриттів у школах. Відтак 1,5 млрд грн державної субвенції надійдуть до місцевих бюджетів на облаштування безпечних умов у закладах середньої освіти.

“Кожен об’єкт вимагає різного об’єму фінансування: від 500 тисяч гривень до 2 мільйонів. Для роботи ми використали власні кошти (надходження фонду від пожертв людей та бізнесів), а також залучили до фінансування міжнародного донора – “Карітас Франція”“, – розповідає Андрій Черноусов.

Роботу над трьома з п’яти укриттів на Чернігівщині вже завершили, інші два дороблять до 10 червня. Так, завдяки готовим укриттям, до п’яти рідних шкіл у вересні 2023 року зможуть повернутися близько 3 000 учнів.

Марина Овчиннікова, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: БФ “Голоси дітей”