Як прокачувати мозок на уроках літератури й математики: поради від ужгородських учителів

У 2016 році Україна вперше долучилася до дослідження PISA. Нагадаємо, що PISA вимірює рівень грамотності з математики, читання, природничих дисциплін у 15-річних школярів та школярок із різних країн світу. Особливістю цього дослідження є вимірювання не власне академічних знань, а вміння застосовувати їх на практиці.

Так, за результатами останнього дослідження, яке проводили у 2022 році, українські школярі, порівнюючи зі своїми результатами з попереднього циклу, “просіли” за всіма трьома напрямами. Так, результати з математики погіршилися на 12 балів, із природничих дисциплін – на 19 балів, а із читанням – аж на 38 балів. Зауважимо, що 20 балів еквівалентно одному року навчання.

Втім, така тенденція спостерігається не лише в Україні. Через пандемію ковіду та тривале онлайн-навчання показники підлітків у багатьох країнах знизилися. До того ж українські школярі, на відміну від їхніх однолітків у інших країнах-учасницях, виконували завдання в умовах повномасштабної війни.

Результати українських учнів є нижчими за середні показники країн-учасниць: з математики та природничих дисциплін різниця близька до еквівалента в півтора року навчання, а із читання українські школярі відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР майже на два з половиною роки навчання.

Видання “Заголовок” спільно з “Новою українською школою” поспілкувалися з Дмитром Тодером, учителем української мови та літератури Ужгородського ліцею ім. Т. Г. Шевченка, та Віталією Довган, вчителькою математики ужгородського ліцею “ТеоБенд”, аби дізнатися, як вони заохочують учнів до читання та розв’язування задач та як набуті навички можуть стати в пригоді дітям у майбутньому.

“ПРОКАЧУЄМО МОЗОК “ЗІ ШКОЛИ ТА РОБИМО ЙОГО АДАПТИВНИМ

“Якщо говорити в контексті PISA, то йдеться про те, що читання – це не навичка, яку треба розвивати лише на уроках української мови чи літератури. Це та звичка, яку людина має “прокачувати” впродовж усього життя. І якщо починати роботи це поступово – з початкових класів,– то в дорослому житті із цим не буде виникати ніяких проблем, – вважає Дмитро Тодер. ― Так, у молодшого покоління є труднощі із читанням. Ми живемо в більш динамічному світі, де переважає кліпове сприйняття інформації. І молоді складно читати літературу у великих обсягах. Але якщо бути справедливим, то тут відповідальність лежить не лише на школі та оточенні, а й на батьках. Якщо дитина живе в середовищі, де батьки постійно читають, де книжка ― це настільна річ, то й вона буде це робити”.

За словами Дмитра Тодера, мало хто з випускників у його школі для складання НМТ [національний мультипредметний тест – ред.] обрав цьогоріч літературу. Це буквально один-два учні з усього класу. Хоча, зауважимо, що предмет додали до переліку НМТ лише цього року. Та і здебільшого результати з української літератури важливі лише при вступі на філологічні спеціальності.

“Ти бачиш, що старшокласник не цікавиться читанням, намагаєшся його якось заохотити, але у відповідь чуєш, мовляв, навіщо мені читати конкретно ці художні твори, якщо їх на ЗНО чи НМТ перевіряти ніхто не буде. Та я вважаю, що література є важливим компонентом освіти та самоосвіти будь-якої людини впродовж усього її життя”, – пояснює педагог.

Сучасні принципи навчання мають бути побудовані не на наданні учням готової інформації, адже вона зараз і так доступна. Метою педагога є навчити дитину, де цю інформацію швидко знайти та правильно опрацювати. Читання є важливим елементом цього комплексного процесу.

“Тому я кажу, що завдання школярів ― прокачати свій мозок, – ділиться вчитель. – Вони це мають розвинути до такого рівня, аби вміти знайти вихід із будь-яких проблемних ситуацій. Я часто кажу учням: “Якщо ваш мозок адаптивний, він швидко вміє мислити, аналізувати, має певний багаж знань, ви точно дійдете до правильного рішення”.

Уже з п’ятого класу мої учні знають, що на уроці ми прокачуємо мозок. І робимо це для того, аби він був адаптивний. Бо якщо дитина розвиває в собі навички бути відкритим до світу, до нових знань, то й у дорослому житті зможе легко впоратися з будь-якими викликами”.

Дмитро Тодер додає, що важливо, аби учень, якщо мова йде про читання, міг усвідомлювати матеріал, опрацьовувати та виокремлювати важливе. На цьому частково й зосереджена, наприклад, його робота з дітьми на уроках української мови. Тобто на роботі з текстами, їхньому аналізі, розумінні написаного.

На заняттях з української літератури опрацьовують уже художні тексти, де учень повинен зрозуміти його особливості, вміти розтлумачити образи, збагнути, що автор хотів передати, а також проаналізувати, наскільки це актуально сьогодні.

“Ось, наприклад, вивчаємо історичну повість, де згадується битва під Берестечком, де мова йде про історичні твердині. Читаючи ці твори, діти мають розуміти, для чого вони це роблять. Школярі не просто читають, бо так треба, а для усвідомлення та аналізу через призму сучасності, через зв’язки з теперішнім життям, культурою. На жаль, через війну в Україні ми часто проводимо паралелі із тим, що відбувається тепер”, – зазначає Дмитро.

ЯКІ ВПРАВИ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ ТЕКСТ

Для ефективнішої роботи з текстом Дмитро Тодер використовує спеціальні вправи.

• Наприклад, одна з них має назву “Швидкісний тренажер” – учням потрібно максимально швидко самостійно прочитати невеликі уривки тексту під удари метронома. А потім усно відтворити цю інформацію. Педагог використовує такий метод роботи на кожному уроці. У такий спосіб учні привчаються до швидкісного читання і вміння вже підсвідомо, швидко прочитавши, поділитися тим, що запам’ятали.
• Інша вправа – “Читання рядками” – коли учень подумки читає один рядок, а далі усно намагається відтворити другий рядок, третій і щоразу подумки повторює цю інформацію. Наприкінці має озвучити все, що запам’ятав. Тобто тут не йдеться про несвідоме заучування правил. Учень вчиться опрацьовувати інформацію так, щоб запам’ятати її надовго і згодом уміти відтворити.

“Що ще важливо, працюючи на уроках над читанням тексту, так це вміння бачити ключову інформацію. Для цього я використовую вправи, де учні мають підкреслювати основну, на їхню думку, інформацію. Потім ми озвучуємо, ділимося тим, чому інформація була важлива, але її, наприклад, не було виділено. І в такий спосіб напрацьовуємо алгоритм та вміння виділяти основне, ― каже Дмитро Тодер. ― Ми дуже багато інформації отримуємо з інтернету, тож треба вміти її фільтрувати. Навіть не всі дорослі можуть грамотно це робити”.

• Також педагог використовує завдання “Запам’ятовуй ефективно”, аби навчити дітей розуміти текст. За умовами завдання учень, читаючи нову інформацію, робить на полях певні позначки: “відома інформація”, “досі не відома”, “дізнався щось нове” тощо. Дивлячись на ці замітки учня, учитель розуміє, що школяреві досі було невідомо.

“Тобто ми можемо це дуже швиденько й оперативно проговорити через графічні позначки. Ти можеш навіть зробити порівняльний аналіз і простежити, як учень сприймає інформацію, ― каже вчитель. ― Аналізуючи тексти на уроках мови, обов’язково працюємо з питаннями до тексту. Це робота на розуміння написаного”.

ЯК ВЧАТЬ МАТЕМАТИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ТУРИСТИЧНИХ МІНІФІГУРОК У ЦЕНТРІ МІСТА

Віталія Довган, вчителька математики в одному з ліцеїв Ужгорода, вважає, що на результати PISA-2022 вплинули передусім пандемія ковід, а потім повномасштабна війна. “У мене був досвід індивідуальних занять з учнями онлайн, але коли на початку пандемії довелося викладати цілому класу в такому форматі, це справді стало викликом”, – додає вчителька.

Війна суттєво впливає на якість освіти, адже для дітей емоційний складник під час навчання є надважливим. Тут велику роль відіграє психологічне налаштування дитини.

Для учнів важливо розуміти, де можна застосувати математику в буденному житті. Тому під час занять педагогиня використовує різні цікаві методи та дослідження.

• Наприклад, вивчаючи тему “Коло. Довжина кола”, з’ясовує з дітьми, що таке число Пі та звідки воно береться.

“Використовуючи нитку, можна виміряти довжину кола. Поділивши на діаметр того самого кола, отримуємо число. Провівши декілька разів цей експеримент із колами різних радіусів, діти розуміють, що це одне й те саме число – число Пі, – пояснює Віталія. – Тобто щоб знайти довжину кола, достатньо діаметр помножити на Пі”.

“Нещодавно з учнями 6 класу ми розглядали тему “Задачі на розʼїзди”, коли за обмежених умов повинні розʼїхатися кораблики. Я наводжу дуже конкретний приклад із машинами, які також повинні мирно розминутися, у години пік біля школи зранку. З власної ініціативи діти принесли деревʼяні кубики й моделювали всі можливі випадки розвʼязання такої ситуації.

Уміння швидко оцінити проблему та обрати раціональний спосіб для її подолання – це і є математика”, – ділиться Віталія Довган.

У межах проєктного тижня “Вивчення мініфігурок Ужгорода”, діти досліджували вузол Кротона. Для цього було організовано низку завдань, зокрема, відвідати бібліотеку, щоб дізнатися біографію Івана Фірцака.

“У наш час дуже важливим є уміння працювати з інформацією, адже колись чи не єдиним джерелом інформації були вчитель і бібліотека. Зараз навпаки – є перенасиченість, тому необхідно уміти відфільтровувати інформацію, застосовуючи критичне мислення”, – пояснює вчителька.

Наступні завдання – відтворити мапу, прокласти маршрут до скульптури, узяти інтерв’ю в перехожих та зробити фото і відеопрезентацію. Під час робити з мапою учні мали застосувати знання про масштаб та відношення. Прокладаючи маршрут, врахувати відстань від школи до фігурки й, зафіксувавши час, знайти швидкість, з якою вони рухалися.

“Математика – непростий предмет. Щоби продемонструвати певні знання, необхідно сумлінно, дисципліновано працювати, тобто бути у формі. Як заняття спортом потребує часу, зусиль, старань, так і математика вимагає мотивації, бажання, наполегливості”, – підсумовує Віталія.

На її думку, ключовими чинниками успіху є бажання дитини вчитися, підтримка батьків і професійність вчителя.

Оксана Нірода, “Заголовок”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – Max Fischer, pexels.com

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.