Створюємо інтегровані онлайн-уроки в інклюзивних класах: поради та ідеї для роботи з дітьми з ООП

Учням з особливими освітніми потребами (ООП) може бути складно засвоювати навчальний матеріал, якщо він відірваний від реального життя. Натомість інтегровані уроки дають змогу побачити, як певні знання можна застосовувати в різних сферах життя та в побуті, вважають вчителі Херсонського НВК № 33.

Наприклад, тему про здоровий спосіб життя з курсу “Здоров’я, безпека й добробут” тут пропонують об’єднати з українською мовою, розглянувши різні форми слів і їхні закінчення. Для цього учні можуть скласти список корисних продуктів та потренуватися правильно замовляти їх у магазині через відмінювання слів.

А українську мову у НВК можуть поєднати з уроками географії. Так, під час вивчення карти України учні можуть більше дізнатися про діалекти й почути, як у різних куточках країни називають, наприклад, картоплю чи гарбуз.

Ще більше ідей щодо інтеграції онлайн-уроків в інклюзивних класах ви знайдете в матеріалі “Нової української школи”.

Зокрема, ви дізнаєтеся:

• як інтегровані уроки можуть оптимізувати навчання в інклюзивних класах;
• що варто знати про роботу з дітьми з ООП перед створенням таких уроків;
• як вчителям підготуватися до інтегрованого уроку;
• готові ідеї для інтеграції української мови, зарубіжної літератури, історії, курсів “Пізнаємо природу” та “Здоров’я, безпека й добробут”.

Своїми напрацюваннями з редакцією поділилися вчительки Херсонського НВК № 33.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ

Інтегроване навчання в інклюзивних класах дає змогу дітям краще зрозуміти матеріал і підвищує їхню мотивацію до отримання знань, адже допомагає побачити зв’язок між різними предметами, каже Наталія Колосовська, вчителька української мови та літератури Херсонського НВК № 33.

Втім, під час розроблення інтегрованого уроку для інклюзивного класу варто зважати на певні особливості. Яна Осокіна, асистентка вчителя у НВК ділиться своїми спостереженнями:

• діти з ООП можуть сприймати інформацію повільніше та менш ефективно, ніж їхні однолітки, а також мати труднощі з концентрацією уваги тривалий час та обробкою інформації;
• майже у всіх дітей з ООП знижена цілісність сприйняття, тому краще не розміщувати на одному слайді більш як три картинки;
• якщо треба вивчати щось об’ємне, то краще використовувати 3D-образи, щоби бачити всі деталі (наприклад, під час вивчення об’єму геометричних фігур);
• у дітей з ООП часто знижена слухо-мовленнєва пам’ять, тому підпункти виконання завдання краще розміщувати на слайдах і лише тоді проговорювати;
• словесно-логічне мислення може бути недостатньо розвиненим, тому варто додатково пояснювати й закріплювати матеріал зоровими схемами (тут на допомогу має прийти асистент, який окремо ще раз пояснить матеріал);
• нестійка емоційно-вольова сфера дає швидкий запал до виконання і швидке згасання цікавості до завдання на пів шляху, тому важливими є словесне заохочення та різні візуальні способи (гіфки, смайлики як реакція на онлайн-уроці на відповіді та активність дитини);
• також під час дистанційного навчання дуже важливим є психологічне розвантаження дітей (перерви в роботі, перемикання уваги);
• у дітей з ООП часто є супутні фізичні порушення (зору, слуху, постави), які вчитель має враховувати на етапі підготовки до уроку (збільшений шрифт презентації, яскраві картинки, аудіоматеріали до теми, зменшений час сидіння за комп’ютером) тощо.

“Тож на уроках в інклюзивних класах варто використовувати різні методи й прийоми подачі інформації, наприклад, наочні посібники, інтерактивні технології, практичні завдання, методи візуалізації, асоціацій, розбивати складне завдання на простіші кроки”, – додає Наталія Колосовська.

Перед тим, як проводити інтегрований урок, важливо виважено і ґрунтовно до нього підготуватися. Вчителі Херсонського НВК № 33 виокремили такі етапи:

1. перший крок – чітке визначення того, що ви хочете досягти завдяки інтегрованому уроку, які навчальні цілі ви ставите перед учнями;
2. далі варто обрати предмети, які об’єднуються на цьому уроці й визначити, які конкретні теми чи аспекти із цих предметів будуть поєднані;
3. згодом потрібно розробити докладний план уроку, послідовність дій та матеріалів, які використовуватимуться. Дібрати необхідні матеріали, підручники, додаткові джерела, презентації, вправи;
4. визначити запитання для обговорення та інші методи стимулювання активності учнів;
5. наприкінці важливим етапом є розроблення оцінювання досягнень (тестування, проєкти, публічні виступи, самостійна робота тощо);
6. також важливо провести рефлексію, щоби зрозуміти, як учні зрозуміли навчальний матеріал. Раніше “Нова українська школа” вже писала про те, як учителю отримати зворотний зв’язок від учнів та розповідала про декілька перевірених методик для рефлексії.

Загалом над інтегрованим уроком в інклюзивних класах працюють декілька вчителів та асистент педагога. Вони визначають зміст та обсяг матеріалу зі своїх освітніх галузей та обирають форму подачі.

Частина вчителів Херсонського НВК № 33, які брали участь у розробленні інтегрованих уроків

СТВОРЮЄМО УРОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ РАЗОМ ІЗ МИСТЕЦТВОМ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПРИРОДИ

Як це виглядає на практиці, розповіла Тетяна Щетина, директорка Херсонського НВК № 33, вчителька української мови та зарубіжної літератури, на прикладі інтегрованого уроку із зарубіжної літератури в 5 класі під час вивчення поезії Джона Кітса “Про коника та цвіркуна”.

• Так, під час вивчення цієї поезії вчитель/ка природничої галузі показує відео, аби діти могли послухати звуки, які видають ці комахи, поспостерігати за ними в природі, знайти спільні та відмінні риси коника і цвіркуна; добирає індивідуальні завдання для проєктів дітей з ООП.
• Водночас вчитель/ка зарубіжної літератури вчить сприймати й розуміти ліричний твір, особливості віршової мови, допомагає визначати ключове в прочитаному художньому тексті.
• Асистент/ка вчителя в окремій сесійній залі Zoom розбиває складне завдання на простіші кроки, дає можливість прочитати поезію більш повільно, вдумливо, більшу кількість разів, якщо дитина цього потребує, підтримуючи навідними запитаннями. Також асистенти спрямовують учня або ученицю до розповіді про емоційний стан під впливом прочитаного твору, характеристики персонажів, розпізнавання та використання виражальних засобів.
• Вчитель/ка англійської мови може розглянути з учнями поезію в оригіналі та зробити лінгвостилістичний аналіз. Наприклад, проаналізувати прикметники, які описують англійський пейзаж (the hot sun – спекотне сонце, cooling trees – дерева, що дають прохолоду, grassy hills – пагорби, вкриті травою).
• Вчитель/ка мистецької галузі може допомогти намалювати картини або ж підібрати світлини, які діти уявили під час читання. При створенні ілюстрацій можна використати такий ресурс.

“Такий інтегрований урок зарубіжної літератури, англійської мови разом із мистецтвом через призму природи дає можливість дитині ширше дивитися на світ та сприймати культурний і мистецький контекст”, – зауважила асистентка вчителя Олена Гашенко.

Водночас вчителі мають пам’ятати, що діти з ООП можуть по-різному реагувати під час заняття. Але реакція дитини на самих педагогів не завжди є наслідком вчительської поведінки чи манери викладання (дитина може бути метеозалежна, дитину з РАС може нервувати колір вашої сорочки, але вона не може це сказати, або навіть не усвідомлює що саме її подразнює), додала Яна Осокіна.

Тому, за її словами, ставлення має бути доброзичливим і з повагою, але ніякого “загравання” з дитиною. Для більшості дітей з ООП поняття субординації не зрозуміле, тож спілкуванню на рівні дорослий–дитина, вчитель–учень потрібно навчати.

“Однак важливо усвідомити, що дитина з ООП хоче бути просто учнем чи ученицею, тому не акцентуйте на ньому чи ній без потреби”, – зауважила Яна.

ЩЕ ДЕКІЛЬКА ЦІКАВИХ ІДЕЙ ТА ФРАГМЕНТІВ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ

• Інтегрований урок у 5 класі з української мови та інтегрованого курсу “Здоров’я, безпека й добробут”

На такому уроці вчителі пропонують об’єднати такі теми: “Всесвітній день здорового харчування” та “Основа слова й закінчення. Змінні й незмінні слова. Форми слова”.

“Цей інтегрований урок дає учням розуміння важливості здорового харчування, одночасно розвиваючи мовні навички, збагачуючи словниковий запас, і водночас вчить правильно використовувати різні форми слів”, – розповіла Наталія Колосовська.

Етапи уроку:

1. актуалізація знань – у формі роботи із зображеннями: нехай учні пригадають назви овочів і фруктів, зображених на малюнках, виділять у них основи та закінчення, знайдуть незмінне слово та поділяться своїми думками, чому в ньому немає закінчення;

2. наступний етап – проблемне запитання: “Чому варто вживати здорову їжу?”. Учнів можна поділити на дві групи, кожній із яких запропонувати заповнити свою колонку на інтерактивній дошці Linoit:

Приклад такого завдання в онлайн-форматі від Наталії Колосовської

Далі – запропонувати першій групі сформулювати думки у вигляді розповідних речень, які проілюстрували б причини дотримання здорового харчування. А друга група може скласти спонукальні речення із закликом дотримуватися здорового харчування. Так учні одразу повторять види речень за метою висловлювання;

3. також на уроці можна використати метод розвитку критичного мислення “Займи позицію”: вчителю треба запропонувати учням розмістити на дошці Linoit корисні та шкідливі продукти, аргументуючи свою думку. Потім працювати над тим, аби учні вводили слова в речення, змінюючи форму слів, та виділяли закінчення й основу слова;

4. наступний етап – робота зі словами. Запропонуйте учням розподілити назви продуктів у три колонки: зі звуковим закінченням, з нульовим та слова без закінчення. Щоби довести наявність закінчення, нехай вони змінюють форму слів.

Скриншот інтегрованого онлайн-уроку Наталії Колосовської

5. “Також ми моделювали ситуацію походу до магазину – вирішили скласти список покупок. До корзини треба було покласти корисні продукти. Водночас поставили дітям таке завдання: у вже вказаному списку виправити лексичні помилки, записати слова правильно, у дужках змінити форму слова, виділити основу й закінчення”, – ділиться Наталія Колосовська.

Скриншот інтегрованого онлайн-уроку Наталії Колосовської. Джерело вправи: Зошит-конструктор з української мови. 5 клас. Частина перша. Поліщук Л.М. – Брусилів, 2022

6. Робота з текстом. Учням можна запропонувати прочитати вголос поради про споживання фруктів. Нехай вони виправлять лексичні помилки, виправлені сполуки запишуть, в іменниках виділять закінчення та змінять форму слова. Згодом продовжити список порад про користь вживання овочів і фруктів (скласти одну пораду у формі спонукального речення, використавши змінні та незмінні слова).

7. Рефлексія на уроці теж може бути тематичною. Запропонуйте учням зробити free notes [вільні нотатки – ред.] – це метод ведення нотаток, який передбачає запис думок та ідей без узгодження їхньої структури та організації. Дітям можна запропонувати пригадати найбільш “смачні” моменти уроку та записати їх.

Або ж можна використати метод сендвіча – спочатку задаємо позитивний тон бесіді, наприклад, що вдалося учням виконати найкраще під час уроку, потім акцентуємо на тому, що не вдалося, і завершуємо розмову знову на позитивній ноті, дякуємо учням за активність.

• Уроки української мови можна інтегрувати з географією. Наприклад, у 6 класі під час вивчення теми “Діалектні та просторічні слова. Лексичні помилки”.

Для цього знадобиться інфографіка із зображенням карти України. За допомогою такої інфографіки учні мають можливість провести дослідження про особливості вживання діалектів у різних регіонах України (зокрема, щодо слів “картопля” та “гарбуз”).

Джерело: Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України

Використовуючи міжпредметні зв’язки з географією, на уроках української мови можна попрацювати з учнями над формуванням культури мовлення. Наприклад, у 6 класі на уроці української мови учням можна запропонувати знайти на карті України шість назв міст, у яких можливе чергування приголосних при додаванні суфіксів -ськ- та -ин-, і потім утворити із цими словами речення.

• Інтеграція зарубіжної літератури

Вчителі Херсонського НВК поділилися також фрагментом інтегрованого уроку із зарубіжної літератури та курсу “Пізнаємо природу” за мотивами твору “Мауглі” Редьярда Кіплінга. Інтеграція цих предметів дає змогу учням розглянути твори світової літератури через призму біологічних аспектів, зокрема, взаємодії тварин та людини, їхнього середовища.

Так, під час уроку вчителі пропонують учням створити буктрейлер [короткий відеоролик за мотивами книги – ред.] до твору “Мауглі”. Учні мають обрати найважливіші елементи з тексту, які вони хочуть додати до буктрейлера (це також сприяє розвитку навичок аналізу та синтезу інформації), та розповісти про них у відео.

Сама ж робота над текстом для буктрейлера дає змогу учням краще зрозуміти та запам’ятати ключові моменти твору й біологічних фактів, оскільки вони мають відтворити їх у компактній формі.

Водночас створення буктрейлера та залучення учнів у творчий процес може бути захоплюючим, але складним завданням як для дітей з ООП, так і для всього інклюзивного класу, розповіла Олена Гашенко.

Тому асистент вчителя може надавати допомогу на всіх етапах уроку, сприяючи взаємодії всіх учнів. Наприклад:

• допомогти обрати найважливіші елементи з твору, які учні хотіли б включити до буктрейлера;
• створити галерею персонажів із твору про Мауглі, використовуючи глину, пластилін, картон;
• інсценізувати один з епізодів книжки з власноруч створеними персонажами.

Галерея персонажів із твору про Мауглі

• У 6 класі вчителька географії Валентина Щавлінська пропонує також провести інтегрований урок “Вулканізм. Вулкани. Гейзери. Сейсмічні пояси Землі”, де можна поєднати географію із зарубіжною літературою. Під час цього уроку учні зможуть ознайомитися з міфами про вулкани, видами вулканів, їхньою будовою та діяльністю.

Використання легенд та міфів як додаткового матеріалу на уроках географії дає змогу учням побачити зв’язок між природними явищами та культурою. У такий спосіб діти розвивають свої мовленнєві навички, адже аналізують, обговорюють та представляють інформацію про вулкани й пов’язані з ними легенди.

Скриншот з інтегрованого онлайн-уроку Валентини Щавлінської

Крім цього, вчителі радять долучати й візуалізацію самих процесів, які відбуваються під час виверження вулканів.

• Інтеграція історії

Яскравими прикладами інтеграції історії є її поєднання з літературою, зокрема, дослідження історичного контексту літературного твору, аналіз художніх засобів, розвиток усного та писемного мовлення.

• Наприклад, у 7 класі вчителі Херсонського НВК № 33 проводили інтегрований урок із зарубіжної літератури та історії за мотивами твору “Айвенго” Вальтера Скотта.

Учнів знайомили із середньовічним лицарством як соціальною групою та культурним феноменом, також розкривали особливості лицарського кодексу честі та гідності, характеризували образ Айвенго як втілення ідеалу середньовічного лицаря.

1. На початку уроку вчителі пропонують показати презентацію про середньовічні замки, лицарів, їхні обов’язки, кодекс честі та цінності.
2. Далі дітям можна запропонувати у WordWall пройти тематичну гру: учні обирають квадрат із зображенням або історичної особи, або літературного героя, і розповідають усе, що знають про них.
3. Також можна створити онлайн-дошку на сервісі Padlet, де учні ділитимуться своїми думками про роман, лицарів, часи середньовіччя, напишуть імена персонажів, які найбільше сподобалися, та які моменти найбільше запам’яталися тощо.

“Такий урок дає змогу учням розгледіти зв’язок між літературою та історією. А як домашнє завдання, можна запропонувати проілюструвати момент із роману, який запам’ятався найбільше, або створити репортаж із “місця подій””, – радить Юлія Рукасевич.

Крім цього, історію можна інтегрувати з:

• географією (вивчення географічних особливостей історичних подій, розвиток пізнавальної цікавості);
• мистецтвом (розгляд ілюстрацій історичних подій, розвиток образного мислення);
• музикою (вивчення музичних творів, пов’язаних з історичними подіями, розвиток естетичного смаку);
• технологіями (використання технологій для вивчення історії створення презентацій, розвиток критичного мислення).

Під час онлайн-уроків для учнів з ООП важливо використовувати візуальні опори (ілюстрації, схеми, карти для пояснення історичних явищ та подій). Візуалізація дасть змогу дітям краще зрозуміти абстрактні поняття, кажуть асистентки вчителів.

Також варто пропонувати учням різні способи виконання завдань, наприклад, усно, письмово, візуально або практично.

“Так, учням молодшого шкільного віку можна пропонувати складати різні ребуси в спеціальній програмі. А ще можна дати таке завдання: скласти казку на якусь тему, а за допомогою програми Adobe Express діти можуть записати озвучку казки, обрати персонажа, який потім може розповісти її голосом учнів. Дітям дуже подобаються такі інтерактивні завдання”, – додала Наталія Колосовська.

Загалом інтегровані уроки в інклюзивних класах – це складний, але ефективний підхід до навчання, впевнені вчителі Херсонського НВК № 33. Тож за правильного планування, взаємодії педагогів та асистентів, такий формат може допомогти учням краще зрозуміти світ навколо них, розвинути свої творчі здібності й навички критичного мислення.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне ілюстративне фото: авторка – Julia M Cameron, pexels.com

Фото в тексті з особистого архіву Наталії Колосовської та Валентини Щавлінської