5 924
0
Пандемія, карантин, навчання онлайн і соціальне дистанціювання. Ці поняття швидко увійшли в наше життя і змінили його. Чи надовго? Питання риторичне. А от на запитання “як із цим упоратися” має відповідь міжнародна програма соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), яку пілотують у 26 українських школах.
А ще – відповіді про те, як навчатися стресостійкості, зваженості, розуміння своїх і чужих емоцій тощо.
“Нова українська школа” запитала батьків і дітей, які навчаються за цією програмою, про те, як вони змінилися завдяки СЕЕН і які практики люблять найбільше.
СЕЕН – розробка спеціалістів і спеціалісток Emory University (США), що ґрунтується насамперед на дослідженнях із нейробіології про те, як працюють емоції, інтелект та розум людини. Однак, не лише на них. Серед співавторів і співавторок програми – відомі психологи і психологині, вчителі й учительки, науковці й науковиці з багатьох країн. Вони, розуміючи, що діти так само, як і дорослі, переживають високий рівень стресу та тривоги в сучасному світі, – захотіли надати їм прості й дієві інструменти, як повернути себе до стану рівноваги.
Саме тому програма практична: спеціальні вправи допомагають людині сповільнитися, визначити, які емоції вона відчуває в цей момент і чому, а далі – працювати з ними та ефективніше взаємодіяти з іншими людьми.
Історія програми йде в кінець 20-го століття. Тоді відомий науковий журналіст і письменник Деніел Ґоулман (автор бестселлера The New York Times “Емоційний інтелект”) запропонував СЕН (соціально-емоційне навчання). СЕН має багато напрямів, і соціально-емоційне та етичне навчання, тобто СЕЕН, – якраз один із найбільш сучасних та ефективних. Той же Ґоулман назвав його “СЕН 2.0”, підкресливши так новий рівень соціально-емоційного навчання.
На думку авторів і авторок, потрібна була світська мультикультурна етика, яка не суперечила б жодній релігії й базувалася на абсолютних цінностях, як-то доброта, повага, толерантність, емпатія, співпереживання. Тобто на тому, що не розділяє, а об’єднує людей із різним світоглядом задля досягнення спільної мети: комфортної, доброзичливої та ефективної взаємодії.
Проте додаткова цінність СЕЕН – не тільки в етичній складовій. Ця програма, якщо порівняти з СЕН, більше фокусується на тренуванні уваги, враховує травматичний досвід, який пережила людина, багато уваги приділяє практикам, що здатні швидко повернути нас в зону “все гаразд”,тощо.
СЕЕН розвиває такі м’які навички:
Більше про програму читайте за цим посиланням.
Педагогічна модель передбачає, що вчитель або вчителька має полегшувати навчання учнівства, уникаючи чітких інструкцій і прямих вказівок. Такий підхід стимулює дітей самостійно думати, не боятися ставити запитання, брати активну участь в обговореннях, а отже – розвивати критичне мислення:
Структура уроку СЕЕН вибудувана так, щоб учнівство, пройшовши через п’ять його частин – розігрів, презентація, осмислення, практика, підсумки, – змогло перейти від знань до усвідомленого розуміння, як саме використовувати нове знання на практиці й навіщо.
Для досягнення цих цілей СЕЕН використовує:
Розповіді вчителів про уроки СЕЕН читайте за цим посиланням.
СЕЕН апробована в країнах Америки, Європи та в Індії. Для кожної країни програму адаптували так, аби не йти врозріз із місцевими традиціями, водночас не втрачаючи глобального спрямування.
Організувала пілотування програми громадська організація “ЕдКемп Україна”.
Перш ніж впровадження СЕЕН розпочалося в пілотних українських школах, батьки школярів і школярок отримали листи з роз’ясненням суті програми й порадами, як заохотити та підтримати свою дитину.
Усі батьки, з якими поспілкувалась “Нова українська школа” визнають програму ефективною та зізнаються, що й самі багато чого навчилися. Хтось із дітей, застосувавши вправи СЕЕН, зміг вийти з конфліктної ситуації з однокласниками чи однокласницями без залучення батьків чи адміністрації школи, а комусь настільки сподобалися практики, що вони почали застосовувати їх у повсякденному житті.
Мама двох хлопців, 14 та 18 років, Юлія Шаповал із Чернігова зазначає, що її молодший син, незважаючи на складний підлітковий період, став помітно відкритішим:
“Він став як феєрверк: сміливо висловлює свої думки, частіше і з більшим задоволенням бере участь у змаганнях, – гадаю, це вплив соціально-емоційних навичок. Та і для себе особисто я знайшла ефективною практику відновлення ресурсів, – застосовую її щоразу, коли відчуваю, що можу “вибухово” відреагувати. Це дуже допомагає”.
Сам Максим, який зараз навчається в 9 класі й уже другий рік має уроки СЕЕН, теж позитивно відгукується про програму. Говорить, що це допомогло йому побачити однокласників і однокласниць з іншої, неочікуваної сторони, дізнатися про їхні переживання, стати ближчими й добрішими одне до одного.
Легше налагоджувати контакт з однокласниками й однокласницями стало і для учениці 6 класу Чернігівської гімназії №31 Марії Химич, хоча уроки СЕЕН у неї почалися тільки місяць тому:
“До початку уроків соціально-емоційного навчання в нашому класі не всі дружили між собою, деякі хлопчики навіть ворогували, а тепер ми стали краще розуміти одне одного. Виявляється, це зовсім не складно, коли можеш уявити, що відчуває інший”.
На запитання про улюблену вправу із СЕЕН дівчинка згадує:
“Дуже сподобалася вправа, коли ми були атомами й молекулами. Атоми – це коли ми були самотні, а молекули – коли бралися за руки й робили велику сім’ю. Цю вправу ми виконуємо перед початком уроків”.
Покращити дівчинка хоче не так самі уроки СЕЕН, а кількість залучених дітей.
“Наш клас навчається в другу зміну, й урок СЕЕН стоїть тоді, коли в багатьох дітей гуртки, тому на СЕЕН ходять приблизно десять учнів і учениць. Було би набагато краще, якби на нього ходили всі”, – каже дівчинка.
Олександра Бакута із Сум навчається за програмою СЕЕН із 5 класу й описує її як “уроки самопізнання”, що відбуваються на класних годинах:
“Моя улюблена вправа – “заземлення” – схожа на медитацію: ми заплющуємо очі й уявляємо себе на березі моря, відчуваємо приємні емоції. Це допомагає мені заспокоїтися й налаштуватися на урок”.
Мама семикласниці Наталії Полякової із Сум, Ольга Полякова, зазначає, що початок упровадження СЕЕН не був легким для її доньки:
“На перші заняття дитина реагувала з подивом, питала, як сталося, що у звичайній школі раптом з’явилися незвичайні уроки, спершу їй було важко говорити про себе, але згодом дуже сподобалось…
У дитини був конфлікт з іншою дівчиною, і саме наша кураторка організувала між ними перемовини, які були націлені на розкриття того, що кожна з них відчувала в цій ситуації. Донька прийшла дуже задоволена цим спілкуванням.
Важливо, що дитина навчилась ідентифікувати, називати та розуміти свої емоції, стала більше говорити про те, як вона почувається. Я бачу це наслідком програми СЕЕН”.
В учениці 5 класу Чулаківської школи (Херсонська область) Валерії Москаленко СЕЕН – це факультатив, на який можна прийти за бажанням:
“Він у нас щосереди шостим уроком, веде шкільний психолог. На цьому уроці ми малюємо малюнки доброти, визначаємо свої ресурси, граємо в ігри. Найбільше мені запам’яталася “павутинка дружби” – коли ми стаємо в коло, а мій друг стає посередині, намотує ниточку собі на палець, потім підходить, наприклад, до мене, дає продовження ниточки й описує мене: яка я, чому він зі мною дружить… Тоді настає моя черга передавати мотузочку. І так по колу утворюється павутинка дружби”.
“Чи помітила ти зміни в собі чи в однокласниках відтоді, як у вас почалися уроки СЕЕН?”, – запитую.
“Так, хлопчики стали краще ставитися до дівчаток, . Раніше такого не було. Загалом стали добрішими. Було таке, що й дівчатка між собою не ладили, а після цих уроків ми стали більш дружніми. Було би круто, якби всі ходили на цей урок!”.
Другий рік соціально-емоційне та етичне навчання відбувається в 7 класі Чулаківської школи, до якого ходить син Світлани Якименко, Олександр.
“Щовівторка о 8 ранку СЕЕН стоїть у розкладі Саші окремим уроком – так, діти приходять раніше, бо основні уроки починаються о 9:30.
Пам’ятаю, що перед початком упровадження цієї програми в нас були загальношкільні збори, на яких батькам пояснювали, що таке СЕЕН. Та однаково спершу важко було зрозуміти, про що йдеться. А от коли діти почали працювати за цією програмою – то й батьки активно включилися”.
Світлана каже, що її син став уважнішим до себе й інших. Якщо раніше був дещо замкненим і чогось боявся, то зараз із легкістю справляється зі своїми проблемами.
Водночас, уроки сина вплинули й на жінку:
“Знаєте, у наш час булінгу й ситуації з пандемією… Тобто, ми не знаємо, що буде завтра, – а це сильний стрес і постійна тривога, з якими часом дуже важко справлятися. На мою думку, уроки соціально-емоційного та етичного навчання просто необхідні, причому на загальнонаціональному рівні.
А на моє життя уроки СЕЕН вплинули так, що я розумію: треба цінувати той час, який у нас є. Більше уваги приділяти своїй дитині, збиратися в колі сім’ї, бо життя занадто непередбачуване”.
Вікторія Макарова, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – puhimec, Depositphotos
Програма СЕЕН базується на філософії й методиці, яка протягом 20 років створювалася, апробовулася і вдосконалювалася міжнародною командою науковців і науковиць Університету Еморі (Атланта, США). Підґрунтям для них стали праці з емоційного інтелекту Деніела Ґоулмена та кращі світові освітні програми соціально-емоційного навчання (СЕН), а натхненням — заклики Далай-лами до миру, порозуміння, співпереживання та усвідомлення того, що для всіх людських істот спільним домом є планета Земля.
Пілотування програми СЕЕН в Україні відбувається на базі 26 шкіл в рамках загальнонаціонального шкільного експерименту за участі Інституту модернізації змісту освіти, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук (наказ МОН від 18.11.2019 р. № 1431).
Програма СЕЕН в Україні та адаптація усіх матеріалів українською мовою відбувається за підтримки Громадської служба миру – GIZ Україна.
Обговорення