Теми статті: вчителям, навчання доброчесності
19 Листопада 2021
25 922
0
“Таку жовто-блакитну маленьку стрічку, що я тримаю в руках, мали майже всі, хто були на Майдані Незалежності в Києві в листопаді 2013 року. Уже за тиждень після початку цих подій таких стрічок було кілька мільйонів. Коли ви будете говорити з дітьми про Революцію Гідності, візьміть із собою маленьку, але дуже символічну стрічку”, – починає вебінар “Як провести Урок Гідності в початковій школі” співавторка курсу “Уроки доброчесності“ для 3–4 класів, директорка школи № 5 міста Києва, заслужена працівниця освіти України Світлана Олексюк.
Запропонований Урок Гідності – це одне із занять цього курсу. Урок пропонують проводити у два етапи з перервою.
За вебінаром Світлани Олексюк і матеріалами курсу “Нова українська школа” пропонує вам методику проведення Уроку Гідності, його структуру й особливості дібраного матеріалу.
Вебінар відбувався в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
Готуючись до уроку, Світлана Олексюк пропонує учителям відповісти собі на 5 запитань:
Наступні запитання, які варто собі поставити, можуть бути такі:
“Наприклад, коли я проводитиму урок для своїх учнів, я б хотіла, щоби його фінал і персональний слоган кожного маленького українця був про те, що “Я – крапля в океані, у якому поважають людей”, – каже директорка.
Важливо донести учням, що на будь-яке запитання під час уроку немає правильної або неправильної відповіді. Потрібно лише ділитися своїми баченням і досвідом.
Тоді можна запитати дітей: “Що ви бачили?”, “Що ви чули чи читали про Революцію Гідності?”, “Хто вам про це розповідав?”, “Що ви знаєте про події, які відбувалися в Україні 8 років тому?”, “Що вам запам’яталося?”, “Розкажіть про людей, від яких ви чули про це”.
“Спочатку вчитель має поділитися своїми відповідями на ці запитання з дітьми, продемонструвати приклад, а потім чекати на відповідь від них. Якщо школярі будуть активними на цьому етапі, то, найімовірніше, охоче братимуть участь у наступних обговореннях”, – говорить Світлана.
Перша частина уроку орієнтована на досвід дітей і участь в обговоренні, вона триває приблизно 30 хвилин.
Вправа №1. Обговорення й моделювання ситуацій із життя
Скажіть: “Гідність виявляється щоденно в маленьких і великих вчинках. Розгляньте ситуації й оберіть варіант, у якому йдеться про гідну поведінку”.
Ситуація 1. Коли тебе дражнять
Вадим нещодавно підстригся. Коли він прийшов у клас із новою зачіскою, хлопці стали дражнити його: “Чубатий, чубатий!”.
Запитайте в дітей, які відповіді будуть гідними?
А. Хто дражниться, сам так називається!
Б. Я поскаржуся дорослим!
В. Я не чубатий, мене звати Вадим.
Г. Моя зачіска – мій вибір.
Майте на увазі: Варіант А можливий, але не сприяє трансформації конфлікту. Варіант Б показує нездатність впоратися самому із ситуацією (важливо наголосити, що дитина завжди може звернутися по допомогу до батьків чи інших дорослих). Варіант В показує позицію сильної особистості, яка ігнорує конфлікт. Варіант Г є адекватною відповіддю, яка спиняє конфлікт.
Ситуація 2. У черзі
У шкільній їдальні вишикувалася довга черга за смаколиками. А Оленці так не хочеться чекати, бо треба ще встигнути погратися та поспілкуватися. Як має вчинити людина, яка поважає інших?
Послухайте кілька варіантів відповідей учнів щодо обох ситуацій. Скажіть, що в будь-якій ситуації потрібно поважати себе та інших.
Вправа №2 “Як захиститися словом”
Вона навчає дітей спеціальних фраз, за допомогою яких можна захистити свою гідність. Запитайте, чи доводилося їм захищати свою гідність, як саме вони це робили – словами чи діями.
Запропонуйте обрати речення, за допомогою яких можна захистити свою гідність:
Запросіть охочих скласти діалоги, які могли б відбутися в ситуаціях, користуючись поданими ключами-реченнями.
“Ці фрази допоможуть і дорослим, і дітям вийти із ситуації без конфлікту, зберігаючи повагу до інших людей”, – коментує Світлана Олексюк.
Вправа №3. Самооцінювання. Тест “Я маю гідність”
Запропонуйте дітям оцінити за шкалою “завжди / часто / інколи / ніколи”, як їх стосуються такі твердження:
Скажіть: “Відповідаючи, будьте чесними із самими собою. Ваші відповіді ніхто не оцінюватиме й не перевірятиме. Ви зможете поділитися ними, якщо маєте бажання”.
Не просіть читати відповіді вголос, не обговорюйте їх, щоби не давати дітям підстави засуджувати одне одного. Мета вправи – дати змогу кожному зрозуміти свої цінності.
Вправа №4. Завдання для самоаналізу “Я поважаю себе й інших”
Запропонуйте дітям письмово продовжити речення: “Я поважаю себе й інших, тому не…”.
“Після перерви має відбутися друга частина Уроку Гідності, що триватиме 15–20 хвилин. Під час неї поговоріть про події Революції Гідності, коли громадяни обстоювали свою гідність, цінність життя кожної людини”, – говорить директорка.
Вправа №5. Про Конституцію й гідність
Другу частину уроку можна почати з важливого повідомлення: “Конституція України визначає, що “людина, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю”, “всі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах” (статті 3 та 28 КУ).
Запитайте: “Чому поняття “гідність” зафіксовано в Конституції? Як ви розумієте подані висловлювання?”. Зверніть увагу дітей на проблемне питання, записане на дошці, попросіть прочитати: “Що я можу зробити, щоби я та люди поруч почувалися гідно?”. Дайте дітям можливість висловитися.
“Зніміть цю бесіду на відео! Адже ви побачите очі дітей, які, можливо, уперше говорять про те, що нас об’єднує”, – радить Світлана Олексюк.
Вправа №6. Читання та обговорення тексту “Революція Гідності”
“Ця вправа присвячена читанню й роботі з текстом, який автори посібника й журналісти підготували спеціально для дітей молодшого шкільного віку. Текст про те, що важливо для нас усіх. Утім, він поданий саме для тих, хто ще не переживали ці емоції і, можливо, уперше чують про людей, їхні вчинки й події, які в той час і аж дотепер об’єднали країну”, – каже Олексюк.
Скажіть: “Історія нашої країни має унікальні приклади того, як українці об’єднувалися, щоб обстояти власну гідність. Одним із таких показових прикладів є Революція Гідності”. Запропонуйте дітям прочитати текст “Революція Гідності”:
“Ти й кожна людина, яка живе на нашій планеті, маєте право на повагу та визнання своєї цінності як людини. Права людей, зокрема на вільне висловлення своєї позиції, визнані Конституцією – головним законом України. Коли права порушують, люди можуть висловлювати свою незгоду – звертатися до правоохоронних органів, суду або виходити на протест.
2013 року Україна мала підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що було передбачено державними документами. Але в листопаді президент України відмовився робити це.
Київські студенти вийшли на протест на Майдан Незалежності, щоби висловити незгоду з діями влади. У відповідь силовики (за потреби поясніть дітям значення цього слова в цьому контексті: силовики – бійці спеціальних підрозділів) жорстоко розігнали протестувальників. Тоді українці вийшли обстоювати власну гідність – вимагати дотримання владою прав людей на вільний мирний протест та дотримання курсу на євроінтеграцію.
Це стало початком Революції Гідності в історії України.
Протести на Майдані Незалежності та в усій країні тривали майже три місяці. Президент утік із країни. У боротьбі за права й гідність загинули понад 100 людей. Багато людей отримали травми. Але громадянам України вдалося обстояти свої права й гідність.
Українці заявили на весь світ, що хочуть поваги від тих, хто керують країною. Тепер у нашій державі 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. А ми пам’ятаємо тих, хто віддали своє життя, захищаючи власну гідність і гідність інших людей – і майбутніх поколінь, і твою”.
Запропонуйте дітям попрацювати в парах – поставити до тексту 2–3 запитання, які починаються словами: хто, де, коли, у який спосіб, чому, що.
Запитання для спільного обговорення:
Вправа №7. Перегляд короткометражного фільму “Революція Гідності та Свободи” (оператор Олександр Кришталович)
Скажіть: “Головне досягнення Революції Гідності – це поява нового покоління вільних людей”. Запитайте в дітей, як вони розуміють це висловлювання. Подивіться фільм “Революція Гідності та Свободи” (оператор – Олександр Кришталович).
Після перегляду запропонуйте дітям увімкнути ліхтарики на телефонах і поясніть, що це символізує: “Увімкнені ліхтарики – це символ єдності в боротьбі за гідність, символ світла та надії, який використовували учасники Революції Гідності”.
Підсумуйте: “Революція Гідності – це приклад того, як українство об’єдналося проти наруги й захистило свої честь та гідність”.
“Коли я дивилася фільм, то думала про те, що ця подія була подією утворення довіри між нами, а не тільки гідності. Адже я, як мама, та, впевнена, інші батьки ніколи б не дозволили дітям піти в місце до тих людей, яким не можна довіряти. Ця відеоробота може об’єднати дітей, які пам’ятають щось про це, і тих, хто про це не чули. Революція Гідності була для того, щоб у цих дітей було майбутнє”, – ділиться співавторка курсу.
Вправа №8. Колективна робота “Я крапля в океані”
Розкажіть дітям про проєкт “Я крапля в океані”:
“На початку протестів на Майдані Незалежності з’явився ще один із символів Революції Гідності – крапля в океані. Він виник на противагу безпорадності, яку тоді міг відчувати кожен. Мовляв, що я можу вдіяти? Проти мене – влада та її найманці й посіпаки в особі силовиків та незаконних формувань. А я – маленький, як крапля в океані.
Автори проєкту надали цьому символу нового змісту. Одна крапля – це мало, але поруч – така ж сама крапля, а біля неї – ще одна. І разом усі ці краплі – великий і могутній океан. Усі великі зміни починаються з малого. Крапля – це символ важливості й сили кожної людини. Кожна крапля в океані визначає, яким буде й сам океан. Якщо вона токсична й забруднена, то й океан стане таким. Цей символ закликав не залишатися байдужим, а повірити у власні сили і спроможність щось змінити в країні.
З’явилися чимало варіантів слогана “Я крапля в океані”, тобто я є гідною людиною в колі інших гідних людей, я можу щось змінити. Наприклад, “Я крапля в океані, який змінить Україну”, “У кожній краплі сила океану”, “Я відповідаю за те, що буде завтра”.
Скажіть: “Зараз ми створимо свої “краплі”. Складіть свій слоган, продовживши речення “Я крапля в океані, який…”.
Запропонуйте кожному й кожній вирізати за шаблоном краплю та написати на ній свій слоган. Якщо дітям складно створити гасло самостійно, нехай оберуть один із-поміж таких варіантів:
Об’єднайте краплі в спільний “океан змін”, прикріпивши їх на аркуші або на дошці.
“Урок можна провести для будь-якого класу, адаптовуючи й використовуючи матеріали, які саме цьому класу будуть цікаві. Діти мають говорити, а ми маємо навчитися слухати їх і відповідати на їхні запитання. Звернуть увагу, що такі розмови не мають бути великими. Це мають бути короткі розмови про велике”, – завершує Світлана.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: Радіо Свобода
Проєкт “Навчання суспільної доброчесності в українській початковій освіті як довготривалий та ефективний інструмент подолати “побутову корупцію” реалізується у партнерстві з німецькою організацією ChildFund Deutschland (“Дитячий Фонд Німеччини”) за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)
Більше про проєкт читайте за цим посиланням.
Обговорення