При виборі профілів для ліцею варто зважати на те, що потрібно економіці України – не зараз, а в майбутньому: Андреас Шляйхер

директорам, освітнім управлінцям, старша школа

3 410

Один ліцей не може запропонувати школярам усе розмаїття профілів. Під час вибору цих профілів у академічних ліцеях кожна громада має поставити питання – що для нас важливе? У чому ми можемо бути максимально корисні? Які в нас є підприємства? “Обравши правильний профіль, ви не помітити, як життя у вашій громаді покращиться. Ви подбаєте про майбутнє не на словах, а на ділі”, – розповів директор із питань освіти й навичок OECD і засновник дослідження PISA Андреас Шляйхер під час форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)”.

Нагадаємо, що за концепцією старшої профільної школи, в оновленому 12-річному періоді навчання фактично додається не 12, а 10 клас.

“Додати 10 клас – це нова концепція, яка дасть школі простір для дихання, аби школярі не поспішали, й не кидалися на спеціалізацію, а подумали, дослідили, що для них цікаве. Саме це місце для “продиху” дасть Україні більше можливостей вдумливо поставитися до свого майбутнього”, – вважає Андреас Шляйхер. Та додає, що в кожній країні ОЕСР працює 12-річна шкільна система освіти. І в нашому випадку 10 клас дасть підліткам час, аби знайти себе та зайти в 11-12 роки навчання осмислено, обравши те, що їм дійсно подобається.

Скриншот із прямої трансляції форуму

Для цього закладам освіти варто:

виділяти спеціальний час у розкладі для інформування учнів про їхні можливості та про те, як вони повʼязані з майбутньою освітою й роботою. Це має важливе значення для того, щоб учні могли ухвалювати обґрунтовані рішення щодо предметів, які вони вивчають, і починати розробляти особисті шляхи, які повʼязані з економічними потребами та можливостями;
використовувати цифрові інструменти й давати інформацію про можливі комбінації предметів;
вживати заходів, аби батьки було достатньо поінформованими й залученими до процесу формування учнями своїх планів на майбутнє;
займатися профорієнтацією, яка може дати учням простір для роздумів про те, наскільки їхній вибір відповідає майбутнім потребам. Важливо також дати учням можливість змінювати вибір, оскільки це може спонукати їх до самоаналізу та дій, спрямованих на розвʼязання проблем.

Також експерт додав, що зараз українські школярі вчать багато відірваних одне від одного предметів, натомість в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) менше такої “фрагментарної картини світу”. Там учні розуміють, як усі предмети поєднуються та використовуються в житті. “Українська мова, математика, національна історія, природничі науки, гуманітарні науки, іноземні мови, фізична культура, мистецтво, особистісний розвиток та громадянська свідомість – це ті ключові компетенції, які варто втілити в осмислені міжпредметні проєкти”, – вважає Шляйхер.

Від 6 до 9 шкільних предметів можна обʼєднувати. У закладах освіти країн ОЕСР ці предмети викладаються як факультативні, або обʼєднані бінарні чи тріадні курси. У такий спосіб навчання має більш високий коефіцієнт корисної дії.