Всі теми

Найважливіше – підтримка. Як дистанційно навчаються старші школярі у Фінляндії

“Намагайтеся підтримувати контакт зі всіма учнями та батьками” – такий меседж отримали фінські вчителі від свого Міністерства освіти щодо дистанційного навчання. У фінському суспільстві до вчителів велика довіра, тому жодних роз’яснень, вказівок і офіційних рекомендацій немає. Є Національна освітня програма, якої треба дотримуватись, і широка автономія педагогів.

14 травня карантин у школах Фінляндії закінчується, тож педагоги вже аналізують набутий досвід. Як фіни навчалися в середній і старшій школах під час локдауну, дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ПІДТРИМКА СІМЕЙ

Під час карантину фінські муніципалітети і громади забезпечують сім’ї учнв побутовою підтримкою й комп’ютерами.

Здебільшого в усій країні школи можуть позичати учням комп’ютери або iPad, якщо потрібно. Проте загалом рівень і спосіб організації підтримки залежить від муніципалітетів і громад.

Фінські міста й муніципалітети гарантують право школярів на безплатні обіди.

Наприклад, у Муураме (громада в провінції Центральна Фінляндія) продукти безкоштовно довозять сім’ям учнів додому тричі на тиждень. Шкільна медична сестра, психолог, соціальний працівник, спеціальний учитель (для учнів з особливими освітніми потребами), радник (консультує щодо профорієнтації) працюють онлайн індивідуально за потребою.

У місті Еспоо влада доставляє їжу до соціальних центрів, де діти можуть отримувати легкі закуски щодня між 12:30 та 13:30. Для того, щоби їх отримувати, батьки повинні спочатку зареєструвати своїх дітей з допомогою Wilma. Місто невелике, тому черг за обідами не утворюється.

У Вантаї не потрібно реєструватися. Мешканці громади можуть забирати щотижневі упаковки продуктів харчування для своїх дітей із муніципальних відділень у вівторок та четвер.

У Турку діти мають право на безплатне харчування, якщо вони зареєструвалися електронною поштою до 10 ранку попереднього дня.

КОМУНІКАЦІЯ ЗІ ШКОЛЯРАМИ

Залученість батьків старших школярів у Фінляндії обмежується щотижневим листом від школи із загальною інформацією про те, що карантин триватиме до 14 травня, і проханням пересвідчитися, чи потрібна дітям допомога, чи пам’ятають вони про фізичну активність, чи не забувають робити перерви між навчанням.

Середня і старша школи – це інший рівень відповідальності, вважають у Фінляндії. Підлітки самі вже можуть впоратися із саморегуляцією.

Директор старшої школи в Муураме Акі Пуустінен розповідає, що в їхній школі комунікація на рівні вчитель-учень відбувається через платформу Wilma (внутрішня шкільна система), яку мають практично всі школи Фінляндії; через електронну пошту й соцмережі.

Учитель математики, фінської мови та фізичного виховання у 7–9 класах Християнської школи в місті Ювяскюля (Jyväskylä Christian school) Юкка Сіннемякі розповідає, що намагається підтримувати зв’язок з учнями щоденно. Це стосується навчання, неформального спілкування, перевірки домашніх робіт, надання спеціальної допомоги для малих груп чи індивідуальної допомоги. Використовує здебільшого сервіси Google, WhatsApp, електронну пошту.

Юкка Сіннемякі, учитель математики, фінської мови та фізичного виховання у 7–9 класах Християнської школи в місті Ювяскюля. Фото надав Юкка

Для відеоконференцій учителі використовують платформи на свій розсуд. Здебільшого це Google Meet, WhatsApp, Twitter, Pedanet.

РОЗКЛАД

Школи авчаються за тими ж розкладами, що і зазвичай. Початок уроків не змінювався. Тривалість уроку – 45 хвилин, пари – 90 хвилин.

Вчителька математики старшої школи в Муураме Ханну Реійонен розповідає, що відеоконференції зазвичай не забирають багато часу. Під час онлайн-спілкування вчителька пояснює нові теми, відповідає на уточнення й запитання школярів.

Після вони самостійно опрацьовують завдання, які отримують через Wilma.

“Якщо учням потрібно більше пояснень, я використовую планшет як дошку. Це може тривати 20–40 хвилин, – каже Ханну. – Якщо вони не знають, як виконати завдання, то можуть надсилати мені повідомлення, а я відповідаю або з допомогою мікрофона, або через чат”.

“Учні дотримуються шкільного ритму й мають ті ж предмети, як і раніше, – додає Юкка Сіннемякі.

Він намагається кожен урок з учнями починати з відеоконференції у Google Meet.

“Буває, що одні учні після вітань одразу беруться виконувати завдання. Іншим треба більше часу на пояснення. Тоді вони залишаються зі мною довше на відеозв’язку”.

Також він розповідає, що не задає домашніх завдань.

“Ідея в тому, щоби діти виконували завдання [для уроку] до певного часу. Мої учні мають надіслати мені свої виконані роботи не пізніше 16-ї години”. Якщо це проєкти чи есе, то для їх виконання дається більше часу.

ЗАВДАННЯ

Акі Пуустінен розповідає, що учні старшої школи (16–19 років) отримують ті ж завдання, як і у звичайному режимі, та додатково пишуть есе, працюють у групах, роблять презентації (Google Slides). До 8-ї ранку кожного дня учні отримують план роботи й завдання на Google Classroom.

Юкка Сіннемякі деякі навчально-методичні матеріали виготовляє самостійно для більшої мотивації. Однак здебільшого учні навчаються за робочими зошитами й підручниками.

За його словами, учні класів, де він викладає, не отримують надто складні завдання. Головні критерії до вибору завдань – можливості кожного учня зробити це вдома самостійно й різноманіття.

“Часто вчителі дають 2–3 варіанти завдань, оскільки технічні можливості в кожної родини різні. Хтось може намалювати малюнок від руки, для когось використати сучасні технології не є проблемою. Головне – дати такі завдання, які не матимуть додаткового навантаження на батьків”.

УРОКИ ФІЗКУЛЬТУРИ

Ці уроки відкриті для творчості, каже Юкка Сіннемякі: “Це може бути паркур у дворі, жонглювання шкарпетками, створення власної тренувальної програми на прокачування окремої групи м’язів, прогулянка із собакою, відвідування парків активних занять, піші або велопоходи з родиною”.

Інколи вчитель відправляв посилання на YouTube для розминки. Але рекомендація залишалася незмінною – виходити за можливості частіше на двір, мати достатньо фізичної активності й менше часу проводити в телефонах для дозвілля.

ТЕСТИ І ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ЗАДЛЯ ПІДТРИМКИ

Переважно учні надсилають відео і фотографії виконаних робіт на пошту, працюють над завданнями на платформі Google Classroom.

Тести, аби розуміти, на якому рівні засвоєно матеріал, учні складають регулярно через Google Forms.

Вчителі дають зворотний зв’язок щодо тестів, незрозумілих тем, виконаних завдань напряму учням через Google Meet.

Ханну Реійонен каже, що під час тестів школярі подекуди можуть користуватися своїми записами, підручниками, нотатками.

“Завдання, які я складаю для тесту, і той час, який відводжу, дають чітку картину – чи готувався учень, чи опрацював досконало тему”.

За словами фінських учителів, ситуація з дистанційним навчанням ще більше підкреслює важливість підтримки для учнів і потребу бути щедрими на позитивні відгуки.

Фінські старшокласники під час дистанційного навчання відчувають вищий рівень стресу, як порівняти зі звичайним шкільним режимом. Про це свідчить опитування, яке провів Союз старшокласників Фінляндії. 60% учнів визнали, що психологічно було важко налаштовуватися на самостійне і відповідальне навчання. Крім того, підліткам важко дається соціальна ізоляція, оскільки їм не вистачає активного спілкування з однолітками.

Як фіни навчалися в середній і старшій школах під час локдауну

Фото: автор – i.mylinska.gmail.com, Depositphotos

“Оцінки повинні базуватися на якомога ширшому спектрі доказів – у кого які умови, можливості, старання, стан здоров’я, обставини. Ми маємо враховувати всі аспекти”, – каже Юкка Сіннемякі.

Тож важливо давати учням альтернативні можливості для демонстрації засвоєних знань. Наприклад, якщо учень не може підготувати есе, то можна обрати проєкт, що він/вона зробить. Усе – щоб учень міг проявити свої творчість, знання й навички.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Юкка Сіннемякі розповідає, що під час дистанційного навчання багато вчителів працюють понаднормово. “Ми розуміємо, що не всі можуть швидко опанувати нові технології в короткий термін і в стресовій ситуації. Тому вчителі допомагають одне одному. Ми часто спілкуємося між собою в чатах”.

Вчителям Юкка рекомендує не давати учням завдання, які будуть надто складними і вимагатимуть допомоги батьків, довіряти власному досвіду й інтуїції, зацікавлювати дітей, приділяти їм час і увагу, бути активними слухачами своїх школярів.

Учитель розробив інфографіку, на якій розмістив поради для викладачів:

  • Дистанційне навчання – це не домашнє навчання. Батьки не повинні ставати вчителями для своїх дітей.
  • Це не канікули й не відпочинок. Вчителі відповідають за процес навчання, оцінювання й надання зворотного зв’язку дітям.
  • Це не час для безперервних тестів.
  • Вчителювання не повинно зводитися до оцінювання самостійно виконаних завдань.
  • Важливо організовувати відеозустрічі, давати чіткі і прості інструкції щодо завдань, бути креативним новатором, заохочувати дітей до практичних завдань і проєктів, давати усно свою оцінку зробленому.
  • Дотримуватися щоденного розкладу, який діти мають отримати заздалегідь.
  • Пам’ятати, що в багатьох родинах ситуація погіршилася через обмеження, тому не чинити тиск на батьків.
  • Проявляйте турботу, любов і зацікавлення.

Акі Пуустінен рекомендує освітнім лідерам дозволити вчителям робити їхню роботу й довіряти їм.

Ханну Реійонен радить учням виділяти час для відпочинку, а батькам більше проявляти турботу й любов до своїх дітей.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ParStud, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення