Напишіть нам

Всі теми

Якими мають бути підручники – поради від фінських експертів

Хто пише підручники? Яких правил дотримуються у Фінляндії, розробляючи їх? На розвиток яких компетентностей мають звернути увагу розробники? Чого не має містити підручник?

На ці запитання відповіли експерти під час міжнародного вебінару “Новий український підручник. Методи й інструментарій оцінювання якості навчальних матеріалів для Нової української школи” від фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС.

“Нова українська школа” зробила конспект вебінару. Прочитати першу частину можна за посиланням.

Читайте такожПідручники: як перевіряють, які недоліки та що з цим у Фінляндії

РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЯК ЗРОБИТИ ХОРОШИЙ ПІДРУЧНИК

Рідко буває, що одна людина пише підручник. Зазвичай над цим працює група авторів. Написання підручників – це завжди процес, якого навчаються й упорядники підручників, і письменники”, – каже професорка, деканка факультету мистецтв Гельсінкського університету Пирьо Хиденмаа, яка досліджувала шкільні підручники та нехудожню літературу у Фінляндії.

Оптимальна команда може складатися з:

  • Дослідників з університетів. Вони мусять мати свіжі та сучасні знання зі своєї дисципліни, проводити дослідницьку роботу;
  • Вчителів, які мають досвід щоденної роботи в школі, розуміють, як працювати з дітьми в класі;
  • Кваліфікованих письменників. Це мають бути люди з навичками письма та редагування;
  • Також можуть бути професійні автори та журналісти, які мають високу кваліфікацію в написанні та хорошому підборі слів, редагуванні.

Навіщо нам підручник і яким він має бути:

  • Підручник не можна писати та сприймати як довідник. Це не має бути збірник посилань. І це – не енциклопедія й не збірник настанов для практичної роботи. Важливо розуміти, що дасть змогу підручнику стати освітнім посібником, а не просто збіркою, яка презентує якісь знання;
  • Підручник дає можливість доступу до знань для учнів. Він допомагає поглибити знання. Ми повинні писати підручники, беручи до уваги попередні знання, які отримали учні, щоби за 9–12 років учень мав повну картину предмету;
  • Підручник має надихати учнів і спонукати їх читати інші джерела, спостерігати, читати статті. Підручник надає ідеї, концепції й розуміння теми;
  • Підручник має об’єднувати щоденний досвід із концептуальними знаннями. Коли ви готуєте підручник, скажімо, з рідної мови, використовуйте поняття зі щоденної мови. Тобто спочатку треба пояснити учням, як оформити речення, якими вони спілкуються щодня, а вже потім давати інформацію про категорії, абстракції, граматику.

Підручник вписує знання в культурний контекст. Знання мають бути пов’язані з країною, у якій навчається ваш читач. Треба використовувати приклади, актуальні для учнів;

  • Підручник дає можливість використовувати його і в класі, і вдома. Тому там мають бути багато пояснень, словник, глосарій – для того, щоб учень зміг розібратися сам і нагадати собі матеріали з уроку.
  • Також підручник – це додатковий ресурс для навчання вчителів та батьків. Адже буває, батьки допомагають дітям виконувати домашні завдання;
  • У Фінляндії не інспектують підручники, автори мають повну свободу укладати їх так, як вони це бачать, і видавці вільні видавати їх у тій формі, у якій вони вважають за потрібне. Але підручник повинен відповідати освітній програмі. А вже вчителі будуть обирати той матеріал, який хочуть використовувати для навчання. Проте якщо ви пишете підручник, який зовсім не відповідає освітній програмі і який не допомагає вчителю, то його не треба й далі писати;
  • Підручники не мають бути дуже складними. Зазвичай, коли дослідники пишуть підручники, вони люблять починати зі складних визначень, які беруть із Вікіпедії. Вони пишуть щільними абзацами та параграфами. Проте будь-якому читачеві буде складно зрозуміти такий текст, а особливо школяреві;
  • На початку розділу чи теми краще дати думку про те, як ця тема стосується сучасного життя, культури, країни. А потім можна перейти до абстрактного, концептуальної частини визначення. Це мають бути нескладні тексти, абстракція має бути не на високому рівні. Але й не дуже прості. Матеріал повинен зробити так, щоб учень зрозумів тему. Усе має бути в міру;
  • Використовуйте запитання. Якщо ви вивчаєте тему демократії, поясніть, як ухвалюють рішення. Якщо це рідна мова, запитайте, чи читачі однаково розмовляють з однокласниками й зі старшими людьми. Нехай учні аналізують власні приклади;
  • У підручнику ви можете використовувати аналітичні та наукові жанри текстів, але ви маєте додавати туди й інші типи – щоб учні краще читали, розвивали уяву. Наприклад, можна знайти, як використовувати поезію, якщо ви говорите з друзями на певну тему, як писати листи в різних жанрах.

Можна використовувати біографії, якщо ви пишете книжку про фізику. Можливо, вам вдасться знайти цікаві факти про дослідників. Також можна використовувати мемуари, нехудожні оповіді, обов’язково треба використовувати інфографіку, діаграми, статистику, ілюстрації, медійні тексти, думки людей;

  • Треба пов’язувати твердження одне з одним. Інакше діти просто вивчатимуть їх напам’ять, не розуміючи. Діти не розумітимуть, чому наведені два твердження, без перехідних матеріалів. Текст треба написати так, щоби він мав вигляд оповіді або послідовної історії.

Наприклад, текст про важливість щеплень, у якому кожне речення, кожна ідея пов’язані з попередньою думкою: “Щеплення – найкращий спосіб зберегти своє життя та життя близьких від хвороб. І завдяки ним щороку зберігаються до 3-х мільйонів життів. Після запровадження щеплень у Великій Британії такі хвороби як віспа, поліомієліт, правець, які вбивали мільйони людей, або зникли, або трапляються дуже рідко. Але якщо люди не будуть вакцинуватися, інфекційні хвороби знову можуть швидко розповсюдитися”.

Тобто треба дотримуватися причинно-наслідкового зв’язку: як з’явилися вакцини й що сталося після цього, які бувають винятки. Якщо учні бачать, як розвивається текст, як відбувається рух, це заряджає їх, змушує мислити, логічно аналізувати текст;

  • Автори мають довіряти вчителям, дотримуватися навчальної програми. Вчителі можуть проаналізувати та оцінити текст, знайти додаткові джерела, прочитати підручники з іншими текстами. Також треба довіряти своїм читачам. Пишіть так, щоби вони зацікавилися вашим підручником і надихнулися на пошук нових ідей.

Просіть про зворотний зв’язок від учителів: “Вам сподобався підручник? Чи сподобалися думки, які там транслювалися? Чи вам було легко з ним працювати? Чи ви використовували додаткові джерела? Які? Може, ви читали інші підручники? Які?”. Підручник – це не автономна збірка контексту. Це – двері до інших джерел інформації.

ЯК ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБИ ПІДРУЧНИК ВІДПОВІДАВ ОСВІТНІЙ ПРОГРАМІ

Колись я працювала вчителем мови. Тепер я – видавчиня. Видавництво “Оттава” працює з орієнтовно 600 авторами. Здебільшого, це вчителі, але також є дослідники та журналісти. У будь-якому разі, перед публікацією підручники завжди тестують вчителі та учні, – каже видавчиня Марі Кюхкюнен.

Фото: автор – EdZbarzhyvetsky, Depositphotos

Фінська система освіти – одна з найкращих у світі. Освіта тут базується на національній освітній програмі та навчальних матеріалах видавництва “Оттава”. Коли ми починали співпрацю з освітою, ми перечитували освітню програму дуже уважно та обережно”.

  • Аби видавцям та авторам було легше, в освітній програмі визначають шляхи та цілі оцінювання. Щодо окремих предметів опис, яким має бути підручник, – дуже докладний . Але автори та видавці можуть обирати, на якому контенті наголосити та на чому зупинитися;
  • Навчальні цілі також визначаються в освітній програмі, і ми покладаємося на них, публікуючи підручники. Дуже важливо, щоб учителі та учні були ознайомлені з навчальними цілями. Вони мають бути прозорими, видимими та відомими всім. Тому здебільшого в матеріалах ми визначаємо цілі як на весь навчальний рік, так і конкретно для кожного уроку;
  • Вчителі й розробники контенту критично підходять до осмислення того, чи цей контент треба включати в підручник, чи буде така інформація релевантною, цікавою, актуальною та важливою для учнів, чи має інформація безпосередній зв’язок із повсякденним життям учнів. Важливо, щоб учні також виставляли особисті цілі, а пізніше оцінювали, чи вдалося їх досягти. Це хороша практика оцінювання себе;
  • Навчальний матеріал містить підказки щодо виставлення цілей, але гарантую, що вчителі у Фінляндії не використовують підручники від А до Я, інакше це буде нудно. Вони завжди збагачують його чимось.

Побутує думка, що фінська система освіти успішна через те, що в нас якісні навчальні матеріали. Освітні матеріали будуються на різноманітних концепціях, зокрема на багатогранному підході до вивчення матеріалу. Цей підхід поєднує онлайн-навчання з інтерактивними завданнями з офлайн-навчанням. Це дає змогу також персоналізувати підхід до кожного учня.

Якщо правильно використовувати інформаційно-комп’ютерні технології, це підвищує прихильність учнів до навчання. Вони ставляться до навчання з більшою зацікавленістю. Так, нам пощастило дещо більше, ніж іншим країнам, бо до пандемії ми активно використовували онлайн-навчання. Фінським вчителям дистанційна освіта далася легко.

  • Видавництво “Оттава” пропонує як друковані матеріали, так і матеріали для навчання в цифровому форматі для всіх вікових груп школярів і майже для всіх предметів. У середній школі учні покладаються на цифрові матеріали більш як на 50%, як порівняти з друкованими підручниками. У початковій школі відсоток цифрових матеріалів, звісно, менший. Але нині все змінюється через ковід.
  • Структура матеріалів відіграє неабияку роль. Для прикладу, у нас є підручник з англійської “Дай пять”, і його структура не відрізняється від розділу до розділу. Починається з того, що учні практикують основний словник. Далі вони читають текст англійською – оскільки вони вже опанували словник, текст їм зрозумілий. Після прочитання учні відпрацьовують вимову слів;
  • Також є такий термін “геймифікація”. Так, ми переводимо багато завдань в ігровий формат. У підручнику та в зошиті із вправами пропонуються різні ігри. Також є підручники для вчителів, у яких запропоновані інші вправи.

Нині викладачі не можуть покладатися тільки на друковані підручники. 50% на 50% учителів використовують традиційні матеріали та онлайн-навчання. Попит на цифрові ресурси зростатиме. Я впевнена, що ми тільки виграємо від віртуальної та доданої реальності й будемо адаптовувати навчальні матеріали;

  • Важливо пропонувати учням, які вивчають англійську, автентичні тексти на різні теми;
  • Якщо говорити про нашу продукцію, то підручники – лише її частина. Також ми випускаємо зошити з вправами, що є не менш важливим та не менш творчим процесом, ніж друк підручників. Зошит – це інструмент для диференціації. Тут містяться й легші, і складніші вправи;
  • Ще ми випускаємо зошити для учнів з особливими освітніми потребами. До того ж публікуємо підручники суто для вчителів. Вони можуть знайти підказки, як цікавіше провести урок;
  • Ми пропонуємо вправи, які добре пасують для домашнього виконання. Мої міжнародні колеги часто щиро дивуються: “А ми думали, у Фінляндії немає домашньої роботи”. Але ні, ми її задаємо. Однак у США учні проводять за домашньою роботою 6,1 години на тиждень, а у Фінляндії – 2,8 годин;
  • Також ми пропонуємо тестування. Але важливо, щоби тести орієнтувалися на той матеріал, який учні вже опанували й виконували в попередніх вправах.

Ми намагаємося слідкувати за сучасним контентом, щоби бачити, чим цікавляться діти, і включити ці теми до навчального матеріалу. Утім, важливо, що на першому етапі підручник переглядають редактори. І ми завжди наголошуємо їм, аби вони повідомляли у видавництво, якщо їм нудно. Бо якщо редактори ознайомились із матеріалом і навіть їм нудно, імовірно, дітям буде дуже нудно. І такий матеріал не має права бути в підручнику.

Читайте також “Підручники: як перевіряють, які недоліки та що з цим у Фінляндії”

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AsierRomeroCarballo, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення