Всі теми

Яким буде професійний стандарт вчителя. Інтерв’ю з розробницями

Дорожня карта для вчителя, допомога в його професійному розвитку, самооцінювання – головні аспекти професійного стандарту вчителя, який має бути готовий до застосування до 1 вересня.

Як тривала робота над його створенням і удосконаленням, “Нова українська школа” розпитала в державної експертки МОН з питань забезпечення якості освіти Олени Ліннік і першої заступниці директора УІРО Наталі Софій.

Читайте також Професійний стандарт вчителя. Лілія Гриневич про його важливість і необхідність

ЦІЛІ СТАНДАРТУ

У професійному стандарті вчителя кожна компетентність розписується за рівнями – від рівня спеціаліста до вищої категорії.

“Можна прослідкувати розвиток і встановлювати собі кроки до досягнення вищої мети”, – каже Олена Ліннік.

проф_стандарт_Лінник

Завантажити презентацію

Практичне застосування стандарту:

1. Вчитель самостійно зможе ним користуватися для саморозвитку й визначати, що на наступному етапі йому потрібно опрацювати, в яких сферах вдосконалюватися.

2. Підвищення кваліфікації вчителя. Усі програми повинні базуватися на цьому стандарті.

3. Цей документ є основою для визначення критеріїв оцінювання вчителів під час атестації і сертифікації.

“Ми передбачаємо, що спочатку визначимося з програмами підвищення кваліфікації, а потім ці вимоги ляжуть в основу оцінювання вчителя під час цих двох процедур”, – зазначає Олена Ліннік.

4. Профстандарт вчителя має задати тон для підготовки студентів у педагогічних університетах.

Професійні стандарти є одним із чинників реформи педагогічної освіти, що зазначено у Концепції педагогічної освіти. У цьому ж документі вказується, що стандарти вищої освіти формуються на основі професійних стандартів.

Так само і програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників мають орієнтуватися на професійний стандарт. Хоча законодавчими документами це не регламентується, про це зазначено у Концепції педагогічної освіти”, – каже Наталя Софій.

За її словами, як тільки професійний стандарт буде затверджений (очікується восени), заклади вищої педагогічної освіти можуть вносити зміни в наявні програми підготовки педагогів, розробляти програми підвищення кваліфікації і затверджувати їх.

ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЕД ПІЛОТНИХ ШКІЛ

Процес творення стандарту був партисипативний.

Профстандарт_Софій

Завантажити презентацію

Були створені робоча група з 15-ти осіб (представники МОН, УІРО, ІППО, педуніверситетів, керівників шкіл) і вужча група – консультанти, які безпосередньо опрацьовували дискусійні матеріали.

УІРО ініціював дослідження серед пілотних шкіл – чи зрозуміли вчителі стандарт, чого не вистачає, які компетентності зайві. Його проводили у два етапи.

Перший етап

“Нас найбільше цікавило – чи будуть вчителі використовувати цей стандарт і як. Ми не хотіли створити продукт заради продукту”, – каже Наталя Софій .

ПРОФЕСІЙНИЙ_СТАНДАРТ_УЧИТЕЛЯ-дослідження

Завантажити дослідження

Анкету отримали 40 пілотних шкіл. В опитуванні взяли участь по три представники від шкіл – директор (заступник директора), вчитель початкових класів і вчитель 5-11 класів.

Другий етап

До опитувальника додали запитання щодо рівнів формування компетентностей:

  1. Як ви вважаєте, чи правильно розподілені рівні володіння певними трудовими функціями й компетентностями за рівнями кваліфікації вчителя?
  2. Якщо ні, то надайте ваші зауваження і пропозиції.

Розширену онлайн-анкету надіслали іншим 40-ка пілотним школам і представникам педагогічних вишів.

У розробленні онлайн-опитувальника й підтримуванні робочих груп, які працювали над стандартом, допоміг Фінський проєкт підтримки реформи української школи “Навчаємось разом“.

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ Й ЗАУВАЖЕННЯ

Під час громадського обговорення до МОН надійшли близько 40-ка пропозицій від різних установ – Національного агентства кваліфікації, НАЗЯВО, кількох закладів вищої освіти, які готують педпрацівників, педколективів, органів управління, учителів. Після громадського обговорення структура професійного стандарту докорінно не змінилася.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило звіт щодо зауважень і пропозицій, які взяли до уваги під час доопрацювання документу.

Були такі зауваження і пропозиції:

1. Щодо структури документу й назв функцій і компетентностей.

“В остаточній версії документу найбільше враховано підходи чеського та австралійського стандартів, – розповідає Олена Лінник. – У них лаконічно визначено основні сфери діяльності вчителя. Ми також не хотіли збільшувати кількість трудових функцій: їх п’ять, але вони охоплюють усі сфери діяльності вчителя.

Хоча одна з пропозицій під час громадського обговорення полягала саме в необхідності розширення кількості трудових функцій учителя, тому що в чинному стандарті вчителя початкової школи їх більше. Проте справа не в кількості, а в структурі, ідеї, задумі опису профілю вчителя”.

За словами Олени Ліннік, робоча група має, з одного боку, втримати ідею створення розвивального стандарту, тобто:

  • розробити стандарт компетентностей, а не технічних характеристик діяльності вчителя;
  • показати розвиток кожної компетентності від категорії “спеціаліст” до вищої;
  • забезпечити дороговказ професійного розвитку вчителя.

З іншого боку, Професійний стандарт вчителя – це нормативний документ, що має відповідати вимогам чинного законодавства, яке встановлює чіткі межі.

Зокрема, МОН має послуговуватися постановою Кабміну від 31 травня 2017 року №373 “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів” і Методикою розроблення професійних стандартів (наказ Мінсоцу 22.01.2018 №74).

Ця методику розроблена як універсальний інструмент для різних професій, тому змінити її під потреби конкретної професії складно, – пояснює Олена Ліннік.

У документі встановлено чітку структуру, якої ми маємо дотримуватися (структурними одиницями є саме трудові функції). Так само визначено структуру професійних компетентностей, відповідно до якої ми маємо формувати їхній опис. Через це певні ідеї здаються дещо шаблонними і формальними.

Тим не менше, методика не заперечує додаткових компонентів, чим ми і скористались. Наприклад, ми змінили підходи до визначення загальних компетентностей, додали складову з описом розвитку компетентностей залежно від кваліфікаційної категорії”.

2. Найбільше пропозицій стосувалися виокремлення методичної компетентності.

“Ми дослухалися. У першій функції з’явилася четверта компетентність – методична, над розкриттям якої ми зараз працюємо”, – каже Олена Ліннік.

3. Триває узгодження назви першої функції. Була пропозиція назвати її “Навчання або викладання предметів”.

“Є лексичні нюанси. Нам здавалося, що до цієї функції пасує термін викладання. Але були зауваження, що викладання застосовує більше викладач у закладах вищої освіти, а вчитель – навчає. Ми хотіли підкреслити, що процеси навчання, виховання й розвитку проходять наскрізно через усі функції“.

4. Були зауваження, що в цьому стандарті немає нічого про виховання. Однак експерти, які працювали над стандартом, переконані, що наскрізно питання виховання містить чи не кожна компетентність.

“Наприклад, функція А с, – ред.) передбачає опис компетентностей, пов’язаних із навчанням учнів предметів (інтегрованих курсів). У методичній компетентності, описаній у цій функції, йдеться не тільки про володіння вчителем методикою навчання предметів, а й методикою виховання. Виховання не існує окремо від навчання та розвитку в роботі вчителя.

Або: функцію “Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу” присвячено особистісному виміру професії вчителя. Компетентності, які дозволяють реалізувати цю функцію: психологічна, емоційно-етична та педагогічного партнерства, – пов’язані з вихованням та розвитком особистості учня та вчителя в процесі їхньої взаємодії.

Зараз у робочій групі дискутується ідея зміни назви психологічної компетентності на психолого-педагогічну, а також підсилення акценту на виховну діяльність у цій функції. Йдеться про пошук чіткіших формулювань, що дасть змогу вчителю сприйняти філософію виховання учнів через партнерську взаємодію”.

5. За словами Олени Ліннік, є ідея функцію А (Застосування сучасних змісту освіти, методик і технологій) розкласти як вимоги для вчителя початкових класів і вчителя закладів середньої освіти.

“Майже в усіх функціях вони збігаються, тому що і вчитель початкової школи, і середньої освіти здійснює навчання предметів, взаємодіє з учнями, управляє освітнім процесом, створює безпечне освітнє середовище, займається професійним розвитком. Ми дійшли висновку, що ця різниця, можливо, буде зосереджена лише у функції А, де йдеться про предмет, методику, мовну компетентність і інформаційно-цифрову”.

6. Були зауваження, що не досить чітко прослідковується прогрес у кожній компетентності.

“Ці зауваження враховані. Ми працюємо над тим, щоби показати поступ кожної компетентності: таблиця 7, у якій представлено опис компетентностей відповідно до кваліфікаційних категорій, суттєво доопрацьована”.

Також були скарги від вчителів щодо надто високих критеріїв знання іноземної мови.

“Ми внесли уточнення до документу. Ця здатність не знімається, але ми працюємо над тим, щоб індикатори з документу були досяжними”.

Яким буде професійний стандарт вчителя. Інтерв’ю з розробницями

Фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

Окремий стандарт для вчителя інклюзивного класу не варто робити, вважає Наталя Софій. Проте УІРО внесло доповнення до інклюзивної компетентності з погляду МКФ (Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я), яка фокусується не на нозологіях, я на труднощах і можливостях дітей з особливими освітніми потребами.

“Якщо подивитися на стандарти початкової і базової шкіл, то вони для всіх дітей. Єдине, що для кожної дитини має бути, – це індивідуальна освітня траєкторія, свій шлях, який відповідає її здібностям, потребам і можливостям.

За словами Наталі Софій, учителі мають розуміти, що в класі можуть бути різні діти.

“Мені боляче було читати в дослідженні коментарі: “Я не розумію, чому я маю працювати з такими дітьми”, або про те, що батьків не варто залучати до партнерства. Мовляв, вони не завжди розуміють специфіку нашої роботи. Інклюзивне навчання і партнерство – мають бути апріорі. На жаль, у багатьох випадках ще немає розуміння й запиту про необхідність таких компетентностей”.

Експерти, які працювали над професійним стандартом вчителя, прагнули, щоби місце дітей з ООП було відображено в усіх компетентностях і в усіх критеріях.

“Інколи ми так і писали – “в тому числі і для дітей з ООП”,– зазначає Софій. – У функції партнерська взаємодія ми згадували команду психолого-педагогічного супроводу. Всюди, де можливо, ми намагалися акцентувати, що ми говоримо про всіх дітей, але для дітей з ООП потрібна додаткова підтримка”.

ЩО ДАЛІ

Планується, до кінця червня тривало доопрацювання профстандарту. Далі за процедурою профстандарт подається на розгляд в Інститут праці, а потім Міністерства економіки, яке має видати відповідний наказ.

Ці повноваження Міністерство економіки успадкувало від Міністерства соціальної політики. Погодження цього документу буде тривати до кінця літа. Очікується, що до 1 вересня він пройде всі необхідні процедури.

Планується в самому наказі прописати його відтерміноване впровадження для атестації і сертифікації.

“Ми хочемо дати в наказі люфт, щоби підготовка вчителів могла відбутися. А вже після того має бути оцінювання. Оцінювання заплановане на 2022 рік, коли має запрацювати базова школа в НУШ. Тим паче, що і УЦОЯО, і Державній службі якості освіти також необхідно мати час, щоб оновити критерії оцінювання під час сертифікації”, – каже Наталя Софій.

Також профстандарт вчителя стане в пригоді для Центрів професійного розвитку педагогів, які мають почати свою діяльність у вересні 2020 року. Адже одне з основних завдань ЦПР – підтримка вчителів у їхньому професійному розвитку.

Читайте також Професійний стандарт вчителя. Лілія Гриневич про його важливість і необхідність

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення