Напишіть нам

Всі теми

Підручники: як перевіряють, які недоліки та що з цим у Фінляндії

Координаторка команди 3-го кластеру фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Тетяна Харламова розповідає, що дослідження українських підручників проводили багато міжнародних інституцій. Зокрема, Місія Світового банку та Організація економічного співробітництва та розвитку.

Так-от, остання, аналізуючи підручники у 2015-2017 роках, виділила вразливий етап підготовки підручників експертизу. Мовляв, є підозра в корумпованості та нефахових експертних висновках. У звіті також зазначалося, що протягом 2015-2017 років в Україні відхиляють замало підручників 10–11% із сотень, які надходять на конкурс.

“Нова українська школа” зробила конспект із міжнародного вебінару “Новий український підручник. Методи і інструментарій оцінювання якості навчальних матеріалів для Нової української школи” про те, як оцінюють підручники в Україні та як це працює у Фінляндії.

НА ЩО ЗВАЖАТИ, ОБИРАЮЧИ ПІДРУЧНИКИ

Керівник фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Арто Ваахтокарі каже, що підручник це інструмент навчання. Ті, хто використовують цей інструмент, мають право обирати найбільш зручний для себе варіант.

Коли вчителі обирають підручник, треба враховувати таке:

  • Підручник має відповідати навчальній програмі;
  • Має враховувати концепції сучасної педагогіки, які підтримує реформована Нова українська школа. Також добре, якщо підручники подобаються вчителю, але важливіше, коли вони подобаються учням;
  • Іноді підручники обирають за виглядом, а не за змістом. Але вигляд має відповідати змісту;
  • Треба звернути увагу, як у підручнику представлені чоловіки та жінки, як у тексті розглядаються меншини, чи порушує книжка питання, з якими стикається світ наприклад, зміна клімату та прагнення до нульових викидів вуглецю.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЕКСПЕРТИЗА ПІДРУЧНИКІВ

Нині навчальні видання, які друкують держкоштом, піддаються 4-м різновидам експертизи, пояснює Тетяна Харламова:

  1. Науково-методична експертиза чи відповідають обсяг, структура, способи викладу змісту підручника типовій освітній програмі, навчальній програмі, дидактичним принципам та змісту візуалізації; експертиза рівня самостійності школярів; дидактичних засобів мотивації освітньої діяльності, засобів контролю, самоконтролю, ефективності засобів, спрямованих на те, щоб учні мали ключові та предметні компетентності.
  2. Психолого-педагогічна чи відповідають обсяг, зміст, структура підручника віковим психологічним особливостям учнів (сприймання, пам’ять, мислення, мотивація); відповідність реалізації дидактичного принципу доступності, розвивальних можливостей змісту і структурі підручника тощо.
  3. Дизайнерська оцінювання, як дотримуються вимоги до художнього оформлення та поліграфічного виконання підручника (формати, шрифти, гарнітура, кегль, накреслення), чи дотримуються єдиного стилю, оригінальність ілюстративного матеріалу, створеного спеціально для конкретного видання, збалансованість кольорової гами ілюстрацій.
  4. Антидискримінаційна аналіз підручників щодо наявності в текстових та позатекстових (ілюстрації, методичний апарат, апарат орієнтування) матеріалах дискримінації (раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, мова тощо) у формі стереотипів, ксенофобії, ейджизму, андро- та етноцентризму, сексизму тощо та надання рекомендацій щодо їх усунення.

Для науково-методичної експертизи експерти мають 24 критерії оцінювання:

Зображення з презентації Тетяни Харламової

Оплата кожному експерту за експертизу однієї частини підручника така:

  • Науково-методична експертиза 2227,28 грн (залучають 5 експертів);
  • Психолого-педагогічна 2227,28 грн (залучають 1 експерта);
  • Дизайнерська експертиза 1012,40 грн (залучають 1 експерта);
  • Антидискримінаційна експертиза 1012,40 грн (залучають 1 експерта).

ЯКІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНСЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ

“Проблеми з підручниками в нас гострі. Усі ми пам’ятаємо, як у підручнику йшлося, що сода лікує рак. Також у підручнику була інформація, що Київ заснований у ХІХ столітті. А поруч із Тарасом Шевченко та Лесею Українкою автори зобразили Монатіка та Надю Дорофєєву. А от, протиставляючи село та місто, автори писали, що місто це метушливий жахливий світ, а село гармонійний. Такі нісенітниці спричиняють гострі суперечки в суспільстві”, - каже Тетяна Харламова.

