Літнє перезавантаження: добірка контенту для освітян від редакції “НУШ”

Редакція “Нової української школи” зібрала для читачів та читачок перелік YouTube-каналів, подкастів і книг, які допомагають нам перемикатися з роботи на відпочинок.

Знаємо, що ви, освітяни й освітянки, виснажені навчальним роком і постійними викликами в житті та в школі. Ділимося нашою добіркою з надією, що це допоможе вам забути про уроки, звіти та журнали. І бодай годину чи день присвятити тому контенту, який допоможе перезавантажитися на повну.

ЩО ДИВИТИСЯ

1. YouTube-канал “смішно не буде“.

Авторка каналу Настя розповідає про тренди молоді та поширені в суспільстві наративи щодо стосунків між статями, які просувають соцмережі й телебачення, і про те, якими мають бути здорові стосунки.

Теми, які пропонує для обговорення відеоблогерка, дадуть змогу ліпше зрозуміти молодь і переглянути свої погляди на звичні речі. Наприклад, у контексті викладання літератури, яка іноді романтизує токсичні стосунки в родині чи між партнерами.

Джерело: скриншот каналу

2. YouTube-канал “Клятий раціоналіст“.

Автор науково-популярного каналу Артем Албул допоможе розібратися, де міфи, а де правда, зокрема, у науковій сфері. У його відеоблозі ви почуєте про теорії змови, про міфічні техніки зцілення і навіть про те, чи справді є чупакабра.

До слова, раніше Артем був вчителем української мови та літератури в Миколаєві.

Джерело: скриншот каналу

3. YouTube-канал “Цікава наука“.

Автор каналу Віталій Шевчук простими словами пояснює складне – наукові теми з фізики, астрономії, біології, географії та математики. Часто за першоджерело бере науково-популярні та освітні відео закордонних науковців і перекладає їх для української аудиторії. У такий спосіб хоче підвищити наукову грамотність глядачів.

Джерело: скриншот каналу

4. Відеопроєкт “Локальна історія“.

Можливо, ви знайомі з однойменним історичним журналом, однак проєкт стартував саме з відеоформату у 2013 році. Нині на каналі проєкту є відео про розвінчування історичних міфів, розмови з істориками та відтворені автентичні народні пісні.

Джерело: скриншот проєкту

5. “YouTube-канал імені Тараса Григоровича Шевченка“.

Створений братами Капрановими – письменниками, видавцями та публіцистами. Хоч канал і має в назві ім’я поета, утім, він присвячений не літературі, а історії України. Автори розповідають її в контексті подій Європи. У такий спосіб показують давні зв’язки України з країнами Європи, про що важливо нагадувати й собі, і сусідам на сході.

[Після смерті Дмитра Капранова у квітні 2024 року канал веде брат Віталій].

Джерело: скриншот каналу

6. YouTube-канал “Останній капіталіст“.

Засновник каналу Валентин Краснопьоров розповідає про економічні відносини між країнами та секрети їхнього розвитку чи занепаду. У кожній історії автор наголошує на тому, що могла б узяти з цього досвіду Україна і як вона могла б створити своє “економічне диво”. Звісно, про наші економічні “трабли” тут теж є. Усе це із зануренням в історичний контекст, який так чи так впливає на розвиток держав.

Джерело: скриншот каналу

7. Інклюзивне YouTube-шоу “Відвал ніг або All інклюзив“.

Шоу знімає протезований військовий Олександр Терен. Разом зі своїми медійними друзями він досліджує різні туристичні міста та місця на безбар’єрність. Через шоу ветеран хоче розповісти суспільству, що життя з протезами можливе, а заодно закликати бізнес, місцеві органи влади робити кафе, музеї та вулиці більш інклюзивними.

Джерело: скриншот каналу

До слова, після свого поранення Олександр Терен написав книгу “Історія впертого чоловіка” про те, як пішов добровольцем і втратив обидві ноги під час харківського контрнаступу ЗСУ. Його історія може бути прикладом, що надихає вірити в себе та перемогу.

Фото: НУШ

8. YouTube-канал “Як не стати овочем“.

Засновниця ініціативи Оксана Мороз розповідає про основні правила інформаційної гігієни, як протидіяти фейкам, чому виникають інформаційні війни тощо. Її поради допоможуть фільтрувати той потік інформації, який несеться на нас із соцмереж і телебачення.

Джерело: скриншот каналу

9. YouTube-канал Євгенії Кузнєцової про мову.

Письменниця розповідає про мовну політику останніх десятиліть, яку досліджувала під час написання книжки “Мова-меч: як говорила радянська імперія”. Заодно ділиться порадами, як і чому треба переходити на українську, чому це не мова села тощо.

