Як перезарахують оцінки та чи можуть відрахувати: що чекає українських учнів після повернення з інших країн

За даними МОНу у вересні, за кордоном вимушено перебували понад 480 тисяч дітей шкільного віку. Статистика Європейської комісії за лютий-грудень дещо різниться – приблизно 700 тисяч дітей інтегровано в шкільних системах ЄС (а це без урахування біженців у Канаду, США, Великобританію та країни, що не входять до Євросоюзу).

Більшість із цих дітей, відповідно до законодавства країн, де вони віднайшли прихисток, повинні відвідувати місцеві заклади освіти. Частина з них до того ж продовжує навчання в українських школах дистанційно. Є і такі, які за різних причин не можуть доєднуватися до освітнього процесу за українськими програмами.

Та рано чи пізно родини планують повертатися додому, а це означає, що дітям доведеться реінтегруватися в українську освітню систему. Одним із найактуальніших у зв’язку із цим питанням для батьків є підтвердження освітнього рівня дитини в Україні.

ЯК ЗАЛИШАТИСЯ В УКРАЇНСЬКІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ

Законодавство переважної більшості країн Європи та світу, де опинилися українські діти, тікаючи від повномасштабного вторгнення, передбачають обов’язкове відвідування місцевих закладів освіти. З іншого боку, освітні програми, як правило, різняться від української, особливо в мовно-літературному та історичному блоках. І діти здебільшого змушені опановувати паралельно й іноземну, і закордонну програми.

Нагадаємо, що українська система освіти пропонує для таких дітей кілька форматів навчання:

• дистанційна форма (якщо вона передбачена в школі, де навчалася дитина до переїзду, і якщо години уроків не збігаються із навчальними планами школи країни перебування);
• екстернат – самостійне, у тому числі й у прискореному режимі, опанування навчальної програми. Тут також передбачена можливість обрання деяких предметів для вивчення екстерном. “Для екстернату можуть розроблятися індивідуальний навчальний план та програма. Батьки та діти мають право обирати окремі предмети, які будуть вивчати на екстернаті. А решту програми за іншою формою, очною, вечірньою тощо“, – пояснює Юрій Кононенко, начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН, у рамках вебінару “Навчання в умовах воєнного стану”. Ця форма навчання також передбачає можливість брати участь і в ЗНО на загальних підставах;
• сімейна форма (навчання дитини організовують самі батьки, діти проходять підсумкове оцінювання та атестацію).

Водночас якщо дитина навчається в Україні в закладі, за яким закріплена територія її проживання, то школа не може відмовити родині в будь-якій з обраних законодавчо закріплених форм, зазначає Кононенко.

“Ключова перевага навчання в українській школі – дитина залишається в “рідній” системі освіти, де їй усе зрозуміло. При комбінуванні навчання в школі за кордоном та в Україні основний час для навчання дитина приділяє школі за кордоном водночас виконує завдання в українській школі. З початком нового навчального року українські школи адаптувалися та багато шкіл запровадили для своїх учнів, що перебувають за кордоном, дистанційне навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями. Це комфортний формат, у якому дитина не витрачає багато часу, але водночас більше включена в освітній процес, ніж, наприклад, на екстернатній формі“, – пояснюють у МОН.

Окрім цього, за кордоном можна обрати Міжнародну українську школу, яка свого часу створювалася для навчання українських дітей, які проживають за кордоном, але хотіли б мати документи про отримання української освіти.

У МОН неодноразово наголошували, що Україна зацікавлена в тому, щоби всі діти продовжували навчальний процес. Тому учні, які тимчасово змінили місце проживання, лишатимуться зарахованими в школи, де навчалися до початку війни, якщо навчальний заклад фізично існує і продовжує роботу. Вони також мають право для зарахування в інші заклади освіти країни.

ЯК ПЕРЕЗАРАХОВУВАТИМУТЬ ОЦІНКИ

Якщо батьки подавали заяву про відрахування дитини з українського закладу освіти, після повернення з-за кордону, їм треба буде подавати заяву про зарахування.

Далі розглянемо випускні та не випускні класи окремо.

• Якщо дитина завершить навчання в 9 та 11 (випускні класи) за кордоном, отримає документ відповідної школи іншої країни, то їй потрібно звернутися в державний інформаційно-іміджевий центр МОН, який здійснює процедуру нострифікації. Результатом перевірки є підтвердження визнання отриманого за кордоном документа Україною, а також відповідність рівня отриманих знань та навичок українським стандартам освіти.
• Для не випускних класів розробили методичні рекомендації, затверджені МОН. Там йдеться про те, що будь-яка школа (у тому числі іноземна), може надати дитині інформаційну довідку про предмети та теми, які дитина вивчала в цій школі і як здійснювалося оцінювання. Ці інформаційні довідки та / або витяги з електронних журналів (навіть в електронній формі), обов’язково враховуватимуться закладами загальної середньої освіти України.

Спеціальної форми цієї довідки не передбачено, вона може бути будь-якого формату, але чим більше даних про навчання дитини міститиме, тим краще для зарахування результатів навчання дитини в Україні, зазначає Кононенко.

“Для тих предметів, які не вивчалися дитиною в закордонній школі (наприклад, українська мова, література, історія), діти самостійно або за допомогою консультацій педагогічних працівників закладу освіти опановують такі курси й теми, які вони не вивчали за кордоном, – підкреслює Юрій Кононенко. – І лише після цього заклад освіти проводить оцінювання, після якого на засіданні педагогічної ради вирішується питання про переведення дитини в наступний клас.

Усі оцінки, які діти отримали в закордонній школі, переносяться за допомогою прямого зарахування”.

Але складність полягає в тому, що програми з окремих предметів чи курсів в українських та закордонних школах різняться. Тут вчителі та адміністрації українських шкіл мають дивитися, за які саме вивчені теми дитина отримала оцінки.

У МОН кажуть, що якщо за кордоном на уроці вивчалася тема, яка в українській школі за програмою вивчається в наступному класі, тоді ця оцінка може бути зарахована дитині вже в наступному році, коли клас перейде до вивчення цієї теми. До уваги варто брати тільки ті теми, які в українській школі вивчалися у відповідному класі. Але що, якщо деякі теми з української програми дитина не вчила за кордоном? Їхнє оцінювання та зарахування теж відбувається за рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Якщо в інформаційній довідці зі школи за кордоном відповідних уточнень щодо вивчених тем немає, тоді батьки повинні попросити іноземну школу надати навчальну програму відповідного класу країни для орієнтації українським педагогам, додав Кононенко.

ЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ АЛГОРИТМИ ДІЙ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Наразі мало прецедентів, які б дали змогу адміністраціям та педагогам зрозуміти практичний алгоритм дій зарахування досягнень учнів при поверненні із закордонних шкіл. Адже переважна більшість із тих, хто вже повернувся, зробили це або влітку (попередній навчальний рік було завершено всіма навчальними закладами країни із переведенням учнів у наступні класи), або на початку осені, коли діти провчилися в закордонних школах кілька тижнів і різниця між програмами практично не вплинула на рівень знань.

Проте, адміністрації шкіл та педагоги розглядають можливі варіанти розвитку подій, коли повернення після іноземних шкіл стане масовим.

Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1, наполягає, що “кожен заклад освіти, керуючись статтями 23 та 26 Закону України “Про освіту” може створити свої алгоритми для визнання результатів навчання за кордоном українських дітей. У закладі за наказом керівника та за заявою батьків, може бути створена комісія, яка визначить рівень навчальних досягнень учня (учениці) за певний період освіти з предметів інваріантної частини навчального плану після повернення в Україну“.

“Для себе бачимо такий алгоритм, – каже Світлана Олексюк, директорка київської школи № 5, – коли дитина повертатиметься з-за кордону:

• збиратимемо курикулум,
• вивчатимемо навчальний план конкретної країни та конкретної школи,
• збиратимемо інформацію про систему оцінювання в цій країні та школі,
• робитимемо порівняння з українськими програмами та системою оцінювання, щоби перезарахувати учневі чи учениці оцінки,
• складатимемо індивідуальний навчальний план із предметів, які є обов’язковими тут, але дитина не вивчала їх за кордоном (українська мова, історія тощо)”.

“Наші школи, наші педагогічні працівники повинні допомагати батькам у питаннях опанування дитиною української навчальної програми. Але ми часто отримуємо звернення від батьків, що адміністрація та педагоги шкіл відмовляються йти назустріч їхнім потребам. У цих випадках ми рекомендуємо звертатися офіційно до управлінь освітою та МОН“, – зазначає Юрій Кононенко.

ЧИ МОЖУТЬ ДИТИНУ ВІДРАХУВАТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Якщо дитина не підтримує зв’язок зі своєю школою в Україні понад 6 місяців поспіль, не пройшла річного оцінювання, а заклад не має інформації щодо місця її перебування впродовж цього періоду, то її можуть відрахувати з українського навчального закладу. Рішення про відрахування приймається педагогічною радою згідно Наказу Міністерства освіти й науки.

Якщо ж дитина паралельно з іноземною навчалася і в українській школі на дистанційній, сімейній формі чи екстернаті, після повернення додому, батьки можуть вимагати переведення її на іншу (наприклад, очну) форму навчання. Для цього потрібно буде написати заяву на ім’я керівника закладу. Таких дітей переводять до наступного класу за стандартною процедурою.

Якщо батьки хочуть залишити дитину в тому самому класі на другий рік навчання, їм варто пам’ятати, що учнів 1 та 2 класів можна не переводити до наступного на підставі письмового звернення батьків, але лише один раз протягом навчання в початковій школі. Натомість учнів 3–8 класів можна залишити на повторне навчання, якщо за результатами річного оцінювання вони показали початковий рівень (не вище 3 балів) з української мови або математики.

Батьки також можуть звернутися із заявою про проведення підсумкового оцінювання для визначення, до якого класу буде зарахована дитина після повернення для подальшого навчання. Форму навчання дитина обирає разом із батьками.

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Читайте також нашу серію статей про навчання за кордоном:

• “Навчання за кордоном: проміжний фініш“;
• “Навчання за кордоном: проміжний фініш. Інтеграційна система в європейській школі“;
• “Навчання за кордоном: проміжний фініш. Випускні класи“;
• “Навчання за кордоном: проміжний фініш. Позитивний досвід“.

Титульне фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos