Теми статті: батькам, вчителям, директорам, ДПА, освітнім управлінцям, якість освіти
15 Жовтня 2023
34 765
0
Державна підсумкова атестація повернеться в школи, але не в цьому навчальному році й не в тому форматі, до якого всі звикли. Тобто ніхто більше не буде витягувати аркуші з питаннями білета й готуватися до них заздалегідь за брошурами з відповідями. Цей підхід уже віджив своє. Сучасну систему освіти цікавить не те, які дати, формули й визначення запам’ятали учні, а те, як вони вміють застосувати ці знання на практиці.
Як саме зміниться державна підсумкова атестація та як вона відповідатиме концепції НУШ, “Нова українська школа” розпитала директорку Українського центру оцінювання якості освіти Тетяну Вакуленко.
У новому матеріалі читайте:
Далі – пряма мова Тетяни Вакуленко.
У 2017 році разом зі стартом імплементації реформи Нової української школи Український центр оцінювання якості освіти замислився над тим, щоб адаптувати систему оцінювань до вимог закладів освіти та освітньої системи в контексті поступу Нової української школи.
УЦОЯО, безперечно, зробив максимум, щоб ЗНО створило собі серйозну репутацію. Центр забезпечував і забезпечує прозорий і неупереджений добір до закладів вищої освіти. Але в якийсь момент стало зрозуміло, що маємо велику відповідальність перед системою освіти й, відповідно, не можемо залишатися осторонь значущих освітніх процесів, пов’язаних із розбудовою Нової української школи.
Тож за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” під егідою Міністерства освіти і науки запрацювала експертна група, яка вивчала, як зовнішнє оцінювання може виконувати не лише функцію боротьби з корупцією або прозорого відбору до ЗВО, але й функцію вдосконалення системи загальної середньої освіти й забезпечення зворотного зв’язку зі школою. Завдяки цій роботі фахівців було розроблено “Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти до 2030 року”.
У межах розроблення стратегії експертна група проаналізувала й український, і передовий закордонний досвід, узагальнила це й адаптувала до наших потреб з урахуванням положень концепції Нової української школи.
Стратегія передбачала створення нових інструментів оцінювання наприкінці ключових етапів здобуття освіти:
Далі ми почали шукати ті способи проведення оцінювань, які були б доречними для відповідних вікових категорій учнівства й тих завдань, що ми перед собою ставили.
Зійшлися на тому, що насправді таке оцінювання в Україні вже є. Це державна підсумкова атестація, яку проводять багато років і яка буде адекватно сприйнята всіма учасниками освітнього процесу.
Але в державної підсумкової атестації в її поточному вигляді є низка проблем.
Аби бути корисним і вчителеві, і школі, і громаді, і державі, ДПА має стати стандартизованим інструментом:
Найвищий рівень стандартизації зараз має національний мультипредметний тест, який УЦОЯО проводить замість ЗНО:
Такий стандартизований інструмент теж є незалежним, тому що він розробляється окремою установою і буде однаковим для всіх, незалежно від закладу освіти.
Так само як і з НМТ/ЗНО, під час проведення ДПА ми будемо розміщувати на сайті демонстраційні тести та рекомендації щодо проведення тестувань.
Для державної підсумкової атестації на рівні 4 класу такий формат, як НМТ, нереально втілити. І в цьому немає потреби, адже ДПА на рівні початкової освіти виконує лише моніторингову функцію – це визначає законодавство України про освіту.
Тобто про використання результатів ДПА в 4 класі для переходу на наступну ланку освіти не йдеться. Основне завдання ДПА на рівні початкової школи – засвідчити певний рівень компетентностей учнівства в певних освітніх галузях, зрозуміти, які є недоліки та що із цим робити.
Ми напрацюємо тестові матеріали й рекомендації для вчителів щодо проведення ДПА. А також попросимо їх розповісти, наскільки їм було комфортно проводити тестування, які були проблеми з організацією, на що нам варто звернути увагу тощо. Тобто ми будемо швидше перевіряти себе, ніж когось у межах пілотування.
Ми розуміємо, що в перші роки тестувань учителі можуть “проводити певну роботу” зі своїми учнями або даними. Водночас ми сподіваємося зламати цю пострадянську традицію.
Для нас критично важливо розвивати культуру освітніх оцінювань і довіру до вчительства. Це можливо передусім завдяки тому, що ці результати не будуть використовуватися для фінансування закладів освіти чи для рейтингування.
Натомість будуть потрібні, щоб заклад освіти побачив, які реальні проблеми в нього є та як ця інформація може стати в пригоді вчителеві, керівнику закладу чи засновнику.
Для цього ми маємо максимально продемонструвати, що із цими даними можна зробити.
Ми свідомо робимо акцент на те, що залишки пострадянського бажання мати ідеальну статистику буде викорінено.
Для дев’ятих класів історія дещо інша. Нас очікує реформування на рівні профільної освіти в межах впровадження реформи Нової української школи. Ідеться про створення профільних ліцеїв академічного і професійного спрямування, де “рівень ставок” трохи вищий.
Для 9 класів такі комплексні оцінювання можуть стати передумовою для відбору в ліцеї академічного та професійного спрямування. Тобто вступ до найпопулярніших академічних ліцеїв може бути конкурентним, а отже, може передбачати певний конкурсний відбір.
З огляду на це в заклад освіти, де буде проводитися ДПА в 9-му класі, можуть бути запрошені сторонні експерти, але не йдеться про те, що для проходження тестувань учні їхатимуть у якийсь інший заклад. Усі пункти проведення оцінювання створюватимуться в тому закладі, де навчаються учні.
У 2024 році ДПА для 9 класів точно не буде, тому що за обсягами роботи це не менше, ніж підготовка до проведення зовнішнього незалежного оцінювання чи національного мультипредметного тесту. Адже кількість здобувачів базової освіти є величезною. А щоб зробити дієву систему, яка буде точною і працюватиме на користь освіти роками, потрібні час та інтелектуальні зусилля.
До розроблення інструментів оцінювання для 9 класу будемо підходити поступово, адже розуміємо комплексність і складність цього питання.
Наразі в законопроєкті № 9046, який Комітет із питань освіти, науки та інновацій подав на розгляд Верховної Ради України, передбачено обов’язкове оцінювання для дев’ятикласників з:
Ми не можемо забувати й про природничі науки, тому цей блок предметів також буде, можливо, як інтегрований тест.
Оскільки концепція Нової української школи передбачає, що під час навчання учні мають демонструвати хід своїх думок, обґрунтовувати свої позиції, то найбільшу вагу матимуть ті завдання, які передбачатимуть надання розгорнутих чи коротких відповідей.
Ми розуміємо, що серед 9-класників можуть бути учні, які вчилися за різними освітніми програмами. Тому, складаючи завдання, за основу маємо брати стандарт. Адже результатами імплементації різних освітніх програм мають стати набуті компетентності, що визначені в стандарті і є спільними для всіх, незалежно від траєкторій їхнього досягнення в конкретних закладах.
Формуючи інструмент оцінювання, ми не маємо перевіряти абсолютно всі теми, які є в кожній програмі, чи шукати перетини, а відтак обмежувати себе лише якимись спільними темами. Це буде величезний виклик, але всі програми мають гарантувати, що ми досягаємо стандарту, то й нам доведеться шукати способи роботи саме з результатами засвоєння стандарту, а не результатами засвоєння конкретних програм.
Щодо 11–12 класів, то той механізм проведення НМТ, який раніше застосовувався до проведення ЗНО, є цілком виправданим, і посутніх змін тут робити не будемо.
Зараз про це рано говорити, тому що немає деталізованої концептуальної рамки профільної освіти. Як тільки вона з’явиться, ми будемо коригувати інструменти оцінювання для 11 (12) класів.
У перспективі користь від такої стандартизованої системи в рази підвищиться, якщо вона буде побудована на цифрових рішеннях.
Однак такі дані будуть деперсоніфіковані, без деталізації щодо назв закладів освіти тощо. Адже це мають бути дані, які працюють на благо системи, а не для того, щоб створювати штучні показники ефективності закладів освіти.
Ці дані дадуть змогу говорити про точки росту, про те, над чим важливо попрацювати в тому чи тому закладі освіти, а також надавати інформацію щодо того, де саме перебуває той чи той заклад освіти в розрізі конкретних показників, але без указівок на заклади освіти.
Тобто якщо я є представником великого міського ліцею, то мені надається інформація про результати мого ліцею в порівнянні з іншими ліцеями. Для того, щоб унеможливити рейтинги й подібні маніпуляції з даними, крім назви закладу освіти, ми не плануємо повідомляти інші деталі про результати ДПА.
Також треба розуміти, що будь-які діагностики не лікують самі по собі, а дають змогу визначити певні проблеми на макро- та мікрорівні.
Наприклад, на мікрорівні ДПА покаже, які теми в конкретному закладі освіти не було вивчено, які теми є найскладнішими (це буде відображатися в електронному кабінеті вчителя). Приміром, завдання на тему додавання дробів не розв’язали 20 % учнів, отже, цій темі варто приділити більше уваги.
На макрорівні ми бачили на прикладі результатів PISA, що діти із сільської місцевості мають нижчі результати, ніж діти з міст. Відповідно, на державному рівні потрібно ухвалювати стратегії для підтримки дітей із сільської місцевості, мають бути спеціальні програми, які б інтенсифікували освіту для дітей із маленьких закладів освіти.
Тобто нові інструменти ДПА дадуть змогу ухвалювати певні політичні рішення на різних рівнях, а для цього нам потрібна інформація. Що більш точна інформація в нас є, то краще її акумулювати в цифрових системах. Що краще ми зуміємо її зібрати та акуратно інтерпретувати, то більш коректні рішення ми будемо ухвалювати щодо розвитку кожного конкретного елемента освітньої системи.
Нова система оцінювання має переорієнтувати заклади освіти на важливість розвитку компетентностей і навичок учнів. Як і знання, так і здатність використовувати компетентності в практичній діяльності – це приховані характеристики. Ми маємо оприявнити те, що здається абстрактним.
Водночас не йдеться про складання нових рейтингів чи нових інструментів для визначення, яка школа успішна, а яка – менш успішна. Український центр завжди був проти рейтингів за результатами ЗНО, НМТ чи за чимось подібним. Будь-який аналітик може побудувати такий рейтинг, щоб саме ваш заклад освіти був на певному місці. Коли створюються рейтинги закладів освіти, то не враховуються передумови, які є в них.
Уявіть собі маленьку сільську школу, де взагалі ніхто не планує вступати до закладу вищої освіти, де всі вважають, що їм буде достатньо залишитися і працювати тут, у своєму ж населеному пункті, ніхто нікуди не планує виїздити. Й ось з’являється прекрасна вчителька, яка надихає учнів на гарні результати в навчанні. Вони починають вчитися і, наприклад, отримують 120 балів на ЗНО. Так, не 200, але в цьому середовищі це теж прорив, який відкриває перед учнями нові перспективи. Хіба можна порівняти цей заклад із якимось іншим?
Порівнювати заклади освіти просто так, рейтингуючи якісь результати, – це хибна практика. Ми мріємо про те, що нам удасться її зламати, завдяки чому увагу буде сфокусовано на дійсно важливих речах, що стосуються змісту та якості освіти.
Та не потрібно очікувати, що все відбудеться одразу. Великі перетворення, а в цьому випадку йдеться саме про фундаментальне перетворення поглядів, відбуваються поступально. Якщо нам удасться подолати негативні практики, як-от підтасовування результатів для кращої картинки, рейтингування закладів тощо, то зможемо говорити, що найважливішої мети нової системи оцінювання досягнуто.
Інна Лиховид, “Нова українська школа”
Титульне фото: osvitoria.media
Обговорення