Аналізуючи підручники НУШ, ми встановили такі недоліки:

  • Підручник не відповідає Державному стандарту початкової освіти та Типовій освітній програмі;
  • Не відповідає принципам компетентнісного навчання;
  • Застарілий контент, що віддзеркалює наукові парадигми минулого. Наприклад, підручники з інформатики дуже консервативні. Зазвичай там зображені технічні засоби, які не використовуються 2030 років, і нині вже навіть немає таких роз’ємів. Це говорить про те, що підручники пишуть дуже швидко й часто роздруковують зі старих матеріалів;
  • Немає чіткої методологічної лінії у навчальних матеріалах;
  • Недостовірність інформації, фактологічні помилки;
  • Порушення логіки формулювання понять;
  • Повчальні та нецікаві для учнів тексти;
  • Орфографічні, стилістичні помилки;
  • Складність тексту не відповідає віковим особливостям дітей;
  • Несучасна візуальна стилістика;
  • Порушення принципів універсального дизайну, інклюзії;
  • Дискримінаційний зміст контенту й візуальних елементів.

“Коли в межах мовного аналізу ми дослідили тексти з підручників кваліметрічними методами (за допомогою спеціальних формул), виявилося, що за показниками “складність тексту” або “туманність тексту” багато підручників мають такий результат: учень 1–3 класу може усвідомити текст тільки на 30%. Чи може такий підручник використовуватися в школі? Ні, він шкідливий для учня”, резюмує Харламова.

Вона наводить такий приклад важливості підручників: “Якось дослідники провели жорстокий експеримент, зав’язуючи одне око кошенятам, у яких ще не розплющилися очі, як піратам. За два місяці пов’язку знімали. Однак, оскільки мозок кошенят не отримував стимулу через одне око, не сформувалися структури, які дають змогу кошеняті бачити цим оком.

У навчанні ми часто робимо так із дітьми. Якщо в певні вікові періоди ми не розвиваємо в дітей певні здібності, то вони можуть ніколи не розвинутися. І це, зокрема, залежить від того, наскільки якісні підручники споживають діти”.

ЧИ КОНТРОЛЮЮТЬ ЯКІСТЬ ПІДРУЧНИКІВ В ІНШИХ КРАЇНАХ

“Яким має бути якісний підручник? Стандарти в освітній програмі використовують у багатьох європейських країнах. Вони надають рамки для шкільної освіти, дають настанови вчителям, приклади хорошої практики, як проводити уроки і оцінювати успіхи учнів. У деяких країнах ці рамки також включають використання підручників в освітньому процесі”, – каже доктор наук, професор Гельсінського університету, радник з питань розвитку освітнього середовища фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Яркко Лампіселька.

Концепція освітньої програми ділиться на 3 рівні:

  1. Те, що вона передбачає для засвоєння учнями. Це формальний документ, який ви отримуєте з міністерства чи іншої освітньої установи. Він докладно описує знання, ставлення, навички, які мають отримати учні в школі, і підказує, як треба оцінювати знання учнів;
  2. Впроваджена освітня програма. Вона стосується того, що стається в класі з погляду викладання, засвоєння й навчання. Тобто ця опанована програма є результатом вибору вчителя: які теми і які способи обрав учитель, аби навчити учнів? Іншими словами другий рівень показує, як освітня програма впроваджується в класі і як її опановують учні;
  3. Те, чого ми досягли, й що опанували. Опанована програма описує результати навчання. Ми дізнаємось, які знання, навички, ставлення, цінності опанували учні.

За словами Яркко Лампіселька, підручник розташовується між освітньою програмою, яка запланована, і між тією, яка опанована. Важливо зрозуміти, що підручники не кажуть, що сталося під час навчання в класі. Натомість, показують, яких цінностей, навичок і знань можна навчити учнів у класі. Однак внесок підручника і його зв’язок із результатами навчання не такий прямий. Він передбачає кілька кроків і різновидів взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.

У деяких країнах, наприклад, в Україні, Гонконгу й Норвегії зв’язок між програмою й підручником постійно моніторять і спостерігають, як він впроваджується різними навчальними інституціями. А в інших країнах, як-от у Фінляндії і Нідерландах, підручник дає власні тлумачення освітньої програми, і немає моніторингу між зв’язком підручника, програмою і результатами.

У Фінляндії підручники були обов’язковими, але в 90-х від цього відмовилися. Школа вважає, що підручнки мають використовуватися і має їхній перелік, але вчитель обирає, який саме підручник (або кілька) використовувати на уроці. До того ж формального оцінювання підручників у Фінляндії нема.

