Напишіть нам

Всі теми

Як батькам обрати школу: критерії й рекомендації

Які школи хороші? На що звертають увагу батьки, обираючи школи для своїх дітей? Навесні це питання особливо загострюється.

Високі академічні стандарти чи близькість до місця проживання? Хороші вчителі чи інноваційні методи викладання? Престиж і репутація школи чи невелика наповнюваність класів?

В ідеалі – у школи має бути високий базовий рівень, гарантований для всіх, і надзвичайно високий рівень для тих, хто прагнуть і хочуть. Хоча ідеальних шкіл не буває. Про це кажуть керівниця комунікаційного офісу МАН Оленка Северенчук і співзасновник платформи освітніх курсів Prometheus Іван Примаченко. Вони дали рекомендації щодо пошуку хорошої школи.

У цій статті про те:

  • які критерії важливі під час вибору школи;
  • на що звертати увагу батькам під час знайомства з адміністрацією і вчителями школи;
  • яким відгукам про школу варто довіряти.

Читайте також У перший клас – за новими правилами. Про що новий Порядок зарахування учнів

З ЧОГО ПОЧИНАТИ ВИБИРАТИ ШКОЛУ

Здебільшого, батьки, чиї діти йдуть у початкову школу, обирають не стільки школу, скільки вчителя, каже Оленка Северенчук.

Я ж обираю не вчителя, а директора, бо в хорошого системного управлінця – і команда вчителів відповідна”, – наголошує вона.

Критерії для вибору школи:

  • Важливий дух свободи, незашореність. Відкриті двері в прямому й переносному сенсах.

“Я заходжу в школу, спостерігаю 5 хвилин за дітьми, і мені все стає зрозуміло. Як вони реагують на появу вчителя чи директора, як спілкуються між собою, про що говорять”.

Коли Оленка обирала школу для своєї старшої доньки, обійшла з десяток державних шкіл. Бувало, що з порогу зупиняли прибиральниці чи вахтери – головні люди, які вирішували, чи можна поспілкуватися з адміністрацією.

“Для мене важливо поспілкуватися з директором хоча би кілька хвилин. Почути, які в нього чи неї цінності, які плани розвитку школи. Школа – це екосистема, у якій моя дитина перебуватиме по 9 годин на день. Я хочу, аби вона сприяла її розвитку, аби вона її не зашорювала”.

Звертати увагу на речі, які формують атмосферу – запах, кольори, “холодно-тепло”.

“Атмосфера – це ключове для дитини. У якому стані приміщення, які меблі закуплені, коли їх востаннє замінювали, наскільки продумані ті чи інші рішення. Чи говорять у школі стіни, що на них: портрети класиків чи роботи дітей?”.

Стан школи – це насамперед не про фінансове забезпечення, а про ідейність команди і про управлінські навички адміністрації.

“Чомусь одні постійно скаржаться, що грошей і ремонту немає, дах тече. А інші роблять, і в них усе добре – беруть участь у різних проєктах, налагоджують співпрацю з місцевими підприємцями“.

  • Критично ставитися до відгуків про школу в інтернеті.

“Знаю десятки прикладів, коли школа має рейтинг 3, а насправді це чудовий заклад із директором, який робить усе можливе. Тому насамперед потрібно визначити свої критерії пошуку і йти спілкуватися”.

  • Визначити для себе критерії, від яких готові відмовитися, звузити їх максимум до трьох ключових.

“Інакше можна збитися з ніг і свого варіанту так і не знайти”, – каже Оленка.

Вибір школи варто починати з того, що дитина й батьки мають сформулювати ціль: чого вони хочуть досягнути, – радить Іван Примаченко. У молодшій школі рівень контролю й відповідальності батьків – більший, у старшій – менший, дитина отримуєбільше свободи.

“Фундаментально варто визначитися. Якщо це вступ у престижний західний університет, це один набір цілей – англійська мова, підготовка до стандартизованих тестів, знання, необхідні для участі в різноманітних конкурсах, олімпіадах. Тоді підготовка до ЗНО стає неважливою. Якщо ж мета дитини – вступити в топові вітчизняні виші, то підготовка до ЗНО виходить на перший план”.

Можна дотримуватися такого алгоритму дій:

  1. Поставити мету, прописати її максимально докладно, щоби розуміти, куди рухатись, визначитись, які навчальні заклади найкраще можуть у цьому допомогти.
  2. Коли визначилися з навчальним закладом, варто дізнатися, які цілі цей навчальний заклад сповідує, які там працюють учителі, як підтримують учителів, як школа працює над тим, щоби залучити найкращих учителів.

У США введено термін школи-теплиці, де створюють максимально сприятливі умови для вчителів, аби вони могли ефективно навчати дітей. Такі школи дають достатньо свободи вчителю, щоби він міг викладати вільно, ставлять високі цілі перед учителями й учнями. Учителі отримують достатньо ресурсів для розвитку, підвищення кваліфікації”, – розповідає Іван.

  1. Дізнатися, чи високі стандарти ставить навчальний заклад. Адже це важливо для досягнення результатів учнів.
  2. Ознайомитися з відгуками. Важливо дізнаватися відгуки від людей, які зараз навчаються в школі або закінчили нещодавно.
  3. Бути обережним щодо рейтингу школи на основі результатів ЗНО. Високі результати ЗНО можуть свідчити про те, що в школі є сильні учні, які займаються з репетиторами і, відповідно, успішно навчаються і складають ЗНО. Або справді школа добре готує учнів.

“Топові школи зазвичай будуть давати топові результати ЗНО, але не кожна школа з високим результатом ЗНО є топовою. Тому потрібно бути в цьому обережним”.

  1. Участь і перемоги школярів у міжнародних конкурсах, олімпіадах.

ОЧІКУВАННЯ ВІД ШКОЛИ

Очікування батьків від школи дуже різняться.

“Для когось важливі дисципліна, сильна математика і група подовженого дня. Для когось – середовище, яке не травмує, акцент на творчості”, – каже Оленка Северенчук.

Тому вона радить ретельно шукати і спілкуватися, аби зрозуміти – це твоє чи ні.

“Правила диктує школа, а не батьки, як би нам, батькам, не було прикро це чути. Ми з цими правилами на вході погоджуємося або ні та йдемо шукати далі”.

Для Оленки Северенчук важливо знати, що школа визнає і приймає різноманітність.

“Школа не має “підганяти” мою чи будь-яку іншу дитину під шаблон. Має бути дух свободи”.

Каже, і досі пам’ятає, як кам‘яніла, коли на горизонті з‘являлася директорка її школи.

“У мене буквально було заціпеніння. Вона кричала, як навіжена, аж слина в усі боки летіла. Вона мені снилася в кошмарах, без перебільшень. І якщо в початковій школі це був страх, то в старшій він перейшов у зневагу. Я не хочу, щоби мої діти зневажали дорослих. Але якщо дорослі зневажають дітей, тоді це обов‘язково дасть свій відгук”.

Її ключове очікування від початкової школи – нетоксичне, дружнє до дитини середовище.

“Початкова школа – це більшою мірою про гру. Особливо 1-й і 2-й класи. Це про навчитися вчитися”.

Середня школа, на думку Оленки Северенчук, має дати дитині варіанти вибору, показати розмаїття напрямів. А вже в старшій має бути хороша прокачка обраного дитиною вектору. Тому повинні бути профільні ліцеї, зменшення кількості предметів і заглиблення в тематики.

“Я не хочу, щоби мої діти шукали легких шляхів. Не хочу, щоб у них формувалося хибне уявлення, що навчання має бути легким і фановим. Ні, це праця. Важка. Часом це безсонні ночі над однією задачею, рішення якої ніяк не знаходиться. Це години в лабораторіях. Це коли ти сидиш над есе й намагаєшся довести його до досконалості. Це азарт. Але в реаліях нашої сучасної старшої школи дитина може або похапцем робити все, втрачаючи якість, або забити і йти своїм шляхом”.

Як батькам обрати школу: критерії й рекомендації

“Я не хочу, щоби мої діти шукали легких шляхів. Не хочу, щоб у них формувалося хибне уявлення, що навчання має бути легким і фановим. Ні, це праця. Важка”. Фото: автор – HighwayStarz, Depositphotos

Іван Примаченко визначив для себе такі критерії для вибору школи: висока планка вимог, цілі й цінності сім’ї.

Важливо бути готовим до стресів.

“Це так само, як із топовими університетами. Якщо випускник вступає на круту спеціальність, то він розуміє, що для нього навчання буде пеклом кілька років, але результати цього будуть видатними, і потім працевлаштування буде успішним і легким. Але це створює безумовний стрес. Високі стандарти – це високий стрес”.

Іван Примаченко вважає, що в школі треба прокачувати базові компетентності, на основі яких потім можна будувати складні спеціалізовані навички в університеті й житті.

“Це англійська мова, математика й те, що далі виростає на їхній базі – програмування, критичне й аналітичне мислення, навчання наукового методу”.

ТЕНДЕНЦІЇ ПІД ЧАС ВИБОРУ ШКОЛИ

Чимало батьків, за словами Івана Примаченка, звертають увагу на те, щоби були маленькі класи.

“Це сумнівне питання, яке спричиняє дискусію в науковому середовищі. Якщо занадто багато дітей, наприклад 30+, це, звісно, знижує ефективність навчання, але є дискусія, чи справді мікрокласи дають такий приріст в ефективності навчання, бо там виникають свої особливості”.

Ще одна тенденція продиктована реаліями ковідного світу – це дистанційне навчання, каже Оленка Северенчук.

“Попит на онлайн-школи в останній рік – велетенський. І якщо в часи ДО таким школам віддавали перевагу здебільшого старшокласники, то сьогодні й батьки початківців часто схиляються до навчання вдома”.

Також останніми роками почали з’являтися багато невеличких приватних шкіл.

“Це – теж тенденція. Батьки готові сплачувати за навчання своїх дітей. Зараз їх у Києві більше 200. Державних – 500 із гаком. Тобто кожна третя школа в столиці – приватна. Хоча, звісно, кількість дітей, які навчаються в державних і приватних школах, – неспівставна”.

Загалом приватних шкіл у країні – менший 2%. Усі ці школи – виклик державній системі. Уже навіть не дзвіночок, а гучний дзвін. І держава кілька років тому чудово це усвідомлювала. Почала реформу. Чи усвідомлює зараз – питання”.

Ще одна тенденція – вибір шкіл зі STEM-напрямом.

“І беззаперечна тенденція – школа повного дня, – додає Северенчук. – Це теж більшою мірою стосується великих міст. Батьки працюють із ранку до вечора, тому очікують, що школа закриє питання не лише навчання, а й харчування й гуртків і секцій”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – evgenyataman, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення