Як використовувати оновлену Типову освітню програму для 5–9-х класів: відповіді МОН на найпоширеніші питання

Напередодні нового навчального року Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену Типову освітню програму (ТОП) для 5–9-х класів. Як розповіли в міністерстві, з нового навчального року за нею навчатимуться 5–7 та 8 класи, які пілотуватимуть “НУШ”.

Оновлена програма, зокрема, визначає мінімальну та максимальну кількість годин на галузі. А ще в ній з’явився резерв годин для перерозподілу навчального навантаження. Ці та інші нововведення викликали чимало запитань в освітян.

На частину з них представники МОН відповіли під час вебінару про те, як використовувати оновлену програму. Переглянути його можна за посиланням. А для тих, хто надає перевагу текстовому формату, “Нова українська школа” підготувала короткий конспект із заходу.

Тож із цього матеріалу ви дізнаєтеся:

• що змінилося в Типовій освітній програмі для 5–9-х класів, порівнюючи з її попередньою редакцією;
• як можна розподіляти години резерву (декілька ілюстративних прикладів);
• які години для перерозподілу фінансуватимуться з Держбюджету;
• як розподілити години історичної та громадянської галузей та багато іншого.

[Поділіться цим конспектом із колегами, адже ТОП для 5–9-х класів – це важливий, опорний документ].

ЯКІ ПЕРЕВАГИ ЗМІН В ОНОВЛЕНІЙ ПРОГРАМІ ДЛЯ 5–9-Х КЛАСІВ

1. У попередній редакції програми йшлося про рекомендовану кількість годин на кожен предмет. Тепер у ТОП визначено мінімальну та максимальну кількість годин на кожну освітню галузь, а також створено резерв годин для перерозподілу. Так зробили для того, щоб заклад освіти міг гнучко підходити до формування навчального плану для кожного класу.

“Якщо раніше, щоби перерозподілити навчальний час, доводилося в когось забирати години, щоб віддати їх комусь іншому (а це ще і складний психологічний процес), то зараз ви отримуєте нерозподілений час, який можете розподілити між навчальними предметами, інтегрованими курсами, міжгалузевими інтегрованими курсами, курсами за вибором, спираючись на освітні втрати учнівства, їхні запити й потреби.

Також у такий спосіб ви можете створювати окремі та варіативні навчальні плани, поєднуючи інтегровані та розінтегровані рішення”, – прокоментував Роман Шиян, заступник директорки Команди підтримки відновлення та реформ МОН.

2. Також раніше не було вказано кількість годин на інтегровані курси та їхнє співвідношення із предметними рішеннями. Тепер же це увідповіднили.

3. У попередній редакції документа не йшлося і про кількість годин на міжгалузеві інтегровані курси.

4. Ще одна зміна – вилучення російської та молдовської мов з усіх інтегрованих та предметних варіантів.

5. Також в оновленій ТОП визначено вимоги до модельних та навчальних програм. Раніше їх можна було знайти лише в окремих юридичних рекомендаціях для розробників, розповів пан Роман.

ЯК ТЕПЕР МОЖНА РОЗПОДІЛЯТИ НАВАНТАЖЕННЯ – ДЕКІЛЬКА ПРИКЛАДІВ

Юлія Романенко, проєктна менеджерка Команди підтримки відновлення та реформ МОН, навела три приклади фрагментів навчального плану з різними варіантами поєднання.

[Далі – пряма мова пані Юлії]

• 1 варіант – навчальний план, де подані лише окремі предмети без інтегрованих курсів.

Скриншот із вебінару МОН

У цьому прикладі в першій колонці ми зафіксували мінімальну кількість годин, яка передбачена чинною редакцією ТОП для предметів українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова, а також додали ще математичну галузь (алгебра та геометрія).

Для 7 класу за типовою програмою в резерві передбачено 6,5 годин тижневого навантаження. Ці години можна перерозподіляти, додавати на різні освітні компоненти, зокрема, на ті предмети, які зафіксовані в першій частині таблиці, або на інтегровані, міжгалузеві інтегровані курси, факультативні заняття, індивідуальні консультації тощо.

У цьому прикладі ми використали 5 резервних годин із загального обсягу 6,5, та розподілили їх на кожен із предметів у таблиці: на українську мову додали 1 годину, на дві літератури по пів години, і на решту предметів теж по одній годині.

Відтак після перерозподілу в цьому варіанті, якщо майже рівноцінно підсилити кожен із предметів, у нас ще залишаються вільними 1,5 години. Їх теж можна перерозподілити на предмети або курси інших галузей. Зауважу, що в останній колонці ми досягли максимальних показників у цих галузях, водночас використавши години резерву.

• 2 варіант – усі інтегровані рішення для мовно-літературної та математичної галузей.

Скриншот із вебінару МОН

Тут ми бачимо, що коли беремо повні інтегровані курси, то маємо вільні години резерву й ресурс у розкладі. Тоді можна додати, наприклад, міжгалузеві інтегровані курси або курси вибіркових освітніх компонентів, факультативів, як-от курс “Логіка”. Але все це за умови, що для цього курсу є відповідна навчальна програма і вона має гриф МОН (якщо вона розроблена не на основі модельної). Модельних програм із логіки поки що немає, тому говоримо про навчальну програму, яку може розробити будь-який авторський колектив або навіть шкільна команда закладу освіти.

Водночас, коли ми додаємо курси з міжгалузевих або факультативних вибіркових освітніх компонентів, ці години (виділені зеленим кольором на малюнку) не входять до граничного максимального показника на галузь.

І, як бачимо, хоча в розкладі маємо на одну позицію менше, порівнюючи з попереднім прикладом, але цікавих і міжгалузевих курсів набагато більше, ніж у першому варіанті.

• 3 варіант – комбінований (предметні рішення + інтегровані).

Скриншот із вебінару МОН

Тут ми поєднали предметні рішення з інтегрованими. Наприклад, у мовно-літературній галузі розділили навантаження між окремим предметом “Українська мова” й ще запропонували інтегрований курс літератур.

Водночас знову маємо в резерві частину часу, щоб додати, наприклад, міжгалузевий інтегрований курс “STEM”. Але навіть за таких обставин усі галузі в нас мають максимальні показники, у розкладі всього лише чотири позиції, а фактично весь резерв годин вичерпаний.

“У цих прикладах ми показали, як можна використати резерв навчального часу, не розпорошуючи його по всіх освітніх галузях. Але треба пам’ятати, що в кожному конкретному закладі та класі ситуація відрізнятиметься.

Десь такі варіанти перерозподілу будуть прийнятними, а десь потрібно буде підсилити зовсім інші галузі. Тож цей розподіл має відбуватися в межах автономії закладу освіти й за тим вибором, який ухвалить педагогічна рада”, – акцентувала Юлія Романенко.

ВІДПОВІДІ НА ПОШИРЕНІ ПИТАННЯ ЩОДО ТОП

• За яким принципом робити перерозподіл годин між освітніми галузями?

Важливо враховувати потреби та запити всіх учасників освітнього процесу, радить Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН. За його словами, ситуація в регіонах, областях, закладах освіти абсолютно різна, тож врахувати цілу множину проблем єдиним директивним навчальним планом досить складно. Тому під час перерозподілу годин варто керуватися потребами учасників освітнього процесу, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням, безпековими умовами тощо.

“Важливо зважати й на те, що збільшення годин на обов’язкові освітні компоненти має відбуватися в межах максимального показника для галузі. Цей показник визначений і в Державному стандарті, і в новій редакції Типової освітньої програми для 5–9-х класів. Водночас наголошу, що години на вивчення вибіркових компонентів не зараховують до кількості годин відповідної освітньої галузі”, – додав посадовець.

• Які години для перерозподілу фінансуватимуться з Держбюджету?

Минулого навчального року (ще за попередньою редакцією Типової освітньої програми для 5–9-х класів) частина годин, а саме додаткові години, не фінансувалися з Державного бюджету, додав Ігор Хворостяний.

А саме:

• у 5 класі – 2 год;
• у 6 класі – 2 год;
• у 7 класі – 1 год.

“Ті години, які не фінансувалися попереднього навчального року, так само, на жаль, не фінансуватимуться до кінця 2024 року, адже ми послуговуємося освітньою субвенцією, яка закладена до кінця цього року. В інших випадках фінансування залишається сталим і зменшуватися не буде.

Наразі МОН докладає максимум зусиль, щоб від початку 2025 року всі години в ТОП фінансувалися. Втім, 100 % гарантувати цього поки не можу, адже ще не розроблено формули освітньої субвенції на новий рік та немає всіх необхідних статистичних даних”, – пояснив він.

• Чи може заклад освіти не використовувати години навчального навантаження для перерозподілу? Простіше кажучи, використовувати лише мінімальні години?

Ні. Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами потрібно використовувати для збільшення кількості годин у межах максимальних показників на обов’язкові освітні компоненти (навчальні предмети/інтегровані курси), акцентував Ігор Хворостяний.

Або, за його словами, перерозподілити їх на вибіркові освітні компоненти та/або для проведення індивідуальних консультації, групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат у навчанні.

“Наприклад, якщо ми маємо розподіл годин на історичну галузь і ми рекомендуємо в Типовій освітній програмі використовувати максимальний показник, а не мінімальний, то так, ці години обов’язково потрібно використати”, – продовжив він.

• Як розподілити години громадянської та історичної галузей?

За словами Ігоря Хворостяного, під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітніх галузей рекомендовано дотримуватися максимального показника, визначеного для неї в Додатках 1 та 2:

• 5 клас – 2 години на тиждень;
• 6–7 класи – 3 години на тиждень.

У 7 класі 3 години на тиждень можна розподілити так:

• історія України – 2 години;
• всесвітня історія – 1 година.

“Щодо громадянської освіти. Модельної програми наразі немає. Тож станом на сьогодні [момент проведення вебінару – 28 серпня – ред.] рекомендація МОН – інтегрувати теми з громадянської освіти в курс історії України”, – акцентував Хворостяний.

У такому випадку в журналі й у навчальному плані закладу освіти потрібно записати предмет “Історія України”, але в поясненні додати, що цей предмет інтегрує питання історії України й громадянської освіти, додала Світлана Фіцайло, начальниця відділу змісту освіти, позашкільної та виховної роботи МОН. А години, що передбачені навчальним планом для громадянської освіти, необхідно додати до курсу “Історія України”.

Водночас під час вебінару представники МОН пообіцяли найближчим часом розіслати офіційні роз’яснення щодо цієї теми разом із переліком питань із громадянської освіти, які потрібно включити в курс “Історія України” в 6 і 7 класах.

• Чи має право заклад освіти вносити корективи до освітніх програм?

Згідно зі статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, заклад освіти розробляє свою освітню програму на основі типової. Якщо освітня програма розроблена на основі типової, то цю програму схвалює педагогічна рада закладу освіти й затверджує керівник цього закладу.

Тобто в цьому випадку управління освіти або будь-які інші органи управління освітою не мають повноважень вносити корективи до освітніх програм закладу освіти. Водночас освітня програма, розроблена не на основі типової, має бути затверджена Державною службою якості освіти (ДСЯО), пояснив Ігор Хворостяний.

• Чи можна збільшувати години на вивчення зарубіжної чи української літератури?

Так, використовуючи години для перерозподілу. Однак сума годин на всі освітні компоненти галузі не має перевищувати максимального значення, додав Ігор Хворостяний.

• Чи можна збільшити години на вивчення предмета “Підприємництво та фінансова грамотність” у 9 класі завдяки годинам для перерозподілу?

[Зауважимо, що новий предмет “Підприємництво та фінансова грамотність” вивчатиметься у всіх 8 класах лише з 2025 року, а у 9-х – з 2026 року відповідно. Згідно з модельною програмою, у 9 класі на вивчення цього предмета автори передбачили одну годину, однак в оновленій ТОП йдеться про 0,5 – ред.]

За словами Ігоря Хворостяного, години можна збільшити. Під час вивчення в 9 класі міністерство все ж рекомендує дотримуватися не мінімального показника 0,5 години, який вказаний у ТОП, а показника, рекомендованого розробниками модельної програми, тобто 1 година.

• Чи враховується друга іноземна мова в кількість годин для мовно-літературної галузі?

У Типовій освітній програмі вказано, що години на другу іноземну мову не входять до максимального показника галузі. Для використання цих годин використовується час із резерву.

• Як записувати в журнал інтегровані курси? За назвою типової чи модельної програми?

“У додатку до Типової освітньої програми перелік назв програм може змінюватися та доповнюватися. Певні програми можуть проходити експертизи й пізніше отримувати грифи. Тому краще використовувати конкретну назву модельної програми, що має гриф МОН”, – радить Ігор Хворостяний.

• Чи можна зменшувати мінімальну кількість годин?

Ні, не можна. Це суперечить Державному стандарту базової середньої освіти.

• Чи можна читати курс “Християнської етики” в 7 класі, якщо модельних програм немає?

Якщо модельних і навчальних програм немає, то такий курс читати не можна. Потрібно спочатку розробити програми, вони мають пройти відповідну експертизу, отримати гриф і вже тоді можуть бути імплементовані, додав пан Ігор.

• Якщо заклад освіти має право перерозподіляти години, тоді навіщо в деяких модельних програмах вказано кількість годин на тиждень? Чи необхідно зважати на це?

Ні, на це зважати не потрібно, відповів Ігор Хворостяний. Тому що згідно з рекомендаціями до структури модельних навчальних програм кількість годин у них не вказується.

“Якщо авторські колективи вказали певну кількість годин, ви маєте повне право на це не зважати. Щоби надалі уникнути таких розбіжностей, у ТОП якраз і прописали єдині вимоги до модельних програм і навчальних програм”, – додав він.

• Чи можна залишати нерозподіленими години резерву, особливо з огляду на відсутність їхнього фінансування?

“Якщо відповідні години не фінансуються, ви можете не використовувати ці години. Але, якщо на них фінансування є (а це значна частина), наполегливе прохання використовувати години з резерву. Ми ж зараз чимало говоримо про освітні втрати, тож буде дивно не використати години, які, зокрема, відведенні для подолання цих втрат, та залишити їх нерозподіленими”, – додав Ігор Хворостяний.

Читайте також: “Яку “нормативку” потрібно підготувати школам перед початком навчального року: докладна інструкція“.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне зображення: НУШ