Напишіть нам

Всі теми

Вибір без вибору. Які зміни передбачає проєкт нового порядку конкурсного добору підручників

Незалежна експертиза підручників під загрозою. МОН опублікувало для громадського обговорення проєкт нового порядку проведення конкурсу підручників.

Він пропонує допускати до конкурсу підручники, які вже отримали гриф. Сам конкурс матиме лише два етапи: дизайнерська експертиза й вибір книжок учителями.

Гриф підручникам надаватимуть предметні (галузеві) експертні комісії, утворені при МОН. Список членів комісій – відкритий, що уможливлює прямий вплив видавців або авторських колективів.

Що загрожує незалежному й вільному конкурсу підручників – читайте в статті “Нової української шоколи”.

ГОЛОВНІ ЗМІНИ, ЩО ПРОПОНУЄ МОН

Від роботи над реформуванням конкурсу підручників МОН усунуло Український інститут розвитку освіти (УІРО), який створили насамперед, щоби зробити добір підручників більш фаховим і прозорим. Працівники УІРО розробили власну концепцію конкурсу з огляду на успішний міжнародний досвід, яка відповідала принципам прозорості.

За нею, для експертизи підручники мали розподілятися через спеціальну програму між експертами автоматично, анонімно й рандомно. У разі апеляції проєкт підручника мав проходити повторну експертизу – теж з анонімним і випадковим розподілом. Проте в МОН вирішили не розвивати УІРО, а залишити конкурс підручниів за Інститутом модернізації змісту освіти (ІМЗО), який неодноразовало критували за погану експертизу підручників і навіть “завалені” строки друку пілручників НУШ.

У відповіді на запит “Нової української школи” ІМЗО, який, як і раніше, проводитиме конкуср підручників, відповів, що розробляє новий порядок проведення конкурсного добору підручників, щоби забезпечити прозорість:

“Планується забезпечити відкритість проведення кожного етапу конкурсу, прозорі механізми добору та широкі громадські обговорення, а надання підручникам грифів відбуватиметься до початку проведення конкурсного добору за результатами розгляду їх експертними комісіями”.

Проте опублікований проєкт порядку добору підручників, навпаки, передбачає зменшення прозорості процесу, упевнена експертка третього кластеру фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС Тетяна Харламова.

МОН пропонує передбачити такі комісії для добору підручників:

  • Комісія з прийому комплектів конкурсних матеріалів Конкурсу (далі – Комісія ПККМ);
  • Конкурсна комісія;
  • Дизайнерська комісія;
  • Апеляційна комісія.

Є небезпека, що монополія на підручникотворення, яка зосередилася в ІМЗО, укріпиться й далі, каже Тетяна Харламова.

Запропонований конкурсний добір не передбачає проведення експертизи змісту підручників, до конкурсного добору допускатимуть підручники, які вже отримали гриф. Його видають предметні (галузеві) комісії.

“Тобто, усі рішення щодо грифування, а отже – і допущення проєктів до етапу “Вибір учителів” будуть здійснювати комісії МОН та експертні групи при цих комісіях у складі від 9 до 19 осіб кожна.

Імена та прізвища членів комісій та експертних груп уже оприлюднено. Замість принципів анонімної експертизи видань (як це здійснюється в усьому цивілізованому світі за наявності процедур анонімного проведення експертизи наукових публікацій у наукових виданнях) – ми маємо відкат у суб’єктивізм рішень визначеного заздалегідь, доволі вузького, кола членів комісій та експертних груп комісій.

Така процедура добору проєктів підручників була у 90-х роках минулого століття і продемонструвала необ’єктивність, упередженість, підозри в лобіюванні потужними видавництвами та авторитетними авторами тощо”.

Також Харламова стверджує, що призначені комісії не можуть бути незалежними.

“Адже є члени комісій, яких призначило Міністерство освіти і науки (не дібрало за конкурсом, результатами сертифікації, а саме призначило). Таке рішення нівелює експертну спільноту”.

Конкурсний добір підручників із залученням широкого експертного кола хочуть проводити тільки для оцінювання якості дизайну проєктів шкільних підручників. Але й тут є небезпека – один проєкт оцінює тільки один експерт. У випадку недосконалої експертизи – варіативності експертних оцінок немає.

“Також зовсім не прописана процедура роботи комісій – як будуть розподілені проєкти, за яким методом будуть обрані експерти для комплексної експертизи, за якими критеріями вони будуть оцінювати якість проєктів підручників та посібників?”, – обурюється Харламова.

Другий етап конкурсу – вибір учителями.

“Вибір учителі роблять уже 3–4 роки й не завжди отримують те, що вони обирали. Про який вибір можна говорити, якщо вони будуть обирати серед грифованих підручників? Це вибори без вибору”.

ЧИ БУДЕ ХТОСЬ ВІДПОВІДАТИ ЗА ЯКІСТЬ ПІДРУЧНИКІВ

У запропонованій системі немає відповідальності експертної установи за неякісне проведення експертизи сертифікованими на державному рівні експертами. Та й узагалі немає експертної установи (є конкурсна установа, – ред.). Пропонована система демонструє “колективну” відповідальність, каже Харламова. Це, фактично, означає колективну безвідповідальність.

За її словами, зараз членів комісій навчають оцінювати підручники.

“Як можна за одну лекцію отримати досвідчених фахівців? Виникає запитання: чи є члени комісій досвідченими і фаховими, чи мають достатньо досвіду в аналізуванні підручників.

Ми ж займалися з експертами по 6–8 годин. Це були лекції, виконання тестових і творчих завдань, робота над помилками”.

В УІРО пропонували запровадити фаховий і незалежний інститут експертизи.

“Освічений, фаховий, сертифікований експерт – не каральна інституція, він – порадник видавця, який має сприяти підвищенню якості підручника. На нього не можна тиснути, оскільки він буде анонімним, а відповідає за фахову експертизу експертна установа, яка готує й сертифікує експертів.

Замість фахової й ретельної роботи із системи навчання експертів з оцінювання якості навчальної літератури, тестування експертів, їхньої сертифікації – ми маємо зараз коротке загальне навчання членів комісій певних аспектів експертизи.

Але, головне, ми вже сьогодні маємо призначених МОН фахівців – які, на думку МОН, здатні вирішувати без конкурсу долю підручників, навчальних посібників та програм”.

ДУЖЕ КОРОТКИЙ ЧАС НА ПІДГОТОВКУ ПІДРУЧНИКІВ

19 лютого 2021 року оприлюднена типова освітня програма на основі Державного стандарту базової середньої освіти, який був ухвалений ще 30 вересня 2020 року. ІМЗО до 30 квітня цього року приймало проєкти модельних навчальних програм. За словами Харламової, очікується, що затверджені вони будуть до кінця травня. А конкурс для підручників 5-х класів буде оголошено в жовтні.

Новий якісний підручник за 5 місяців не напише ніхто, каже Тетяна.

“Тому чекати на по-справжньому оновлений підручник – марно”.

Також процедура грифування триває до 3-х місяців, що скорочує й так замалий термін для написання підручника.

АНТИДИСКРИМІНАЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА МОЖЕ СТАТИ ОПЦІОНАЛЬНОЮ

Уже кілька років підручники обов’язково проходять антидискримінаційну експертизу. Якщо ж вони проходитимуть грифування через предметні комісії, буде так (пункт 4 розділу 4 Порядку надання грифів): “у разі виявлення під час експертизи ознак дискримінації об’єкт грифування за рішенням Комісії подається на додаткову антидискримінаційну експертизу, що проводиться членами відповідної Комісії”.

“Тобто, на антидискримінаційну і психологічну комісії будуть заходити лише ті проєкти рукописів, які предметні комісії вирішать спрямувати, якщо побачать там певні недопрацювання. А якщо вирішать, що все гаразд, то сертифіковані експерти не отримають рукописи на розгляд”, – каже Тетяна.

Чи достатньо обізнані члени предметних комісій із питань антидискримінаційної експертизи, щоби перевіряти підручники на дискримінаційність – ставить запитання Харламова.

Те ж саме стосується дизайнерської експертизи: хто до неї може входити, чи будуть окремі науково-методичні і психологічні рекомендації, адже психологічної експертизи в проєкті порядку немає.

Якісний добір підручників, за словами Тетяни Харламової, означає прозорий автоматизований конкурс, якісну експертизу, апробацію.

Треба створити механізм, за якого неможливий вплив. Нове ж положення про конкурс підручників фактично руйнує конкурс.

Гриф – це не конкурс”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення