15+ навчальних предметів, розвиток ШІ, відхід від радянської системи та ще 7 причин, чому реформи старшої профільної школи на часі

Сучасних учнів не мотивують традиційні підходи до навчання, які досі зберігаються в українській школі. А радянська модель здобуття освіти давно втратила актуальність, оскільки не орієнтована на формування м’яких навичок і компетентностей, які необхідні в дорослому житті.

Про це під час форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)” розповів директор Директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний.

У 2025 році в Україні стартує пілот впровадження реформи старшої профільної школи. Як зазначив, Ігор Хворостяний, першопрохідцями в цьому стануть 25 попередньо відібраних закладів освіти, які надалі надаватимуть менторську підтримку іншим новоствореним академічним ліцеям.

Офіційний старт реформи запланований на 2027 рік. Її впровадження, зокрема, стане продовженням “Нової української школи”, завдяки чому, після закінчення 9 класу, учні та учениці зможуть вступити в академічний ліцей, обравши бажаний профіль і предмети, які будуть необхідні для здобуття фаху в майбутньому.

За словами Ігоря Хворостяного, в українському інформаційному просторі нині існує чимало тез на користь думки, що реформа старшої профільної школи “не на часі”:

• в країні війна й усі ресурси мають бути спрямовані на армію;
• спочатку необхідно розібратися з базовою середньою освітою та інші.

“У цьому сенсі важливо думати наперед і пропрацьовувати речі, які дадуть нам змогу бути готовими, коли зміни плавно дійдуть до етапу впровадження. Реформа “НУШ” триває й, звісно, низка речей пов’язаних із базовою освітою потребує перегляду, однак це не означає, що ми не повинні сміливо моделювати майбутнє з урахуванням викликів і ризиків, що існують”, – наголосив він.

Крім того, як зазначив Ігор Хворостяний, є низка причин, які зумовлюють необхідність проведення реформи старшої профільної школи. Серед них:

• використання технологій, зокрема штучного інтелекту, яке ставить під питання існування деяких професій та, імовірно, в найближчому майбутньому передбачатиме автоматизацію низки процесів;
• життя в швидко змінному світі вимагатиме від сучасних учнів навичок оброблення інформації, соціально-емоційних і метакогнітивних навичок;
• за даними дослідження якості освіти PISA-2022, значна частина українського учнівства не досягає базового рівня грамотності з математики, читання й природничо-наукових дисциплін;
• війна та післявоєнний стан зумовлюють гостру потребу у формуванні життєстійкості, психологічної та емоційної культури;
• учні 10-11 класів зараз мають понад 15 навчальних предметів і значний обсяг домашніх завдань;
• 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна;
• учнівство в старших класах не має широкого вибору профілів / навчальних предметів (курсів);
• профорієнтаційна робота в школах часто має формальний характер.

Хворостяний також наголосив, що додатковим класом у межах впровадження реформи є не 12-й, як вважає більшість, а саме 10-й.

“Ми розуміємо, що для учнів і учениць перехід від базової до профільної освіти – це зміна ситуації, обставин, вчительства тощо. І треба дати можливість підліткам, можливо, перевідкрити для себе якусь дисципліну. … Сучасні діти потребують нових підходів до навчання, адже наразі школа не вчить того, що вимагає життя. Учні, закінчуючи заклад освіти, часто не розуміють власних сильних сторін, зон для розвитку, інтересів і не знають, яку обрати професію”, – зазначив освітній експерт.

Читайте також: “У МОН планують зміни в системі фінансуванні, аби громадам було вигідніше рухатися в бік великих ліцеїв – Дмитро Завгородній”.

Титульне фото й інфографіка в тексті: скриншоти з прямого етеру презентації