Як можна навчати через проекти. Приклади з фінських уроків

Дослідження навколишнього світу, лічба, музика, малювання, мова – фінські школярі від 1 класу відкривають нове через проектну роботу. Результатом може бути плакат, тематичний журнал, фотоальбом, комікс, фільм, анімація, презентація в PowerPoint тощо.

Які інструменти практико-орієнтованої педагогіки застосовують фінські вчителі, і що це дає учням – про це тренерам НУШ розповідала експертка з Фінляндії Аня Хурінайнен-Косунен у межах проекту “Фінська підтримка реформи української школи” (фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії і Європейською комісією).

КРИТЕРІЇ ПРОЕКТНОЇ РОБОТИ

Навчальна програма або курикулум – настільна книга кожного фінського вчителя. Розробляти ідею проекту, його мету та інструменти реалізації він повинен, враховуючи програму.

Для реалізації концепції “навчання через дію”, потрібно поставити такі питання:

  • Що ми досліджуємо? Питання та цілі дослідження.
  • Як ми досліджуємо? Як і де шукати інформацію; домовленість про те, як і де документувати інформацію.
  • Звідки? Пошук, встановлення фактів.
  • Навіщо? Виробництво продукту: підготовка та презентація матеріалу. Оцінювання (група, однокласники, самооцінювання).

Школи у Фінляндії мають широку автономію. Кожен учитель вільний обирати кількість проектів і їхній зміст на власний розсуд, враховуючи вік і рівень знань учнів. Школярів, починаючи з 1 класу, залучають до всього процесу роботи над проектом – від генерації ідей до самої реалізації. Діти не роблять те, що їм нецікаво, під примусом. Працюючи над проектами, діти стають активними учасниками навчання.

ПРОЕКТ “КОСМОС”, ПЛАКАТ, 1 КЛАС

Аня Хурінайнен-Косунен, магістр освіти, викладачка Гельсинського університету, учителька початкових класів розповідає, що проект “Космос” тривав 5-6 тижнів і об’єднав “Я досліджую світ”, “Трудове навчання”, “Малювання” і “Музику”.

Спочатку вчителька зібрала всі ілюстровані книги та журнали про космос, які були в неї удома і в шкільній бібліотеці. Діти їх гортали, працюючи у групах, знаходили для себе щось цікаве і потім обговорювали. Тоді кожен мав відповісти на одне запитання – що я хочу знати про космос. Учителька згрупувала запитання за темами.

Проектна діяльність. Фінський досвід

Аня Хурінайнен-Косунен Фото: Марія Матяшова

Наприкінці кожного проекту до класу запрошують експерта з певної галузі, який відповідає на всі запитання. Це може бути вчитель середньої чи старшої школи, батько чи мати учня, студент, фахівець. Пані Аня згадує, що діти були в захваті, коли до школи на поліцейській машині приїхав тато однокласника. Він був експертом у проекті “Правила безпеки”. Ще один тато пішов з дітьми разом до лісу і розповідав багато цікавого про гриби.

Зрештою, діти визначилися з розширеним запитанням дослідження – чи рухаються Земля, Сонце і Місяць. Вчителька об’єднала клас, відповідно, на три групи. У кожної – власний об’єкт дослідження, який діти мали презентувати на плакаті.

Спочатку школярі отримали завдання – обговорити, що вони вже знають про свій об’єкт. Наступний етап – пошук фактів. За допомогою комп’ютерів, планшетів і книг школярі шукали інформацію про небесні тіла. Інформацію про об’єкт дослідження спочатку записували на листочках паперу. Згодом внесли її в комп’ютер і роздрукували.

Розмістивши факти і фотографії на плакаті, діти гуртом готувалися презентувати свої проекти. Після презентації кожна група мала відповідати на додаткові запитання і резюмувати найважливіше, про що дізналися:

  • Сонце не рухається.
  • Земля обертається навколо своєї осі за день і ніч.
  • Земля обертається навколо Сонця за рік, тобто 12 місяців.
  • Місяць обертається навколо Землі – для цього потрібен приблизно місяць.

Обов’язковий етап кожної проектної роботи – оцінювання і самооцінювання. Школярі відповідали на запитання: про що ми дізналися, як працювала група, як я працював у складі своєї групи?

Після цього до класу запросили експерта – вчителя фізики з середньої школи. Усі питання, які виникали до і під час підготовки проекту, діти адресували йому.

Наприкінці була творча робота. Діти малювали планети і розміщували малюнки на задній стіні класної кімнати; створювали свої уявні планети з повітряних кульок, паперу, газет, тіста для ліплення; співали пісню про планети Сонячної системи.

А вже поза уроками клас пішов на екскурсію до фінського наукового центру “Хеурека”, де здійснив прогулянку Місяцем.

СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ “ЛІС”, УЧНІ 3-ГО і 8-ГО КЛАСІВ

Ідея об’єднати учнів 3-го і 8-го класів спільною поїздкою виникла під час зустрічі-планування вчителів школи, в якій працює Аня Хурінайнен-Косунен.

Щотижня пані Аня розсилає батькам на електронну пошту плани і завдання, які виконуватимуть їхні діти протягом наступних 5-ти днів. Тож про те, що діти готуються до проекту, батьки дізнаються заздалегідь. Телефонних дзвінків і уточнювальних запитань зазвичай не буває.

“Батьки знайомі з моїм стилем і методами викладання та довіряють мені. Я теж вважаю за потрібне інформувати їх, що ми вивчаємо і як”.

Це був початок навчального року, і тому діти, особливо третьокласники, радісно сприйняли ідею спільного походу в ліс. Учні 8 класу спочатку відреагували стримано. Мовляв, з малими нецікаво.

Місцем дослідження став Національний парк “Нууксіо”, в якому діти провели цілий день. Спочатку школярів поділили на групи, в яких обговорювали, що краще за все робити в лісі. Більшість погодилися – гратися разом і фотографувати.

Школа замовила автобус для поїздки. Дорогою діти почали більше знайомитися одне з одним. По приїзду найперше – активні ігри. Згодом була робота у групах: школярі фотографували ліс і болото.

Пані Аня вирішила продовжити цей проект уже зі своїми третьокласниками. Наступні дні у школі вони малювали інтелект-карти за попередніми знаннями – що ми вже знаємо про ліси і болота. Розглядаючи зроблені напередодні в парку світлини, школярі визначали, що б вони хотіли дізнатися нового, а отже – формулювали запитання та проводили дослідження. Запитання записували на електронній платформі Flinga, які згодом класифікували.

Головним питанням дослідження діти обрали – що таке фінські ліси та болота. Класифікація запитань:

  • Які види лісів є у Фінляндії?
  • Які дерева і рослини ростуть у лісах Фінляндії?
  • Які види тварин мешкають у лісах Фінляндії?
  • Як охороняються ліси?
  • Які існують болота?
  • Які рослини і тварини є на болотах?

Кожен учень написав на листочку паперу те, що хотів би дослідити. Після спільного обговорення і визначення інтересів учителька сформувала групи з 3-4 учнів, які працювали у школі і продовжували роботу вдома.

Проектна діяльність. Фінський досвід

Фото: автор – ufabizphoto, Depositphotos

Лише після того, як групи домовилися, в яких джерелах шукатимуть інформацію (книги, журнали, інтерв’ю з експертами, інтернет), дійшли висновку, яким має стати остаточний продукт проекту – презентація в Power Point. Цієї навички третьокласників мала навчити вчителька.

Кожна дослідницька група тренувалася презентувати свій продукт іншим групам. У презентації містилися основні висновки та концепції. Таким чином діти навчали одне одного. Після презентації слухачі могли поставити групі запитання, пов’язані з темою.

Згодом до класу запросили експерта – вчительку біології середньої школи, яка відповідала на всі запитання, які цікавили юних дослідників лісу.

Наступний урок образотворчого мистецтва вирішили провести в лісі неподалік від школи. Діти робили мандали (сакральні символи) з усього, що знайшли.

Останній етап – оцінювання і самооцінювання проекту. Спочатку діти повернулися до інтелект-карт, які вони готували до початку проекту – що я знаю про ліси і болота. З них видалили помилкову інформацію і додали основні концепції. Група також провела самооцінювання власної роботи та навчання:

  • Як група працювала разом?
  • Чи була робота рівномірно розподілена між усіма учасниками?
  • Що пройшло добре? Що пішло не так?
  • Чого ми навчилися?
  • Як вчився я, як представник групи?

Пані Аня каже, що проектна діяльність – це навчання, кооперація, опанування практичними навичками, які знадобляться в майбутньому.

“Ідеться про навички спілкування, здатність оцінити свою участь. Діти, стаючи дорослими, мають навчитися вчитися. Бо це завжди цікаво. І для цього я, як вчителька, маю показати їм усі можливі інструменти”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Dmyrto_Z, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення