Теми статті: вчителям, директорам, навчаємось разом, освітнім управлінцям, підручники, ПрямуємоРазом
13 Вересня 2021
3 488
0
У нових підручниках є гумор, цікаві факти, життєво важливі поради. Проте є й недоліки. Що це за недоліки і як їх уникнути? “Нова українська школа” продовжує серію статей про експертизу підручників.
Вчителі, вчителі-методисти, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, які пройшли шість місяців навчання, готові фахово та незалежно оцінювати проєкти підручників та навчально-методичних матеріалів до них.
Читайте головне з вебінару “Експертиза мовної культури” від Фінського проєкту “Навчаємось разом“ + проєкту ЄС, що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом.
У статті йдеться про:
Читайте також:
Експертиза мовної культури підручника визначає, чи в ньому враховані культурні та лінгвістичні особливості. Зокрема, чи він відповідає українознавчому компоненту та чи містить інформацію про факти, події, явища для виховання в учнів національної свідомості й гідності, любові до рідного краю та свого народу.
Доцільно включити в підручник завдання та достовірну інформацію про події та явища, що вплинули на розвиток різних сфер на світовому рівні, цікавої інформації про видатних українців або вихідців з України, які зробили вагомий внесок у розвиток певної галузі, а також про світових учених, лауреатів Нобелівської премії (в межах програмових вимог), які зробили унікальні розробки.
Використання зразків українського фольклору, мистецтва, прикладів традиційної української культури, фрагментів літературних творів відомих українських письменників, інформації про рослинний і тваринний світ України має бути виваженим, дидактично доцільним і системним.
У підручника має бути така структура:
Мова підручника має бути простою, живою, зрозумілою і відповідати літературним нормам.
Вимоги до мови в підручнику:
Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Мирослава Прихода аналізувала підручники для 3 класу НУШ. Каже, що аби сприяти читанню, варто в текстах вживати слова до 10 літер, усі слова в реченні мають бути зрозумілими дітям. Оптимальна довжина речень для дітей:
Також Мирослава радить дотримуватися змістовності в текстах. Кожне слово в реченні має працювати на інформативність. Багатослівність, повтори, зайві слова ускладнюють сприйняття тексту.
“Наприклад, цей текст перенасичений інформацією. Можна уникнути таких словесних конструкцій: “за своєю новизною”, “створена Альбрехтом Дюрером”. З перших двох речень можна зробити одне. Учень 3 класу про Дюрера не запам’ятає”, – каже Мирослава.
Вона додає, що варто вживати корисні слова: службові слова, частки, займенники, сполучники, прийменники. Натомість, уникати некорисних слів: повтори; такі слова як “очевидно”, “за суттю”, “виявляється”, “являється”, “полягає”; плеоназми, прислівники, прикметники, які не додають нового.
У текстах для молодших класів треба надавати перевагу іменникам та дієсловам і менше вживати прислівників та прикметників. Варто обмежувати кількість нових слів, і термінів зокрема, на сторінці. Також – вживати більше слів, що стосуються почуттів, сім’ї, особистості. Слова й речення мають бути спрямовані до читача. Штампів та канцеляризмів краще уникати.
Поради авторам:
Поради редакторам:
Поради експертам, які перевіряють підручники:
Презентація Мирослави Приходи:
Mova_pydruchnyk_3_klasДокторка університету Турку з Фінляндії Дженні Алісаарі каже, що написання підручників – це балансування між академічною й повсякденною мовою:
“Мова має бути зрозумілою, але не спрощеною, змістовною, різноманітною”.
Вона радить, як за допомогою підручника навчити дітей читати з розумінням. Зокрема, читання з розумінням базується на таких чинниках:
“Ми маємо навчати дітей розрізняти жанри: до прикладу, інструкції від оповідань”, – каже Дженні Алісаарі.
Ольга Головіна, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – Pakhnyushchyy, Depositphotos
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Обговорення