Теми статті: вчителям, директорам, освітнім управлінцям
5 Липня 2022
26 367
0
Планомірний розвиток без стратегії неможливий. Навчальний заклад не є винятком із цього правила. Саме тому стратегія – це найважливіший документ школи, але він буде дієвим лише тоді, коли всі учасники освітнього процесу докладуть зусиль до його створення.
Так вважає директорка школи №5 Печерського району м. Києва Світлана Олексюк, яка за кілька років разом зі своїми колегами та однодумцями повністю переформатувала навчальний заклад та зробила його одним із найкращих у столиці.
Директорка поділилася інсайтами своєї роботи над стратегією, яку вважає наріжним каменем для успіху школи, у межах вебсемінару від ГО “Смарт Освіта” і студії онлайн-освіти EdEra. Подію проведена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні.
Читайте в статті про таке:
Далі – пряма мова.
Коли років 5 тому в нормативних документах з’явилося поняття “стратегії розвитку школи”, було побоювання бюрократизації та формалізації підготовки документа. На щастя, цього не сталося. Наявність і зміст стратегії визначає освітнє законодавство. Але воно не обмежує творчого підходу колективу конктеризацією ідей та викладів. Тому зараз ми можемо говорити, що в наших руках – розробити та побудувати дієву й ефективну реальну стратегію, яка дійсно буде працювати на розвиток школи.
Стратегію можна розглядати у двох контекстах. З одного боку, це найважливіший документ, який створюють колектив навчального закладу та інші учасники освітнього процесу – батьки й учні. І саме тому, з іншого боку, – це справжня поема, творчий продукт співпраці, доробок конктретної школи в конкретних умовах, орієнтований на майбутнє закладу освіти. Документ має бути дуже лаконічним, філософським, але натомість конкретним, щоби кожен його пункт можна було виміряти й побачити конкретні результати.
Раніше перспективний план школи складався приблизно на 5 років, але наразі рекомендується розробляти документ на 3–10 років, залежно від ситуації в навчальному закладі.
Одразу виникає запитання щодо наявності шаблонів, які можна використати для створення стратегії розвитку навчального закладу. Проте варто все ж користуватися власними наробками. І не тільки тому, що це доброчесно, але ще й тому, що немає двох однакових шкіл в ідентичній ситуації. Якщо стратегія ефективно працює для одного закладу, для іншого вона може виявитися провальною.
Перед початком роботи над стратегією варто детально вивчити нормативну базу та поради експертів. Нині є чимало фахових професійних презентацій, вебінарів, записів, які створили фахівці з МОН, Державної служба якості освіти і її регіональних відділень, – їх готували ті самі фахівці, які долучилися до розроблення освітнього законодавства загалом.
Основних векторів розвитку не може бути багато. Їх має бути максимум 3–5, але чітко пропрацьованих. Тоді їх дуже просто буде імплементувати в усі інші документи планування навчального процесу й поступово виконувати.
Ефективність майбутньої стратегії залежить від низки чинників, які треба визначити ще до початку основної роботи.
Цінності закладу
Наприклад, у столичній школі №5 на одному з перших етапів визначали ціннісні орієнтири, тобто ті речі, які об’єднують усіх учасників освітнього процесу. Колектив закладу провів кілька стратегічних сесій, на яких допомагали психологи та фахівці з тімбілдінгу. Корисним було й використання методик самооцінювання, підрахунку результатів і коригування цілей, відповідно до отриманих результатів.
Тепер ціннісні орієнтири школи такі: партнерство, відповідальність, довіра, толерантність, повага, свобода, комунікативність, персоніфікація, комплексна оцінка, доброчесність.
Місія школи
Вона закріплює ціннісні орієнтири, визначені на попередньому етапі. У випадку столичної школи № 5 місії та завдання такі:
2013 року школа мала 50% наповнення від своєї проєктної потужності. Тоді за мету було поставлено відродження закладу, повернення довіри родин до нього та створення осередку якісної, вільної освіти в тій будівлі, яка не мала перспективи розвитку ще кілька років до того.
Тому місією колективу школи стало відродження навчального закладу.
Головною проблемою на той момент був брак достатнього фінансування на реалізацію цих амбітних планів. Поступово, прибравши все зайве й поклавшись на людей, які докладали зусилля для розвитку школи, у тому числі й батьків, які підтримали та долучилися до створення дружнього до дітей та педагогів середовища, школа досить швидко почала відроджуватись.
Уже 2017 року вона мала 156% наповнення, запрацювали 24 нових класи. Було створено модель освітнього простору, який працює на дитину. У 2020-му додалося ще 18 класів, середня кількість учнів у яких – 25 дітей. Школа стала пілотним майданчиком Державного стандарту освіти, де здійснювалася апробація методик діяльнісного, проєктного, змішаного навчання.
На 2022 рік тут уже була створена внутрішня система якості освіти, майже повністю модернізована матеріально-технічна база ІКТ, 100% учителів володіють методикою дистанційного навчання. Самоосвіта і взаємоосвіта стали в колективі справжнім трендом – коли хтось із педагогів дізнається про новації, що ефективно працюють у дистанційних методиках, збирається колектив і на принципах добровільності й бажанні вдосконалюватися долучається до навчання.
У результаті, незважаючи на надскладну ситуацію в країні, опитування серед учнів школи навесні 2022 року показало, що:
Нині місію школи оновлено. Тепер це – виховання громадянина, відповідального за майбутнє, та забезпечення рівного доступу до якісної освіти. У частині цілей і місій визначено три напрями:
Коли ми говоримо про забезпечення рівного доступу, нескладно визначити інструменти для його забезпечення й підрахувати фінансування. Тоді бюджетний запит до засновника є конкретним та прозорим для включення закладу в ту чи іншу бюджетну програму.
Матеріальна база має не просто бути наповненою, а й широко використовуватися, кожна її частина повинна служити освіті, об’єднуватися в поняття “шкільна інфраструктура”.
Візія школи
Це створення школи високої якості на певних засадах, які треба зазначити в документі (наприклад, створення інклюзивного освітнього середовища, у якому кожна дитина зможе комфортно навчатися).
Зміст візії в нашому прикладі (школа №5 м. Києва) складається з:
Усі учасники освітнього процесу мають розуміти, поділяти та прагнути виконувати поставлені цілі та завдання. Тобто у всіх мають бути спільна мета та сприятливий мікроклімат у закладі, щоби там хотілося працювати та комунікувати.
Стратегію потрібно враховувати для формування операційних цілей та річного планування школи – саме вони конкретизують та наближають досягнення стратегічної мети. План про підкорення космосу не може бути відірваний від навчання космонавтів, підготовки техніки й інших речей, які важливі для того, аби ми таки полетіли в космос.
Наприклад, якщо нашою стратегічною ціллю є створення в школі інклюзивного освітнього середовища, операційними цілями на цьому рівні є:
Достовірні дані про наявні та необхідні ресурси є однією з умов реалізації стратегії будь-якого навчального закладу, тож перед імплементацією стратегії варто ознайомитися власноруч із реальним станом речей.
Якщо внутрішня система якості освіти є ефективною й вона правильно функціонує, це також буде однією з позитивних умов для реалізації стратегії.
Учні й учителі, які зараз перебувають за кордоном, принесуть нові ідеї, коли повернуться в школу, розкажуть про практики, які працюють і є сприятливими для того, щоби їх використовувати вже зараз в Україні. Це не лишить школі шансу не змінитись. І таких шкіл в Україні буде чимало.
Але наразі основним чинником є безпековий, тому школа №5 працює над:
Проте не забувають і про учасників освітнього процесу. Насамперед, педагогів. У школі вважають, що ключова роль для якості освіти – у людини, вчителя. Вони потребують турботи та додаткових можливостей для навчання й самовдосконалення, підтримки та можливості мати вільний час на підготовку до занять та власного навчання, мобільності.
Суттєвий акцент також робиться на якості освіти – вдосконаленні внутрішньої системи якості освіти, критеріїв оцінювання, освітнього середовища тощо.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos
Інші фото: скриншоти з вебсемінару Єлизавети Борисенко
Читайте також матеріали за попередніми вебінарами:
Вебсемінари проводяться за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. “Фонд Фрідріха Науманна за Свободу” – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за покликанням.
Обговорення