Чим запамʼятався Сергій Шкарлет на посаді міністра освіти і науки

Сьогодні, 20 березня, Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі повідомив, що “термін його перебування на посаді міністра освіти і науки закінчився”. За декілька годин до цього про підтримку відставки Шкарлета повідомив голова освітнього комітету Сергій Бабак. “Комітет щойно підтримав відставку С.М. Шкарлета. Усі – за, один член комітету утримався”, – написав Бабак у себе в Telegram. Прийняла відставку Шкарлета сьогодні й Верховна Рада України.

Шлях Сергія Шкарлета на посаді міністра почався зі скандалів та протестів через плагіат у його наукових роботах. Та все ж його призначили на посаду мінімальною кількістю голосів народних депутатів у грудні 2020 року. Обіймав посаду міністра освіти й науки Сергій Шкарлет 2 роки й 2 місяці. Чим встиг запамʼятатися за це час – читайте в матеріалі.

1. 87,4 % докторської роботи Шкарлета – плагіат

Колишній міністр стверджував, що будь-яка програма “покаже співпадіння, покаже певні широковживані слова. Математичні формули взагалі “б’ються” як плагіат, таблиці “б’ються”, як правило, як повний плагіат”.

Проте стаття для докторської дисертації Сергія Шкарлета виявилася суцільним плагіатом – збіги з працями інших авторів становили 87,4 %. “Маємо приклад нахабного академічного плагіату”, – пояснювали науковці, що аналізували статтю.

Докладніше про це розповідала “Українська правда”.

2. Довічна стипендія батьку Зеленського

У вересні 2020 року за ініціативою Сергія Шкарлета Кабмін мав розглянути проєкт, яким видатним діячам освіти мали призначити довічну стипендію за досягнення у сфері науки розміром у приблизно 2,5 тис. гривень. У переліку таких діячів був і Олександр Зеленський, батько Президента України Володимира Зеленського (Олександр Зеленський викладає в Криворізькому державному університеті економіки та технологій). Утім, питання тоді зняли з розгляду.

Про це повідомляли bbc.com.

3. Призначення ректором НАУ ексрегіонала Максима Луцького

28 січня 2021 року в Національному авіаційному університеті (НАУ) відбулися вибори ректора. Тоді перемогу здобув Максим Луцький – колишній перший проректор університету, екснардеп “Партії регіонів” і кум Дмитра Табачника. Попередник Луцького Володимир Ісаєнко, якого звільнили з НАУ в жовтні 2020 року, називав вибори незаконними, а їхні результати – “нікчемними”.

Як повідомляє “Бабель“, Ісаєнко розповів, що боротьба Луцького за владу в НАУ тривала на той час приблизно 15 років. “Він забудовував територію університету житловими будинками та збирався очолити НАУ на виборах у 2015 році. Але після Революції гідності тодішній міністр освіти Сергій Квіт звільнив і Луцького, і його прибічників. Шанс на повернення він отримав лише за міністра Сергія Шкарлета: вони в добрих стосунках та обидвоє – куми Дмитра Табачника”, – повідомили в медіа. Луцький такі звинувачення заперечував та вважає себе законно обраним ректором.

4. МОН не визнало результати виборів у Могилянці

27 січня 2022 року в Києво-Могилянській академії відбувся другий тур виборів президента закладу. Тоді кандидатка Олександра Гуменна набрала 42,92 % голосів, а її конкурент Сергій Квіт – 52,80 %. Та в МОН відмовилися визнавати результати виборів, аргументуючи це тим, що процедура проведення була порушена: у день голосування група з 8–10 осіб у масках викрала одну з урн для голосування, а другу – облила зеленкою.

“Усі ці порушення викладені спостерігачем, який від МОН був у закладі вищої освіти й спостерігав за цими виборами. Там була залучена поліція, ми запросили й записи з камер відеоспостереження, де чітко було видно, що є ознаки того, що виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину. Коли хтось знайшов цю скриньку чи на сусідній вулиці, чи на будівельному майданчику, скринька була розбита, чи ту вони повернули, чи іншу – багато питань можна задавати. Тому як міністр, як колишній ректор, я точно не визнаю ці вибори“, – прокоментував тоді відмову від визнання Сергій Шкарлет. Він наголосив, що буде наказ про проведення повторних виборів.

Натомість переможець тодішніх виборів Сергій Квіт заявив, що МОН не має повноважень не визнавати результати виборів.

“У нас є оргкомітет виборів, виборча комісія Києво-Могилянської академії, у нас усі наші організації – ми їх називаємо внутрішні стейкхолдери – також найближчі зовнішні стейкхолдери, це і виборча комісія, наприклад, і профспілка, і Вчена рада, і наглядова рада, усі студентські організації – усі визнали результати виборів. Результати виборів визнали кандидати, тобто я й Оксана Віталіївна Гуменна. Визнали всі, тобто нема таких, хто не визнав би. Тому в міністерства немає такого права – не визнавати”, – прокоментував ситуацію Квіт.

Така позиція міністерства обурила студентів, а органи студентського самоврядування Могилянки оголосили страйк проти рішення МОН: “Ми вважаємо наказ міністерства про призначення нового конкурсу на посаду президента НаУКМА недотриманням чинного законодавства, наступом на університетську автономію та знеціненням академічних свобод. У міністерства відсутні повноваження щодо визнання чи невизнання результатів голосування. Такі повноваження надані Законом України “Про вищу освіту” виключно Організаційному комітету виборів”.

Наробили шуму тоді й у соціальних мережах. Уже 2 лютого українці запустили флешмоб #savemohylyanka, у якому вимагали від МОН визнати результати виборів президента КМУ та підписати контракт із Сергієм Квітом.

Зокрема, про це розповідав “Укрінформ“.

5. МОН підписав меморандум про співпрацю з Parimatch Foundation

Це сталося влітку 2022 року. “Фонд підтримує заклади освіти України та вчителів фізичної культури, створюючи дітям умови для занять спортом як на уроках фізичної культури та поза ними. Міжнародний благодійний фонд піклується про дітей, розкриваючи їхній потенціал через спорт”, – зазначали на сайті міністерства.

Та все ж, етична сторона питання непокоїла й депутатів, й освітнього омбудсмена. Так чи так, але Parimatch – це букмекерська компанія, яка організовує азартні ігри в інтернеті.

Зрештою, після накладення санкцій на Parimatch цього місяця МОН розірвало меморандум. Утім, і це не відбулося без цікавинок. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звернувся до МОН листом, у якому вимагав розірвати меморандум з Parimatch Foundation. Згодом на сайті МОН зʼявилася новина, що міністерство це таки зробило. Та час фактичної публікації цієї новини не збігався із часом публікації, вказаним на сайті МОН. Про це йдеться в дописі освітнього омбудсмена. Для чого МОН здійснило ці “дрібʼязкові махлювання” – невідомо.

6. Шкарлет служив у лавах тероборони

Така новина зʼявилася в червні 2022. Тоді Шкарлет повідомив “Суспільному“, що з перших днів мав бажання записатися до ТрО, але у квітні не мав такої можливості. Проте цей факт тоді викликав обурення громадськості – мовляв, чому міністр не на своєму робочому місці, а фотографується зі зброєю в руках. Поруч зі Шкарлетом на фото у військовій формі був і ректор НАУ Максим Луцький, про якого ми вже згадували вище.

7. Призначення на посаду директора УЦОЯО Едуарда Цируліка

У жовтні 2022 року директором Українського центру оцінювання якості освіти Кабінет Міністрів призначив Едуарда Цируліка, колишнього керівника відділу з організації корпоративного управління Національного авіаційного університету. Народна депутатка Інна Совсун тоді опублікувала пост із припущенням, що таке рішення зумовлене “спільною поїздкою Шкарлета й Луцького (ректор НАУ) у Канаду, яка була марнуванням коштів платників податків без жодних результатів для країни”.

Так, це ще одна скандальна історія навколо Шкарлета. З 24 вересня до 2 жовтня 2022 року він перебував у відрядженні в Канаді, де брав участь в Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації. Звісно, відрядження оплачувалося за бюджетний кошт.

“Як саме міністр освіти пов’язаний із цивільною авіацією, що він може додати галузі корисного – уявлення не маю. І був там не сам, а разом із приятелем – одіозним ректором НАУ Максимом Луцьким. Чому під час війни на виживання ми маємо витрачати кошти на туристичні мандрівки Шкарлета та Луцького – я не знаю. І ніхто не знає”, – писала тоді у своєму Facebook Інна Совсун.

8. Неспроможність організації навчання дітей на окупованих територіях

Робоча група влітку 2022 року розробила й передала в міністерство алгоритм дій для доступу до української освіти здобувачів із тимчасово окупованих територій. Але ні цей алгоритм, ні будь-який інший так і не був ухвалений, опублікований, запроваджений. Про це в колонці “Української правди” розповідала співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник.

Так, досі не відомий і алгоритм вступу до українських ЗВО для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, хоч на пошту “Нової української школи” вже надходило кілька листів від старшокласників із ТОТ, де вони цікавилися цим питанням. Проте такий алгоритм можуть не розголошувати з безпекових міркувань.

А ще, як писала у своїй колонці на НУШ колишня головна редакторка медіа Вікторія Топол, Шкарлет мав піти через

• провальне продовження реформи “Нова українська школа”,
• кількість укриттів замість їхньої якості,
• подвійний тягар навантаження на українських учнів за кордоном,
• тривале ігнорування освітніх втрат.

Рекомендуємо прочитати цю колонку повністю, якщо ви досі цього не зробили.

Нова українська школа

Титульне фото: GETTY IMAGES