Напишіть нам

Всі теми

“Школа для всіх”: проходьте онлайн-курс про організацію інклюзивного середовища

Вчителі викладають у багатоманітних класах, і вони не обов’язково є інклюзивниим в розумінні законодавства. Інклюзивне середивще – це про комфортне навчання для всіх учнів.

  • Як створити й підтримувати інклюзивне освітнє середовище?
  • Які інструменти, методи та підходи допоможуть учителям успішно навчати багатоманітні класи?
  • Як ефективно будувати взаємодію з колегами та батьками?
  • Як планувати урок в умовах інклюзивного навчання, щоб усі учні досягали навчальних результатів?

Відповіді на ці запитання пропонує безплатний онлайн-курс про організацію інклюзивного освітнього середовища “Школа для всіх”.

Курс розробив проєкт “Навчаємось разом”+ проєкт ЄС за підтримки Міністерства освіти і науки України спільно зі студією онлайн-освіти EdEra.

Крім практичних рекомендацій, у курсі докладно описано досвід інклюзивного навчання у Фінляндії та наводяться практичні кейси з розвитку дітей. “Нова українська школа” поговорила про онлайн-курс із його співавторками.

ПРО ЩО І ДЛЯ КОГО КУРС “ШКОЛА ДЛЯ ВСІХ”

Курс зорієнтований на вчителів, освітніх управлінців, асистентів учителів та дитини, корекційних та соціальних педагогів, батьків учнів та психологів.

Методистка відділу дошкільної та початкової освіти УІРО Оксана Федоренко розповідає, що курс “Школа для всіх” допоможе педагогам вибудовувати якісний доступний освітній простір для кожного/-ї учня та учениці. У ньому автори хотіли привернути увагу до ширшого бачення інклюзії в освіті.

“У вузькому розумінні інклюзія в освіті часто трактується як залучення дітей із порушеннями психофізичного розвитку до неспеціальних закладів загальної середньої освіти. У ширшому розумінні інклюзія в освіті – це позитивне ставлення до багатоманітності учнів, цінування та врахування відмінностей КОЖНОГО учня та учениці, створення умов для забезпечення права на освіту для кожного учня чи учениці”, – каже Оксана Федоренко.

Тож у назві “Школа для всіх” хотіли підкреслити, що інклюзія – це для всіх, каже перша заступниця директора УІРО Наталя Софій. Адже додаткова підтримка потрібна всім – тимчасова або постійна.

За її словами, курс базується на тренінгах, які проводили в межах першого кластеру (Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС, – ред.) фінські експертки для тренерів НУШ і представників ІППО.

У курсі є багато практичних порад і вправ, пов’язаних із налагодженням співпраці між учителем і його асистентом, роботи в малих групах, кооперативного навчання.

“Виграють усі: і той, хто надає підтримку (адже, коли пояснюєш, ти краще зрозумієш сам), і той, хто отримує її. Важливо розуміти, за якими ознаками формувати групи, за якими показниками оцінити роботу, чи кожен задоволений результатами співпраці”.

Окрім того, курс містить приклади диференціації – змісту, способів демонстрації результатів.

“Хтось може написати есе, хтось – створити колаж або скласти вірш”, – пояснює Софій.

Старша наукова співробітниця Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Тетяна Каменщук каже, що курс також буде корисним психологам, корекційним та соціальним педагогам.

“Передбачено знайомство з фінською інклюзивною системою навчання, подані підходи та значення терміну “інклюзивність”, спосіб реалізації в садочку чи школі. Значний акцент зроблено на особливостях формування шкільної культури в підтримці різноманіття учнів”.

СТРУКТУРА КУРСУ

“Курс можна умовно поділити на певні концептуальні речі: інформація про те, що ми розуміємо під інклюзією, чому школа має бути інклюзивною, і поради, які стосуються підходів до навчання. Вони будуть корисними для дітей різного віку, вчитель зможе адаптувати приклади під свої потреби. Наприклад, диференціація навчання, кооперативне навчання – це те, що потрібно в будь-якому віці”, – вважає Наталя Софій.

У курсі є відеоролики з практичними порадами, додатки з прикладами, практичні завдання й підсумковий іспит. Також відкрито форум для підтримки комунікації з учасниками. Після успішного завершення навчання слухачі/-ки курсу отримають сертифікат на 30 академічних годин.

Курс містить 9 модулів:

  • концепція інклюзивної освіти;
  • інклюзія і права дитини в Україні;
  • інклюзивне освітнє середовище;
  • інструменти / методи для створення інклюзивного освітнього середовища (кооперативне навчання, спільне учителювання (вчитель – асистент);
  • ефективне управління класом (дисципліна в класі, підтримка учнів);
  • стратегії та методи для підтримки учнів;
  • навички підтримки психічного здоров’я;
  • диференційовані підходи до навчання;
  • шкільна культура в підтримці учнів.

ПРИКЛАДИ ПРИЙОМІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ

Диференціація навчання: хрестики-нулики й RAFT

За словами експерток, у фінській системі освіти, яку аналізують у курсі, є хороший досвід систематичної педагогічної підтримки в навчанні.

На першому рівні вчителі гнучко підходять до освітнього процесу, послуговуючись принципами універсального дизайну в навчанні ще на етапі планування уроків. Вони пізнають дитину, щоби з’ясувати її потреби.

У курсі така підтримка представлена на прикладах планування багаторівневих уроків чи уроків на основі логічної схеми до різних етапів уроку, методу “хрестиків-нуликів”.

“Хрестики-нулики” дає змогу учням вибрати, що буде результатом їхнього навчання або в який спосіб вони це продемонструють. Тоді діти розумітимуть, що потрібно зробити, аби продемонструвати свої знання.

Як і в традиційній грі у хрестики-нулики, запропонуйте учням таблицю з дев’ятьма зонами. Усі варіанти мають відповідати основним поняттям або навичкам. А далі є кілька варіантів застосування методу:

  • учні обирають три варіанти, що утворюють горизонтальну, вертикальну або діагональну лінію;
  • учні обирають по одному результату діяльності з кожного рядка або з кожного стовпчика, не створюючи прямої лінії;
  • якщо ви використовуєте одне поле кілька разів, то учні можуть обирати одні й ті ж зони. Доречно час від часу встановлювати правила, як-от не обирати те, що обирали минулого разу; обирати горизонталь тим, хто працювали з вертикальною лінією, тощо;
  • можна створити дві або більше версій наборів хрестиків-нуликів для різних рівнів готовності.

Ще одна практика, що допомагає диференціювати уроки, – RAFT (з англ – пліт). Кожна буква в абревіатурі несе певний зміст.

  • Р – роль
  • А – аудиторія
  • Ф – форма
  • Т – тема

Тож завдання учнів – створити текст від імені певного персонажа, зважаючи на визначені обставини.

Для використання RAFT потрібно створити таблицю: по горизонталі – 4 позиції; по вертикалі – на вибір учителя від 3 до 10.

У стовпцях вказуються:

  • роль, яку приміряє учень (це можуть буті як ролі з твору, що вивчається, так і соціальні ролі);
  • аудиторія, до якої він буде звертатися (знову ж таки, як із твору, так і запропонована вчителем);
  • формат роботи (письмовий, усний, намалювати, зобразити схематично, створити відео тощо);
  • тема, яку треба розглянути.

Вчителі також мають включати візуальні, слухові й кінестетичні (такі, що включають рух або практичні дії) варіанти, а також аналітичні, творчі та практичні завдання. Вони також можуть дозволити дітям завершити роботу над продуктом поодинці або в групі. Для цього дається інструкція на початку, або діти розподіляються на пари чи групи.

Учнів просять вибрати рядок, а іноді – зробити вибір із кожного стовпчика. В інших випадках учитель може призначити учням рядок, відповідний їхньому рівню готовності. Як правило, RAFT можна виконати за відносно короткий проміжок часу, призначити як класне або домашнє завдання.

Оскільки прийом дає змогу дивитися на одну й ту ж ситуацію очима різних людей, це сприяє кращому порозумінню з тими, хто навколо. Окрім того, під час роботи з RAFT діти вчаться аналізувати можливі дії в запропонованих обставинах та імпровізувати. А ще мають різні умови, щоби проявити себе. За такими прикладами вчителі можуть створювати диференційовані уроки у своїх класах”, – каже Оксана Федоренко.

Гра “Бінго”, яка допоможе визначити спільне між учнями

Дайте дітям завдання — знайти однокласників, які відповідають опису на ігровій картці. Формуючи описи, враховуйте спільні інтереси, захоплення, хобі, уподобання учнів. Можете використовувати назви їхніх улюблених солодощів, кіногероїв, імена батьків, місця відпочинку чи навіть вулиці, на яких мешкають діти.

Тетяна Каменщук каже, що в інклюзивному просторі матеріали мають бути адаптовані до рівня розвитку дитини.

“Наприклад, предмети для ігор з однолітками є важливими складовими життя дітей молодшого віку. Для дітей старшого віку чинники довкілля тісно пов’язані з домом і школою, а для підлітків вони поступово стають більш різноманітними в контексті спільноти та суспільства”.

Відеоматеріали

Для вчителів початкових класів у курсі є добірка мультфільмів, які допоможуть поговорити з дітьми про особливі освітні потреби, сутність інклюзивного середовища. Наприклад:

  • Поза зором (тут навмисно посилений звук, аби продемонструвати, що люди з порушеннями зору чують значно чіткіше)

Стратегії кооперативного навчання

“Кажи та перемикайся”

Учні за порядком дають відповіді на запитання або обговорюють тему за сигналом. Після того, як тему дискусії визначено, перший партнер починає відповідати на запитання або висловлювати свою думку. Інший партнер у цей час уважно слухає.

За сигналом ролі змінюються. Тоді другий партнер відповідає, а перший слухає. Коли відбувається зміна, обов’язкове завдання для другого партнера – продовжити або завершити думку першого мовця перед тим, як представити нові ідеї.

“Коло згоди”

Учні й учениці стоять у великому колі, а потім крокують до центру. Підходять настільки близько, наскільки погоджуються з твердженням, яке пропонує хтось з учнів, учитель або вчителька.

“Вісім квадратів”

Ця навчальна стратегія нагадує гру з пошуку предметів. Учням дають аркуш паперу, розділений на вісім квадратів. У кожному вказано фрагмент інформації, яку потрібно відшукати. Потім учні мають пройти кімнатою, розшукуючи однокласників, які можуть надати потрібну інформацію, та підписати відповідний квадрат.

“Гра у флешкарти”

Учні грають у парах, використовуючи картки із завданнями. Гра відбувається в кілька раундів. Спочатку діти мають підказки, але поступово їх кількість зменшується. Потім грають без підказок.

“Шикування в лінію”

Учні й учениці шикуються в лінії за певними характеристиками. Це можуть бути гіпотези, погляди, варіанти відповіді, певні призначені ролі. Потім діти обговорюють відмінності і знаходять спільне з тими, хто за результатами шикування мають відмінні характеристики.

“Гості”

Учні діляться на команди. Учитель або вчителька називає номер. Дитина з таким номером переміщується до іншої команди, щоби поділитися інформацією. Можуть бути двоє або троє “гостей”.

“Команда–пара–соло”

Учениці й учні обговорюють завдання спочатку в команді, потім – у парах і, зрештою, розв’язують самостійно.

“Мережа слів”

Учні записують у центрі аркуша тему. Потім малюють або вклеюють ключові концепти з теми. Якщо потрібно, додають лініями зв’язки. Кожен член команди обирає свій колір ручки, щоби можна було оцінити особисті внески й забезпечити участь усіх.

“Хто я”

Учениці й учні намагаються визначити слово, яке прикріпили до їхньої спини. Для цього вони рухаються класом і ставлять запитання, що передбачають відповідь “так” або “ні”. Можна ставити до трьох запитань одній особі з класу або необмежену кількість доти, поки не отримано відповідь “ні”. Після цього учні знаходять нових однокласників для опитування. Коли дитина здогадалася, яке слово має на спині, то продовжує допомагати тим, хто ще не визначилися.

Нагадуємо, що пройти онлайн-курс “Школа для всіх” можна за цим посиланням.

Ольга Головіна, “Нова українська школа” 

Титульне фото: автор – Dmyrto_Z, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.