26 585
0
На сьогодні 3 робочі групи напрацьовують “косметичні” зміни до постанови уряду №800, у якій йдеться про підвищення кваліфікації вчителів. Вони, зокрема, мають виправити помилки, які раніше були закладені в документі. Один із орієнтирів над яким працюють експерти – зробити так, аби гроші, які держава виділяє на підвищення кваліфікації вчителів, ішли за педагогами.
Про це в інтерв’ю порталу “РБК–Україна” розповіла заступниця міністра освіти і науки України зі шкільної освіти Надія Кузьмичова.
“Це вже пілотували при вступі до закладів вищої освіти: частину грошей (залежно від кількості балів НМТ) діти отримували на свої умовні рахунки. І далі вони самі визначали, йдуть вони навчатися в приватний заклад і там використовують свій депозит або грант і доплачують. Або ж ідуть у державний заклад”, – пояснила вона.
Як додала заступниця міністра освіти і науки, у випадку з підвищенням кваліфікації педагогів модель буде такою ж: учитель, отримавши гроші, сам визначатиме, куди йому йти на перекваліфікацію. Завдяки цьому освітяни зможуть стати більш “суб’єктними, активними й гнучкими у виборі”. Водночас, за її словами, держава має забезпечити, щоб пропозиції на ринку відповідали певному рівню якості, і вчитель міг обирати серед перевірених надавачів послуг. Наприклад, для цього розглядають можливість створити реєстр провайдерів з певними стандартами якості.
“Зараз я використовую слово ліцензування, але це не означає, що це буде механізм ліцензування. Це означає, що будуть певні критерії. Тому ще додаткова мета – це розвинути цей ринок якісних послуг”, – пояснила Надія Кузьмичова.
Вона також додала, що всі нині розуміють необхідність підвищення заробітних плат учителів. Наразі, звісно, пріоритетною статтею видатків України є фінансування оборонного сектору. Утім, на думку Надії Кузьмичової, в країні необхідно створити новий підхід, який дасть змогу у разі покращення фінансової ситуації або при зростанні фінансової допомоги від партнерів, говорити про запровадження нової стратегії оплати праці освітян.
“Це більш стратегічний трек у професійному розвитку вчителів, і пов’язаний він якраз з новим підходом до оплати праці. Це про те, як людина, яка ввійшла в професію вчительства, може в цій ній розвиватися”, – пояснила заступниця міністра.
Надія Кузьмичова також додала, що частина вчителів постійно вдосконалює свої навички, а дехто готовий, наприклад, додатково менторити педагогів-початківців. На її думку, ця робота, звісно, є неоціненною, але вона забирає значну кількість часу, тому це навантаження також слід враховувати під час оплати праці вчителів.
“Ментором готові бути не всі, тому будуть й інші траєкторії розвитку. Можна створювати навчально-методичні матеріали, підручники. Можна брати участь у різноманітних проєктах, конкурсах. Що все це дає? Це дає відхід від лінійності. Не всі вчителі мають обов’язково проходити ті самі ланки професійного розвитку. Це різні траєкторії, і вони не лінійні”, – розповіла вона.
Надія Кузьмичова також нагадала, що зараз учителю за 5 років необхідно набрати 150 годин підвищення кваліфікації. Утім, ці години ніяк не пріоритизуються. Тому педагоги нерідко йдуть найпростішим шляхом: отримують сертифікат, за яким не стоїть якісне опрацювання теми.
“У майбутньому кожен зможе обрати, над чим йому ближче працювати у своєму професійному розвитку. Це про гнучкість вибору, який вчитель робитиме, виходячи зі своїх сильних сторін. Це змінить підхід до підвищення кваліфікації”, – резюмувала заступниця міністра.
За її словами, концепцію змін до порядку підвищення кваліфікації вчителів розроблятимуть протягом чинного навчального, а також наступного календарного року. Усі пропозиції обговорюватимуть з громадськістю й самими педагогами.
Титульне фото: freepic.com
Обговорення