10 327
0
Не в кожній громаді України може бути академічний ліцей, де навчатимуться учні 10-12 класів. Це зумовлено тим, що в країні є досить багато маленьких ОТГ з, відповідно, невеликим контингентом учнів. А тому старшокласники й старшокласниці із таких громад зможуть їздити на навчання в ліцеї до сусідніх ОТГ чи обласних центрів.
“Ми розуміємо, що трансформації не станеться моментально, тож буде певний перехідний період. А через демографічний спад більшість маленьких компромісних ліцеїв не зможуть продовжити повноцінну роботу вже з 2030–2032 років, коли дітей у них почне істотно меншати”, – розповів заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній у статті для порталу “Українська правда. Життя”.
Завгородній нагадав, що територіальні громади до вересня 2024 року мають визначити й відокремити ліцеї, де навчатимуться учні 10-12 класів. Крім того, до того часу Уряд і Верховна Рада України мають ухвалити критерії створення мережі старшої профільної школи, зокрема, визначити:
Адже від того, де знаходитимуться ліцеї, за словами заступника міністра, залежатиме, чи треба укрупнювати заклади освіти, проводити ремонти гуртожитків або закуповувати шкільні автобуси для підвезення учнів і учениць.
“МОН працює з дев’ятьма пілотними областями, допомагаємо їм із цим процесом, щоб зрозуміти, які мають бути критерії щодо кількості учнів, розміру шкіл для різних функціональних типів територій, якою має бути територія підвезення, як їх наносити на мапу, які додаткові інструменти для вибору та спілкування з громадами ми можемо надати. Сподіваюся, до початку літа в нас буде чітке розуміння, де ті чи ті школи будуть функціонувати в половині країни”, – зазначив Дмитро Завгородній.
Крім того, за його словами, певні складнощі в забезпеченні логістики школярів і школярок виникають також у громадах на кордоні між областями. Адже бувають випадки, коли підліткам з однієї області фактично ближче доїхати у велике місто, яке розташоване поряд, але в іншій області. У такому випадку, як зазначив Дмитро Завгородній, доведеться забезпечити можливість проведення міжбюджетних трансфертів або взагалі внести зміни в розрахунки державного фінансування вчителів, шкіл і їхнього утримання.
Він також додав, що Міністерство освіти і науки України передбачає ситуації, коли в громадах можуть виникати конфлікти й спротив щодо закриття чи об’єднання закладів освіти. МОН планує впроваджувати зміни в системі фінансування, які передбачатимуть першочергове забезпечення великих ліцеїв, а тому рухатися в цей бік ОТГ буде вигідніше, ніж залишати компромісні варіанти.
Ще одним фінансовим питанням, яке доведеться вирішувати, за словами заступника міністра, є утримання гуртожитків при ліцеях. Наприклад, дітям із маленьких громад, які розташовані навколо Сум доведеться їздити навчатися в обласний центр. Дехто, імовірно, буде жити в гуртожитку при своєму закладі освіти. Однак, хто буде створювати їх, підтримувати, оплачувати комунальні послуги й харчування школярів і школярок у МОН ще не вирішили. Зокрема, це може бути як населений пункт, де розташований академічний ліцей, так і навколишні громади, або ж узагалі фінансування йтиме з державного бюджету.
Читайте також: “Старша профільна школа в Україні: основні етапи впровадження реформи й проблеми, з якими стикається пілотування академічних ліцеїв”.
Титульне фото: ГО “Смарт освіта”; школа “Славута”
Обговорення