НМТ-2024: які тенденції та виклики підсвітили результати національного мультипредметного тесту – пояснює Тетяна Вакуленко

Чому найпопулярнішим предметом на вибір у цьогорічному національному мультипредметному тесті (НМТ) стала англійська мова? Чи чому обов’язкова математика отримала найменші середні бали? Чи знають випускники шкіл географію, якщо з-понад 60 тисяч учасників, які її обрали, жоден не набрав 200 балів? І чому з року в рік зменшується кількість тих, хто обирає фізику та хімію, а отже, не пов’язує своє життя із цими науками?

Звісно, результати НМТ не дають вичерпних відповідей на ці питання, але можуть свідчити про певні тенденції в шкільній освіті, про що важливо знати й вчителям, і батькам, й освітнім управлінцям.

Докладніше про підсумки цьогорічної кампанії “Нова українська школа” розпитала Тетяну Вакуленко, директорку Українського центру оцінювання якості освіти (ознайомитися з підсумками НМТ-2024 можна на сайті УЦОЯО).

У розмові з пані Тетяною ми дізнавалися:

• які виклики супроводжували цьогорічний НМТ;
• чи свідчить НМТ-2024 про середній рівень знань учасників;
• чи є в тестах НМТ компетентнісні завдання;
• як забезпечується секретність тестових завдань;
• як цьогорічним випускникам готуватися до НМТ-2025;
• чи буде наступного року обов’язкова ДПА для 4 та 9 класів.

ЧОМУ ГЕОГРАФІЯ БЕЗ 200-БАЛЬНИКІВ, А МАТЕМАТИКА З НАЙНИЖЧИМ СЕРЕДНІМ БАЛОМ – КОРОТКІ ВИСНОВКИ НМТ-2024

• У звіті УЦОЯО про НМТ-2024 йдеться, що викликами цьогорічної кампанії (уже не вперше) були повітряні тривоги, проведення тестування в укриттях, а також відключення електроенергії. Що ще стало викликом, можливо, про який не згадали у звіті?

Ми намагаємося про всі труднощі згадати у звіті.

• Одна з труднощів – проведення тестувань за кордоном [тимчасові екзаменаційні центри було створено в 32 країнах – ред.].
• Цьогоріч виникали величезні проблеми з електрикою.

Ми надзвичайно вдячні “Міненерго”, “Укренерго” та компаніям, які забезпечують розподіл електроенергії на місцях. Вони реагували на наші запити, та це не завжди допомагало учасникам виконувати тестові завдання без перешкод, адже були екстрені відключення електроенергії.

• У випадку відключення електроенергії, навіть за наявності генераторів, в екзаменаційних центрах не завжди був інтернет, оскільки провайдери розташовані в інших умовних зонах.А для онлайн-тестування потрібен безперебійний інтернет.
• Уже згаданим вище великим викликом були повітряні тривоги, які не покоротшали, порівнюючи з попереднім роком.

У деяких населених пунктах тривоги тривали 16 і більше годин. І це теж питання. Якби, наприклад, у Харкові тестування не проводилися одразу в укритті, то, як на мене, основної сесії могло й не бути, бо тривоги були постійними, як, власне, і зараз.

• Додатковим організаційним викликом цьогорічної кампанії стало те, що ми перейшли на модель чотирьох тестувань в один день із перервою.

У минулі роки тестування відбувалося у дві зміни, цьогоріч – в одну. Якби формат НМТ залишився таким, як раніше [дві зміни в один день, коли одні учасники мали звільняти приміщення центру для учасників другої зміни – ред.], через тривалі повітряні тривоги чи інші проблеми учасники оцінювання могли б не скласти тестування в основну сесію (впродовж одного дня) і мали б приходити на додаткову. Завдяки тому, що цьогоріч тестування відбувалося в одну зміну, більшість учасників змогла взяти участь в основній сесії, відповідно – зменшилася й кількість додаткових.

• Зрештою, усе відбулося, маємо два томи звіту про НМТ-2024. За підсумками кампанії цього року англійська мова стала лідером і за вибором учасників (її обрало 120 379 осіб), і за кількістю 200-бальників (1513 осіб). З чим це пов’язано? Усі хочуть вчити англійську, пов’язують своє навчання із закордоном чи є інші чинники, які вплинули на вибір учасників?

Це складно інтерпретувати, бо три основні предмети (українська мова, математика та історія України) є обов’язковими, а вибір четвертого часто суб’єктивний – відповідно до того, що краще вдається учаснику/-ці.

Тут і далі скриншоти із сайту УЦОЯО

А 200-бальників з англійської багато тому, що тест призначений орієнтовно на рівень В2. У нас доволі багато спеціалізованих закладів середньої освіти, де учнівство поглиблено вивчає англійську мову, і для таких випускників цей тест є простим.

Загалом тест з англійської мови є доволі коротким:

• у ньому немає завдань із написання власного фрагмента тексту, у якому б учасники мали стежити за граматичними конструкціями, добирати правильні слова, контролювати spelling, тобто правопис слів тощо;
• немає аудіювання, під час якого учасники мали б пильно дослухатися до англомовних спікерів і засвідчувати розуміння чужого мовлення;
• натомість є завдання з текстами, деякими граматичними конструкціями та на перевірку лексики.

Тобто нині завдань на найскладніші види діяльності в тесті з англійської мови ми не пропонуємо. Звісно, для сильних учасників запропонованих нами завдань недостатньо, щоб розрізнити найсильніших між собою. Я впевнена, що з-поміж учасників є ті, хто має з англійської рівень С1, для яких потрібно більше складних завдань.

• Тобто через комплексний формат НМТ завдання не були достатньо складні, щоби виявити сильних учасників?

У минулі роки теж так було. Просто завдання з НМТ не дають змоги учасникам зі спеціалізованих шкіл повною мірою продемонструвати набуті компетенції. Адже в завданнях немає певних елементів.

Це зроблено свідомо, тому що тестування триває годину. Ми не можемо розраховувати на те, щоб учасники продумували структуру висловлення, добирали відповідну лексику та працювали над текстом.

Для такого завдання потрібно давати більше часу. У моделі НМТ це не передбачено.

• Математика – завжди найболючіша та найцікавіша тема. У цьогорічному НМТ є певний парадокс: найбільше 200-бальників після англійської – з математики (1131 особа), але водночас і найнижчий середній бал (132,5) теж із математики.

Що не так? Адже це обов’язковий предмет, який начебто всі мають вчити й ретельно готуватися. Якщо я правильно розумію, то й тест не був суперскладним, яким би міг бути.

На мою думку, надзвичайно складно вчити математику в дистанційному форматі. Математика передбачає глибоке усвідомлення учасниками причин та природи помилок. Це абстрактна наука, і ступінь цієї абстрактності можна знизити, якщо пліч-о-пліч працюєш з учителем/-кою, який/яка підказує, де ти схибив/-ла, що не так зробив/-ла. У дистанційному форматі це надзвичайно складно.

Крім цього, математика потребує послідовного накопичення компетенцій, які набуваються в одному класі й закріплюються під час переходу в інший. А із цим є проблеми. Бо в деяких суспільно-гуманітарних предметах пропущену тему можна надолужити в інший час самостійно. З математикою так не виходить. Якщо ти одну тему пропустив чи пропустила, вона до тебе повертається вже як проблемна в інших темах і класах.

У тестології є термін “атомарність тестового завдання”, коли одне тестове завдання перевіряє конкретні компетенції, не пов’язані з іншими компетенціями. У математиці сконструювати такі завдання в чистому вигляді – дуже складно. Бо, навіть працюючи з рівнянням, у будь-якому разі десь треба працювати з дробами чи степенями, тобто це комплексні речі.

УЦОЯО часто закидають, що тести створені як “угадайки”. Але на більшості тестів угадування не працює [раніше пані Тетяна в подкасті “Дофамін для освіти” розповідала про особливості створення тестів – ред.].

Якщо ти хочеш мати більш-менш посутні результати, ти їх ніколи не набереш на математиці просто так. Можна й низький результат не набрати [угадуваннями – ред.], тому що в тесті є розрахункові задачі, а автори тестів дуже ретельно добирають до них варіанти відповідей, щоби передбачити типові помилки учнів.

Тобто хороший бал на тестуванні набере той, хто дійсно розуміється на предметі, а низький – хто, на жаль, не приділяв йому достатньо уваги.

• У цьогорічному НМТ багатьох здивувала географія. Її обрали понад 60 тисяч учасників, але ніхто не отримав 200 балів. Можливо, думали, що це легкий предмет, але щось пішло не за планом?

Щороку є предмет, який не має 200-бальників. А також є предмет, який частіше обирають. Відповідно, є більше тестових форм, з якими могли працювати учасники, готуючись до НМТ.

Але не всі учасники проходять тестування з географії, а 200-бальники – це дуже специфічна категорія, адже ці учасники не мають зробити жодної помилки в усьому тесті.

Проте результати 180 балів і більше – теж дуже високі. Вони означають, що учасники, які їх набрали, припустилися якоїсь помилки.

Уявіть собі, що в 4-годинному тесті, коли географія найімовірніше була останнім тестом, який доволі довгий, пишеться після перерви, учасники виконують усі завдання без помилок. Це було б дивним. Для мене фантастичними є люди, які не роблять жодної помилки, водночас я цілком розумію тих, які роблять хоча б одну якусь помилку.

Звичайно, є такі учасники, які можуть ретельно й цілеспрямовано працювати тривалий час. У нас є учасники, які набрали 200-бальні результати із чотирьох різних предметів.

Цікаво було б дізнатися в них:

• як вони цього досягли;
• які можуть порадити лайфхаки іншим учасникам;
• як вони боролися з хвилюванням;
• як їм допомагали батьки, учителі;
• які секрети вони мають, що дали їм змогу всі чотири години з 20-хвилинною перервою і часом на доїзд тримати абсолютно різні відомості з різних предметів у голові та не втратити пильності.
• З року в рік не у фаворі чомусь фізика та хімія (цього року 8912 осіб обрало фізику та 3533 – хімію). Їх не обирають, тому що це складні предмети?

Це справді погані дзвіночки для нашого майбутнього.

• Доволі мало вступників обирає фізичні та хімічні спеціальності або споріднені напрями підготовки.
• Часто на профільні спеціальності вступають учні, які не обирають фізику чи хімію як четвертий предмет НМТ. Тобто вони не вивчали його поглиблено або вважають, що краще знали інший предмет.

Складно сказати, чому так відбувається. Певно, це свідчить про непопулярність науки, неусвідомлення того, що в науці можна бути суперуспішним, принести багато користі державі, реалізуватися особистісно, займатися важливою справою.

На жаль, молодь про це мало знає, тому потрібна профорієнтація з глибоким вивченням предметів, аби в учнів складалася прагматична картина світу, де вони розуміють, як наука пов’язана із життям.

• Я б розпитувала учнів, які обирають ці предмети, завдяки чому або кому вони зробили цей вибір, що їх мотивувало вивчати ці предмети та як їм удається досягати хороших результатів.
• У вчителів я б теж розпитувала, у який саме спосіб вони мотивують своїх учнів, які методики використовують на уроках, щоб ділитися цим досвідом з іншими педагогами.

Мені здається, на державному рівні можна було б ухвалювати рішення про те, щоб студентам спеціальностей, яких дуже не вистачає державі і які пов’язані з природничими науками, платити вищі стипендії.

Загалом це глибока історія, яка лежить за межами тестування, а тести є лише індикатором.

ЯК ПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ СТВОРЕННЯ ТЕСТІВ І РЕЗУЛЬТАТИ УЧАСНИКІВ НМТ

• Математика (зокрема, найнижчий середній бал з-поміж інших предметів) ще раз показала, що справді є освітні втрати та розриви через COVID, тепер війну, тривалу дистанційку. Певно, із цим нам доведеться мати справу не один рік і не один НМТ підсвічуватиме цю проблему.

Національний мультипредметний тест взагалі не показує якість освіти. Бо понад 100 тисяч випускників поточного року не брали участі в тестуванні, тому що мають інші траєкторії та пріоритети.

• Зараз це тестування лише для вступу в заклади вищої освіти, тобто в ньому беруть участь ті, хто точно планує вступати до університетів.
• Є частина учасників, яка не планує навчатися у ЗВО, а долучається до тестування для самоперевірки.

А от інше дослідження – PISA-2022 – показало, що понад 40 % учнів не досягають навіть базового рівня сформованості читацької та математичної грамотностей. Очевидно, це не просто дзвіночок або червоний прапорець, це великий червоний прапор або великий дзвінок, які прямо свідчать про проблему.

Будь-які освітні втрати, а тим паче з таких предметів, як математика, будуть далі більш загрозливими, якщо з ними не працювати. Власне, тому й публікуємо весь обсяг даних про НМТ, щоб їх проаналізувати й рухатися вперед.

• До речі, читаючи звіт про НМТ-2024, теж виникали аналогії з результатами PISA-2022, які нам показали, що більшість наших учнів мають базовий і середній рівень розвитку ключових предметних компетентностей.

Результати цьогорічного НМТ теж демонструють, що здебільшого випускники мають середній рівень знань, бо якщо глянути на шкалу від 100 до 200 балів, здебільшого учасники будуть на ній у проміжку від 120 до 160 балів.

Згідно з даними PISA-2022, 60 % підлітків досягають хоча б базового рівня, але це мало. У НМТ прив’язки до когнітивних рівнів у таблиці переведення тестових балів у шкальовані немає. А те, що більшість учасників опинилася посередині шкали, це специфіка тестування.

Будь-яке тестування, як інструмент, має на меті розподіл учасників на різні категорії. Якщо ми маємо нормальний розподіл результатів, тобто він має вигляд дзвону, це означає, що це ідеальний тест для цієї вибірки.

Якби ми проводили ДПА, то мали б прив’язувати шкалу до конкретних компетенцій, щоб зрозуміти, яку кількість балів потрібно набрати, аби вважатися добре підготовленим чи середньо підготовленим. У такому випадку можна створювати певні умови, але вони однаково будуть дещо штучними.

Наше завдання зараз – підготувати такий вступний тест, який би добре розподілив учасників, які наберуть високі бали, середні та низькі.

• Утім, певна частка компетентнісних завдань у НМТ теж з’являється (подібно до завдань, які є в PISA).

Усі завдання перевіряють компетентності. Наприклад, текстові задачі мають на меті перевірити, чи розуміє учасник/-ця те, що запам’ятав/-ла, чи здатний/-а не просто відтворити, а зрозуміти, застосувати, проаналізувати.

Тобто в тестах НМТ є завдання різних когнітивних рівнів, а також більшає тих, які пов’язані із життям, реальними науками, реальним досвідом учасників. Таких завдань багато в кожному з предметів.

• Але таких завдань мало в школі.

З одного боку, тестування не може випереджати зміст, а з іншого – є модель, за якою “що перевіряють, того й навчають”. Тому наш авангардизм частково працює, але ми не готові брати на себе функцію “піонерів”, тобто тих, хто торує шлях іншим.

Є достатньо підручників, які ґрунтуються на компетентнісних підходах. Я впевнена, що те учнівство і вчительство, які зацікавлені в результаті, працюватимуть із компетентнісними завданнями.

• Вочевидь, потужні й глибокі звіти УЦОЯО якраз публікуються для того, щоби вчителі брали їх собі на замітку та інтегрували ці завдання в уроки.

Наші звіти можна використовувати на державному рівні, тому що маємо великий обсяг інформації:

• про статистичні показники загальної участі в оцінюванні;
• про ключові категорії учасників НМТ у розрізі показників, наприклад, статі, місця навчання, місця проходження тестів тощо.

Результати можна опрацьовувати на регіональному рівні, адже, крім даних звіту, можна ще завантажити деперсоніфікований файл OpenData, який містить дані про всіх учасників оцінювання. Наприклад, керівники департаментів освіти можуть аналізувати ці результати та робити певні висновки й ухвалювати рішення.

Не менш корисним цей звіт буде для вчительства, тому що другий том має дані про те, які завдання використано та які помилки були в учасників, тобто які бали отримає середньостатистичний учень за те чи те завдання. Такі завдання можна виконувати зі своїм учнівством, а далі опрацювати типові помилки.

Для дітей звіти та тести теж корисні. Ми й далі будемо розміщувати демонстраційні тести на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”. Усі вступники й вступниці можуть пройти тестування і далі опрацювати кожну тему, щодо якої виникли труднощі.

Єдине, від чого я б відмовляла наступнорічних учасників, так це від бездумного проходження багатьох тестів (за 16 років ЗНО вони всі опубліковані). Подекуди тести використовуються як тренажер, коли учні просто проходять їх багато. Так не можна працювати, бо без опрацювання помилок не буде очікуваного результату.

Щоб ознайомитися з форматом тесту та правильно розподілити час на його виконання, достатньо пройти один-два тести. У цьому немає секрету. А секрет у тому, що тест має допомогти ідентифікувати труднощі, з якими треба працювати далі.

Якщо, наприклад, зараз в учнівства є певні питання до власної математичної компетентності, я б рекомендувала використовувати діагностичні тести за попередні класи на платформі ВШО.

Немає нічого поганого в тому, щоб семикласник/-ця пройшов/-ла тест за 5–6 клас, щоби побачити, що є проблеми з дробами, відсотками чи ще чимось. У межах діагностичного інструменту можна отримати рекомендації та опрацювати саме ті матеріали, які допоможуть розв’язати виявлені проблеми.

ЯКИМ БУДЕ НМТ-2025

• Нещодавно був прикрий інцидент, де одна з репетиторів математики розповідала, що експерти УЦОЯО співпрацюють із приватними школами та діляться з ними завданнями НМТ на наступний рік.

Власне, розкажіть про секретність тестів, наскільки вони скрупульозно готуються, чи справді є лазівки для витоку інформації, через які зараз хтось може знати, яким буде НМТ-2025?

Тести готуються завжди в абсолютно конфіденційних умовах. Ніхто не має доступу до остаточних версток добірок тестових завдань, яких створюється дуже багато. У тесті 2024 року, як і раніше, на кожну сесію оцінювання використовувалася окрема добірка. І яка саме добірка з якого предмета потрапить на тестування – звичайно, ніхто не знає.

Оскільки для підготовки до НМТ є чимало матеріалів, то пильні учасники й вчителі можуть побачити, що, наприклад, завдання для перевірки певних компетенцій повторюються з року в рік.

З математики завжди є квадратне рівняння, лінійне рівняння, текстова задача, де потрібно порахувати відсотки. Це аж ніяк не проблема, а навпаки плюс, тому що ми повторюємо не будь-які теми в усіх тестах, а ключові.

Якщо підлітки після проходження онлайнових відкритих вебінарів, безплатних курсів чи роботи з фаховими вчителями навчаться правильно виконувати такі завдання – це чудово. Це означає, що ми мотивуємо учнів до кращого засвоєння, до аналізу причин певних помилок [які, наприклад, були виявлені під час виконання завдань тестів минулих років для самоперевірки – ред.]. Якщо учні розбиратимуть свої помилки, то матимуть більше шансів здобути високий результат під час НМТ.

Водночас якщо певна приватна школа чи репетитор говорять про інсайти від УЦОЯО, від таких надавачів послуг я б радила тікати. Найімовірніше вони будуватимуть свої заняття на швидких методиках п’ятихвилинного опанування чого завгодно. Але це обман, адже справжнє навчання – це ретельна і тривала робота.

• Як УЦОЯО готується до НМТ-2025? Можливо, ураховуєте певні виклики та висновки цьогорічного тесту? Що зараз відомо про те, що чекатиме вступників наступної весни й літа, коли почнеться нова кампанія тестування?

Передусім зазначу, що національний мультипредметний тест – це не рішення УЦОЯО. Це альтернатива класичному зовнішньому незалежному оцінюванню на період війни. Відповідне рішення про це ухвалює Верховна Рада України. Зараз цього рішення немає. Тому станом на сьогодні ми не можемо гарантувати, що учасники у 2025 році будуть проходити конкретне оцінювання в конкретному форматі.

Міністерство освіти й науки України плідно працює з Комітетом освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, до роботи долучається також Український центр оцінювання якості освіти. Ми обговорюємо труднощі й виклики, які виникали під час НМТ-2024 та з якими було найважче боротися, а також шукаємо способи їх попередження.

Наразі УЦОЯО, МОН та Комітет колегіально погоджуються з тим, що модель 2024 року є адекватною та відповідає вимогам часу.

Авжеж, чотири предмети в один день – це складно для учасників, але водночас і посильно. Частка учасників, які реєструються і приходять на тестування, не знижувалася. Це означає, що ми не зменшили можливості пройти оцінювання для вступників, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на території активних бойових дій і за кордоном.

Ці категорії вступників є вразливими для інших моделей, які передбачають дводенне чи інше оцінювання. Тому є певні підстави припускати, що модель оцінювання залишиться тією самою.

Ми бачимо певні труднощі щодо змісту окремих тестів та особливостей організації оцінювань.

• Наприклад, у нас [на НМТ-2024 – ред.] було дві помилки в тестах із математики: одна пов’язана з макетуванням, інша – зі змістом тестового завдання.

Ми допрацьовуємо певні процедури, щоби було менше шансів появи таких помилок. Хоча для тієї кількості тестових форм, які ми видаємо, це мінімальна помилка, але ми з нею так само працюємо, як і з будь-якою іншою.

• У нас є певні питання до організації тестування, які ми щорічно пропрацьовуємо з регіональними центрами оцінювання якості освіти.
• Також ми опрацьовуємо всі унікальні випадки, які ставалися в тимчасових екзаменаційних центрах: як реагував персонал на нетипові ситуації, які рішення ухвалювали регіональні центри.

Питання взаємодії та логістики ми обговорюємо на спеціальному семінарі, на який виділяємо декілька днів. До семінару кожен із регіональних центрів має зробити велику домашню роботу, щоб визначити всі нетипові ситуації. Ці напрацювання стають підґрунтям для спільних рішень, які імплементуються для всіх [УЦОЯО та його регіональних центрів – ред.].

• Наприклад, у 2023 році ми вирішили, що у 2024-му повернемо в процедуру тестування допомогу від поліції охорони та поверхневий огляд учасників.

Це дало нам змогу цьогоріч зменшити кількість вилучень гаджетів, яких, щоправда, останніх два роки було й так небагато. Ми превентивно допомагали учасникам позбутися мобільних засобів і в такий спосіб отримали більше тих, хто готовий чесно і правильно пройти тестування.

• Цьогоріч ми починали оцінювання в травні, тому що суттєво збільшилася кількість зареєстрованих учасників, і першими його проходили випускники минулих років.

Це рішення про розподіл вибірки, напрацьоване в межах згаданих спеціальних семінарів, теж було правильним, тому що є випускники минулих років, які приходять на тест просто для перевірки системи. Наприклад, блогери, яким потрібен контент і які не зацікавлені в результаті. Інколи вони можуть робити в екзаменаційних центрах дивні речі, щоб зняти це на відео, бо їхнє основне завдання – створення специфічного контенту.

Тобто ми намагаємося ідентифікувати труднощі, які в нас відбуваються, зрозуміти їхні причини й ужити заходів, щоб їх уникнути. Ми працюємо з великими процесами до й після тестування, тому на якісь труднощі завжди очікуємо. Але водночас ми й працюємо над тим, щоб ці труднощі жодним чином не впливали на результати учасників.

ЧИ БУДЕ ДПА ДЛЯ 4 ТА 9 КЛАСІВ У 2025 РОЦІ

• Цього року відбулося пілотування державної підсумкової атестації для 4 класів. Що можна сказати про перші проміжні результати й чи буде обов’язковою ДПА для нинішніх четвертокласників?

Державна підсумкова атестація в четвертому класі – це для нас доволі інноваційний проєкт і продукт.

• За обсягом це має бути оцінювання, подібне до того, яке ми зреалізовували на випускних / вступних випробуваннях.
• А, з іншого боку, це має бути компетентнісне оцінювання іншої, специфічної, категорії учнівства.

ДПА в 4 класах проводитимуть учителі, які навчали цих учнів, використовуючи надані нами інструменти й дотримуючись чітко прописаних процедур.

• Але це не будуть вступні оцінювання в 5 клас;
• не йдеться про те, щоб відсікти учнів або карати вчителів, – хай батьки та педагоги не хвилюються із цього приводу.

Це оцінювання проводитиметься для отримання якісної інформації про учнів, яку матимуть передусім батьки та вчителі. Водночас узагальнені дані будуть доступні іншим користувачам, наприклад, управлінням / департаментам освіти, Міністерству освіти і науки. Тобто йдеться про використання сучасних можливостей цифрових засобів, щоб ділитися рекомендаціями, персоналізованими на рівні учня / учениці й на рівні вчителя / вчительки.

Ми хочемо взяти модель, яку було зреалізовано на “Всеукраїнській школі онлайн” із діагностичними оцінюваннями. Їхня мета – не побачити оцінку, тому що вона не відіграє жодної ролі в 4 класі та ні на що не впливає, а виявити проблеми, які були накопичені за певний період навчання.

Основна мета початкової школи – навчити дитину вчитися. За чотири роки навчання могли виникати певні труднощі. Тому оцінювання в 4 класі може дати вчасну інформацію про них і допомогти учням.

Я закликаю вчителів та батьків не готуватися до ДПА в 4 класі. Якщо ви специфічно щось робитимете, не отримаєте якісної інформації, яку ми хочемо запропонувати.

Утім, новий вид оцінювання, з новою філософією, потребує ретельного планування і підготовки. Наприклад, до моніторингу початкової школи ми готувалися майже три роки. Це виправдало себе, тому що тепер маємо класний аналітичний інструмент і потужні звіти, які за оцінками наших іноземних колег-партнерів мають високу якість.

Так само й із ДПА.

Цього року ми пропрацювали деякі інструменти з математики та української мови й читання. Наступного року плануємо ще один рік пілотування. До нього зможуть долучитися дві тисячі учнів, як було в першому пілотному етапі ДПА, але це можуть бути й учні із зовсім інших закладів.

Ми хочемо, щоб у межах ДПА були завдання на усне мовлення та ті завдання, які потребують організації групової роботи учнів. Для таких завдань шукаємо зручні формати, адже класи мають різну наповнюваність, а пропрацювати таку ідею в маленькому класі значно легше ніж у великому.

Це великий проєкт, який потребує ретельного попереднього осмислення та планування і який не має зашкодити будь-кому, кого він стосуватиметься. Адже погані стандартизовані оцінювання на ключових етапах можуть мати негативний вплив на школу.

Не думаю, що до завершення повномасштабної війни буде всеохопне оцінювання четвертокласників, принаймні обов’язкове. Школи зможуть брати в ньому добровільну участь.

• Така сама історія з ДПА для 9 класів, тобто підготовча робота до його проведення триває?

Ми готуємося до ДПА в 9 класі, так само як до ДПА в 4-му. Адже хочемо, щоб усі стандартизовані освітні оцінювання, які надають об’єктивну інформацію державі, учням і вчителям, були логічними й гармонійними.

• Для підготовки до ДПА в 9 класі наступного року хочемо додати нові штатні одиниці, тому що той колектив, який зараз є в УЦОЯО та його регіональних центрах, повністю акумульований для проведення вже наявних оцінювань і моніторингів.
• Як тільки в нас з’являться нові люди, із січня 2025 року почнемо розробляти інструмент, тобто конкретні програми й завдання.

Маємо врахувати, що є новий стандарт, нові підручники, нові підходи до викладання, відповідно – у нас мають бути нові підходи до оцінювання. Тобто нам треба зрозуміти, яким може бути цей інструмент, на що він має бути спрямований, але однозначно ми не встигнемо його ввести наступного року.

Будь-яке тестування та будь-яке оцінювання – це величезна відповідальність, тому що кожен елемент оцінювання впливає на систему освіти. Якщо розробити поганий інструмент, отримаємо неправильні дані, які можуть зашкодити.

Тож у 2025 році ДПА для 9 класів не буде, а ДПА для 4-х буде тільки як пілот у тих школах, які погодяться взяти в ньому участь.

Ми не відмовляємося від цього оцінювання, але чесно визнаємо, що це непроста робота й що її не можна за жодних обставин робити нашвидкуруч і хаотично.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне зображення: НУШ, автор фото – Артем Галкін