Напишіть нам

Всі теми

Готуємося до навчального року: принципи та методи організації онлайн-навчання

Поки ситуація в країні лишається небезпечною, освітянам варто бути готовими до різного розвитку подій у новому навчальному році – від традиційних уроків у школі до продовження дистанційного формату навчання. Кілька попередніх років пандемії “допомогли” освітній системі налагодити цей процес, проте нарікань лишається чимало.

Методистка студії онлайн-освіти EdEra, академічна директорка Unique School Яніна Хіжінська запропонувала практичні поради з організації структурованого та ефективного онлайн-навчання на першому із серії вебсемінарів для освітян, організованих студією онлайн-освіти EdEra та ГО “Смарт Освіта” за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні.

Спікерка говорила про:

  • стратегію та операційний план організації онлайн-навчання;
  • алгоритм проведення уроків;
  • методики для зацікавлення учнів;
  • вправи для стабілізації емоційного стану дітей та згуртування дитячого колективу.

“Нова українська школа” записала головне з події. Далі – пряма мова.

РОЗРОБЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ В ОНЛАЙН-ФОРМАТІ

Щоби побудувати дієву стратегію онлайн-навчання, слід врахувати всі її складові – методичну, технічну, організаційну та психологічну.

Етап 1. Загальношкільна стратегія

Насамперед варто визначитися з моделлю навчання. Чи буде воно повністю асинхронним, синхронним (лекції та робота в групах) або змішаним. Бажано, аби до ухвалення такого рішення була залучена вся педагогічна команда, яка працюватиме з класом.

На такій спільній нараді потрібно відповісти для себе на запитання:

  • Скільки учнів у кожному класі?
  • Чи мають вони змогу навчатися в синхронному режимі та в якому обсязі?
  • Наскільки в них розвинені навички самоорганізації? Чи можуть вони навчатися самостійно?
  • Наскільки рівень знань класу є однорідним і чи потрібні додаткові зусилля для вирівнювання?
  • Чи достатнє технічне забезпечення (зокрема й наявність мікрофонів та камер у гаджетах) вчителів і учнів для організації онлайн-навчання?
  • Чи у всіх є стабільний інтернет для синхронного навчання?
  • Чи створені умови для організації навчання?

Вчителі також мають розуміти, наскільки необхідна їх активна присутність онлайн та як часто вони мають підтримувати комунікацію з учнями, перевіряти завдання чи відповідати на запитання.

Етап 2. Планування уроків

Безпосередньо перед початком занять педагогу варто подумати про таке:

  • яка максимальна кількість дітей будуть присутні на онлайн-уроці?
  • чи буде потрібен поділ на групи?
  • чи має бути загальний чат для спілкування?
  • чи буде запис уроку?
  • чи передбачені на уроці онлайн-опитування, голосування, тестування тощо?
  • які месенджери найбільш зручні для вчителя й учнів?
  • чи достатньо їхнього функціоналу для освітніх завдань?
  • чи потрібні там спеціальні функції (боти, опитування, тести тощо)?

Тоді варто взяти кілька найпопулярніших серед учнів та вчителів месенджерів, проаналізувати їх на відповідність освітнім завданням та обрати робочий інструмент для навчання. Цей інструмент варто використовувати всім учителям, які працюють у класі, а класний керівник, наприклад, може взяти на себе функції його адміністратора та надати доступ усім учасникам.

Коли на уроці передбачається групова чи проєктна робота, вчитель також має продумати, як можна розділити учнів на команди, як спрямовувати та контролювати перебіг групової діяльності та допомогти учням організувати обмін інформацією чи думками. Обов’язково треба організувати фінальну презентацію проєктів, щоб увесь клас (а може, й учні інших класів) могли ознайомитися з результатами роботи та взяти з них щось корисне для себе.

Вчитель також може запропонувати вести спільний документ, який відображатиме результат роботи класу та за необхідності запропонувати створити “базу знань” – добірку посилань на матеріали, підручники, посібники, відеоуроки, презентації тощо з теми, що вивчається.

Етап 3. Планування навчального контенту

Для виконання завдань освітньої програми рекомендується переглянути перелік планованих навчальних результатів та проаналізувати його з позиції річної стратегії. Також проаналізувати потреби учнів для виконання кожного конкретного завдання – чекліст, шаблон документа, додаткові матеріали. Можливо, певні теми школярі можуть вивчити самостійно за допомогою текстових чи відеоматеріалів, аудіолекцій. Де будуть потрібні коментарі та допомога педагога та чи може вона надаватися в асинхронному режимі? Які теми потребують інтерактивного формату для вивчення чи лекцій у режимі реального часу?

А далі треба подумати над тим, як забезпечити регулярність самостійної роботи (наприклад, за допомогою автоматичного нагадування, чеклістів, елементів гейміфікації) та якої саме підтримки від учителя потребують діти на кожному етапі (зворотний зв’язок, мотивація, діалог у режимі реального часу тощо).

Етап 4. Комунікація між учнями

Педагогам треба задуматися над тим, чим їхні учні могли б допомагати одне одному. Які навички вони можуть розвивати, працюючи в команді чи групі. Чи здатні вони самі розподілитися між командами чи потрібна в цьому допомога вчителя.

Дітям часто потрібна допомога в організації такої групової роботи, ба більше у форматі онлайн. Можливо, вони не зможуть виходити на зв’язок одночасно, а можливо – таке спілкування їм і не потрібне для виконання завдання. Вчитель може бути модератором командної роботи, призначати ролі, ініціювати співпрацю та комунікацію, але бувають і такі випадки, коли діти здатні впоратися самостійно й потребують лише консультативного втручання педагога для налагодження процесу.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Найбільшої ваги тут набувають два компоненти – розклад (він має бути максимально зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу) та комунікації (адже ми можемо придумати і зробити дуже багато цікавих і корисних речей, але якщо не говоритимемо про результат, то він просто загубиться). Комунікації можуть здійснюватися в тих же робочих чатах, у яких педагог працює з учнями й батьками. Цей інструмент можна використовувати, наприклад, для нагадування про заплановані на тиждень навчальні заходи та активності, супроводжуючи покликаннями для зручності користування.

Скріншот із презентації Яніни Хіжінської

Розклад уроків рекомендується починати з цілої години – 9.00, 10.00 тощо. Це дисциплінує й дітей, і батьків. Якщо ж ви починаєте урок, як за офлайн системи, о 10.20, 11.05, це часто плутає учнів, і вони починають запізнюватися, заходити не одночасно, шукати відмовки.

Рекомендується також із періодично проводити опитування щодо організації навчання онлайн. Можна, наприклад, запропонувати батькам та / або дітям заповнити анкети. Варто запитати про зручність користування навчальними платформами, рівень зацікавленості та залученості дитини до уроку, до позакласних активностей, зокрема й чатів з обговоренням домашніх завдань тощо. Але запитань має бути не більше 10.

Варто пам’ятати, що якщо вчитель хоче отримати відповіді на запитання, то треба пояснити учасникам опитування його мету – формування нового розкладу, поліпшення елементів гейміфікації навчання, перегляд навчальної стратегії тощо.

Скріншот із презентації Яніни Хіжінської

ЕФЕКТИВНИЙ УРОК

Структура онлайн-уроку має бути чіткою і зрозумілою:

  • встановлення емоційного зв’язку;
  • обговорення, мрії про майбутнє;
  • повторення;
  • дихальні вправи (наприклад, “намалювати” повітрям квітку, тортик зі свічками тощо);
  • основна пізнавальна активність;
  • фізичні вправи та руханки;
  • інтерактив, обговорення, гра;
  • підсумки.

Варто також запропонувати дітям навчальний контент, який буде їх дивувати й викликати зацікавлення та бажання заглибитися в тему. Сьогоднішні інформаційні та технічні можливості відкривають учителю необмежене поле креативу. Наприклад, можна створити на вашому ресурсі “секретну кімнату”, де будуть зберігатися відео чи картинки з вашого предмету, що вражають.

Домашні завдання також можуть бути цікавими та нестандартними – закодувати своє ім’я чи певну фразу за допомогою іконок чи емодзі, пригадати та описати (візуалізувати) щось важливе, але забуте з певних причин, почути своє серце – протягом тижня спостерігати за своїми бажаннями й емоціями, проаналізувати свій вибір протягом тижня й результати цього вибору, порахувати, як часто діти роблять собі приємності (їдять смаколики, доглядають за собою тощо).

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДРИМКА УЧНІВ ТА ЕФЕКТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ В НАВЧАННЯ

Нинішня складна ситуація може спричинити те, що навіть у вже сформованих класах можуть з’явитися нові діти. Тому важливе завдання педагога – допомогти їм ефективно інтегруватися в навчальний процес та подружитися з однокласниками.

Найголовніше тут – дати відчуття безпеки та створити сприятливу дружню атмосферу. Педагогам потрібно навчитися працювати з тривогою та невпевненістю учнів, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів.

Перші два-три тижні вересня потрібно звернути увагу на згуртування дітей та стабілізацію їхнього емоційного стану. Тому навчальні навантаження мають бути адекватними, ви все встигнете опрацювати, коли діти відчують себе в безпеці. Важливо створювати ситуації успіху та позитивної мотивації.

Ситуаціям успіху сприяють:

  • слова підтримки та похвали;
  • символічні сертифікати та дипломи;
  • спільні вправи на онлайн-дошках;
  • розминки (фізичні, інтелектуальні, емоційні);
  • різноманітні механіки опитування.

Головна мета навчання на початку навчального року – підтримка дітей, переключення їхньої уваги з травматичних подій. Тому рекомендується акцентувати увагу на повторенні вже пройденого матеріалу, з розумінням ставитися до поганої концентрації на предметі та не висловлювати негативні оцінки. Натомість, важливо говорити про емоції учнів, не давати забагато домашніх завдань та поступово вводити нові теми.

З дітьми доведеться чимало говорити і про війну, дотримуючись правил:

  • пояснювати та відповідати на запитання, відповідно до віку дитини, але використовуючи науковий підхід (ось такі різновиди озброєння, так вони працюють);
  • те, що не розкажуть дорослі – діти дофантазують, і тоді керувати результатами ми вже не зможемо;
  • говорити правду;
  • обговорювати з позитивного боку, але не обіцяти того, про що немає гарантій;
  • розповісти про базові потреби та права людини та наголосити на тому, що ніхто не має права їх порушувати;
  • вчитися працювати з негативними емоціями дитини (вона має на них право);
  • вчитися підтримувати правильно.

Через розмови про війну варто пояснити дітям поняття лицарства, жертовності та причинно-наслідкових зв’язків історичних подій. Адже все це є важливими складовими формування особистості успішної людини.

ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ

Вправи для стабілізації емоційного стану:

“Позитивні точки”: пальцями обох рук легко доторкнутися до зони між лінією росту волосся та брів над очними яблуками та трошки помасажувати. Побути в цій позі 40 секунд, думаючи про щось приємне. Напруження почне спадати.

“М’які лапки”: подушечкою великого пальця один за одним натискайте на всі пальці, починаючи з мізинця, а потім – у зворотному порядку. Зробити вправу треба кожною рукою, поступово нарощуючи темп.

“Кулька в животі”: праву долоню покладіть на живіт. На вдиху надувайте його, наче кульку. На видоху “кулька” здувається. Повторити такий дихальний цикл можна 4–5 разів.

“Зелень і небо”: на видиху уявляємо зелений колір, на видиху – блакитний. Повторюємо цикл тричі.

“Енергетизатор”: сідаємо за стіл і кладемо на нього руки, долонями донизу. Голову треба покласти між руками. Спокійно і глибоко вдихаємо та починаємо піднімати голову – від чола й до верхньої частини тіла. Нижня частина тіла та шия мають бути розслаблені. На видиху опускаємо голову підборіддям до грудей так, щоби потягнулися задні м’язи шиї. Розслабитися і глибоко дихати.

Вправи на згуртування класу:

“Правда чи брехня”: запропонуйте дітям написати три факти про себе так, щоб один із них був неправдивим, а потім решта мають вгадати, який саме факт є неправильним.

“Це про мене”: вчитель пропонує фразу, що містить протиставлення (“я люблю котів більше, ніж собак”, “я люблю какао більше, ніж чай”). Ті, хто згодні з цим висловом, піднімають руку і викрикують “Це про мене”. Вправа дає відчуття згуртованості й полегшує дітям пошук однодумців у класі.

“Компліменти”: педагог пропонує одне за одним говорити компліменти (“Мені подобається в тобі те, що ти…”) і запрошує когось з учнів розпочати – сказати комплімент наступному/-ій однокласнику/-ці. Гра триває, доки останній не скаже комплімент тому / тій, хто починав/-ла ланцюжок.

“Полювання”: вчитель пропонує учням знайти навколо себе за 30 секунд предмет із заданими параметрами (зеленого кольору, з цифрою сім, щось їстівне тощо). Потім усі повертаються до моніторів і називають предмет. Завдання можна ускладнити й запропонувати знайти предмет, що має особливе значення для дитини, і розповісти про нього.

“Пантоміма”: кожен учень може показати за допомогою тільки жестів, що він любить робити, що вміє готувати, як відпочивати тощо. Інші мають вгадати.

“Кумедне привітання”: коли до класу долучається нова дитина, педагог може запропонувати дітям об’єднатися в групи чи кожному окремо вигадати кумедне та приємне привітання для новачка, яке вони потім можуть показати.

Вправи на формування навичок командної роботи:

“Хвиля”. В учнів мають бути ввімкнені камери. Учасник, віконечко якого розташоване в лівому верхньому кутку екрана, “запускає” хвилю (витягнути руки в сторони та почати рухати ними, створюючи хвилю) й одночасно промовляє своє ім’я. Рух підхоплює наступний учасник праворуч. Так триває, поки всі діти не промовлять своє ім’я.

“Протилежності”: вчитель об’єднує клас у дві групи і пропонує твердження, що містить протилежності (зимові канікули кращі за літні). За 10 хвилин обраний представник із кожної групи має зачитати аргументи на користь своєї частини твердження, яку обговорювала група. Виграє група, у якої набереться більше аргументів.

“Спільності”: клас також об’єднується у дві групи. Протягом 15 хвилин діти мають віднайти та записати спільності для всіх учасників команди (нас дратує, коли перебивають; ми всі любимо солодке тощо). Перемагає команда, яка знайшла більше спільностей.

“Що тут сталося”: вчитель формує кілька груп, пропонуючи кожній для обговорення, наприклад, окрему віртуальну кімнату. Групі дається окрема картинка з незвичним сюжетом, учні мають за 2 хвилини скласти власну історію за цим сюжетом та запропонувати її всьому класу.

Додаткові ресурси для пошуку інформації та ідей побудови й оформлення тематичних онлайн-уроків можна подивитися в презентації від Яніни Хіжінської за посиланням.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – VitalikRadko, Depositphotos

Вебсемінари проводяться за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. “Фонд Фрідріха Науманна за Свободу” — фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за покликанням.

Матеріали за темою

Обговорення