“Не примусом, а через діалог створити україномовне середовище”, – що передбачає новий мовний законопроєкт

Наталія Піпа, народна депутатка та співавторка проєкту закону №12086, у колонці для “УП.Життя” пояснила його основні пропозиції, а також практичну реалізацію нововведень. Нагадаємо, законопроєкт передбачає внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти.

Насамперед за словами Наталії Піпи, законопроєкт визначає термін українськомовного освітнього середовища в українському законодавстві та закріплює це поняття, як:

“… сукупність умов взаємодії та соціалізації здобувачів освіти з іншими учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками, батьками, іншими працівниками закладу освіти) лише державною мовою як під час освітнього процесу, так і під час інших форм взаємодії здобувачів освіти з іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності”.

Законопроєкт уточнює обов’язки вчителів розмовляти українською мовою не лише під час уроків, занять та пар, а й після них і в перерві на території закладу освіти, а також проводити просвітницьку роботу серед здобувачів освіти щодо важливості спілкування українською мовою під час усіх активностей освітнього процесу.

“Наша мета – не примусом, а через діалог та підтримку сприяти створенню українськомовного середовища в закладах освіти, - пояснює у колонці Наталія Піпа. – Для здобувачів освіти – це можливість покращити володіння державною мовою, що є критично важливим для повноцінної інтеграції в українське суспільство, побудови професійного майбутнього та доступу до якісної освіти”.

Поширені в соцмережах думки про те, дітей у школах будуть карати або штрафувати, якщо вони спілкуватимуться на перервах російською, або ж про появу нового підрозділу мовної поліції, не відповідають дійсності, запевняє співавторка законопроєкту. Адже він не забороняє використання жодної мови, але зобовʼязує створювати українськомовне середовище, зокрема, завдяки тому, що засновники, керівники та педагоги мають сприяти створенню українськомовного середовища через бесіди, роз’яснення та заохочення, а не покарання. 

• Наприклад, завдяки мовним клубам у школах для батьків і дітей, тематичним урокам, зустрічам з лідерами думок та представниками української культури.
• На батьківських зборах педагоги можуть нагадувати батькам учнів переходити на українську вдома. Батьки також мають зрозуміти, що дітям, які гірше знають українську – важче вчитися.

Конкретні заходи будуть прописані в підзаконних актах, які Кабінет Міністрів та Міністерство освіти і науки розроблять у випадку ухвалення закону.

Крім цього, під час виконання службових обов’язків (тобто на роботі, в освітньому шкільному середовищі) освітяни зобов’язані спілкуватися українською мовою згідно з чинним законодавством, зокрема ст. 7 ЗУ “Про освіту”, ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та іншими профільними спеціалізованими освітніми законами. Законопроєкт №12086 підкреслює, що будь-яка взаємодія на території закладу освіти, включно з перервами, має відбуватися державною мовою, оскільки це частина освітнього процесу.

Натомість педагоги, що працюють з дітьми, вихованцями й студентами та розмовляють російською в освітньому процесі, можуть отримати адміністративний штраф у розмірі 3400 грн за постановою Уповноваженого із захисту державної мови (мовний омбудсмен).

“Перерва – це теж частина освітнього процесу. Якщо діти та старші здобувачі освіти в закладах освіти спілкуються, до прикладу, російською мовою і вчитель/ка, вихователь/ка, викладач/ка, директор/ка це чує – то вони зможуть висловити прохання та нагадати про необхідність спілкуватися українською мовою, – пояснює народна депутатка.

Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською, показувати на власному прикладі, що це можливо. Головне – докладати зусиль. Це значно полегшить у майбутньому навчання дитини у школі, складання іспитів та підвищить шанси на успіх дитини при складанні НМТ / ЗНО”.

Як зазначає Наталія Піпа, саме керівники та педагоги мають стати амбасадорами української мови, створюючи середовище, де спілкування рідною мовою є природним і комфортним.

Читайте також: “Щоб школа насправді стала місцем безпеки та сили”: для освітян створили порадник “Травмачутливість у школі”.

Фото: Боярський академічний ліцей “Гармонія”, авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”