Джерело: скриншот каналу

10. YouTube-канал “Шалені авторки“.

Джерело: скриншот каналу

Літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків та їхні гості говорять, як кажуть вони самі, про культуру, гендер та ідентичність. Часто це бесіди про письменників, історичні процеси, у яких вони жили, а також про те, чому ті чи ті митці вчинили саме так і чи був у них вибір.

11. YouTube-канал “Це ніхто не буде дивитись“.

Адекватні розмови популяризаторки читання, громадської діячки Емми Антонюк про різне. “Цей канал не множитиме нудні розмови про все хороше. Тут будуть інтервʼю людей, яких ви любите і ненавидите, поважаєте і хейтите. Бо інтервʼю це жанр складної розмови, а не дошка пошани”, – йдеться в описі каналу.

Джерело: скриншот каналу

• Нещодавно редакція публікувала добірку цікавих фільмів про школу та учнів.
• Чимало цікавих короткометражок є на платформі Takflix.

Частина контенту платна, але якщо зібратися з колегами й колежанками або друзями [спільно заплатити за доступ до обраного фільму], влаштувати вечір перегляду нових українських фільмів, які пропустили в кіно, — чому б і ні?

ЩО ПОСЛУХАТИ

1. Літературний подкаст “Запах слова“.

Джерело: скриншот подкасту

У ньому стендап-комік Сергій Чирков і літературознавець Євген Стасіневич говорять про літературу, діляться своїми враженнями про прочитане в дитинстві й нині, заодно популяризують читання.

2. Подкаст “Без оголошення війни“.

Радіоведучий та головний редактор “Ain.ua” Ілля Кабачинський та історик Олександр Аврамчук розповідають про події минулого, аби краще зрозуміти майбутнє. Наприклад, чому в гімні співають саме “від Сяну до Дону”, чому Калінінград російський і звідки зʼявилося місто, або ж куди поділися “гроші на книжці” (в часи радянського союзу).

Джерело: скриншот подкасту

3. Просвітницький подкаст “Життя в серванті“.

Авторка проєкту Олена Тараненко зі своїми гостями розбирає, у яких сферах нашого життя досі залишаються відбитки радянського союзу. Освітянам та освітянкам можна почати знайомство з епізоду про “Банти та лінійки”.

Джерело: скриншот подкасту

4. Подкаст “Фінансова терапія“.

Консультантка з фінансової грамотності Галина Тритяк консультує Артема Остафійчука, як погасити свої кредити. Для слухачів — це слушні поради, як краще керувати своїми прибутками й витратами. Перший сезон записаний у форматі серіалу, де головний герой Артем завдяки порадам Галини гасить свої борги, закриває кредитні картки й формує фінансову подушку.

Джерело: скриншот подкасту

5. Психологічний подкаст “Простими словами“.

Письменник Марк Лівін і клінічна психологиня Софія Терлез говорять із гостями про психологію та науку, зокрема, як розібратися зі своїми емоціями та почуттями, тримати розум і тіло в тонусі.

Джерело: скриншот подкасту

6. Аудіоуроки “Вчися вухами“.

Команда ГО “Смарт освіта” створювала їх передусім для учнів, які могли б слухати подкаст у зручний час та в зручному місці. Нині це понад 400 аудіоуроків для 6–11-х класів із всесвітньої та історії України, громадянської освіти, української мови та літератури. Але частина нашої команди слухає їх у вільний час, аби для себе пригадати шкільну програму, можливо, почути щось уперше. У будь-якому випадку вважаємо, що це дуже якісний аудіопродукт, а знання не будуть зайві.

Джерело: скриншот сайту

ЩО ЧИТАТИ

Забіжимо наперед і зазначимо, що ділимося книгами, які нам найбільше запам’яталися, вразили й здаються такими, які варті уваги. Та це не означає, що їх прямо зараз треба читати. Можна додати в список бажаних для прочитання.

1. Едіт Еґер “Вибір”

Ми завжди маємо вибір — загострювати увагу на тому, що втратили, чи на тому, що все ще маємо, акцентує психотерапевтка Едіт Еґер. У книжці вона розповідає свою історію звільнення із концентраційного табору та з “в’язниці” власних думок, які довго не давали їй жити на повну після всіх страшних подій. Це історія про силу волі, про вибір, який є в кожного та кожної, а ще – про можливості нашої психіки та тіла. Зокрема, ви зможете знайти відповіді на такі питання:

• як не стати жертвою;
• як не уникати своїх травм;
• чому важливо не замовчувати свої почуття;
• як не впадати у відчай та багато іншого.

