Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Коректна мова – як говорити про людину, а не її інвалідність

Жодних особливих дітей, аутистів і інвалідів! Як не розгубитися і говорити коректно про і до людей з інвалідністю? “Нова українська школа” публікує кілька порад.

Найперше – потрібно забути слово “інвалід”. Два роки тому його прибрали з усіх законів України і замінили на “людина з інвалідністю”. Акцентувати потрібно насамперед на людині, а не на її інвалідності. Тому правильно казати “людина/дитина з…”. Наприклад, “дитина з ДЦП” (не децепешник), “дитина з розладами аутистичного спектру” (не аутист“; дитина за аутизмом – теж коректно, говорять про спектр, бо аутизм не буває однаковим), “дитина з епілепсією” (не епілептик).

  1. Не кажіть “особлива дитина”,  бо всі діти чимось вирізняються.
  2. Жодних “особливих потреб”. Сходи з пандусом – це не особливо, а нормально і стане у пригоді не тільки тим, хто пересувається на візку, а й мамам з немовлятами, бабусям із “кравчучками” чи пасажирам із валізами. Або людині з переломом ноги.
  3. Термін “особливі освітні потреби” прийнятний, але застосовується не тільки до дітей з інвалідністю, а й, наприклад, до емігрантів, які поки не добре знають мову, чи до дітей, які постраждали внаслідок бойових дій і тимчасово потребують психологічної допомоги та підтримки в навчанні. Зараз особливі освітні потреби в них є, а згодом не буде.
  4. Менше негативних виразів, як-от “страждає на…” – це передбачає, що людині, про яку ви говорите, постійно погано, боляче і безнадійно. Це провокує на непотрібний жаль. Так само не варто казати, що хтось “прикутий до візка”. Візок допомагає пересуватися, а не приковує.
  5. Хоча існують Українські товариства сліпих та глухих (УТОС та УТОГ відповідно), слова “глухий” та “сліпий” можуть мати негативне забарвлення. Прийнятніші варіанти: “людина, яка не чує” або “людина з порушеннями слуху/зору”, “незрячий”.
  6. Не бійтеся говорити “радий/-а тебе бачити” чи “побачимося” незрячим. Так само можна запросити “піти прогулятися” людину на візку. Інвалідність означає лише те, що хтось робить те саме, що й ви, – тільки в інший спосіб.
  7. Для кращого розуміння (а також хорошого настрою) перегляньте відео, де наочно пояснюють, чому деякі звичні для нас вислови такі недоречні.


За матеріалами:

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.