Не лише конкурси, але й методична підтримка. Що МАН може дати вчителю

Перші асоціації вчителів до абревіатури “МАН” найімовірніше будуть такими: змагання, популяризація науки для дітей. Значно менше подумають, що Мала академія наук – це місце, де можна безплатно отримати допомогу фахівців. Наприклад, коли педагог не розуміє, як повернути дітям цікавість до предмету й мотивувати його вчити. Або ж коли в школі не вистачає обладнання для дослідів.

Про це “Нова українська школа” поговорила з директором МАН Оксеном Лісовим. У цій частині інтерв’ю читайте про таке:

• програми МАН, спрямовані на те, щоби підказати вчителям, як можна провести урок, який буде базуватися на дослідницькому підході;
• лабораторії та лабораторні практики;
• на яких принципах побудована робота в МАН з учителями;
• чому центри науки можуть бути в кожному місті України.

Читайте першу частину інтерв’ю “На “ти” з наукою. Що варто знати батькам про Малу Академію Наук”

ЯК РОЗВИВАТИ НАУКУ В ШКОЛІ

Шкільні освітні програми здебільшого спрямовані на розвиток наукового світогляду в дітей, наукову профорієнтацію, розуміння значення науки. Як воно реалізується на практиці? Звісно, по-різному. Усе залежить від можливостей навчального закладу, кадрових, методичних та матеріальних ресурсів.

Школа передусім має давати систематизовані, структуровані, послідовні знання. Темп навчання в кожної дитини свій. Школа ж не має можливості “чекати” й підлаштовуватися під кожного учня. Це прикро, але природно для масової школи.

В історії педагогіки ми знаємо достатньо прикладів, коли прогресивні течії “вмерли” в загальноосвітній школі. Скажімо, якщо ми інтегруємо проєктну діяльність у процес загальноосвітньої школи, у мене питання до школи – чи може вона виділити достатньо часу, щоби дитина почувала себе комфортно, реалізовуючи цей проєкт? Якщо їй потрібно більше часу на аналіз – чи буде вчитель або керівник факультативу працювати з дитиною довше, чи виділить достатньо часу, чи залучить додаткові ресурси, чи заохотить до співпраці батьків, чи знайде додаткове лабораторне обладнання?

Для себе в пріоритет ми виводимо взаємодію зі школами. Тому що багато чого можна зробити в межах уроку. І з погляду взаємодії педагог-учень, і в організації взаємодії між учнями, і в командній роботі загалом, і в пошуку можливості для взаємодії дитина-інструмент, дитина-середовище. У нас є програми, спрямовані на те, аби підказати вчителям, як можна провести урок, що базується на дослідницькому підході. На сайті МАН у розділі “Видання” є чимало методичних розробок, які можна завантажити у форматі pdf або ж замовити друковане видання, надіславши запит на скриньку [email protected].

ЯКІ Є МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ У СПІВПРАЦІ З МАН

Саме вчителі є найкращими популяризаторами науки. Щороку приблизно тисяча освітян проходять через нашу лабораторію. Ми працюємо здебільшого з природничниками в напрямах фізики, хімії, біології та STEM. Запрошуємо всіх учителів користуватися можливостями лабораторії ExLab та віртуальним STEM-центром.

Окрім природничих напрямів, ми розвиваємо й гуманітарний. Зокрема, навчаємо вчителів методики філософського підходу – “Філософія для дітей” Метью Ліпмана, працюємо з напрямом літератури (проєкт “Барабука”, яким займається дитяча письменниця Таня Стус).

На новому порталі, який ми плануємо запустити до кінця року, буде окремий учительський блок із відео, подкастами, методичними розробками, онлайн-курсами. Зараз працюємо над серією відео з використання головоломок на уроках математики, над інтегрованим курсом з архітектури для дітей, знімаємо експерименти з хімії та фізики. Усе це стане доступним, щойно ми запустимо портал.

На сайті МАН є пропозиції щодо програм, які допомагають застосувати дослідницькі методи навчання в межах навчальних програм і часу, які має учитель. Наприклад, як провести експедиційний урок, як провести вивчення теми через дослідження спільно з дітьми тощо.

Якщо немає лабораторного обладнання, ми підкажемо, на яких ресурсах можна провести онлайн-експеримент.

Для шкіл ми надаємо консалтинг у питаннях формування середовища – фізичної, хімічної, біологічної лабораторій.

З усіх питань пишіть на [email protected].

Для фізиків діє тижнева програма, за якою вже більше як 200 вчителів відвідали європейську лабораторію CERN, де розміщений великий адронний колайдер. Щороку 25 регіональних відділень подають до національного центру МАН кандидатури вчителів, які братимуть участь у поїздці. Це найбільш активні вчителі, які курують написання дітьми науково-проєктних робіт, очолюють секції, готують дітей до національних та міжнародних змагань.

Через карантинні обмеження велику частину програм було переведено в онлайн, зокрема і для вчителів. Однак наша активність не падає й запитів на віртуальні школи є чимало.

ЯК ПОЧАТИ СПІВПРАЦЮВАТИ З МАН

Ми радимо вчителям, які хочуть більше дізнатися про нас і наші можливості, реєструватися на одноденний інтенсив, який знайомить із продуктами та проєктами МАН. Раніше ми проводили такі інтенсиви офлайн, але нині перейшли у віртуальний формат. Що, де й коли наступний – краще слідкувати на сторінці Малої академії у фейсбуці.

Коли вчитель визначиться з профілем, він може лишити заявку на нашій електронній адресі ([email protected]) й отримати супровід у відповідному блоці – соціальному, гуманітарному, природничому і математичному.

Ми запрошуємо творчих педагогів, які мають свої підходи і близькі МАН за цінностями, долучатися до нашої команди. Якщо ви вважаєте, що вам є, що сказати своїм колегам, ми – той майданчик, який дасть вам свободу, рівень довіри і співпраці, який допоможе вийти на трибуну всеукраїнського рівня. Неважливо, де ви мешкаєте. Онлайнові рішення дадуть вам змогу стати експертом МАН.

Писати із запитами співпраці можна нашій HR Ірині Боровинській на скриньку [email protected].

Зараз ми напрацьовуємо моделі, які дадуть вчителю змогу монетизувати свої напрацювання. Для тих, хто мають методичні доробки в галузі STEM і наукової освіти, ми сприяємо публікаціям і виданню їхніх методичних матеріалів. Це безплатно для вчителя. Єдина умова – вчитель отримує свій наклад, але частину ми залишаємо собі для безплатного поширення серед спільноти вчителів.

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МАН

Діяльність МАН базується на принципах прогресивної педагогіки. Принципи ми використовуємо як орієнтири для педагогів, розробників методичного інструментарію, для тих, хто проєктують простори, працюють із проєктами.

Серед головних принципів – співпраця, взаємний пошук істини разом із дитиною. Я не є джерелом відповідей на всі питання. Я є партнером. І ми разом ідемо до пошуку істини на шляху до пізнання світу. Я маю викинути з голови ідею, що знаю більше, ніж дитина. Дитина може подивитися зараз на світ зовсім іншим поглядом і запропонувати абсолютно нестандартні рішення. І якщо я буду здатен чути її, сприймати її як партнера, тоді я зможу поділитися і своїми знаннями, щось підказати, до чогось підвести, а вона поділиться зі мною безцінним – своїм нестандартним і свіжим поглядом.

Ще один важливий принцип – йдемо повільно, як ідуть діти. Ми не підганяємо їх у розвитку, не форсуємо мисленнєві процеси. Натомість, намагаємося створити навколо них середовище, яке б пасувало до того напряму, у якому вони хотіли би розвиватись.

Оксен Лісовий

ЧОМУ ЦЕНТРИ НАУКИ МАЮТЬ БУТИ В КОЖНОМУ МІСТІ УКРАЇНИ

Перед створенням Музею науки (його в тестовому режимі запустили у вересні, у жовтні почнеться повноцінна робота, – ред.) ми ретельно вивчали роботу подібних закладів за кордоном. Коли я вперше потрапив до повноцінного центру науки й технологій у Чикаго, у мене, якщо відверто, руки опустились і я подумав: “Ми ніколи такого не зробимо”. Там неймовірні масштаби, це фантастика: вбудовані в стіни літаки, роботи…

Потім ми зайшли до дитячого музею (Chicago Children’s Museum) і побачили абсолютно іншу картину, яка нас надихнула. Це простір у тисячу квадратних метрів, який всмоктує й не відпускає навіть дорослу людину, аж поки вона не пройде всі зали. Там величезна кількість дітей. Це така собі мейкерська зона з міксом дорогих експонатів і хендмейду, який методично продуманий. Ми зрозуміли, що якраз це шлях для України – маленькі простори, де є експозиція, що дає базові знання, які дитина отримує через контакт, але водночас і багато простих і недорогих рішень, якими можна цю базову експозицію доповнити.

МОН, і зокрема Лілія Гриневич, тоді підтримали ідею створення Музею науки й виділили кошти. Їх було недостатньо, аби створити щось на кшталт Центру Коперника у Варшаві, та і площ не вистачало. Утім, ми цей недолік перетворили на перевагу, коли маленька локація з порівняно невеликим бюджетом (було виділено 50 мільйонів гривень) насправді більш цікава як еталонне рішення для регіонів, аніж потужний музей. Такі простори цілком реально відкривати по всій Україні, зокрема й за підтримки бізнесу, і давати можливість дітям ставати ближчими до фантастичного світу науки.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos