Напишіть нам

Всі теми

Як рухається створення центрів профрозвитку вчителів – розповідають педагоги та методисти

Консультування й підтримка вчителів. Це основні завдання, покладені на новостворені Центри професійного розвитку педагогічних працівників. Десь ЦПР створені й успішно працюють, десь громади вирішили відмовитися від їхніх послуг.

Працівники ОІППО восени 2020 року пройшли навчання. Курс з 9-ти вебінарів розробив УІРО за підтримки фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС. З вересня цього року підвищуватимуть кваліфікацію працівники центрів.

Як рухається трансформація методкабінетів на ЦПР, чи вважають учителі роботу центрів корисною – читайте в статті “Нової української школи”.

ЧИМ ЦПР ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД МЕТОДКАБІНЕТІВ

Директорка ЦПР ПП Рівного Мирослава Жовтан розповідає, що місто не пішло через реогранізацію чи переіменування методкабінету. Натомість, ліквідували стару і створити нову установу.

“Конкурсний добір на посаду директора був сходинкою до самоосвіти, коли, готуючись, довелося переосмислювати нормативи й документи (раніше вона працювала в методкабінеті, – ред.)“.

У Мирослави не було впевненості в перспективі роботи центру.

“Ми бачили досвід інших громад, де від створення центрів відмовлялися”, – зазначає вона.

Штат ЦПР Рівного до кінця не укомплектований. Однак, проблеми з цього не роблять, а керуються підходом – використовувати знання й досвід людей, які поруч, і рухатися вперед через взаємодію.

“Одним із викликів для нас був – як себе знайти в освітньому полі. Ми працюємо в місті, де успішно функціонує ІППО. У засновника (міська рада), який є розпорядником коштів, може виникнути питання в необхідності й доцільності створення ЦПР, якщо є потужний ІППО”.

Також не одразу працівники центру змогли призвичаїтися до слова “консультант”.

“Саме слово колеги не сприймають як позитивне на 100%”, – каже Мирослава.

Аби скласти річний план роботи, працівники центру провели опитування вчителів.

“У методкабінетах консультування було не на першому місці, здебільшого було формальним. На першому місці була система, а не запити й потреби вчителів, заходи, які потрібно було провести. А тепер треба робити навпаки – виробити культуру надання консультацій. Це важко робити без досвіду. Вивчення запитів і потреб вчителів теж вимагає часу”.

Річний план роботи центру – мобільний і гнучкий.

“Це теж те, що відрізняє нас від методкабінетів. Постійно потрібно вносити корективи. Ключове слово в роботі – взаємодія. Ми поважаємо вибір учителя щодо його самоосвіти й бажання чи небажання презентувати роботу. Важливо мати обмін досвідом без перевантаження. Учителі не мають бути в закритій бульбашці”.

За словами Мирослави, ЦПР бачить необхідність, аби вчителі початкової школи проводили тренінги для вчителів старшої – аби була наступність. Адже чимало вчителів не розуміють, що таке формувальне оцінювання.

Однак, каже, не завжди вчителі готові самі щось питати або, навпаки, очікують отримати готові рішення.

“Психологія така: я питаю, отже – я щось не знаю й демонструю свою некомпетентність. Учителі часто хочуть, щоби їм запропонували щось готове. Тому над взаємодією вчитель-консультант ще треба працювати”.

Директорка ЦПР ПП Ужгорода Ірина Даньків розповідає, що центр створено 1 січня 2021 року. Окрім неї та бухгалтера, там працюють 6 консультантів.

“Наша команда – мобільна та дієва. Це молоді, проте досвідчені педагоги-практики. Усі вони є тренерами в роботі з дорослими, спікерами освітніх фестивалів, вебінарів. Серед них – учасниця “Всеукраїнської школи онлайн”, авторка курсу “Українська мова” Христина Ярема, фіналістка премії Global Teacher Prize 2017 Вікторія Биркович, молодий учитель, який веде “Школу програмування “ІТ-ELITE”, Роман Мойсюк”.

Четверо консультантів Ужгородського ЦПР – педагоги шкіл, які пройшли через конкурс.

Консультанти центру вже провели Школу професійної адаптації молодого педагога, Школу інформаційно-цифрової компетентності педагогів, Інтерактивну школу сучасного педагога тощо.

“Щоби допомогти педагогу професійно зростати, ми створили сайт, канал на YouTube та сторінку у Facebook. Ужгородський ЦПР ПП уже провів 16 авторських онлайн-заходів без урахування вебінарів, що на прохання вчителів проводили кілька разів”, – каже Ірина Даньків.

На зустрічі запрошували відомих учителів: Пауля Пшенічку, вчителя фізики та астрономії, переможця премії Global Teacher Prize 2017, Наталію Ляшко, учительку англійської мови “Всеукраїнської школи онлайн”.

Консультанти центру координують роботу 27 професійних спільнот ужгородських педагогів – Школа вчителя-новатора, Школа вчителя НУШ, творчі, мобільні групи професійних освітянських спільнот тощо.

У Львові ЦПР створено на базі методичного центру освіти на початку грудня минулого року. Штат укомплектовано на 90%.

Його директорка Леся Приставська розповідає, що за цей час працівники організували чимало тренінгів, курсів, майстер-класів для вчителів. Один із головних напрямів – формування інформаційно-комунікативних навичок учителів. Також удалося створити базу навчальних можливостей для вчителів.

Серед викликів залишаються мотивація та фінансова підтримка.

“Досі є стереотипи, пов’язані з низьким рівнем освітніх послуг. Відчутний негативний вплив засобів масової інформації (дискредитація педагогів, дезорієнтація батьків)”, – каже Леся Приставська.

ЩО КАЖУТЬ УЧИТЕЛІ

Світлана Дутко, керівниця Спільноти вчителів початкових класів Ужгорода, розповідає, що користується послугами ЦПР із моменту його заснування.

“Беру участь у всіх вебінарах. Усе продумано, у ногу з часом, сучасно та лаконічно. Час узгоджують, щоби було зручно. Можна вдома, у парку, дорогою слухати вебінар. Завжди емоційно тепло, приємно, ненав’язливо. Найбільш помічним для вчителів ЦПР є в практичних питаннях – дистанційне навчання, створення самостійних медіапродуктів, психологічні аспекти”.

Віктор Рошко, учитель біології та основ здоров’я в Ужгородській гімназії №14, ділиться:

“Неодноразово відвідував онлайн-вебінари на різні тематики, спрямовані на допомогу вчителям із невеликим стажем роботи. Консультації якісно підготовлені, складаються не виключно із “сухої” теорії, а й мають цікаву практичну складову. Для мене, як учителя з невеликим стажем роботи, ЦПР Ужгорода є одним із кількох основних джерел корисної інформації для уроків”.

Вікторія Вачиля, вчителька української мови й літератури Ужгородської школи №8, розповідає, що про створення в Ужгороді центру для педагогів дізналася із соціальних мереж.

“З появою коронавірусу працівники освіти були змушені опановувати нові для себе цифрові технології. Саме тому, натрапивши на оголошення про вебінар “Як створити захоплюючий урок: Canva, Crello, WordArt, YouTube” зі спікеркою Христиною Яремою, я одразу ж зареєструвалася на платформі.

Оскільки ЦПР заснований відносно нещодавно, певні комунікаційні труднощі все ж виникають. Для їх ефективного вирішення потрібен час, більше зворотного зв’язку з педагогами та керівниками закладів освіти”.

Ольга Шиденко, вихователька садочку Львова, розповідає, що зверталася до ЦПР для консультування. Центр є додатковою можливістю саморозвитку однак є труднощі.

“Це недиференційований підхід до організації навчань для педагогів. Навчання організовують без урахування вікових та індивідуальних особливостей (що вважаю важливим не лише в підході до навчання і виховання дітей)”.

