Теми статті: батькам, вчителям, громадянська освіта, директорам, учням
20 Лютого 2020
6 579
0
Заряджені, усміхнені, налаштовані на цікаву роботу. До Харкова на фінал Національного фіналу німецько-українського проєкту “Молодь дебатує”, що відбувався 7-8 лютого, приїхали команди з 16-ти областей України.
Участь у ньому – це можливість розширити світогляд, навчитися бачити проблему з кількох сторін, критично мислити, аналізувати інформацію, аргументовано і толерантно відстоювати свою думку. На події побувала журналістка “Нової української школи”.
День перший. Півфінал. Одні учасники от-от з нічного потяга чи автобуса – з Житомирської області команда їхала майже 10 годин. Інші приїхали до Харкова напередодні ввечері.
У фойє Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого перед залою, де мають початися дебати, гамірно. Волонтери відмічають новоприбулі делегації, тренери дають останні настанови дебатантам, у командах підтримки обговорюють, яку краще позицію обрати – Pro (за) чи Contra (проти).
16 дебатантів відібрали на міжрегіональних дебатах в останні місяці минулого року. На фінал приїхали учасники проєкту: 125 школярів та 45 педагогів. За 4 роки, за словами керівниці проєкту Ольги Пішель, проєкт значно виріс.
“Ми пишаємось цифрами. Зараз у проєкті беруть участь 16 областей України, 53 школи. За ці роки в ньому брали участь більше 2000 школярів. Ми пишаємось також відгуками вчителів. Дебати для них – не тільки ефективний інструмент, який вони застосовують на уроках. Учителі кажуть, що також проводять батьківські зустрічі і педагогічні ради у форматі дебатів”.
Завдяки дебатам у молоді є можливість познайомитися і поспілкуватися за межами навчальних закладів – які думки, бажання, мрії, чим живуть і переймаються ровесники. Тренерка проєкту із Сум Світлана Тимченко каже, що їхня школа бере участь у проєкті вже другий рік. Цього разу до півфіналу не потрапили.
“Я не ставлю перед дітьми планку перемогти. Коли результат переважає над процесом, губиться сам процес. Коли діти бояться грати, бо бояться програти – це погано”, – наголошує вчителька.
На заняттях у пані Світлани школярі активно опановують методи психологічного налаштування.
“Ми вчимося не тільки дебатувати, а й брати себе в руки, “вигрібатися” з поразки. Перше, що раджу перед виходом на сцену – дихати і головне – видихати. Дебати бувають лише на видиху. І, звісно, – вірити в себе”.
Тренер з Одеси Денис Радіонов свою команду привіз у Харків уперше. Десятикласник Вадим Войкін дійшов на регіональних іграх до півфіналу.
“Для нас, учителів, були хороші тренінги влітку. Це дало змогу зрозуміти методологію дебатів і використовувати цю логіку в підготовці дітей”, – каже вчитель.
До будь-якого питання можна знайти різноманітні аспекти, також біологічні або соціальні, каже вчитель біології.
Аліса Орлова – у команді підтримки.
“Цікаво брати участь, бо ти відчуваєш себе частиною чогось більшого. Тим самим розвиваєш себе”, – зазначає дівчина.
Після жеребкування перша четвірка дебатантів іде готуватися. У пару зазвичай потрапляють учні з різних шкіл.
Кожна команда вдома готувала аргументи “за” і “проти”, а тепер парам потрібно згуртуватися і узгодити свої позиції. Попри те, що кожен грає сам за себе, вони мають показати командну гру. Цей фактор враховується.
Особливість цього проєкту – в толерантному веденні дебатів.
“Їхнє завдання – почути одне одного, вести конструктивні діалоги. Особливо складно, коли ти всередині маєш зовсім іншу позицію. Але це допомагає подивитися на проблему з іншого боку”, – каже пані Світлана.
Тренерка зі Львова Надія Голубович бере участь у проєкті третій рік. У попередні два роки до півфіналу пройшли двоє учнів з її школи.
Цього навчального року вона започаткувала в ліцеї гурток “Дебати”. Заняття відбуваються двічі на тиждень. Старшокласники допомагають залучати молодших школярів. Теми пропонують і вчитель, і діти.
“Я кажу своїм учням, щоб завжди долучалися до будь-яких конкурсів. Кожна маленька невдача – це крок до великої вдачі”.
Тема півфіналу – “Чи варто запровадити в Україні проєкт екологічно чистого міста на державному рівні?”.
Наводити аргументи розпочинає Надія Шимків із Правничої гімназії (Львів):
“Чи готові ми відмовитися від комфорту заради навколишнього середовища? Схожий проєкт є в Об’єднаних Арабських Еміратах. Він був запроваджений ще 2006 року, але економічна криза не дозволила його завершити. Кошторис цього проєкту складає 22 мільярди доларів. Ми розуміємо, що в період, коли в Україні йде війна і є значна заборгованість у МВФ, цей проєкт не на часі і неможливий для виконання. Тому сьогодні я займаю сторону Контра і залишаюся на своїй позиції”.
Дар’я Середа зі Слов’янська парує: “У нас є проблема, і ми повинні вирішувати її тут і зараз. Проблема засміченості є проблемою не тільки нашої країни, а всієї планети. Хочеш щось змінювати – почни з себе. Тому я залишаюся при своїй думці, що ідея екоміста повинна бути підтримана на рівні держави”.
Гарячі дискусії з фактами, цитатами і емоціями. Після завершення першого раунду чую обговорення:
“Він перехвилювався”.
“Так, напередодні ми проговорювали всі важливі пункти, але на дебатах Данило про деякі забув…”.
Данило Коломієць навчається в 11 класі НВК №9 (Хмельницький), планує вступати на журналістику. “Найважче для мене – час напередодні дебатів. Були страх і хвилювання. Однак, мені допомагає гумор. Я починаю жартувати, сміятися – і це мене розслабляє“.
Напередодні другого туру, в якому мають дебатувати решта дебатантів, журі дає оцінку попереднім учасникам. Обов’язково відзначають три сильні сторони і наприкінці дають рекомендації.
У виступі Данила наголосили на позитиві: добре, що вказав приклади з власного міста, де є контейнери для сортування сміття. Важливо, що в заключній частині вживав цитати. І є одна порада – займати активнішу позицію і переконливіше наводити аргументи.
Тренерка з Вінниці Наталя Фасоля розповідає, що була в Німеччині на національному фіналі “Jugend debattiert”. Звернула увагу на те, що на дебатах жартувати не прийнято. “Теми серйозні і не всі можуть сприйняти ваш жарт. Складні теми дають можливість зростання для підлітків“.
Вчителька проводила в своєму місті літню дебатну школу та мала сумніви, чи пропонувати як тему для обговорення фільм “Брекзіт”.
“Ми не знали, чи ця тема буде дітям цікава – термінологія, сюжет, чи знайде відгук у їхніх власних баченнях. Ви знаєте, фільм їм зайшов. Інколи хтось із дітей каже: “Я зрозумів, що мало читаю”. Це круто“.
Тема фіналу – “Чи варто виділити частину місць у Верховній Раді представникам неурядових громадських організацій?”.
Четверо фіналістів: Надія Шимків зі Львова, Крістіна Кушніренко з Херсона, Марія Сивак з Тернополя, Богдан Козлов із Запоріжжя.
За дебатами стежать почесні гості – Віола фон Крамон, депутатка Європейського парламенту, заступниця голови делегації ЄС-Україна, голова громадської організації “Internationales Haus Sonnenberg”;
Штефан Кайль, Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина, м. Дніпро;
Тетяна Гавриш, Почесна консулка Федеративної Республіки Німеччина, м.Харків;
Юрій Барабаш, професор, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого;
Олександр Ярема, голова Держагентства розвитку молоді та громадянського суспільства, м.Київ.
“Громадські організації в стінах парламенту зможуть домогтися більшого. Якби вчительський рух був активнішим, їхні представники могли б відстоювати інтереси освітян у Верховній Раді. І тоді педагоги відчували б себе більш захищеними. Тому сьогодні я залишаюся на позиції Pro і виступаю за можливість представникам неурядових організацій засідати в парламенті”, – розпочинає Крістіна Кушніренко.
“Представники неурядових організації можуть дати більшого на місцях. А представляти і домагатися кращого для вчителів можна більш дієво іншими способами – приходити на засідання відповідних комітетів, проводити зустрічі, залучаючи представників місцевої і центральної влади. Тому я залишаюся на своїй позиції Contra і виступаю проти того, щоб надати громадським організаціям місця у Верховній Раді”, – відповідає Богдан Козлов.
Після закінчення дебатів члени журі йдуть радитися, щоб згодом дати оцінку кожному учасникові й оголосити ім’я переможця. Голова журі – Яна Григанська, експертка програми “Jugend debattiert”, українська переможниця “Jugend Debattiert International” 2006 року визнає, що рішення дається не просто. Адже всі учасники були сильними, і кожен вартий першого місця.
“Нас вразив ваш рівень знань на цю тему. Ви наводили багато прикладів з інших країн, продемонстрували вміння вести діалог, командна гра була ідеальною, ви злагоджено дискутували”.
Переможцем фіналу став школяр із Запоріжжя – Богдан Козлов, учень Спеціалізованої школи-інтернату “Січовий колегіум”. Каже, що перемога – це заслуга цілої команди.
“Це багато годин роботи. Спочатку потрібно ґрунтовно розібратися з поняттям. Потім ми шукали інформацію, щоб згодом опиратися на найсильніші аргументи”.
Проєкт “Молодь дебатує” відбувається в Україні з 2016 року. Це – навчання для старшокласників за дебатним методом “Jugend debattiert”, який розробили в Німеччині майже 20 років тому. Навчити підлітків критичного мислення та знаходити важливі аргументи для прийняття зважених рішень – одне з головних завдань цього проєкту, в якому беруть участь 200 тисяч школярів.
Методику німецьких молодіжних дебатів її автори вперше дозволили використовувати іншою мовою в Україні. 4 роки тому в українській версії проєкту брали участь 113 учнів з 4-х регіонів: Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей.
Яна Григанська, м. Франкфурт була першою тренеркою, яка долучилася до підготовки вчителів України.
“Цю методику розробляв та вдосконалює з року в рік Ансгар Кемманн – юрист та оратор з Німеччини, автор багатьох книжок”, – розповідає вона.
Керівниця проєкту “Молодь дебатує” Ольга Пішель додає: коли раніше зверталися до розробника проєкту з проханням дозволити перекласти його іншою мовою, він зазвичай відмовляв. Він дав згоду на користування та переклад після політичних змін в Україні, а головна умова, з якою погодився, – тримати його високий стандарт.
“Спочатку мають бути обрані вчителі-тренери. Потім вони проходять два дводенних тренінги і лише тоді мають право тренувати учнів”, – каже пані Ольга.
Вона наголошує, що критерії відбору тренерів доволі гнучкі. Однак, звертають увагу, чи активний учитель не лише у школі, але і як особистість, як громадянин. Чи бере на себе відповідальність і зможе виділити час, щоб цим займатися.
Під час тренінгів школярі зпочатку зазвичай обговорюють не такі складні теми – чи потрібна шкільна форма, чи можуть учні оцінювати свого вчителя, чи варто заборонити смартфони у школах.
“Коли діти заглиблюються в тему, їм самим стає цікаво. Я чула сьогодні їхні думки – теми не прості, але їм сподобалися та вони ґрунтовно їх розібрали, виявили багато аспектів, знайшли гарні аргументи, – ділиться Ольга Пішель. – Хочеться дати школярам можливість навчитися комунікувати на всіх рівнях – грамотно висловлювати свій погляд, структуровано і критично мислити, бути відкритим і готовим до іншої думки, чути іншого”.
Цей метод універсальний і допомагає підготувати доповідь у школі чи реалізувати проєкт. “Чим раніше діти його опанують, тим краще для них. Також було б добре, якби цей проєкт став частиною професійної кваліфікації педагогів. Можливо, на рівні спеціальної програми для підготовки вчителів”, – розмірковує керівниця проєкту.
У кожного з учасників і друзів проєкту – свої поради і бачення, чому він важливий.
Богдан Козлов, переможець фіналу “Молодь дебатує” 2020 із Запоріжжя: “У цьому проєкті у вас буде можливість виговоритись, познайомитися з багатьма людьми. Розбираючи будь-яку тему, ти розумієш, що ніколи немає лише однієї сторони. Мінімум дві, а то й більше… Під час підготовки треба враховувати, що твоя позиція може кардинально змінитися. Це допомагає в житті потім бачити дві сторони медалі”.
Віола фон Крамон, депутатка Європейського парламенту, заступниця голови делегації ЄС-Україна, голова громадської організації “Internationales Haus Sonnenberg”: “Ця молодь буде з’являтися у шкільних та студентських організаціях, серед депутатів місцевих рад та парламенту. Вони вміють аргументовано говорити та найголовніше – не боятимуться висловлюватись”.
Світлана Тимченко, тренерка із Сум: “Це розвиток багатьох навичок – мовлення, мислення, вміння працювати з джерелами, бачити глибокі речі, протистояти маніпуляціям, не зірватися в емоції. Є можливість поспілкуватися, зачепити ті теми, на які не поговориш на уроках, дізнатися щось цікаве. Це круто – коли разом обговорюють різні теми школярі 8-11-х класів”.
Учасник півфіналу з Хмельницького Данило Коломієць: “Цей проєкт розвиває ораторські здібності, вміння контактувати з людьми навіть у стресових ситуаціях і вміння вирішувати проблеми”.
Тренерка з Вінниці Наталя Фасоля: “Вільна дискусія дисциплінує. За 45 секунд ти маєш відповісти на запитання і поставити своє. Водночас, потрібно обрати найголовніше. Школярі навчаються не просто обмінюватися аргументами, а миттєво і влучно реагувати”.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото надане організаторами
Проєкт “Молодь дебатує” запроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Обговорення