“Освітні стандарти, стандарти програми й підручників – дуже важливі ресурси. Але важливо пам’ятати, що стовідсоткового зв’язку між стандартами, програмою й результатами навчання немає. Усе, що ми можемо зробити, – це розробити значущі стандарти та освітню програму для шкіл, підготувати якісні підручники, залучити належних видавців, а також навчити вчителів використовувати підручники в школах”, каже Яркко.

ПРИКЛАД ФІНСЬКОГО ПІДРУЧНИКА + 4 інтерактивні завдання

Тренер Педагогічної школи Гельсінського університету Марко ван ден Берг також є автором підручників. Наприклад, брав участь у написанні підручника з основ соціальних наук для учнів 1012 років.

“У межах вивчення соціальних наук учні стають активними учасниками процесу, а не просто пасивними отримувачами інформації. Ми постійно наголошуємо учням, що йдеться не тільки про вивчення матеріалу, натомість, предмет має активувати найрізноманітніші навички”, зазначає Марко.

Ідея підручника така: є 6 уявних учнів, за життям яких ми слідкуємо впродовж вивчення соціальних наук. Учні знайомляться з уявними школярами, у кожного з яких є свої сімейні обставини.

Кожен розділ починається з історії, яка завжди підводить до теми розділу. Наприклад, розділ “Медіа” починається з історії про те, що дитина побачила щось в інтернеті й заплуталася в купі інформації. На зображенні хлопчик спілкується з мамою щодо цього. Також на початку розділу ми можемо читати або слухати матеріал. Після історії є текст, який підсумовує основні посили розділу.

Зображення з презентації Марко ван ден Берга

Далі розділ про безпечне користування інтернетом, де йдеться про небезпеку, яка може бути в мережі. Тобто перший урок більш теоретичний, ознайомлювальний, розповідає історію. Другий урок активізує учнів пропонуються групова робота, дискусія, вправа “Зазирнемо на хвильку в кафе”.

Основою освітньої програми із соціальних наук є те, що учні мають практикувати соціальні навички, комунікацію, критичне сприйняття інформації, безпечне використання інтернету, вміння йти на компроміси, швидко ухвалювати рішення.

“І такі цілі мають бути чи не в кожному предметі. А підручник має містити не тільки суцільний текст, а й інтерактивні завдання”, каже Марко.

Приклади інтерактивних завдань:

  • Вправа “Безлюдний острів”. Вона має на меті попрактикувати, як ми можемо конструктивно висловлювати свої думки, слухати інших, толерувати їхні думки та погляди, ухвалювати рішення та вміти пояснювати їх іншим.

Зображення з презентації Марко ван ден Берга

Під час вправи учням треба уявити, що їм доведеться провести рік на безлюдному острові. Їм дозволено взяти з собою тільки предмети з переліку. Учням треба розділитися на групи від 3-х до 5-ти людей та разом обрати 5 предметів із переліку. Після обговорення учні розповідають, чи всі учасники групи змогли висловити своє бачення, що взяти з собою. Наприкінці активності кожна група презентує 5 предметів і пояснює, чому обрали саме їх та в який спосіб.

  • Дебати. Ви та ваш напарник маєте відстояти певну тему, а ваші опоненти мають вам суперечити. Теми дістаються учасникам не за їхнім бажанням, а розподіляються довільно.

На підготовку до дебатів є 510 хвилин. Треба готувати аргументи, які підтримують вашу думку, а також ті, які перекриють аргументи опонентів. Тобто треба намагатися передбачити аргументи опонентів. Наприкінці вправи треба разом із групою вибрати найкращі аргументи в групі. Наприкінці дискусії відбувається загальне обговорення.

  • “Зазирнемо на хвильку в кафе”. Вправа має допомогти учням зрозуміти, як толерувати різні думки, ухвалювати рішення, висловлюватися, надавати критичний зворотний зв’язок. Суть така: кілька учнів працюють за столиком в групі – вони обговорюють якусь тему. Решта виходять із класу.

За кілька хвилин до класу заходять учні й долучаються до столика. Отже, учі, які були під час обговорення, мають розповісти тим, хто зайшли, у чому суть їхньої дискусії, про що вони говорили до цього.

  • Інтерактивне оцінювання. Наприклад, у контексті соціальних наук можна так: учні мають відповісти, яке джерело інформації надійне. На папері вчитель пише 4 джерела інформації. Як-от, школяр розповідає про свій досвід у відеоблозі або телевізійні новини з авторитетного каналу. А учні мають описати, чому вони вважають те чи інше джерело надійним або чому ні.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення