Завершуємо навчальний рік правильно: як цікаво підсумувати роботу з учнями

Раніше “Нова українська школа” вже розповідала про дієвість рефлексії як якісного методу зворотного зв’язку від учнів та учениць. У згаданому матеріалі ми зібрали поради й ефективні вправи, які ви можете використати на своїх уроках.

Звісно, рефлексія і навичка надавати зворотний зв’язок корисні на щодень. Та особливо важливі вони на останніх уроках навчального року. Адже саме тоді вчитель з учнями мають можливість проаналізувати, чи вдалося досягти цілей, сформованих на початку навчання.

У новій статті від “НУШ” читайте про таке:

• як здійснити аналіз навчальних досягнень;
• чому учням важливо визначати власні зони зростання;
• що таке GAP-аналіз;
• як фінальна рефлексія допоможе поставити цілі на новий навчальний рік.

ЧОМУ РЕФЛЕКСІЯ ВАЖЛИВА?

“Рефлексія” з латинської перекладається як “повернення назад”. Відповідно, це можливість повернутися до цілей, які ви визначали з учнями та ученицями на початку року, та проаналізувати, чи вдалося їх досягти. У такий спосіб ви закриваєте коло процесів та демонструєте дітям цілісність кожного етапу – від початку й до завершення.

“Поєднання вихідної та фінальної точки не лише в концепції “предмет – оцінка”, але і “предмет-життя”, “предмет-особистість”, дає змогу учням та ученицям побачити зв’язок предмета та життя, а також вагомості часу, який ви присвятили спільній взаємодії. Такий підхід підвищує цінність уроку, адже учнівство бачить, що оцінка не є самоціллю, а важливо також і те, хто які навички прокачав, що запам’яталося, що було цікаво, що можна використати в житті”, – пояснює Катерина Молодик, переможниця конкурсу “Учитель року – 2021”, наймолодша Заслужена вчителька України, методистка ГО “Смарт освіта”.

А ще рефлексія демонструє дітям, що їхня думка важлива й цінна, що вони є творцями свого руху в навчанні, і це їхня зона відповідальності.

GAP-АНАЛІЗ

У матеріалах на “НУШ” ми неодноразово радили цікавитися і досліджувати тенденції, методики та інструменти з інших галузей. Такий підхід дає змогу інтегрувати в освіту інновації та оновлювати вже добре знайомі практики. Однією з таких практик є Gap-аналіз, тобто аналіз прогалин. У книзі про проєктний менеджмент “Curly Menegment” Діна Волинець розповідає, що процес аналізу прогалин дає змогу організаціям визначити, як найліпше досягти своїх бізнес-цілей.

Gap-аналіз порівнює поточний стан з ідеальним станом або цілями, підсвічує недоліки та можливості для поліпшення.

Класичний Gap-аналіз складається із чотирьох етапів:

1. аналіз поточного стану речей;
2. визначення ідеальної картинки майбутнього;
3. аналіз “прогалин” та оцінка можливих шляхів розв’язання цих проблем;
4. розробка та реалізація плану.

“Чому б не використати цей підхід в освіті? – пропонує Катерина Молодик. – Завдяки цьому інструменту ви з учнями зможете проаналізувати, які зараз справи в процесі вашої взаємодії.

Наприклад, якщо це 11 клас і ви готуєтеся до НМТ, то варто переглянути поточні показники діагностичних тестів, динаміку або регрес групи, а також кожного учня чи кожної учениці.

Далі спроєктуйте, якого результату прагнете досягти. Перегляньте теми, які “просіли”, і розробіть з учнівством на визначений період груповий та індивідуальні плани роботи. Певна, що це те, що ви вже точно маєте у своєму арсеналі. Та тепер знаєте, що цей підхід називається Gap-аналіз.”

STOP, START, CONTINUE

“Наступну практику – “СТОП. СТАРТ. ДАЛІ” (STOP. START. CONTINUE) – ми запозичили з коучингових підходів у роботі з командою”, – розповідає Катерина.

Як адаптувати до роботи в класі?

Дуже просто! Достатньо лише запропонувати учням і ученицям заповнити за допомогою стікерів три блоки. Звісно, що це можна зробити й усно: ви чи хтось відповідальний з учнів або учениць може занотувати ідеї й відгуки на спільному шаблоні.

Що занотовуємо?

• У першому шаблоні “СТОП” запропонуйте учням та ученицям записати все, що, на їхню думку, варто перестати практикувати на уроках або в позакласній роботі. Це ті вправи, завдання абощо, які в цьому році, на думку учнів та учениць, були недієвими або ж нецікавими.

“З досвіду скажу, що з української літератури більшість дітей пише про цитатну характеристику, але це за умови, якщо ви протягом року використовували лише стандартний підхід – аналіз героїв із виписуванням у зошит цитат, – ділиться Катерина Молодик. – На цьому етапі раджу бути відкритими до всього, що вам підсвітять ваші учні й учениці.

Не бійтеся почути чесний зворотний зв’язок. Не все, що подобається вам, подобається вашим учням та ученицям. І це природно. Але запитайте себе – для кого ви створюєте ці уроки? Що насправді важливо?

Якщо ваш кінцевий бенефіціар (ваші учні) не задоволений продуктом, який ви йому пропонуєте, то є потреба змінити цей продукт або підхід до його втілення (за аналогією з бізнесом чи стартапами). Рішення за вами”.

Приклад шаблону

• У другому шаблоні “СТАРТ” запропонуйте дітям занотувати все, що вони б хотіли почати робити на ваших уроках наступного року. Можливо, у вашому класі були нові учні чи учениці і їм подобаються якісь вправи з уроків у попередній школі, або ж учнівство спілкується з однолітками з інших шкіл, або діти бачили якісь цікаві речі в ТікТоці (до речі, це чудове місце, де можна надихатися і брати багато практичних ідей від своїх колег).

“Які б шалені ідеї не пропонували учні й учениці – спробуйте все ж подумати, як це можна втілити. Гарантую, що вони вже будуть чекати наступного року й зустрічі з вами, щоби перевірити, чи були ваші наміри серйозними, коли ви їх запитували про щось нове. Це дуже важливий момент – втілити в життя зібрані пропозиції. Інакше цінність і довіру до рефлексії буде втрачено”, – акцентує Катерина Молодик.

Приклад шаблону

• “ДАЛІ”. “А це блок того, що учням протягом року сподобалося і що вони б хотіли продовжувати практикувати. Це ваш метч [збіг, відповідність – ред.] з учнями й ученицями, ситуації win-win, те, що набрало найбільше позитивних відгуків. Зафіксуйте це, використовуйте й поліпшуйте”, – радить Катерина Молодик.

Приклад шаблону

☝ ВАЖЛИВО: на кожному етапі давайте дітям можливість пояснити,

• чому та чи та вправа не подобається? що саме?
• а якщо щось змінити, чи можна її залишити?
• якщо подобається, то що саме?
• чи розуміють учні та учениці, які навички розвиває ця вправа, навіщо її робити?
• якщо залишаємо, то чому?

“Головне, пам’ятати, що вправи заради вправ – пусті. Тому і ви, і діти маєте чітко усвідомлювати ціль та цінність усіх активностей на уроках. Це запорука того, що в блоці “СТОП” у вас буде менше позицій. Але вони точно будуть, бо це нормально, коли дітям подобається різне. Зрештою, як і всім нам”, – каже Катерина Молодик.

💡 ІДЕЯ: Таку техніку можна використати й для вашої команди – обговоріть із колегами, що для вас працювало добре цього року, від чого варто відмовитися, а що є справді ефективними практиками й ви будете продовжувати втілювати це в життя.

Приклад підсумкової таблиці

ЕМОДЖІ-РЕФЛЕКСІЯ

“Соціальні мережі підказують нам декілька цікавих способів підсумувати будь-який етап роботи. Це можливість у легкій ігровій формі поцікавитися думкою учнівства та зібрати зворотний зв’язок”, – розповідає Лідія Поворознюк, вчителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2021.

Варіант 1. Обираєте 4 смайли та просите учнів і учениць описати події на уроках / вправи / активності, які в дітей із ними асоціюються:

• Те, що мене розізлило ______________________
• Те, над чим я довго думав/думала ______________
• Те, що мене розвеселило _____________________
• Те, про що не хочеться згадувати ________________

“За потреби кількість смайлів можна розширювати. У такий спосіб ви цікавитеся вправами, які подобаються чи не подобаються дітям, різними видами активностей та рівнем вашої з ними взаємодії. Також емоджі можна малювати”, – пропонує Лідія.

Варіант 2. “Лайк – поділитися – поширити”.

“Більшості учнів знайомий ТікТок – соцмережа з короткими відео. Тому рефлексія, яка буде візуально схожою на кнопки взаємодії з відео, може зацікавити дітей”, – розповідає Лідія Поворознюк.

Роздайте учням клейкі аркуші, а на дошці чи іншій поверхні розмістіть роздруковані кнопки з ТікТоку. Попросіть усіх написати й приклеїти до картинок таке:

• Що мені сподобалося? (Чому я б поставив/поставила лайк?)
• Чим би я поділився/поділилася з іншими?
• Яка інформація мені точно знадобиться в майбутньому? (що б я зберіг/зберегла?)
• Що я самостійно створив/створила?

ТАБЛИЦЯ САМООЦІНЮВАННЯ

“Цей спосіб підійде тим, хто, навпаки, потребує серйозного, а не ігрового інструменту. У вчительсько-учнівських взаєминах надзвичайно важлива об’єктивність. І кожен учитель-практик іноді бачить недовіру до виставлених оцінок (“Я точно заслуговую на вищий бал, бо вчив / старався/ і взагалі я хороша булочка”).

Інструмент, який ми пропонуємо, допоможе розвернути фокус уваги учнів із процесу на результат. – додає Лідія Поворознюк. – Адже ми дійсно можемо багато часу присвятити якійсь темі, але з якихось причин не дати правильної відповіді. Тому вчитель складає табличку за пройденою/пройденими темами й просить учнів оцінити себе самостійно. Важливо не просто описати, що ви вивчили, а і яких результатів мали б досягти”.

Для створення такої таблиці можна використати Державний стандарт середньої школи та навчальну програму.

Наприклад, 6 клас, тема “Іменник”:

ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

“Принагідно нагадую, що ми не маємо навчатися замість дітей і присвоювати їхні досягнення або ж програші собі.

У кожного з нас є своя відповідальність, і дуже важливо дати дітям простір для навчання та власних помилок, – акцентує Катерина Молодик.

– Наші класи і є тими безпечними просторами довіри та перших спроб вчитися на своїх помилках. Цей процес називається “мислення зростання”. Але зростання можливе лише після рефлексії та засвоєння нового досвіду й неповторення помилки”.

Зауважимо, що для рефлексії насправді не треба багато вигадувати, достатньо звичайних влучних запитань. За бажання, ви можете обговорити питання у форматі діалогу з учнями, а можете запропонувати готові шаблони. Застосунок Canva стане вам у пригоді для розробки власних варіантів.

☝ ВАЖЛИВО:

Найкраще відвести на рефлексію повноцінний урок. Це буде чудова фінальна крапка для вас та ваших учнів. Завжди легше рухатися у відпочинок та нове, коли все зрозуміло з пройденим. У такий спосіб ми перетворюємо все на досвід, з якого кожен візьме своє.

Катерина Молодик, методистка ГО “Смарт освіта”

Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта” (учні Київської гімназії східних мов № 1)