Теми статті: вчителям, література, матеріали для уроків, українська мова
6 Березня 2023
25 676
0
“Великий Кобзар”, “Пророк”, “Геній українського народу”, “Провісник майбутнього”, “Наш світоч” – так часто називають Тараса Шевченка й усі ці назви вже можуть відштовхувати школярів від вивчення його творчості.
У такий спосіб створюється образ Кобзаря-пам’ятника, який ніколи не зростав, не радів, не сміявся, а одразу став “Пророком” у кожусі та шапці. Однак це далеко не так.
Щоб знову пробудити цікавість учнів до постаті Тараса Шевченка, варто показувати його різним та ламати стереотипний образ про Шевченка-монумента.
Раніше “Нова українська школа” вже розповідала маловідомі факти із життя письменника та кліше, яких краще оминати.
Цьогоріч до дня народження Тараса Шевченка (9 березня) ми підготували підбірку ідей для сучасного уроку про письменника, після якого учні по-новому поглянуть на нього.
У статті “Нової української школи” читайте:
Своїми порадами поділилися Олександр Черкас, учитель української мови та літератури СЗШ № 93 Києва, Дніпровської гімназії № 37, українського приватного онлайн-закладу, експерт ради з оцінювання літератури для дітей та юнацтва Українського інституту книги та Лідія Насонова, вчителька української мови та літератури Новопечерської школи.
Тараса Шевченка справедливо можна назвати легендарним пророком на всі часи, переконаний Олександр Черкас. Шевченкове “Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!” звучало на Революції Гідності (2013–2014 рр.) і лунає в окопах незламної України під час повномасштабної війни.
Однак, на жаль, чимало поколінь школярів так і не змогли побачити Тараса Шевченка з різних боків. Учнів змушували вчити напам’ять вірші Кобзаря і “заганяли” на різні заходи про письменника, не пояснюючи суті.
“Радянські традиції літературознавства з образу Шевченка зуміли зробити щось таке велике, кремезне, тверде, важке – наче й не був він ніколи немовлям, хлопчиком, юнаком та чоловіком. Наче не зростав, не дивувався, не радів і не сміявся, а одразу став Кобзарем-пам’ятником, забронзовілим Пророком. Особисто мене таке трактування Шевченкового образу в шкільні роки від поезії Шевченка відштовхувало”, – додав вчитель.
На думку Олександра, такі образи Шевченка, як “Великий Кобзар”, “Пророк”, “Геній українського народу”, “Великий революційний демократ”, “Провісник майбутнього”, “Світоч”, – сьогодні гірчать, як полин євшан-зілля. Натомість краще сконцентрувати увагу на інших образах.
Наприклад, наголосити, що лише в одній людині змогли поєднатися поет, прозаїк, перекладач, публіцист, майстер офорта і графіки, живописець, ілюстратор, маляр, фотограф, мандрівник, винахідник, археолог, філософ, історик, актор, співак, режисер, драматург, театральний критик…
“Шевченко має багато імен – від патетичного Кобзаря до дружнього Ше, він постійно присутній у нашому повсякденні (від шкільних підручників до трендових відео в TikTok, від пафосних пам’ятників до графіті на революційних барикадах). Він домінує в нашому культурному просторі, і, на жаль, уже цей факт може відбити бажання звертатися до нього.
Тож що спонукає нас читати Шевченка? Може, бажання зрозуміти, чому його твори, написані майже півтора століття тому, і досі мають такий потужний вплив: надихають і обпікають?”, – запитує вчитель.
Тому Олександр радить осучаснювати подачу матеріалу про письменника та обов’язково проводити паралелі з теперішніми подіями.
Наприклад, можна згадати момент звільнення Балаклії на Харківщині від російських окупантів. Українські військові зняли з білборда плакат російського змісту та знайшли під ним символічний сюрприз – вірш Тараса Шевченка та його портрет.
“Це відео стало вірусним у мережі. Покажіть його дітям, якщо досі цього не зробили. Часом цього достатньо, щоби пробудити бажання зацікавитися творчістю письменника”, – рекомендує Олександр Черкас.
Також він упевнений, що зараз на уроках варто активніше використовувати трендові відео із соцмереж. Учнівство дуже позитивно сприймає їх, а самі ролики ламають стереотипи сприйняття Шевченка, як монумента.
Розповідь про Тараса Шевченка на уроках залежить від віку учнів та їхньої попередньої обізнаності із життям письменника і його творчістю, переконана Лідія Насонова.
Наприклад, початкові класи лише розпочинають знайомство із Шевченком, тож тут треба розповісти про основи. Старшокласники навпаки вже вивчали багато творів письменника, знайомилися з його біографією, тож краще сконцентрувати увагу на нових образах.
“Я раджу перед уроком про Тараса Шевченка зробити серед учнів певну ревізію їхніх знань – розпитати, що вони вже знають про письменника, які твори читали, що сподобалося, а що – ні. Адже всі наші намагання представити Шевченка по-новому будуть марними, якщо в школярів немає бази”, – радить вчителька.
Ідеї для уроку в початковій школі (1–4 класи)
Молодшим школярам, за порадами Лідії Насонової, можна запропонувати намалювати поезію Шевченка (обирати вірші відповідно до віку, наприклад, “Садок вишневий коло хати”). Для дітей цього віку досить важлива якась творча робота, а малювання поезії допоможе краще її відчути.
Після того, як учні помалювали, виокремили для себе якісь образи з віршів та їхній настрій, можна розповісти про самого письменника.
“Важливо не переобтяжувати розповідь інформацією про страждання. Ми не маємо готувати дітей із молодшої школи до того, що нібито українська література – це лише про страждання і журбу. На жаль, зараз нам доводиться боротися із таким стереотипом. Тож вчителям важливо закласти правильний фундамент для розуміння української літератури ще з початкової школи. Не варто акцентувати лише на негативі”, – каже Лідія Насонова.
Ідеї для уроку в середній школі (5–9 класи)
Учням цього віку Лідія Насонова пропонує “розпаковку” персоналії:
Також можна використати метод сторітелінгу – подавати розповідь у вигляді історій успіху.
“Вони досить популярні серед учнів, які радо читають про досягнення Стіва Джобса, Марка Цукерберга та інших. То чому б не розповісти і про Шевченка не як про дідугана в шапці, а як про амбітну людину, яка попри життєві виклики досягла успіху?”, – додає вчителька.
Також важливо провести паралелі із сучасністю. Можна показати учням картини із виставки “Квантовий Шевченко” Олександра Грехова. Це дасть змогу учням зрозуміти, яким різним може бути Тарас Григорович.
“Москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами” (з поеми “Катерина”).
“Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і із собою
Взять у домовину” (з поеми “Сон”).
Олександр Черкас радить провести конкурс читання поезії напам’ять і також створити проєкти:
Ідеї для уроку в старшій школі (10–11 класи)
Якщо хочемо осучаснити розповідь про Шевченка, то можна розказати про нього, як про людину тусовок, додала Лідія Насонова. Наголосити, що він був активним молодиком, любив гарно проводити час із друзями, писати твори, малювати, веселитися тощо.
Варто показувати Тараса Шевченка різним. Адже в нас є набагато більше портретів, ніж лише старий дідуган у шапці, світлина якого висить під рушником у школах.
“Звісно, ми не повністю відходимо від класичного Шевченка, як людини, яка багато зробила для України. Наголошуємо, що всі його старання не обійшлися і без переслідувань та арештів. Та водночас під час розповіді варто знаходити місце для чогось хорошого”, – зауважила вчителька.
Також старшокласники можуть адаптувати творчість Тараса Шевченка під свої захоплення. Хтось, хто грає на музичному інструменті чи займається співом може, наприклад, створити кавер-версію на один із віршів.
Ще можна влаштувати дебати, використовуючи на них потужні фрази письменника.
Або скористатися штучним інтелектом, як-от ChatGPT, і попросити його написати вірш у стилі Шевченка. Потім учні можуть разом проаналізувати, чим унікальна творчість письменника, що її вирізняє тощо.
Зараз старшокласники можуть створити сторінки в соцмережах від імені Тараса Григоровича або ж вести діалоги між героями в переписках, робити інтерв’ю, нібито подорожуючи в часі, записувати подкасти, TikTok тощо.
У старшій школі Олександр Черкас радить долучати учнів і до наукової роботи. Наприклад, у системі МАН можна вивчати творчість Шевченка із різних ракурсів.
Інші лайфхаки для цікавого уроку від Олександра Черкаса:
Ідеї для онлайн-уроків:
Для формування цілісного бачення Шевченка варто змінювати підхід до викладання його біографії та творчості в школі та не робити з нього ідола, впевнений Олександр Черкас.
“При вивченні біографії митця я не цураюсь фактів із його приватного життя. Я не починаю його життєпис із того, що він мучився і страждав. Навіть із того факту, що він сирота, можна зробити висновок: сирота, але ж який незалежний характер!“, – додав вчитель.
Інші цікаві факти про письменника, щоби поглянути на нього не як на ідола, а як на просту людину:
“Хоч як це банально звучить, але в школі варто спробувати показати не тільки “забронзовілого” Шевченка, а живого чоловіка, який не цурався веселощів, захоплювався і помилявся, проте залишався великим”, – наголосив вчитель.
Олександр Черкас виділив такі помилки у викладанні матеріалу про Тараса Григоровича:
Також під час вивчення творчості Шевченка, Лідія Насонова не радить змушувати всіх учнів вчити напам’ять один і той же вірш. Краще дати їм вибір і тоді школярі знайдуть щось своє.
“Поезія відображає те, що відчуває автор у певний момент. І треба зрозуміти, що Шевченко не думав у той час, що його вірші колись читатимуть у школах, а просто ділився почуттями та емоціями. Тому не треба очікувати від учнів, що вони осягнуть усі твори письменника.
Водночас не варто давати учням правильну відповідь щодо тлумачення ідеї твору. Тоді це буде не їхня думка. Краще будувати діалог, запитувати про їхні відчуття. Важливо, щоб учні сформували свої враження щодо певного твору”, – додала вчителька.
Олександр Черкас радить кожен твір пов’язувати із сучасністю. Іноді запитання “Як, на вашу думку, це відбувалося б у наші дні?” може творити справжні дива.
“Класична література порушує універсальні питання та розкриває типові сюжети, які властиві для будь-якого часу, а отже легко вбудовуються в декорації сучасності. Запропонуйте школярам уявити популярного блогера, зірку соцмереж або комп’ютерного генія в ролі головного героя Шевченкових творів і подумати, як би він поводив себе під час подій, описаних у творі”, – поділився вчитель.
Які твори можна запропонувати почитати учням за порадами Лідії Насонової:
Перелік додаткових ресурсів для ознайомлення з особистістю Тараса Шевченка та його творчістю:
Також пропонуємо пройти “Кобзартест” із 15 питаннями для перевірки, чи добре ви знаєте Шевченка. У тесті, зокрема, дізнаєтесь, яким був перший заробіток Тараса і скільки тисяч доларів за теперішнім курсом віддали за його викуп.
Ірина Троян “Нова українська школа”
Титульне зображення: Сьогодні
Обговорення