2 611
0
Петиція про обов’язкове статеве виховання в середній школі набрала потрібну кількість голосів – її розгляне Кабмін. Водночас у суспільстві триває дискусія про необхідність такого курсу.
Роз’яснення з цього приводу 23 квітня в ефірі телемарафону “Єдині новини” дали освітній омбудсмен Сергій Горбачов, авторка петиції Ірина Тишко і психологиня Дана Яковенко.
Зокрема, Сергій Горбачов зазначив, що статеве виховання (формування уявлень про фізіологічні аспекти статевої системи) й сексуальна освіта (виховання культури сексуальної поведінки в суспільстві) – це в першу чергу питання безпеки.
“Якби я запитав людину, чи треба вивчати правила дорожнього руху? Відповідь буде очевидною. Треба, бо це питання безпеки. Так само треба дбати про безпеку людини — а це є найголовнішим правом людини, право на життя і здоров’я. І те, що ми маємо неприємні випадки, пов’язані зі злочинами на статевому ґрунті і захворювання, дуже часто пов’язано з тим, що багато людей просто не знають, як себе правильно поводити”, – наголосив посадовець.
Певні елементи статевого виховання й сексуальної освіти і зараз є в шкільних курсах, зокрема, біології, права. Але системного підходу немає, натомість петиція пропонує структурувати й узагальнити ці знання в межах одного предмета.
На думку Сергія Горбачова, на ставлення старшого покоління – батьків і вчителів – до теми сексуальної освіти впливає спадок стереотипів і табу, успадкованих з часів СРСР. За словами омбудсмена, тоталітарний режим намагається все контролювати, а секс – область людської свободи, де людина є собою.
“32 роки в історичній перспективі – дуже короткий термін. Насправді в українському суспільстві дуже багато що залишається від СРСР в ставленні до прав людини, до самого себе, до влади. Навіть українська освіта не здолала поки що цей негативний спадок радянської тоталітарної освіти. Ми, стаючи цивілізованим суспільством, починаємо більше уваги приділяти правам людини в найбільш важливих для неї компонентах, зокрема в сексуальному житті”, – підсумував Горбачов.
Авторка петиції Ірина Тишко зазначила, що тема статевого виховання в українському суспільстві досі потребує не лише декомунізації, а й дестигматизації, адже її соромляться обговорювати не лише в школі чи в родинах. Але оминати тему – це не говорити про те, до яких проблем може призвести незнання.
“Потрібно вчити дітей з дитячого віку поважати чужі кордони й людську гідність“, – зазначила Ірина Тишко. Навчити з дитинства формулювати проблему (наприклад, знати правильні назви статевих органів, а не евфемізми) – це дати дитині інструмент самозахисту, щоб у разі домагань вона могла повідомити про це дорослим.
“Статева освіта повинна бути не лише про біологію, про фізіологію – вона повинна бути про культуру, про взаємоповагу, вона має бути без табу, без будь-яких обмежень, вона повинна бути обов’язкова й комплексна. … Я цілком усвідомлюю, що це довгий шлях, але нам треба нарешті зруйнувати культуру зґвалтування і змінити правила співіснування і поваги до людської гідності”, – додала авторка петиції.
Психологиня Дана Яковенко, говорячи про те, з якого віку потрібно починати статеве виховання дитини, наголосила: “Немає того віку, коли зарано, але інформація може бути не адекватна віку”. Інформація має бути зрозумілою, не лякати, не шокувати, бути подана доброзичливо.
Вигадування історій про народження дитини (“знайшли в капусті”, “приніс лелека”) неприпустиме в статевому вихованні.
“Дитина має право знати правду про себе і з питань безпеки, і з питань довіри. Якщо мама мені бреше про те, звідки я взявся, як я можу до мами приходити з питаннями? І що менше дитина знає, то більше у потенційного злочинця шансів зробити таку дитину жертвою”, – зазначила Дана Яковенко.
Якщо батьки соромляться говорити із дитиною на тему сексу, психологиня радить з’ясувати для себе, у чому причина, скористатися порадами з дитячих книжок на тему статевого виховання, прорепетирувати розмову одне з одним.
Читайте також: “Сексуальне насильство: правила безпеки для дітей і неприпустимість віктимблеймінгу”.
Зображення: seraphim.com.ua
Обговорення