9 754
0
1–10 жовтня 2021 року Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провів опитування щодо проблем освіти та її реформування.
Інформація про це опублікована на сайті організації.
Опитано 2000 осіб у всіх регіонах України, серед них досліджено підвибірки за категоріями: педагогічні працівники та респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти.
Дослідники найбільше уваги приділили потребі реформ, ставленню до них і стану справ у освіті загалом.
Більшість респондентів навряд чи задоволені якістю української освіти.
35,1% тією чи іншою мірою погоджуються з тим, що якісна освіта доступна для всіх громадян України, проте 55,5% із цим не не погоджуються.
34,8% вважають, що вітчизняна система освіти розвивається в правильному напрямі, 41,2% скоріше або зовсім не погоджуються з цим твердженням.
67% респондентів вважають, що вітчизняна освіта потребує реформування, 12% із цим не згодні.
25,8% оцінюють реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно, 40,1% вважають, що реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.
Оцінки українцями окремих нововведень в освіті істотно різняться. Найбільш схвально нині ставляться до профілізації старшої школи, цей аспект реформи позитивно оцінюють:
Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент – 11,7%, а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.
До запровадження ЗНО позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів сімей цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.
Перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти респонденти оцінили радше негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення 19%. Водночас її підтримка зростає:
55,1% не вважають себе добре поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються в галузі освіти. Зокрема, майже 56% респондентів не знають, у чому полягає реформа “Нова українська школа”. Частково або повністю обізнані щодо цього питання менше 30% опитаних.
Серед обізнаних щодо НУШ громадян лише 32,4% повністю підтримують цілі й завдання цієї реформи, 50,3% частково підтримують, а частково – ні.
Ставлення до євроінтеграції серед усіх респондентів та окремо педагогів суттєво відрізняється:
Цілком або скоріше довіряють Міністерству освіти і науки України 34% респондентів. Такий рівень зберігається в останні 5 років, лише у 2020 році він опускався до 27,6%. Повністю або скоріше не довіряють міністерству 42% респондентів.
Окрім того, дослідники виявили, що люди перестають вірити в цінність освіти:
Раніше, це дослідження показало, що вчителі оцінюють готовність шкіл до освітнього процесу гірше, ніж батьки.
Фото: автор – racorn, Depositphotos
Обговорення