Галина Яськів, учителька хімії ліцею №57 ім. Короля Данила ЛМР розповідає, що на базі центру підвищувала кваліфікацію на різних заходах, під час яких навчилася створювати контент для дистанційного курсу, розробляти ресурсні та методичні матеріали для онлайн-навчання хімії, впроваджувати сучасні технології навчання в освітній процес; отримувала консультації щодо організації освітнього процесу.

“У Львівському ЦПР працюють консультанти з різних предметів, які не контролюють, а допомагають, наприклад, у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності, сприяють професійному розвитку педагогів, пошуку шляхів реалізації їхнього творчого потенціалу, психологічно підтримують та консультують”.

Будучи самі вчителями, працівники центру глибше занурені в питання недоліків і потреб системи освіти, тому добре знають, у яких напрямах і в яких питаннях треба допомагати, консультувати й наставляти вчителів”.

Великим плюсом роботи консультантів Галина Яськів вважає те, що вони залучають практиків із різних спеціальностей, з інших міст, районів, областей та організації. Також організовують виїзні семінари.

Учителька зі Хмельницької області (побажала не називати своє ім’я): “Почну з того, що я живу в маленькому селищі у Львівській області, а на роботу добираюся до сусіднього села. У нашому районі є ЦПР (колишній методкабінет), але послугами я не користуюся, тому що не надають кваліфікованої практичної допомоги. Здебільшого, здійснюють лише функцію контролю. Методи залишилися ті ж. Наш ЦПР не знає або не має практичних навичок, які допомогли би правильно організувати роботу вчителя та школи. Думку про те, щоби попросити надати допомогу, навіть не розглядаю”.

Ірина Головачик-Дмитренко, керівниця шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів розповідає, що зверталася до ЦПР Рівного за консультаціями щодо нормативної бази: ведення журналів, обговорення змісту Свідоцтв досягнень учнів 3-х класів, новітніх технологій у НУШ, медіаграмотності.

“Відчувалася як педагогічна, так і психологічна підтримка ЦПР під час локдауну на дистанційному навчанні. З боку працівників центру немає примусу, контролю. На Facebook створена сторінка, а також у вайбер-групах ми отримуємо всю інформацію про вебінари, інтернет-конференції, педагогічні марафони, форуми. Також присилають відеоматеріали для уроків, що суттєво скорочує час на пошуки потрібної інформації”.

Аліна Дзюбук, учителька 3 класу, керівниця методичної студії початкових класів розповідає, що ЦПР Рівного тісно співпрацює з педагогами-новаторами.

“Кожна зустріч із суперконсультантами Пучко Т.А. та Меркотан Л.І. – це наче “порція гарячих пиріжків”. Особливо проблемно цьогоріч було здійснювати формувальне й підсумкове оцінювання третьокласників, адже І семестр – рівневе оцінювання з індексами й купою паперових бланків, а ІІ семестр – лише вербальне судження без фіксації в класному журналі. Рятівним маяком у вирі “міністерських інновацій” став ЦПР Рівного”.

Людмила Снігур, учителька початкових класів Рівненського НВК “Колегіум” каже, що часто користується послугами Рівненського ЦПР:

“Особливо на початку навчального року та наприкінці семестрів, адже документи, які надсилає МОН щодо оцінювання 3 класу НУШ, – неконкретні, запізнілі, тож доводиться багато узгоджувати, складати разом. ЦПР – це не контроль, а консультування для професійного розвитку, супровід, емоційна та професійна підтримка, цифровізація. Головне – розвивальне професійне середовище, у тому числі й через ФБ групу, групи у вайбері. Немає відкритих уроків, а є міжшкільні семінари, тренінги, консультації, супервізії, творчі групи на запит вчителів.

Хотілося би також, щоби була комунікація між ЦПР на всеукраїнському рівні. Вважаю, що це було би дієво й допомагало б у роботі новоствореним структурам. А надважливим є залучення коштів та ресурсів на професійні проєкти”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – lightsource, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення