Відкриваємо інклюзивний клас. Як батькам пройти цей квест

Чи досі всі батьки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) знають свої права й законодавчо закріплені можливості для їхніх дітей? Ймовірно – ні, адже “Нова українська школа” регулярно отримує їхні запитання про інклюзивне навчання.

Тож у цій статті розповідаємо, як батькам пройти весь шлях для відкривання інклюзивного класу та чому школі вигідно навчати дітей з ООП.

Читайте про:

• як звернутися в інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ);
• як там проводять оцінювання розвитку дитини;
• які є особливості висновку ІРЦ;
• чи має право школа відмовити в інклюзивному навчанні;
• чому школі вигідно навчати дітей з ООП;
• як школі забезпечити інклюзивне навчання в середині року.

ЯК ЗВЕРНУТИСЯ В ІРЦ

Як правило, фізичні та психологічні особливості дітей визначають ще в дошкільному віці. Тож батьки стикаються з інклюзивним навчанням під час вибору дошкільного закладу. Проте бувають і винятки: дитина приходить до школи, розумове навантаження збільшується, виникають нові вимоги до поведінки, комунікації з однолітками та вчителями. Тоді певні поведінкові чи психологічні моменти, що раніше могли трактувати як особливості характеру, можуть потребуювати корекційної роботи.

Фахівці інклюзивно-ресурсних центрів рекомендують звернути увагу на такі поведінкові моменти дитини шкільного віку – вони можуть свідчити про потребу звернутися за консультацією до ІРЦ:

• непереборні складнощі з навчанням: неможливість засвоїти освітню програму чи окремі навчальні предмети;
• постійні скарги педагогів на труднощі з навчанням, конфліктність чи навіть агресивність дитини;
• постійна втома, брак бажання вчитися, виконувати завдання чи ходити в школу;
• надмірна рухливість чи, навпаки, занадто довгі розмірковування над відповіддю, нерозвинена мова, погані навчальні показники, порівняно з однолітками.

ІРЦ безплатно проводять комплексне психолого-педагогічне оцінювання дитини, результати якого дають змогу батькам за потреби обирати інклюзивне навчання для своєї дитини.

Заяву можна подавати як особисто, так і через інтернет-портал ІРЦ, визначивши найбільш зручний за розташуванням та навантаженням. Це означає, що не обов’язково звертатися в центр за місцем проживання чи реєстрації. Але бажано заздалегідь уточнити, які документи потрібно надати для оформлення звернення. Основних документів небагато:

• посвідчення особи батьків чи опікунів (паспорт одного з них);
• свідоцтво про народження дитини;
• медична форма №112/0 “Історія розвитку дитини” (це, фактично, медична карта дитини, яка зберігається в реєстратурі дитячої поліклініки чи в сімейного лікаря).

Додатково можуть попросити попередні висновки ІРЦ, інших медичних та психолого-психіатричних установ, якщо такі обстеження були. Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, потрібно підготувати психолого-педагогічну характеристику з місця навчання. Іноді потрібна довідка від психіатра.

ЯК ПРОВОДЯТЬ ОЦІНЮВАННЯ

На момент звернення батьки можуть ще не мати всіх документів на руках, але вони вже мусять бути готові, коли одного з батьків (ініціатора звернення) запрошують на первинний прийом. Проводить його директор ІРЦ чи уповноважена особа. На зустрічі призначають дату та час комплексного обстеження.

Оцінювання мають провести протягом місяця з моменту письмового звернення батьків до ІРЦ – зазначено в Положенні про інклюзивно-ресурсний центр. Проводити його можуть як у школі, де навчається дитина, так і в місці її проживання. Отримання висновку ІРЦ триває до 10 днів.

“Вам знадобляться кілька зустрічей дитини з фахівцями центру, щоб отримати дійсно грамотний висновок, – каже мама дитини з ООП Ольга Ткаченко. – Держава закупила не менше п’яти міжнародних тестових методик, які мають використовувати під час комплексного оцінювання. Тестування за кожною може тривати до 1,5 години.

Тож варто набратися терпіння й не погоджуватися на скорочення часу зустрічей, якщо ви дійсно хочете мати докладний опис особливостей вашої дитини й розуміти, у якому напрямі далі працювати з нею та як розвивати її сильні сторони”.

Комплексне оцінювання відбувається за такими напрямами:

• фізичний розвиток;
• мовленнєвий розвиток;
• когнітивна сфера;
• емоційно-вольова сфера;
• освітня діяльність.

За потреби також можуть визначати рівень соціальної адаптації, взаємин з однолітками чи дорослими тощо. Додаткове оцінювання здійснюється за потреби. Батьки дитини чи її офіційні представники мають право бути під час проведення оцінювання.

ОСОБЛИВОСТІ ВИСНОВКУ ІРЦ

Усі дані про результати обстеження вносять в електронну базу даних ІРЦ. Там же зберігається й загальний висновок, примірник якого отримують батьки.

“Дуже рекомендую уважно прочитати висновок, який ви отримуєте на руки, – підкреслює Ольга Ткаченко, – обов’язково перевірити всю інформацію, розпитати про все, що незрозуміло. Працівники ІРЦ також можуть вносити зміни чи доповнення за вашим побажанням, якщо вони відповідають дійсності і є важливими.

Також зверніть увагу, що у висновку може бути перелік матеріалів чи обладнання, які школі варто закупити для навчання дитини. Наказ МОН №414 від 23 квітня 2018 року затвердив типовий перелік допоміжних засобів для навчання, і фахівці ІРЦ можуть допомогти з ним розібратися. Проте якщо ви пропустили цей момент на підготовчому етапі, можна повернутися до цього під час складання індивідуальної програми розвитку (ІПР) уже в самій школі”.

У висновку ІРЦ рекомендує чи ні інклюзивне навчання для дитини. Тому цей висновок є підставою для вступу (або переведення) дитини до інклюзивного класу – копія надається шкільній адміністрації разом з іншими документами на вступ.

Водночас, у законі “Про повну загальну середню освіту” написано, що форму навчання для своєї дитини обирають батьки чи люди, які їх замінюють. Отже, лише батьки вирішують, чи дотримуватися рекомендації щодо форми навчання, яку надав ІРЦ.

ЧИ МОЖЕ ШКОЛА ВІДМОВИТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ

“Коли в школі вам кажуть, що не вміють працювати з такими дітьми або не мають відповідних умов, – це неправда, – каже заступниця директора з навчально-виховної роботи в СЗОШ № 8 Хмельницького Валентина Маланчій. – Із початком реформи НУШ вчителі, які проходять навчання, підвищення кваліфікації чи перекваліфікацію, отримують знання, потрібні для роботи з інклюзивними класами та дітьми з ООП. Це частина обов’язкової програми підготовки й займає вона 10–15% усіх навчальних матеріалів для вчителів”.

Якщо дитина, яка має йти в інклюзивний клас, проживає на території обслуговування обраної школи, то адміністрація закладу не має права відмовити їй ані у вступі, ані в створенні інклюзивного класу під її потреби. Це прописано в освітньому законодавстві.

Якщо ж батьки обирають іншу школу, то можуть розраховувати на вільні місця (якщо вони є) в загальному порядку. Тоді, за словами Ольги Ткаченко, насамперед варто поговорити з директором школи й визначитися, чи готовий заклад брати на себе відповідальність за виховання дитини.

“Якщо ви отримуєте відмову, – каже Ольга, – вона обов’язково має бути письмовою із зазначенням причин, з яких ухвалено таке рішення. У такому випадку у вас буде підстава звернутися до районного управління освіти, потім – департаменту освіти, далі – у КМДА (для киян; для інших громадян – у місцеву адміністрацію), до уповноважених з освіти, із прав дитини та прав людей з інвалідністю”.

ШКОЛІ ВИГІДНЕ ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ, або ЯК ПЕРЕКОНАТИ ЇЇ, ЩО ЦЕ – НЕ СТРАШНО

Валентина Маланчій каже, що школа отримує чимало бонусів від інклюзивного навчання.

“Насамперед, це залучення додаткового фінансування. Адже державна субвенція на кожну дитину на інклюзивному навчанні становить приблизно 20 тисяч гривень на рік (сума щорічно коливається в межах кількох тисяч), і якщо таких дітей у школі кілька, сума виходить суттєвою. Школа може витрачати її на закупівлю додаткових матеріалів та оплату праці за роботу з дітьми з ООП.

Причому Типовий перелік допоміжних матеріалів містить не лише зошити чи посібники, а й, наприклад, комп’ютерну техніку, яку школа згодом може використовувати і для навчання інших дітей”.

Створюючи в школі інклюзивний клас, адміністрація автоматично створює й додаткові робочі місця – для асистента вчителя, корекційних педагогів тощо. А з іншого боку, підвищується оплата праці педагогів, які працюють із дітьми з ООП.

Згідно з законом “Про повну загальну середню освіту”, усі педагоги, які працюють в інклюзивних класах”, отримують надбавку 20% на все навантаження в цих класах.

ЯК ШКОЛІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ В СЕРЕДИНІ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Батькам першачків треба звернутися в ІРЦ не пізніше, ніж за пів року до початку навчання (згідно з пунктом 33 Положення про ІРЦ). Це обумовлено тим, що школа мусить мати час на пошук асистента вчителя та корекційних педагогів для надання освітніх послуг дитині з ООП.

Проте, якщо виникла потреба перевести дитину на інклюзивне навчання з нового навчального року в тій самій школі або навіть у середині навчального року, то це можна зробити в будь-який момент (і закон “Про повну загальну середню освіту” не вимагає відкладання). Адміністрація школи, каже Валентина Маланчій, може відшукати можливості забезпечити інклюзивне навчання навіть у середині року.

“Державну субвенцію на інклюзивне навчання виділяють на календарний рік, тоді як тарифікація в школі відбувається наприкінці серпня, перед початком навчального року, – пояснює вона. Тут є дисгармонія.

Кількість дітей на інклюзивному навчанні також може коливатися впродовж навчального року – хтось перейде в інший заклад, хтось переведеться сюди, це нормальний процес. Якщо в інклюзивному класі вчиться лише одна дитини з ООП і вона раптом переводиться в іншу школу, автоматично знімається інклюзивний статус із класу і, відповідно, усі виплати та надбавки педагогам.

Державна субвенція проходить кілька етапів нарахування, поки дійде до школи. А управління освіти (районне, міське тощо) збирає та аналізує дані про учнів з ООП у своєму підпорядкуванні. Відповідно, воно може оперативно реагувати на зміни. Гроші можуть перенаправляти зі школи, де є надлишок, туди, де коштів не вистачає у зв’язку з появою нових учнів, освіта яких здійснюється в інклюзивному форматі”.

Отже, школа має можливість профінансувати корекційні заняття та обладнання для дитини з ООП, яка з’явилася там посеред року.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.