Фото: “НУШ”

2. Віктор Франкл “Людина в пошуках справжнього сенсу”.

Письменник став своєрідним вчителем та натхненником Едіт Еґер. Тут ви зустрінете автобіографічну історію про досвід перебування в концтаборах Дахау та Освенцима. У своїх роздумах автор намагається дати відповіді на питання, чому деякі люди здаються тоді, як хтось виживає навіть у неможливо складних умовах. Про що мріють ув’язнені, а про що думають наглядачі…

Фото: “Всі книги”

3. Джордж Орвелл “1984”.

Великий брат стежить за тобою, пише автор у своєму романі. Тут він досліджує теми контролю над засобами масової інформації, урядового нагляду, тоталітаризму й того, як диктатор може маніпулювати історією, думками й життям, змушуючи людей вірити в що завгодно. Роман часто називають антиутопією, хоча події, описані в ньому, вже є реальністю або недалеким майбутнім для деяких країн.

Фото: “КМБукс”

4. Оксана Забужко “Музей покинутих секретів”.

Якщо вам подобаються хитросплетені сюжети, радимо прочитати цей роман. Це родинна сага трьох поколінь від 1940-х років до весни 2004-го. Тут про складність та розмаїття українського життя, секрети декількох поколінь, а ще – про наше минуле, яке, хоч і здається давно забутим, далі впливає на наше сьогодення і майбутнє.

Фото: “Книжкова хата”

5. Анастасія Левкова “За перекопом є земля”.

Це роман для тих, хто хоче більше відкрити для себе тему Криму та відчути його атмосферу. У книзі знайдете не лише захопливі описи природи півострова, його традицій, а й заглибитеся в процес становлення української самосвідомості.

Фото: “НУШ”

6. Євгенія Кузнєцова “Драбина”.

У романі серед головних героїв самих себе впізнають ті, хто через війну змушений був попрощатися з домом. Авторка аналізує поведінку українських біженців і переселенців, а ще – фіксує їхній емоційний стан, який вони проживають на чужині. Але попри такі серйозні теми, які є тригером для багатьох, за допомогою легкого стилю написання та вкраплень гумору авторка робить цю книжку майже терапевтичною.

Фото: Видавництво Старого Лева

7. Ева Томпсон “Трубадури імперії”.

Читаючи це літературознавче дослідження, дізнаєтеся, як росія століттями поширювала свої ідеї імперіалізму у європейську літературу, що навіть зараз багатьом європейцям складно повірити, що росія — не що інше, як імперія з тоталітарним режимом. Зрештою, дослідження Еви Томпсон частково дає розуміння, чому марно сподіватися і чекати на вибачення росіян за нинішню війну в Україні (росіяни звикли вважати, що завжди й в усьому мають рацію).

Фото: “Лабораторія”

ЩО МОЖНА ПОРОБИТИ ЩЕ

Передусім відпочивати й робити те, чого прагнете найбільше.

• Наприклад, приготувати страву, про яку давно думали, і яка не потребує багато часових та фінансових ресурсів.
• Влаштувати фотосесію, яка може мати психотерапевтичний ефект, адже дасть змогу подивитися на себе іншими очима. Можна навіть попросити про це учнів, які вчаться фотографувати.
• Намалювати картину за номерами, якою потім можна прикрасити клас чи свою кімнату. Або робити замальовки міста, природи, людей тощо, якщо малювання допомагає вам розслабитися.
• Пересадити квіти, допомогти в саду чи на городі — фізична праця справді відволікає від серйозних думок і перемикає увагу на прості й буденні речі, як-от, врятувати рослини від спеки.
• Якщо в когось є можливість піти в драматичні театри, в оперу чи на балет — радимо скористатися цим, бо зараз є постановки на будь-які смаки.

Деякі театри навіть викладають записи в мережу. Наприклад, Львівський, Київський і Дніпровський оперні театри.

• Або ж відкрити для себе влітку іноземні рок-опери (наприклад, “Моцарт”) або мюзикли, скажімо, “Нотр-Дам де Парі”.
• Іноді закордонні музеї й виставкові центри пропонують на своїх сайтах онлайн-екскурсії (раніше ми ділилися добіркою 29 закордонних музеїв, які пропонують цікавий онлайн-контент).

Яке б заняття ви не обрали, бажаємо, аби це стало для вас джерелом натхнення та релаксації.

Гарного відпочинку!

Добірку упорядкувала Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